Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/595/21
Провадження № 2/499/15/22
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
29 листопада 2022 року смт Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванівка Березівського району Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Садовських» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, її повернення та скасування державної реєстрації договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, відповідно до якого просив суд витребувати від ТОВ «Садовських» земельну ділянку кадастровий номер 5121881000:01:001:0385 на користь ОСОБА_1 , тобто позивача; повернути позивачу, ОСОБА_1 , земельну ділянку кадастровий номер 5121881000:01:001:0385 від ТОВ «Садовських»; скасувати право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5121881000:01:001:0385, яке виникло у ТОВ «Садовських» на підставі договору оренди землі серія та номер: б/н від 20.01.2021 року та зареєстровано в реєстрі на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57420201 від 01.04.2021 року та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
В обґрунтування позову, позивач посилався на ту обставину, що він є власником земельної ділянки, кадастровий номер 5121881000:01:001:0385 площею 10,128 га надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У 2021 року позивач отримав інформацію з державних реєстрів що щодо цієї земельної ділянки наявний договір оренди між ТОВ «Садовських» та ним, ОСОБА_1 , №б/н від 20.01.2021 року та дане право оренди зареєстровано у відповідному реєстрі. Однак позивач вказує, що жодних договорів оренди з ТОВ «Садовських» щодо даної земельної ділянки не підписував та на реєстрацію не подавав, тому на даний час використання даної земельної ділянки відповідачем позбавляє його можливості реалізовувати своє право власності щодо даної земельної ділянки. Тому просив позов задовольнити. Також зазначив що не має оригіналу спірного договору оренди, та після його отримання шляхом процесуальних засобів на підтвердження факту того, що позивач його не підписував, буде заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.
Щодо руху справи, то суд зазначає наступне.
Ухвалою суду від 05.10.2021 року було відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи у загальному позовному провадженні.
Ухвалою суду від 09.11.2021 року було витребувано за клопотанням представника позивача від ТОВ «Садовських», тобто відповідача оригінал договору оренди землі, серія та номер: б/н від 20.01.2021 року на підставі якого було прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57415429 від 01.04.2021 року та у подальшому зареєстроване право оренди (номер запису про інше речове право 41287048) відносно земельної ділянки кадастровий номер 5121881000:01:001:0385. Зобов`язано відповідальну особу ТОВ «Садовських» надати відповідь до суду в строк до 08.12.2021 року. Попереджено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
У зв`язку з невиконанням ухвали суду від 09.11.2021 року, судом, 23.12.2021 року повторно було витребувано від відповідача вищевказані докази та попереджено про відповідальність та наслідки невиконання ухвали суду. При цьому копію ухвали від 09.11.2021 року представник відповідача отримав, причини невиконання не повідомив, а ухвалу від 23.12.2021 року не отримав, конверт повернувся до суду з відміткою, що адресат за вказаною адресою відсутній. У зв`язку з вищевказаним, ухвалою суду від 20.01.2022 року було застосовано до ТОВ «Садовських» заходи процесуального примусу у виді тимчасового вилучення документів для дослідження судом. Зобов`язано ТОВ «Садовських» в порядку тимчасового вилучення доказів надати на дослідження судом оригінал договору оренди землі, серія та номер: б/н від 20.01.2021 року на підставі якого було прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57415429 від 01.04.2021 року та у подальшому зареєстроване право оренди (номер запису про інше речове право 41287048) відносно земельної ділянки кадастровий номер 5121881000:01:001:0385. Виконання ухвали доручено Ширяївському ВДВС у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), провадження по справі зупинено.
За ухвалою суду від 20.01.2022 року було відкрито виконавче провадження №68448604, станом на 01.11.2022 року на адресу Іванівського районного суду Одеської області не надійшли докази на виконання ухвали суду, однак 13.09.2022 року до суду надійшла постанова про накладення штрафу на відповідача за ухилення від надання запитуваних документів, що свідчить про ухиляння останнього від виконання ухвали суду. На підставі вищевказаного, суд 26.09.2022 року поновив провадження по справі та 01.11.2022 року призначив справу до судового розгляду.
Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явилися, проте представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, вказав, що на позові наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, на адресу суду повернувся конверт, в якому на юридичну адресу ТОВ «Садовських» було відправлено судову повістку, однак конверт повернувся до суду з відміткою, що адресат за вказаною адресою відсутній, тому у відповідності до ст.128 ЦПК України, оскільки судова повістка направлялася за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, представник відповідача заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд визнає його неявку з неповажних причин та вважає за можливе провести судове засідання у його відсутність за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На виконання положень ст.281 ЦПК України судом 29.11.2022 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з урахуванням положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ч.1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні на підставі досліджених письмових доказів встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5121881000:01:001:0385 площею 10,128 га наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великобуялицької сільської ради Іванівського району Одеської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та ін.
Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та ін. щодо даної земельної ділянки зареєстровано право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 20.01.2021 року, орендар ТОВ «Садовських», орендодавець ОСОБА_1 , право оренди зареєстроване 30.03.2021 року, номер запису про інше речове право 41287048.
Щодо встановлення факту підписання спірного договору позивачем, то суд зазначає наступне.
Суд вважає, що оскільки позивач стверджує про неукладення спірного договору, то саме на відповідача покладається обов`язок представити докази на підтвердження укладення вищевказаного договору.
При цьому, суд виходить з того, що згідно з ч. 4 cт. 81 ЦПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події, а у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Водночас, при вирішенні спору, суд керується положеннями ч.1 ст. 13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках та положеннями ч.10 ст. 84 ЦПК України, якою визначено, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин доказів, витребуваних судом, суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді, з метою встановлення належності ОСОБА_1 підпису на оригіналі оспорюваного договору, стороною позивача заявлялося клопотання про витребування доказів, яке задоволено судом та прийнято відповідні ухвали від 09.11.2021 року та 23.12.2021 року про витребування у відповідача оригіналу оспорюваного договору, однак відповідач не надав суду витребуваних документів, інших причин не надання суду витребуваного договору оренди суд не повідомив, на підставі чого ухвалою суду від 20.01.2022 року було застосовано до відповідача заходи процесуального у виді тимчасового вилучення документів для дослідження судом, однак ухвала суду виконана не була, станом на 29.11.2022 року на адресу Іванівського районного суду Одеської області не надійшли докази на виконання ухвали суду, однак 13.09.2022 року до суду надійшла постанова про накладення штрафу на відповідача за ухилення від надання запитуваних документів, що свідчить про ухиляння останнього від виконання ухвали суду.
Стороною позивача також було заявлено клопотання про витребування оригіналу договору від державного реєстратора, однак суд відмовив в задоволені клопотання про витребування оригіналу договору від державного реєстратора, оскільки відповідно до абз.3 ч.2 ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику. Заява, подана в паперовій формі, документ про сплату адміністративного збору, запити державного реєстратора в паперовій формі та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, за результатом проведення реєстраційних дій заявнику не повертаються та зберігаються державним реєстратором, яким проведено реєстраційну дію, протягом трьох років. Таким чином, відсутні підстави вважати, що у державного реєстратора наявний оригінал договору оренди землі.
За змістом положень статей 102, 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.
У зв`язку з ненаданням відповідачем оригіналу договору оренди сторона позивача в подальшому не порушувала питання про призначення у справі почеркознавчої експертизи.
При цьому суд звертає увагу на положення абзацу 3 п. 1.1 Розділу 1 «Почеркознавча експертиза» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, в якому категорично вказано, що для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Тобто суд констатує, що на виконання ухвали суду про витребування доказів відповідачем не було надано оригінал оскаржуваного договору, що унеможливлювало призначення судом, а також і проведення в подальшому судової почеркознавчої експертизи.
Відповідно до положення частини десятої статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 130/1503/18 (провадження № 61-6084св19), від 22 травня 2019 року у справі № 130/1508/18 (провадження № 61-6086св19), від 23 жовтня 2019 року у справі № 130/1510/18 (провадження № 61-6004св19), від 24 червня 2020 року у справі № 130/1509/18 (провадження № 61-6087св19), від 20.10.2021 року у справі № 581/39/20 (провадження № 61-1313св21).
Статтею 109 ЦПК України передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
На думку суду, твердження позивача про те, що ОСОБА_1 не укладав договір оренди землі від 20.01.2021 року та не підписував його, залишились неспростованими відповідачем.
Факт реєстрації речового права оренди спірної земельної ділянки не може заміняти договір про таке право, так як згідно положення ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. І лише після виникнення речового права оренди таке підлягає державній реєстрації.
Зважаючи на таке, суд вважає за можливим визнати, що підпис виконаний від імені ОСОБА_1 в договорі оренди землі від 20.01.2021 року, виконаний не ним.
Аналогічного висновку за подібних обставин дійшов ВС в постанові від 20 жовтня 2021 року в справі № 581/39/20.
Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.
У частині 1 cт. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
За правилами ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі врегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У статті 6 зазначеного Закону визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно з вимогами ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату укладення спірного договору) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.
Згідно з ч.1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 407 ЦК України).
Істотні умови договору оренди землі визначені у статті 15 Закону України «Про оренду землі», відповідно до частини першої якої істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Таким чином вимоги про витребування та повернення земельної ділянки є обґрунтованими, оскільки у судовому засіданні доведено та не спростовано позивачем, що дана земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача без належних на те законних підстав.
Щодо обраного позивачем способу захисту про скасування рішення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 20.01.2021 року, то суд вважає вірним зазначити таке.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (стаття 19 ЦПК України).
Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між сторонами спору про право оренди на вказану вище земельну ділянку, оскільки, на думку позивача, державна реєстрація договру оренди від 20.01.2021 року порушує його права на користування та розпорядження зазначеною власністю.
Вказана вимога свідчить про приватноправовий характер спірних правовідносин, тому ця позовна вимога правильно заявлена в порядку цивільного судочинства та підлягає розгляду судом загальної юрисдикції.
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (стаття 19 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Як встановлено судом, договір оренди від 20.01.2021 року зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Тодоровою І.Г. 30.03.2021 року, номер запису 41287048.
Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Власником спірної земельної ділянки кадастровий номер 5121881000:01:001:0385 є позивач, ОСОБА_1 .
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).
Разом з тим, реєстрація неукладеної між сторонами угоди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою.
Отже, реєстрація договору оренди 20.01.2021 на вищевказану земельну ділянку, коли угода, як правочин, є неукладеним, не відповідає вимогам закону.
За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування рішення державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.
На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування рішення державної реєстрації договору оренди про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57415429.
Застосовуючи норми процесуального права, суд зазначає.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
На виконання положень ст.141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого судового збору позивачем у розмірі 3221,08 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 281 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) до ТОВ «Садовських» (код ЄДРПОУ 43971741, місцезнаходження вул. Бориса Дерев`янка 58В, смт. Іванівка Березівського району Одеської області) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, її повернення та скасування державної реєстрації договору оренди - задовольнити.
Витребувати від ТОВ «Садовських» земельну ділянку кадастровий номер 5121881000:01:001:0385 на користь ОСОБА_1 та повернути її законному власнику ОСОБА_1 .
Скасувати право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5121881000:01:001:0385, яке виникло у ТОВ «Садовських» на підставі договору оренди землі серія та номер: б/н від 20.01.2021 року та зареєстровано в реєстрі на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57420201 від 01.04.2021 року, номер запису про інше речове право 41287048.
Стягнути з ТОВ «Садовських» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого ним судового збору у розмірі 3221,08 грн. (три тисячі двісті двадцять одна гривня 08 коп.)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ
Суд | Іванівський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2022 |
Оприлюднено | 02.12.2022 |
Номер документу | 107600681 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Іванівський районний суд Одеської області
Погорєлов І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні