Рішення
від 30.11.2022 по справі 147/696/22
ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/696/22

Провадження № 2/147/285/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Натальчук О.А.,

із секретарем Свистун А.П.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняв приміщенніТростянецького районногосуду Вінницькоїобласті цивільнусправу запозовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ "Приватбанк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця у розмірі 11982,21 грн.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 02.07.2007 року. Позичальник підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банком на підставі договору про надання батьківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку.

Банк свої зобов`язання за договором від 02.07.2007 року виконав, надавши ОСОБА_2 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позичальник зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла. Станом на день смерті позичальника, заборгованість за кредитним договором становила 11982,21 грн. Після чого було направлено претензію кредитора до Тростянецької державної нотаріальної контори. Після встановлення спадкоємця, останній було направлено лист-претензію, згідно яких банк пред`явив свої вимоги, однак вимога залишилась без виконання, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою суду від 08.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження. Витребувано від Тростянецької державної нотаріальної контори копію спадкової справи щодо майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Цибулівка Гайсинського (бувшого Тростянецького) району Вінницької області. Витребувати від Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області відомості про склад сім`ї ОСОБА_2 та щодо зареєстрованих разом з нею осіб станом на 20.08.2020.

В судове засідання представник АТ КБ «Приватбанк» не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника банку. Також просить позов задовольнити у повному обсязі та зазначає, що у разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

Відповідач ОСОБА_3 у судові засідання не з`явилася,про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином за місцем її реєстрації та шляхом тримання SMS-повідомлення за номером телефону, зазначеним нею особисто у заявці на отримання судової повістки в електронній формі (а.с.87).

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції прозахист прав людини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено,що ОСОБА_2 звернулась до ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 02.07.2007, згідно якої отримала кредит у розмірі 1500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 32, 33).

ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписами у заяві.

На підтвердження укладення між банком та позичальником ОСОБА_2 кредитного договору та наявності у останньої заборгованості за вказаним договором, позивачем АТ КБ «ПриватБанк» надано до суду розрахунок заборгованості за кредитним договором (а.с. 7-20), виписка про рух коштів (а.с.21-31) довідку про зміну умов кредитування (а.с.32).

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видане Виконавчим комітетом Цибулівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (а.с. 51).

Таким чином встановлено, що ОСОБА_2 зобов`язання за вказаним вище договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на день її смерті виникла заборгованість у розмірі 11982 грн. 21 коп., що підтверджується відповідним розрахунком.

На виконання вимог ухвали суду від 08.09.2022, від Ободівської сільської ради Гайсинського району надійшла довідка за №628 від 26.09.2022, з якої вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою були також зареєстровані наступні особи: дочка ОСОБА_1 , 1991 р.н., зять ОСОБА_4 , 1989 р.н. та онука ОСОБА_5 , 2015 р.н. (а.с.83).

З копії спадкової справи № 36/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що 21.01.2021 із заявою про прийняття спадщини звернулась донька померлої ОСОБА_1 (відповідач по справі).

Також, до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь доньки, звернувся чоловік померлої ОСОБА_6 . Заява надійшла 09.02.2021 за №940.

13.04.2021 державним нотаріусом Тростянецької державної нотаріальної контори, Паламарчук О.О. було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Спадщина на яку видане свідоцтво складається із земельної ділянки площею 1,5253 га в межах згідно з планом, розташованої на території Цибулівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 0524186500:01:004:0213.

Частиною першоюстатті 509 ЦК Українипередбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першоїстатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першоюстатті 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістомстатті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно достатті 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з частиною другоюстатті 1047 ЦК Українина підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною першоюстатті 1049 ЦК Українипередбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно достатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Статтею 1261 ЦК Українивстановлено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина першастатті 1268 ЦК України).

Згідно із частиною третьоюстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

При розгляді даної справи по суті встановлено, що єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті позичальника ОСОБА_2 є відповідач у справі є ОСОБА_1 . Вартість отриманого нею у спадщину майна, а саме земельна ділянка, на думку суду, в основу якої поставлено загальновідомі відомості із засобів масової інформації, не перевищує розмір заборгованості. Протилежне відповідачем не доведено.

Відповідно достатті 1281 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Частиною першоюстатті 1282 ЦК Українипередбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Із розрахунку заборгованості за договором від 02.07.2007 вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 становить 11972 грн. 21 коп.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора необхідно з`ясувати коло спадкоємців, встановити належність спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартість отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц), яку суд враховує при вирішенні цієї справи.

За чинним законодавством спадкоємці, що прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов`язання в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Отже, умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини. Аналогічні роз`яснення надані в абзаці 2 пункту 32 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положеннястатті 1282 ЦК Україниспадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

При розгляді даної справи по суті встановлено, що єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 є відповідач у справі ОСОБА_1 .

На даний час відповідачем борг по кредитному договору не сплачений, а тому суд визнає зобов`язання по цьому договору не виконаними. Причини невиконання таких зобов`язань правового значення для справи не мають.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за заповітом після смерті ОСОБА_2 , прийняла спадщину у встановленому законом порядку та повинна відшкодувати кредитору спадкодавця суму боргу за кредитом у розмірі 11982 грн. 21 коп., а тому позов підлягає до задоволення.

Вимогамистатті 141 ЦПК Українипередбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких, позивачеві відмовлено.

Таким чином стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі2 481 грн.

Керуючись ст. ст.10,12,13,76-81,141, 247, 258,259,264,265,268,280-285,354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариствакомерційний банк"Приватбанк"до ОСОБА_1 про стягненняборгу кредиторомспадкодавця задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 у межах вартості спадкового майна після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.07.2007 в розмірі 11982(одинадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві)грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д., адреса для листування: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 12.10.2011 Тростянецьким РВ УМВС України у Вінницькій області; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 30.11.2022.

Суддя О. А. Натальчук

СудТростянецький районний суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення30.11.2022
Оприлюднено02.12.2022
Номер документу107599269
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них споживчого кредиту

Судовий реєстр по справі —147/696/22

Ухвала від 30.11.2022

Цивільне

Тростянецький районний суд Вінницької області

Натальчук О. А.

Рішення від 30.11.2022

Цивільне

Тростянецький районний суд Вінницької області

Натальчук О. А.

Ухвала від 07.09.2022

Цивільне

Тростянецький районний суд Вінницької області

Натальчук О. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні