Рішення

від 30.11.2022 по справі 701/614/22

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/614/22

Номер провадження2/701/272/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - В.Л. МАРЕНЮКА

при секретарі - Н.В. ФІЛІПЧАК

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "КролікоффПлюс" про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заробітної плати.

На підставу своїх вимог спирається на те, що він, наказом № 76К від 10.07.2020 р. прийнятий з 10.07.2020 р. на ТзОВ «Кролікофф плюс» на посаду охоронника.

29.07.2022 р. позивач був звільнений із займаної посади ТзОВ «Кролікофф плюс» на підставі наказу № 171К від 29.07.2022 р. за п. 1 ст. 36 КЗпП.

Розрахунок на день звільнення з позивачем відповідач по справі не провів.

Згідно відповіді за вих. № 87 від 13.09.2022 р. яка була надана на адвокатський запит заборгованість з виплати заробітної плати складає 19441,44 грн.

Отже на думку позивача він мав право на отримання невиплаченої йому заробітної плати у день його звільнення. З вини відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОЛІКОФФ ПЛЮС» позивач не отримав свою заробітну плату у сумі 19441,44 грн., та відповідно вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до наявної довідки № КФ00 000166 від 29.07.2022 р. середньоденна заробітна плата позивача становить 320,59 грн.

Оскільки на думку позивача відповідач неправомірно відмовився виплачувати нараховану Позивачу заробітну плату в день звільнення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 14105,96 грн.

Крім того, позивач вважає, що незаконними діями керівництво ТзОВ «КРОЛІКОФФ ПЛЮС» завдало йому моральну шкоду у розмірі 12000,00 грн.

Для відновленнясвого порушеногоправа усудовому порядкупозивачу довелосязвернутися доадвоката МельникаВ.В.У зв`язкуіз цимдовелося понестивитрати направову допомогуу розмірі5000,00грн.,що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але згідно письмової заяви просить справу розглядати у його відсутності та повідомив, що в жовтні відповідач повністю розрахувався з його довірителем по заборгованій заробітній платі, тому в цій частині в них претензій немає. В решті частині позовних вимог представник позивача просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність та повідомив суд, що в жовтні ними було проведено розрахунок з позивачем в повному обсязі по заборгованій заробітній платі, тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини:

Позивач дійсно наказом № 76К від 10.07.2020 р. прийнятий з 10.07.2020 р. на ТзОВ «Кролікофф плюс» на посаду охоронника. 29.07.2022 р. позивач був звільнений із займаної посади ТОВ «Кролікофф плюс» на підставі наказу № 171К від 29.07.2022 р. за п. 1 ст. 36 КЗпП. Розрахунок на день звільнення з позивачем відповідач по справі не провів. Відповідно до довідки № 87 від 13.09.2022 р. заборгованість з виплати заробітної плати складала 19441,44 грн. В період часу з 16.09.2022р по 13.10.2022р. заборгованість по заробітній платі позивачу в сумі 19441,44 грн. погашена в повному обсязі та на даний час відсутня.

У відповідності до ст. 116 КЗпП при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника чи уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене у статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму ВСУ N 13 від 24.12.99 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за увесь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно п. 21 вищевказаної Постанови Пленуму ВСУ N 13 від 24.12.99 року при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

Згідно п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці робот.

Згідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чиннимзаконодавством, календарних днів,які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно донаявної довідки№ КФ00 000166від 29.07.2022р.середньоденна заробітнаплата позивачастановить 320,59грн. День звільнення - 29.07.2022р., День подачі позову - 28.09.2022р. Кількість робочих днів: в липні 2022р. - 1, в серпні 2022р. - 23, у вересні 2022р. - 20.

Оскільки відповідач невиплатив нараховану позивачу заробітну плату в день звільнення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 14105,96 грн.

Згідно ст. 2371 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (зокрема невиплати належних йому грошових сум, тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноваженийним орган незалежно від форми власності,виду діяльності чи галузевої належності, тому суд вважає що відповідач дійсно завдав позивачу моральних страждань, розмір яких слід змешити до 1000 грн., оскільки на даний час, в умовах коли на території України відбуваються військові дії, що в свою чергу негативно впливає і на платоспроможність підприемств, в тому числі і відвовідача, який після подачі позову, але до винесення остаточного рішення по даній справі повністю розрахувався з позивачем по заборгованій заробітній платі.

Згідно ст. 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009р. № 23-рп/2009 висловлена правова позиція щодо правової допомоги, згідно з якою правова допомога є багатоаспектною і включає, крім інших її видів, також представництво в судах. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Витрати на правову допомогу відповідно до п.3 ч.1 ст. 133 ЦПК України належать до судових витрат.

Для відновлення свого порушеного права у судовому порядку позивачу довелося звернутися до адвоката Мельника В.В. У зв`язку із цим довелося понести витрати на правову допомогу, розмір яких слід змешити до 1000 грн., враховуючи вище наведені мотиви, стягнувши їх з відповідача на користь позивача.

Крім того у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76- 81, 95, 133, 137, 141, 209, 211, 223, 247, 258-268, 276 ЦПК України, ст. ст. 116-117, 233, 237-1КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ТзОВ "КролікоффПлюс" (вул. Мічуріна, 61, с. Дзензелівка, Уманського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 38656470) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,жителя АДРЕСА_1 ,іпн НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, в сумі 14105,96 грн. (чотирнадцять тисяч сто п`ять гривень 96 коп.)

Стягнути з ТзОВ "КролікоффПлюс" (вул. Мічуріна, 61, с. Дзензелівка, Уманського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 38656470) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,жителя АДРЕСА_1 ,іпн НОМЕР_1 ) моральну шкоду в сумі 1000,00грн.(однатисяча гривень00коп.)

Стягнути з ТзОВ "КролікоффПлюс" (вул. Мічуріна, 61, с. Дзензелівка, Уманського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 38656470) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,жителя АДРЕСА_1 ,іпн НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в сумі 1000,00грн.(однатисяча гривень00коп.)

Стягнути з ТзОВ "КролікоффПлюс" (вул. Мічуріна, 61, с. Дзензелівка, Уманського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 38656470) судовий збір у сумі 992грн.40коп., (дев'ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) на рахунок (IBAN) UA908999980313111256000026001 (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

В решті частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя В.Л. Маренюк