Рішення

від 01.12.2022 по справі 483/512/21

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/512/21

Провадження № 2/483/33/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

23листопада 2022року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря Марчука Р.М.,

прокурора - Чехліної В.О.,

представника відповідача Молоткова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовногопровадження взалі суду цивільну справу за позовом керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації до Очаківської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство «Миколаївське лісове господарство», про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

07 квітня 2021 року керівник Миколаївської окружної прокуратури звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої вимоги обґрунтував тим, що прокуратурою було встановлено порушення Покровською сільською радою вимог законодавства при передачі земельної ділянки ОСОБА_1 , якому рішенням від 02 березня 2016 року № 10 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,12 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . У подальшому,державним реєстраторомОчаківського міськрайонногоуправління юстиції29березня 2016року за№14002254зареєстровано правовласності ОСОБА_1 на вказануземельну ділянкуу Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно. Спірна земельна ділянка належить до земель державної власності, перебуває у постійному користуванні ДП «Миколаївське лісове господарство» та відноситься до земель лісогосподарського призначення, а тому повноваження щодо вилучення та передачі її у власність належали Очаківській РДА. Крім того, спірна земельна ділянка входить в межі об`єкту природно-заповідного фонду «Кінбурнська коса» та розташована вмежах прибережноїзахисної смугиЯгорлицької затоки,на відстані1,51км відурізу води,а томущодо неїдіють обмеженнятипу 05.03«прибережна захиснасмуга вздовжморів,морських затокі лиманів». Посилаючись на викладене, прокурор просив визнати незаконним та скасувати рішення Покровської сільської ради щодо затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку у власність держави в особі Очаківської районної державної адміністрації з постійним землекористуванням державного підприємства «Миколаївське лісове господарство».

23 квітня 2021 року представник відповідача - Очаківської міської ради через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса» створений рішенням Миколаївської обласної ради народних депутатів 15 жовтня 1992 року площею 17890, 2 га, однак проект організації території Регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» не виконаний. Відповідач також не погодився з тим, що спірна земельна ділянка перебуває в межах прибережної захисної смуги, оскільки такі смуги встановлюються за окремим проектами землеустрою (Т.1, а.с. 92-96).

Прокурор в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Пояснила, що спірна земельна ділянка перебуває водночас в межах прибережної захисної смуги, об`єкту природно-заповідного фонду РЛП «Кінбурнська коса» та належить до земель лісового фонду, зо перебувають у користуванні ДП «Миколаївське лісове господарство». Необхідність подачі прокуратурою позову в інтересах держави прокурор обґрунтувала тим, що жоден з державних органів не звернувся до суду з позовом про повернення земельної ділянки у власність держави та не виявив відповідних намірів, що підтверджується, крім іншого, відповідними листами ДП «Очаківське лісомисливське господарство» та Миколаївської районної державної адміністрації.

Представник відповідача Очаківської міської ради Миколаївського району Миколаївської областів судовомузасіданні позов визнав не визнав. Доводи прокурора про те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги вважав необґрунтованими, оскільки згідно з містобудівною документацією села Покровське така прибережна смуга не встановлена, проект землеустрою щодо її встановлення не розроблений та не затверджений, цільове призначення земель населеного пункту в межах двох кілометрів від урізу води не змінено, та вони за рішенням компетентного органу не віднесені до земель водного фонду.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причин неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача Миколаївської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.

Судом встановлено,що напідставі рішення Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 02 березня 2016 року № 10 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га у власність відповідача ОСОБА_1 за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 (Т.1, а.с. 18-20).

З матеріалів справи вбачається, що право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Т.1, а.с. 38-39).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що земельна ділянка, надана у власність ОСОБА_1 , входить до складу земель державного лісового фонду Кінбурнського лісництва ДП «Очаківське ЛМГ» в межах Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, відноситься до земель лісогосподарського призначення, перебуває у державній власності та у постійному користуванні ДП «Очаківське ЛМГ» (після реорганізації ДП «Миколаївське лісове господарство»), що підтверджується змістом витягу з проєкту землеустрою, листом ДП «Очаківське ЛМГ» від 05 жовтня 2020 року, листом ВО «Укрдержліспроект» від 06 жовтня 2020 року, роздруківкою з Публічної кадастрової карти України, листом Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації від 06 липня 2020 року, листом РЛП «Кінбурнська коса» від 15 липня 2020 року, актом огляду Покровської сільської ради від 08 липня 2020 року (Т.1, а.с. 21-32, 35, 36-37, 40, 43, 44-45, 49).

За інформацією ВО «Укрдержліспроект» від 06 жовтня 2020 року №614, земельна ділянка з кадастровим номером 4825183200:02:000:0061, яка надана у власність ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2014 року входила до складу земель державного лісового фонду ДП «Очаківське лісомисливське господарство» кв. 56 виділ 15.

Також, відповідно до даних Публічної кадастрової карти земельна ділянка з кадастровим номером 4825183200:02:000:0061 розташована на землях державного лісового фонду.

Належність земельної ділянки до земель державного лісового фонду підтверджується також листом ДП «Очаківське лісомисливське господарство» від 05 жовтня 2020 року №227.

Відповідно до наданої Очаківською районною державною адміністрацією інформації від 02 лютого 2021 року, останньою не приймалися розпорядження про вилучення будь-яких земельних ділянок із постійного користування ДП «Очаківське ЛМГ» у межах Покровської сільської ради.

За змістом листа Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 28 січня 2021 року, будь-які погодження щодо вилучення та зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення, розташованих у межах Покровської сільської ради та надання їх у власність громадян, зокрема ОСОБА_1 , не надавалися.

Відповідно до даних Публічної кадастрової карти, роздруківка з якої долучена до матеріалів справи, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4825183200:02:000:0061 розташована в межах прибережної захисної смуги Ягорлицької затоки, на відстані 1,51 км від урізу води та на неї встановлені та діють обмеження типу 05.03 «прибережна захисна смуга вздовж морів, морських заток і лиманів».

Вказане свідчить, що надана відповідачу земельна ділянка з кадастровим номером 4825183200:02:000:0061 на момент її надання та на цей час належить до земель державного лісового фонду, перебуває у постійному користуванні ДП «Миколаївське лісове господарство».

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 116 ЗК України (в редакції, що була чинною на момент прийняття спірного рішення) передбачено, що надання земельної ділянки, яка перебуває у власності чи користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 12 ЗК України визначено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 32 Лісового кодексу України (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень районних державних адміністрацій у сфері лісових відносин віднесено, зокрема, передачу у власність, надання у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних ділянок площею до 1 га, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припинення права користування ними.

Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання, ведення водного господарства, будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району, крім випадків, визначених ч. 7 цієї статті (ч. 3 ст. 122 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Вилучення спірної земельної ділянки в порядку ст. 149 ЗК України Миколаївською РДА не здійснювалося, що вбачається з повідомлення голови Миколаївської РДА (а. с. 41).

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками», що діяло на час прийняття оскаржуваного рішення, з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Міністерству оборони, Державному агентству лісових ресурсів та Державному агентству земельних ресурсів до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері було заборонено приймати рішення про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.

Отже, вилучення земель лісогосподарського призначення з передачею їх у власність громадян було заборонено.

Таким чином, розпорядження спірною земельною ділянкою не відносилось до повноважень Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, а тому земельну ділянку було надано у власність відповідачу ОСОБА_1 з перевищенням владних повноважень та поза волею належного розпорядника Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області, без вилучення земельної ділянки з постійного користування ДП «Очаківське ЛМГ» всупереч існування заборони на вилучення та передачу лісових ділянок у приватну власність громадян.

Статтею 88 ВК України та статтею 60 ЗК України передбачено, що з метою охорони водних об`єктів уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Згідно зі ст.ст. 85, 88 ВК України, ст.ст. 59, 84 ЗК України землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей.

Таким чином, прибережна захисна смуга може використовуватися лише відповідно до її цільового призначення з урахуванням законодавчих обмежень щодо ведення господарської діяльності. Фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, а проєкт землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є лише документом, який містить графічні матеріали та відомості про обчислену площу в розмірі й межах, встановлених законодавством. Відсутність такого проєкту та невизначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги та правомірність передачі у приватну власність ділянки, розташованої у нормативно визначеній смузі від урізу води.

Вищевказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14, від 06.06.2018 у справі №372/1387/13ц, від 30.05.2018 у справі №469/1393/16-ц, а також Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі №6-184цс-15, від 10.06.2015 у справі №162цс-15, від 22.04.2015 у справі №6-52 цс-15.

Так, Верховним Судом зазначено, що при наданні земельної ділянки за відсутності проєкту землеустрою з встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із їх нормативних розмірів, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них».

Доказами розташування земельної ділянки в межах прибережних смуг можуть бути матеріали землевпорядної документації, а саме: план меж земельної ділянки та експлікація земельних угідь, пояснювальні записки до проєкту землеустрою, погодження проєктів землеустрою відповідними органами виконавчої влади, матеріали контролюючих органів, у тому числі щодо фактичної відстані від урізу води, тощо.

Отже, надання у приватну власність земельної ділянки прибережної захисної смуги суперечить викладеним вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 90 ВК України та ст. 62 ЗК України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об`єктів, об`єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об`єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

Покровська сільська рада Очаківського району розташована на Кінбурнському півострові, на території якого та прилеглої кілометрової акваторії Дніпровсько-Бузького лиману, Чорного моря, Ягорлицької затоки в межах області рішенням Миколаївської обласної ради народних депутатів №16 від 15.10.1992 року створено регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса» загальною площею 17890,2 га.

Рішенням Миколаївської обласної ради народних депутатів №7 від 28.04.1995 року затверджено проєкт створення вищевказаного об`єкту природно-заповідного фонду місцевого значення «Кінбурнська коса», землі якого переведено до категорії природоохоронного призначення.

Згідно з цими рішеннями, проєктом створення парку та наявних у проєкті планово-картографічних матеріалів (план меж), положення про парк, вся територія півострова в межах області та, відповідно, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4825183200:02:000:0061 входить в межі об`єкту природно-заповідного фонду «Кінбурнська коса».

Про входження земельної ділянки в межі парку свідчать також інформація Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації від 06 липня 2020 року та дирекції парку від 15 липня 2020 року.

Оцінюючи доводи представника відповідача про відсутність доказів того, що спірна земельна ділянка розташована в межах території об`єкту природно-заповідного фонду РЛП «Кінбурнська коса», суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду належать, зокрема, регіональні ландшафтні парки.

15 жовтня 1992 року Миколаївською обласною радою у в межах своєї компетенції було прийнято рішення № 16 «Про створення регіонально-ландшафтного парку «Кінбурнська коса» (а. с. 46), в якому визначено загальний розмір території цього парку та конкретні землі, що входять до складу створеного парку, надавши таким чином цим землям статусу території та об`єктів природно-заповідного фонду України. До складу територій цих земель увійшли землі Покровської сільської ради, до яких входять території с. Покровка, с. Покровське та с. Василівка, а відтак на ці землі також розповсюджується правовий режим земель природно-заповідного фонду.

Відповідно до цих рішень та проекту створення парку вся територія півострова в межах області та відповідно й спірна земельна ділянка входять в межі об`єкту природно-заповідного фонду «Кінбурнська коса».

Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЗК України порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Статтею 186-1 ЗК України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду, підлягають погодженню зі структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Конституція України, зокрема ст.ст. 13, 14, визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

З огляду на наведене, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, водні ресурси є об`єктами права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні.

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Покровської сільської ради в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,12 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд суперечить нормам ЗК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), а тому є незаконним та у відповідності до ст. 21 ЗК України підлягає скасуванню.

Способи захисту цивільних прав визначаються статтею 16 ЦК України, і їх перелік не є вичерпним.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вирішуючи спір, суд враховує, що 26 березня 2021 року Миколаївською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження №167-р, яким затверджено передавальний акт активів та зобов`язань Очаківської районної державної адміністрації до Миколаївської районної державної адміністрації.

Отже, власником спірної земельної ділянки є держава в особі Миколаївської районної державної адміністрації з правом постійного користування державним підприємством «Миколаївське лісове господарство», чиї права підлягають захисту шляхом усунення перешкод в їх реалізації.

Розподіляючи судові витрати, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України, та стягує на користь Миколаївської обласної прокуратури відшкодування сплаченого судового збору з відповідачів Очаківської міської ради Миколаївського району Миколаївської області в розмірі 2 270 грн за немайнову вимогу про визнання незаконним та скасування рішення, з ОСОБА_1 6 605 грн 20 коп. (за вимогу майнового характеру та за розгляд заяви про забезпечення позову).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації до Очаківської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство «Миколаївське лісове господарство», про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання повернути земельну ділянку задовольнити повністю.

Визнати незаконнимта скасуватирішення Покровськоїсільської радиОчаківського районуМиколаївської області від 02 березня 2016 року № 10 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 4825183200:02:000:0061 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації з правом постійного користування державного підприємства «Миколаївське лісове господарство» земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 4825183200:02:000:0061 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Стягнути з Очаківської міської ради на користь Миколаївської обласної прокуратури 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської обласної прокуратури 6 605 (шість тисяч шістсот п`ять ) гривень 20 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 01 грудня 2022 року.

Головуюча: