Постанова

від 29.11.2022 по справі 440/1968/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 р. Справа № 440/1968/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2022, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, м. Полтава, по справі № 440/1968/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ПЛЮС» (далі за текстом позивач, ТОВ «КВАНТ ПЛЮС») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі за текстом перший відповідач, ДПС України), Головного управління ДПС у Полтавській області, (далі за текстом другий відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), у якому просило:

визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.01.2022 №3657834/31618527;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ПЛЮС», у строки визначені нормами діючого законодавства, №71 від 30.11.2021 на суму 525000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 87500,00 грн, направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.12.2021, реєстраційний номер документа 9378638553.

В обґрунтування позовних вимог послався на перевищення контролюючим органом своїх повноважень при проведенні моніторингу відповідності господарської операції критеріям ризиковості, який не включає в себе перевірку реальності проведеної господарської операції та не підміняє собою податкову перевірку, з огляду на що другим відповідачем прийнято неправомірне та необґрунтоване рішення, враховуючи надання позивачем достатнього обсягу документів для спростування сумнівів про ризиковість здійсненої господарської операції.

Також зазначив, що другим відповідачем не надано доводів і доказів які б спростовували факт проведення відповідної господарської операції або підтверджували б що відомості, які містяться в наданих позивачем документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2022 у справі №440/1968/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ПЛЮС» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним і скасоване рішення комісії Головного управління ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №3657834/31618527 від 14 січня 2022 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №71 від 30 листопада 2021 року в ЄРПН датою її надходження, а саме 13 грудня 2021 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ПЛЮС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Другий відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та невідповідність викладених у рішенні висновків об`єктивним обставинам справи просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2022 у справі №440/1968/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що для підтвердження господарської операції позивач не надав документів, передбачених п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, а саме копії первинного документу, який є підставою для взаєморозрахунків з контрагентомзамовником (рахунок-фактура), а тому спірне рішення є правомірним і скасуванню не підлягає.

Окрім цього зауважив, що ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» протягом січня-листопада 2021 року декларує від`ємне значення ПДВ у розмірі 98,8 тис. грн, при цьому постійно формує податковий кредит за взаємовідносинами з ризиковими постачальниками, які є учасниками схеми мінімізації податку шляхом оформлення податкових накладних без проведення фактично господарських операцій (ТОВ «МІКС ЮА», код ЄДРПОУ: 42238695; ПП «АКЦЕНТЮА», код ЄДРПОУ:44016156; ПП «ПАЛАДІУМ-360», код ЄДРПОУ:42981371; ТОВ «АСІЯ», код ЄДРПОУ:42448754), а розбіжності між даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр) та даними декларацій з ПДВ за січеньвересень 2021 року становлять 1377,9 тис. грн суми ПДВ, на підставі чого ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» знаходиться на контролі ДПС України, а також є учасником кримінального провадження №62021000000000370 від 14.05.2021.

Позовну вимогу позивача про зобов`язання зареєструвати податкову накладну №71 від 30 листопада 2021 року вважає протиправною, оскільки питання про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкової накладної відноситься до дискреційних повноважень першого відповідача, а тому при її задоволенні суд фактично підміняє собою контролюючий орган, що є неприпустимим.

Позивач правом на подання відзиву до суду апеляційної інстанції не скористався.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ: 31618527), яка є платником ПДВ та здійснює свою господарську діяльність, зокрема, у сфері неспеціалізованої оптової торгівлі, вантажного автомобільного транспорту, надання в оренду вантажних автомобілів, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

01 жовтня 2021 року між позивачем (Суборендодавець) та ПП «Українська сервісна бурова компанія-1» (Суборендар) укладено договір суборенди транспортних засобів №011020/ОР-0974/3295, відповідно до якого Суборендодавець зобов`язується передати Суборендареві, а суборендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування транспортні засоби: вантажний спеціальний автокран МАZ36303, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, кузов (рама) НОМЕР_2 та вантажний спеціальний автокран МАZ631705, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2008 року випуску, кузов (рама) НОМЕР_4 та зобов`язується сплачувати Суборендодавцю орендну плату відповідно до умов цього Договору.

Актом приймання-передачі від 01 жовтня 2021 року підтверджено факт виконання умов договору №011020/ОР-0974/3295 сторонами. Так, обумовлені договором транспортні засоби передані суборендарю та прийняті останнім, про що 30 листопада 2021 року сторонами правочину складено акт №751 надання послуг суборенди за листопад 2021 року.

За наслідками фактичного виконання умов договору від 01 жовтня 2021 року №011020/ОР-0974/3295 позивачем складено та внесено до ЄРПН податкову накладну №71 від 30 листопада 2021 року.

Квитанцією від 13 грудня 2021 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН підтверджено, що реєстрація податкової накладної №71 від 30 листопада 2021 року зупинена відповідно до п. 201.16 статті 201 ПК України. Підставою зупинення реєстрації зазначено відповідність вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

12 січня 2022 року позивачем подано до Головного управління ДПС у Полтавській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з поясненнями.

14 січня 2022 року рішенням №3657834/31618527 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у реєстрації податкової накладної №71 від 30 листопада 2021 року відмовлено. Відмова мотивована ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні) описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У додаткових відомостях зазначено, що не надано копію первинного документа, який є підставою для взаєморозрахунків з контрагентом/замовником (рахунок-фактура).

Не погодившись з рішеннями контролюючого органу про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №71 від 30 листопада 2021 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з необґрунтованості спірного рішення, яке є формальним і прийнятим без врахування усіх фактичних обставин та за недостатності правових підстав для зупинення реєстрації спірної податкової накладної. Суд вважав подані позивачем документи для спростування ризиковості господарської операції достатніми і звернув увагу на відсутність з боку контролюючого органу активних дій для достовірного встановлення ризиковості вчиненої позивачем господарської операції.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність зобов`язання першого відповідача зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.

За змістом підпункту«а» пункту185.1 статті185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі за текстом ПК України) об`єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу1 пункту201.1 статті201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом Порядок №1246).

Зокрема, пункт12 Порядку №1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом201.16 статті201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкової накладної обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Реєстрі, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі (далі за текстом комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності 01.02.2020 (далі за текстом Порядок №1165).

За визначенням, наведеним у пункті2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт8 Порядку №1165).

Відповідно до пункту10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається зі змісту отриманої позивачем копії квитанції від 13.12.2021 (а.с.12) підставою для зупинення реєстрації ПН №71 від 30.11.2021 в ЄРПН слугувала відповідність платника податків п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D»=8550%, «Р»=1247743.21.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку №3 до Порядку №1165.

Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналіз п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165).

Так, з дослідженої колегією суддів копії квитанції про зупинення реєстрації ПН №71 від 30.11.2021 (а.с.12) встановлено, що відповідач повідомляє показники «D»=8550%, «Р»=1247743.21 і не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу у цьому випадку.

При цьому, в апеляційній скарзі другим відповідачем зазначено про існування рішень про відповідність ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку від 01.12.2021 №86432, від 05.01.2022 №413. Додатково зазначено, що позивач декларує від`ємне значення ПДВ, при цьому постійно формує податковий кредит за взаємовідносинами з ризиковими постачальниками, які є учасниками схеми мінімізації податку шляхом оформлення податкових накладних без проведення фактично господарських операцій, на підставі чого ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» знаходиться на контролі ДПС України та є учасником кримінального провадження № 62021000000000370 від 14.05.2021.

Колегія суддів зауважує, що статтею 62 Конституції України установлена презумпція невинуватості, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на вищезазначені правові норми ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» має право укладати договори з будь-яким суб`єктом і визначати умови такого договору за домовленістю на власний розсуд, а будь-які сумніви контролюючого органу або віднесення останнім ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» до переліку суб`єктів господарювання, які знаходять на контролі ДПС України не можуть впливати на обґрунтування рішень контролюючого органу щодо здійснення ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» своєї законної господарської діяльності. Контролюючий орган має можливість здійснити податкову перевірку або будь-які інші заходи контролю у разі наявності на те законних підстав, але рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та про відмову у реєстрації останньої не може використовуватися як засіб контролю господарської діяльності суб`єкта господарювання, щодо якого у контролюючого органу є сумніви з приводу законності його діяльності або інших конкретних господарських операцій.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі за текстом Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами пунктів 911 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі №360/2460/20.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Натомість, у квитанції від 13.12.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної від 30.11.2021 №71 не наведено чіткого визначення мотивів зупинення Комісією ГУ ДПС у Полтавській області реєстрації вказаної ПН, вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість такого рішення, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації вказаної ПН.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції на виконання вимоги другого відповідача позивачем до ГУ ДПС у Полтавській області було надіслано повідомлення №10 від 12.01.2022 про надання пояснень і копій документів (15 додатків) щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено (а.с.13), а саме: договір суборенди транспортних засобів від 01.10.2020 №011020/ОР 0974/3295; акт приймання передачі транспортних засобів в суборенду від 01.10.2020; акт надання послуг суборенди №751 від 30.11.2021; рахунок на оплату №606 від 30.11.2021; бухгалтерська довідка від 12.01.2021; акт звірки взаємних розрахунків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; договір суборенди транспортних засобів №011020/АК 2 від 01.10.2020; специфікація №1 від 01.10.2020; акт приймання передачі транспортних засобів в суборенду від 01.10.2020; акт надання послуг №138 від 30.11.2021; рахунок на оплату №61 від 30.11.2021; акт звірки взаємних розрахунків.

Так, з досліджених колегією суддів документів встановлено, що 01.10.2020 між ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» (Суборендодавец) і Приватним підприємством «Українська сервісна бурова компанія-1» (Суборендар) укладено договір суборенди транспортних засобів №011020/АК 2.

Відповідно до умов, визначених цим Договором, Суборендодавець зобов`язується передати Суборендареві, а Суборендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування (суборенду) транспортні засоби: вантажний спеціальний автокран МАZ36303, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, кузов (рама) НОМЕР_2 та вантажний спеціальний автокран МАZ631705, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2008 року випуску, кузов (рама) НОМЕР_4 та зобов`язується сплачувати Суборендодавцю орендну плату відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 3.1 вказаного Договору, передання транспортних засобів, що передається в суборенду, здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі транспортних засобів в оренду.

30.11.2021 між ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» та ПП «Українська сервісна бурова компанія-1» підписаний акт надання послуг суборенди №751.

Вважаючи, що 30.11.2021 у зв`язку з отриманням послуг за договором виникло податкове зобов`язання в силу ч.1 ст.187 ПК України (за правилом першої події) позивач, діючи відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, сформував податкову накладну №71 від 30.11.2021 та подав її для реєстрації у ЄРПН.

Проте, незважаючи на подані документи, другим відповідачем прийнято рішення від 14.01.2022 №3657834/31618527 (а.с.14), яким відмовлено позивачу в реєстрації ПН №71 від 30.11.2021 в ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. При цьому, у графі «додаткова інформація» зазначено, що не надано копію первинного документу, які є підставою для взаєморозрахунків з контрагентомзамовником (рахунок-фактура).

В обґрунтування спірного рішення другий відповідач надав суду першої інстанції витяг з протоколу засідання Комісії від 14.01.2022 №8 (а.с.57), зі змісту якого вбачається, що передумовою для відмови у реєстрації в ЄРПН спірної ПН стало порушення платником п. 5 Порядку №520, а саме не надано копію первинного документу, який є підставою для взаєморозрахунків з контрагентомзамовником (рахунок фактура).

Дослідивши умови договору суборенди транспортних засобів №011020/ОР 0974/3295 від 01.10.2020 (а.с.21 23) (далі за текстом Договір) колегія суддів установила, що загальний розмір орендної плати визначається за домовленістю Сторін і становить:

вантажний спеціальний автокран МАZ36303, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 250000,00 грн, у т. ч.ПДВ 41666,67 грн, за один місяць користування транспортним засобом;

вантажний спеціальний автокран МАZ631705, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 275000,00 грн, у т.ч. ПДВ 45833,33 грн, за один місяць користування транспортним засобом (п.5.1 Договору).

Згідно з п. 5.2 Договору Суборендар сплачує орендну плату, визначену в п.5.1 цього Договору щомісячно на підставі відповідних рахунків Суборендодавця.

Відповідно до п.10.1 Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками обох Сторін і діє до 31.12.2021.

Аналізуючи вказані норми Договору слід дійти висновку, що вантажні спеціальні автокрани передані в суборенду на строк до 31.12.2021 зі сплатою орендної плати кожного місяця в узгодженому розмірі.

Для оплати за послуги з суборенди за листопад 2021 року ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» виписано рахунок на оплату №606 від 30 листопада 2021 року (копія а.с.26).

Копія акту надання послуг суборенди №751 від 30 листопада 2021 року (а.с.25) засвідчує, що на підставі договору №011020/ОР 0974/3295 від 01.10.2020 та рахунку на оплату покупцю №606 від 30 листопада 2021 року Орендодавцем (ТОВ «КВАНТ ПЛЮС») були надані такі послуги: суборенда вантажного спеціального автокрану МАZ36303, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за листопад 2021 року; суборенда вантажного спеціального автокрану МАZ631705, реєстраційний номер НОМЕР_3 , за листопад 2021 року.

Колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що рахунок, рахунок-фактура (у зовнішній економічній діяльності інвойс) це документ, що носить більше інформаційний характер про товари (роботи), послуги, які покупцю пропонується оплатити. Для цього зазначаються дані про кількість, вартість (ціну) товарів, загальну суму платежу, валюту розрахунку тощо. За своєю суттю рахунок на оплату є тотожнім рахунку-фактури та інвойсу.

З досліджуваного рахунку на оплату №606 від 30 листопада 2021 року (а.с.26) вбачається, що він містить ті ж самі реквізити, що і рахунок-фактура (інвойс) та має таке ж саме юридичне значення в господарській операції. Законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта господарювання дотримуватись чіткого переліку найменувань документів, які використовуються в бухгалтерському обороті, тобто і рахунок-фактура, і інвойс, і рахунок на оплату, якщо вони відображають дійсну господарську операцію та містять необхідні реквізити, можуть використовуватися суб`єктом господарювання у своїй діяльності.

Також позивачем як до контролюючого органу, так і до суду першої інстанції надано копію бухгалтерської довідки (а.с.27), копію акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2021 по 12.01.2022 між ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» і ПП «Українська сервісна бурова компанія1» за договором №011020/ОР 0974/3295 від 01.10.2020 (а.с.28), які разом з копією рахунку на оплату №606 від 30 листопада 2021 року (а.с.26) у своїй сукупності підтверджують факт проведення розрахунків у господарській операції.

З огляду на викладене, посилання другого відповідача в оскаржуваному рішенні на ненадання позивачем копії первинного документу, який є підставою для взаєморозрахунків з контрагентомзамовником (рахунок фактура) є безпідставним, оскільки рахунок на оплату №606 від 30 листопада 2021 року, який за своєю суттю є тотожним рахунку-фактурі і містить тіж самі реквізити й відомості про господарську операцію, був наданий контролюючому органу разом із повідомленням про надання пояснень.

Колегія суддів вважає, що у своїй сукупності надані позивачем документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної від 30.11.2021 №71 в ЄРПН.

Крім того, посилання відповідача на відсутність копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, без підкреслення при цьому конкретних видів таких документів, на переконання колегії суддів є свідченням неналежної вмотивованості оскаржуваного рішення та призводить до правової невизначеності.

Враховуючи, що у надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН (копія а.с.12) не вказано конкретного переліку документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, а також надання позивачем достатньої кількості документів, які дозволяють повністю ідентифікувати господарські відносини, посилання, як на підставу для відмови, на відсутність зазначених вище документів, є неприйнятним.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.

Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів п. 6 Порядку №1165, п. 5 Порядку №520 і пп.201.16.1, пп.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПК України подано до ГУ ДПС у Полтавській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

Колегія суддів зауважує, що в силу ч.2 ст.2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ГУ ДПС у Полтавській області в ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації спірної ПН в ЄРПН.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Полтавській області при прийнятті рішення №3657834/31618527 від 14.01.2022 про відмову в реєстрації в ЄРПН ПН №71 від 30.11.2021 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання їх протиправними та скасування.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимогиабзацу десятогопункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірну податкову накладну, були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» №71 від 30.11.2021 датою її подання на реєстрацію.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За визначенням, наведеним у ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч.4 ст.241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2022 по справі № 440/1968/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді О.А. Спаскін С.П. Жигилій