Ухвала

від 29.11.2022 по справі 420/395/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/395/21

УХВАЛА

29 листопада 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Канрей Імпекс про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Канрей Імпекс до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови від 30.12.2021 року,-

В С Т А Н О В И В:

16.11.2022 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Канрей Імпекс про видачу дубліката виконавчого листа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Канрей Імпекс до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови від 30.12.2021 року.

Ухвалою від 22.11.2022 року вказану заяву прийнято до провадження.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Канрей Імпекс про видачу дубліката виконавчого листа по справі № 420/395/21 судом встановлено наступне.

Рішенням від 12.03.2021 року Одеським окружним адміністративним судом позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Канрей Імпекс задоволено повністю.

10.06.2021 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 420/395/21.

Відповідно до п.18.4 Перехідних положень КАС України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України, ст. 6 КАС України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Якщо йдеться саме про справи стосовно тривалості проваджень, найефективнішим рішенням є запровадження засобу, який би прискорював провадження і не допускав би надмірно тривалого провадження у справі (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії" (N 1) (Scordino v. Italy) (no. 1) [GC], N 36813/97, п. 183, ECHR 2006-...). Так само й у справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Однак, якщо судове рішення винесене проти держави і на користь фізичної особи, від такої особи в принципі не слід вимагати використання таких засобів (див. згадане вище рішення у справі "Метаксас проти Греції", п. 19): тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції ( 995_004 ) (див. згадане вище рішення у справі Акашева, пп. 21-22).

Згідно рішення ЄСПЛ у справі Войтенко проти України від 29 червня 2004 року, заява 18966/02, зокрема п.п. 30, 31 якого уряд посилався на існування у заявника можливості оскаржити бездіяльність або помилку виконавчої служби чи Державного казначейства, а також вимагати компенсацію завданої йому майнової і немайнової шкоди. Проте у цій справі боржником є державний орган, і виконання щодо нього, як свідчать матеріали справи, може бути здійснене лише в тому випадку, якщо державою передбачені та визначені асигнування на відповідні видатки Державного бюджету України шляхом здійснення відповідних законодавчих заходів. Факти справи свідчать про те, що протягом періоду, що розглядається, виконанню відповідного судового рішення перешкоджала саме відсутність законодавчих заходів, а не неналежне виконання своїх обов`язків державними виконавцями. Тому заявнику не можна докорити за те, що він не ініціював провадження проти державного виконавця (див. "Шестаков проти Росії", ухвала від 18 червня 2002 року, заява N 48757/99). Більше того, Суд зазначає, що Уряд наполягав на тому, що Державною виконавчою службою та Державним казначейством не було допущено помилок при виконанні рішення.

Відтак, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Канрей Імпекс про видачу дубліката виконавчого листа по справі №420/395/21 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 295, 297, п.18.4 Перехідних положень КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Канрей Імпекс про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Канрей Імпекс до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови від 30.12.2021 року задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа Товариству з обмеженою відповідальністю Канрей Імпекс на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2022 року по справі № 420/395/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Канрей Імпекс до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови від 30.12.2021 року.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст. 295, 297 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.11.2022 р.

Суддя О.М. Тарасишина