Рішення

від 01.12.2022 по справі 760/11472/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/11472/19 2/760/3799/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі

головуючої судді Усатової І.А.,

при секретарі: Омелько Г.Т.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

17.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Директора Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» № 17 від 06.03.2019 «Про застосування дисциплінарного стягнення»;

- стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 768,4 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що позивач працює на посаді начальника району І групи району теплових мереж «Голосієво» СП «Київські теплові мережі» Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго». За всі роки своєї трудової діяльності позивач ніколи не порушував трудової дисципліни, а також, був нагороджений почесними грамотами за сумлінне виконання трудових обов`язків, копії подяк та грамот додаються до позовної заяви.

Відповідно до Наказу № 17 Директора КП «Київтеплоенерго» від 06.03.2019, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, в якому зазначено, що персоналом СН, Деп ОПТБ перевірено стан наказу СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» від 29.01.2019 № 4 «Про перевірку дотримання вимог нормативних документів на котельні за адресою: Столичне шосе, 58-6».

У наказі зазначено, що в ході перевірки встановлено недотримання строків, визначених пунктами 6 та 7 зазначеного наказу, не виконано ряд зауважень стосовно організації роботи з персоналом, ведення нормативно- технічної та оперативної документації, експлуатації теплотехнічного обладнання, а саме, що :

1) немає робочої інструкції машиніста (кочегара) котлів котельні (п. 5.4.6 ПТЕ ТУіМ, розділ IV п. 4.1 НПАОП 0.00 -1.69-13, п. 2.1 розпорядження від 04.07.2018 № 172);

2) немає інструкції з експлуатації теплового устаткування (п. 5.4.6, 5.5.4 ПТЕТУіМ, розділ IV п.4.1 НПАОП 0.00-1.69-13);

3) немає інструкції з попередження і ліквідації технологічних порушень (п. 5.4.6, 5.5.4 ПТЕТУіМ).

4) постійні робочі місця персоналу котельні не укомплектовано інструкціями з охорони праці ЮП № 76-17, ЮП № 86-16 (наказ «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» від 17.12.2018 № 462);

5) не затверджено посадові та робочі інструкції підпорядкованого персоналу (п. 7 наказу СП «Київські теплові мережі» від 29.01.2019 № 4).

Як вбачається з оскаржуваного наказу, підставами притягнення його до дисциплінарної відповідальності були: Акт № 2 від 09.01.2019 ТД комплексної перевірки стану виконання вимог нормативних і розпорядчих документів КК вул. Столичне шосе, 58 б РТМ «Голосієво» СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» та наказ № 4 від 29.01.2019 «Про перевірку дотримання вимог нормативних документів на котельні за адресою: Столичне шосе, 58 б».

Позивач вважає, що оголошена догана є незаконною та протиправною оскільки згідно з наказом від 29.01.2019 № 4 «Про перевірку дотримання вимог нормативних документів на котельні за адресою: Столичне шосе, 58 б», в якому було виявленні порушення, що стали підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, визначено строк на усунення виявлених порушень до 04.02.2019, тому, враховуючи положення ст.ст. 148, 241-1 КЗпП останнім днем притягнення його до дисциплінарної відповідальності було 04.03.2019.

Проте, директором КП «Київтеплоенерго» було пропущено строк накладення дисциплінарного стягнення, тому наказ від 06.03.2019 року № 4 підлягає скасуванню, при цьому посилається на постанову Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

Позивач зазначає, що з тлумачення розпорядження СП «Київські теплові мережі» від 04.07.2018 № 172 «Про порядок розроблення положень про структурні підрозділи та посадових (робочих) інструкцій» він приходить до висновку, що спочатку мали бути затвердженні типові посадові (робочі) інструкції СП «Київські теплові мережі» і лише на основі них мали бути розроблені, прийняті та погоджені посадові (робочі) інструкції РТМ «Голосієво», враховуючи, що РТМ «Голосієво» є структурним підрозділом СП «Київські теплові мережі».

Зазначив, що типові посадові та робочі інструкції досі не розробленні, а тому на виконання вимог нормативних актів колектив РТМ «Голосієво» самостійно розробив та затвердив посадові та робочі для персоналу РТМ «Голосієво», про що зазначав у доповідній записці від 14.02.2019 № Д/15/122.

Наголошує також на тому, що сам затвердив належним чином посадові та робочі інструкції, які додані до позовної заяви, а саме: посадову інструкцію старшого майстра виробничої дільниці І групи дільниці квартальних котелень № 2 району теплових мереж «Голосієво» ОСОБА_2 від 29.01.2019; робочу інструкцію машиніста, кочегара котельні 2 розряду дільниць квартальних котелень № 1, № 2 району теплових мереж «Голосієво» від 10.01.2019; робочу інструкцією машиніста котлів III, IV групи кваліфікації дільниць квартальних котелень № 1, № 2 району теплових мереж «Голосієво» від 10.01.2019.

Також, вказує, що відповідно до п. 4.1 НПАОП, вимога, про наявність на робочому місці робочих інструкцій відсутня.

Зазначив, що відповідач не встановив належним чином склад правопорушення, а також не обґрунтував та не підтвердив порушення ним своїх обов`язків.

Окрім того вважає, що в оскаржуваному наказі зазначено, що відсутні інструкцій з експлуатації теплового устаткування та інструкції з попередження і ліквідації технологічних порушень, що не відповідає дійсності, оскільки такі інструкції були розроблені, а це свідчить про їх наявність, що підтверджується інструкціями РТМ «Голосієво» з експлуатації водогрійного котла типу «НИИСТУ-5» працюючого на твердому паливі котельні «Столичне шосе, 58 б» від 05.02.2019, РТМ «Голосієво» з експлуатації насосних агрегатів котельні «Столичне шосе, 58 б» від 05.02.2019 та РТМ «Голосієво» з попередження і ліквідації технологічних порушень к/котельні «Столичне шосе, 5В б» від 05.02.2019.

Тому, на його думку, вина в порушенні строків затвердження вищезазначених інструкцій відсутня, оскільки для затвердження інструкцій необхідно погодження осіб, які безпосередньо йому не підпорядковані. Крім того, зазначає, що інструкції РТМ «Голосієво» розробляються на основі типових інструкцій які досі не є затвердженими.

Вважає, що не було порушення, за яке його притягають до дисциплінарної відповідальності, а саме, відсутність у постійних місцях персоналу інструкцій з охорони праці ЮП № 76-17, оскільки наказом від 17.12.2018 № 462 взагалі не було встановлено такого обов`язку. При цьому, єдиний обов`язок, який був покладений на нього, - це отримати примірники інструкцій з охорони праці та ознайомити з ними персонал, що й було зроблено.

Також вказав, ним було вчасно розроблено та затверджено положення про РТМ, посадові інструкції та робочі інструкції підпорядкованого персоналу.

При цьому, звертає увагу суду, що на момент притягнення його до дисциплінарної відповідальності усі інші посадові та робочі інструкції знаходились на затвердженні у Дирекції з правового забезпечення, яке підпорядковується безпосередньо директору КП «Київтеплоенерго», а не йому, тому він ніяким чином не міг при прискорити затвердження інструкцій, оскільки це виходить за межі його повноважень.

Крім того зазначає, що в порушення ч. 2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» і ч. 2 ст. 252 КЗпП України відповідач видав наказ про притягнення його до відповідальності у вигляді оголошення догани без згоди незалежної професійної спілки «Свобода» КП «Київтеплоенерго», членом якої він є та перебуває на виборній посаді заступника голови НПС «Свобода» СП «Київські теплові мережі».

Зазначив, що незалежною професійною спілкою «Свобода» КП «Київтеплоенерго» (протоколу № 8 засідання Профспілкового комітету професійної спілки «Свобода» КП «Київтеплоенерго» від 25.03.2019) відповідачу було відмовлено в наданні згоди на оголошення йому догани за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, порушень внутрішніх та розпорядчих документів КП «Київтеплоенерго».

Вказав, що він не вчиняв жодних дій за які його можливо притягнути до дисциплінарної відповідальності, не встановлено належним чином порушення або неналежне виконання покладених на нього трудових обов`язків, не встановлено його вину в порушенні строків затвердження та розроблення посадових (робочих) інструкцій та інших інструкцій, не встановлено причинного наслідкового зв`язку діями (бездіяльністю) та порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків, не отримано згоди професійної спілки на притягнення до дисциплінарної відповідальності, не було враховано його позитивну характеристику, тому, на його думку, наказ від 06.03.2019 №17 є незаконний та підлягає скасуванню.

17.04.2019 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження головуючій судді Усатовій І.А.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16.04.2019 в справі відкрито спрощене позовне провадження. Відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

05.07.2019 на адресу суду надійшов відзив КП «Київтеплоенерго» на позов, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи відзив, вказує, що доводи позивача щодо останнього дня притягнення до дисциплінарної відповідальності 04.03.2019 є необґрунтованими, оскільки невиконання позивачем розпорядження роботодавця згідно наказу від 29.01.2019 № 4 було виявлено з моменту подання доповідної записки начальника служби надійності СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» М. Музалевського від 11.02.2019, що і є днем виявлення даного проступку, тому останнім днем притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є 11.03.2019.

При цьому, на думку відповідача, доводи позивача щодо останнього дня притягнення до дисциплінарної відповідальності 04.03.2019 є необґрунтованими, оскільки встановлені терміни виконання розпорядження роботодавця згідно з наказом від 29.01.2019 № 4 та сам факт виявлення (підтвердження) невиконання розпорядження не є тотожними поняттями, а тому обрахунок строків має здійснюватися з дня виявлення такого порушення.

Крім того, вважає, що посилання позивача на відсутність погодження профспілки на притягнення його до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованими, оскільки ним не доведено утворення незалежної професійної спілки «Свобода» КП «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 42671902) та обрання його членом виборного органу та/або заступником голови даної організації.

Так, відповідачем зазначається, що відповідно до інформації, яка міститься в ЄДРПОУ керівником НПС «Свобода» КП «Київтеплоенерго» є ОСОБА_3 , тоді як довідка від 22.02.2019 про членство позивача в даній організації підписана директором департаменту кадрової роботи НПС «Свобода» КП «Київтеплоенерго», повноваження якого жодним чином не підтверджені.

Крім того, звертає увагу, що після реєстрації НПС «Свобода» КП «Київтеплоенерго» 05.12.2018 в ЄДРПОУ в порушення вимог ч. 7 ст. 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не було письмово повідомлено КП «Київтеплоенерго» про її створення, що ставить під сумнів членство позивача в цій професійній спілці та обрання його до виборних органів.

Також зазначено, що з довідки від 22.01.2019 № 15-01/19/КП вбачається, що позивач перебуває на посаді заступника голови НСП «Свобода» СП «Київські теплові мережі», а не НСП «Свобода» КП «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 42671902), що спростовує сам факт його перебування на обраних посадах профспілки утвореної на КП «Київтеплоенерго».

Крім того, у відзиві зазначено, що розпорядженням директора СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» Деревицького В.І. «Про порядок розроблення положень про структурні підрозділи та посадові (робочі) інструкції» від 04.07.2018 № 172 керівникам структурних підрозділів було доручено забезпечити розроблення, погодження та затвердження у встановленому порядку положень про структурні підрозділи та посадові (робочі) інструкції, у тому числі для технічних службовців та робітників. Даним розпорядженням відповідальність за наявність таких посадових інструкцій було покладено на керівника підрозділу, який безпосередньо їх розробляє.

При цьому, наказом роботодавця від 29.01.2019 № 4 позивача було зобов`язано у визначений строк усунути недоліки з організації роботи з персоналом, а саме відсутність робочої інструкції машиніста (кочегара) котлів котельні, що і не було забезпечено позивачем. У зв`язку із чим вважає посилання позивача на розроблення ряду інших інструкцій таким, що не має відношення до суті виявленого порушення, а саме відсутність робочої інструкції машиніста (кочегара) котлів котельні, оскільки вони стосуються інших категорій працівників підприємства.

Також, на наведені твердження позивача щодо належного виконання розпорядження роботодавця в частині наявності всіх інструкцій з експлуатації теплового устаткування, вказав, що вони не відповідають дійсності, оскільки наведені ним у позові дві інструкції не є повним та вичерпним переліком всього теплового устаткування, які знаходяться на підконтрольних йому об`єктах. Зокрема, відсутня інструкція з експлуатації автоматизованого вузла обліку теплової енергії та інструкція з експлуатації трубопроводів гарячої води.

Крім того, зазначена позивачем у позові інструкція РТМ «Голосієво» з попередження і ліквідації технологічних порушень котелень «Столичне шосе, 58б» датована 05.02.2019, що свідчить про прострочення усунення ним недоліків визначених розпорядженням роботодавця.

При цьому, позивачем не наведено та не надано жодного доказу на спростування його вини у порушенні строків погодження інструкцій іншими підрозділами.

Вказав, що позивачем не було дотримано вимог розділу IV п. 4.1 Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і теплокористувальних установок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.12.2013 № 892 щодо наявності на кожному постійному робочому місці виробничих, посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці. При цьому, посилання позивача на наказ від 17.12.2018 № 462 є безпідставними.

Окрім того, зазначає, що твердження щодо належного виконання ним розпорядження роботодавця в частині наявності всіх інструкцій підпорядкованого персоналу не відповідають дійсності, оскільки наведені ним у позові інструкції не є повним та вичерпним переліком всього персоналу, що знаходиться у підпорядкуванні позивача щодо якого мають бути наявними посадові та робочі інструкції.

У зв`язку із викладеним просить відмовити в позові, оскільки позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та правовідносини.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлено, що відповідно до наказу від 26.04.2018 №40-к позивача ОСОБА_1 прийнято на роботу з 27.04.2018 за сумісництвом на посаду начальника району І групи району теплових мереж «Голосієво» СП «Київські теплові мережі», вказані обставини сторонами не оспорювалися.

Також, встановлено, що згідно з наказом СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» № від 06.03.2019 № 17 «Про невиконання вимог наказу СП «Київські теплові мережі» від 29.01.2019 № 4», начальнику РТМ «Голосієво» ОСОБА_1 за невиконання пунктів 6 та 7 наказу СП «Київські теплові мережі» від 29.01.2019 № 4 «Про перевірку дотримання вимог нормативних документів на котельні за адресою: Столичне шосе, 58-б», пунктів 3.1.1, 3.1.19, 5.7.3, 5.7.4 положення про РТМ «Голосієво» оголошено догану. У наказі зазначено, що в ході перевірки встановлено недотримання строків, визначених пунктами 6 та 7 зазначеного наказу, не виконано ряд зауважень стосовно організації роботи з персоналом, ведення нормативно- технічної та оперативної документації, експлуатації теплотехнічного обладнання, а саме, що :

1) немає робочої інструкції машиніста (кочегара) котлів котельні (п. 5.4.6 ПТЕ ТУіМ, розділ IV п. 4.1 НПАОП 0.00 -1.69-13, п. 2.1 розпорядження від 04.07.2018 № 172);

2) немає інструкції з експлуатації теплового устаткування (п. 5.4.6, 5.5.4 ПТЕТУіМ, розділ IV п.4.1 НПАОП 0.00-1.69-13);

3) немає інструкції з попередження і ліквідації технологічних порушень (п. 5.4.6, 5.5.4 ПТЕТУіМ).

4) постійні робочі місця персоналу котельні не укомплектовано інструкціями з охорони праці ЮП № 76-17, ЮП № 86-16 (наказ «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» від 17.12.2018 № 462);

5) не затверджено посадові та робочі інструкції підпорядкованого персоналу (п. 7 наказу СП «Київські теплові мережі» від 29.01.2019 № 4).

Як вбачається з даного наказу, підставами для його винесення були: наказ СП «Київські теплові мережі» від 29.01.2019 № 4 «Про перевірку дотримання вимог нормативних документів на котельні за адресою: Столичне шосе, 58-б»; доповідна записка ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 11.02.2019 № Д/201; акт про відмову від надання пояснень від 14.02.2019 ; доповідна записка ОСОБА_1 від 14.02.2019 № Д/201.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») створено згідно з рішенням Київської міської ради «Про створення комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» від 28.09.2006 № 9/66 та підпорядковано Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА.

Підприємство є комунальним комерційним унітарним підприємством, засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва і віднесено до сфери управління КМДА.

Відповідно до пунктів 5.4.3., 5.4.7 Статуту комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», затвердженого розпорядження КМДА від 13.05.2016 № 323, Директор підприємства застосовує до працівників заходи дисциплінарного стягнення, про що видає відповідний наказ.

Структурний підрозділ «Київські теплові мережі» комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» входить до організаційної структури підприємства.

Відповідно до пунктів 2.4.2 положення про структурний підрозділ «Київські теплові мережі» комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», затвердженого т.в.о. директора КП «Київтеплоенерго» 02.11.2018, директор структурного підрозділу видає накази та розпорядження обов`язкові для всіх працівників Структурного підрозділу. При цьому, згідно з п. 3.5.2 Положення однією із функцій Структурного підрозділу є вжиття заходів щодо накладення стягнень на працівників Структурного підрозділу.

Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Пунктом 2 частини 1 статті 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний, зокрема, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.

Встановлено, що позивач був ознайомлений з Правилами внутрішнього трудового розпорядку працівників КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» 01.10.2018, що підтверджується аркушем ознайомлення з Правилами.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Комунального підприємства «Київтеплоенерго» (Правила), працівники, зобов`язані працювати чесно та сумлінно, дотримуватися дисципліни праці - основи порядку на виробництві, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, використовувати весь робочий час для виробничої діяльності, утримуватися від дій, які заважають іншим працівникам виконувати трудові обов`язки.

Також, відповідно до п.п. 3.1.2., п.п. 3.1.3, п.п. 3.1.4, п.п. 3.1.5, п.п. п. 3.1.8 Правил, працівники зобов`язані: підвищувати продуктивність праці, своєчасно та сумлінно виконувати вимоги посадових та робочих інструкцій, норми виробітку і нормовані виробничі завдання; поліпшувати якість роботи та продукції, що випускається, не допускати хиб та браку в роботі, дотримуватися технологічної дисципліни; враховуючи особливості та специфіку галузі, ряд категорій робітників та службовців зобов`язані знати та дотримуватися Правил технічної експлуатації мереж. Правил користування електричною та тепловою енергією, ПУЕ, БНіП та інших нормативних та галузевих актів; знати та виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правил поводження з машинами, механізмами, обладнанням та іншими засобами виробництва, вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; співпрацювати з відповідними посадовими особами з питань організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу життю чи здоров`ю працівників або осіб, що їх оточують, та навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Відповідно до п.п. 3.1.8. п. 3.1. Правил, коло обов`язків (робіт), які виконує кожний працівник за своїм фахом, кваліфікацією або посадою, визначається посадовими інструкціями, положеннями, інструкціями з охорони праці, складеними відповідно до Класифікатора професій, Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, кваліфікаційних характеристик посад керівників, спеціалістів та службовців, а також технічних правил, затверджених у встановленому порядку.

Відповідно до положення про район теплових мереж «Голосієво», затвердженого директором СП «Київські теплові мережі» 22.01.2019 (далі за текстом - Положення про РТМ «Голосієво») однією з основних функцій РТМ «Голосієво» є забезпечення працівників нормативними актами з ОП (охорони праці) та ПБ (пожежної безпеки), нормативно-технічними документами з ТЕ (технічної експлуатації) (п. 3.1.1.), а також розроблення положень та інструкцій з пожежної безпеки, контроль їх виконання (п. 3.1.19).

Згідно з пунктами 5.7.3 та 5.7.4 Положення про РТМ «Голосієво» начальник РТМ «Голосієво» організовує виконання наказів і розпоряджень СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго», а також організовує контроль за дотриманням персоналом виробничої дисципліни, правил ОП і ПБ.

Відповідно до Додатку А Положення про РТМ «Голосієво» за РТМ «Голосієво» закріпляються квартальні котельні (потужністю <80 Гкал/год), будівлі та обладнання, теплові мережі та мережі гарячого водопостачання, теплові пункти, вузли приєднання систем опалення від них, зокрема за адресою: «Столичне шосе, 58-б».

Встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного наказу слугувало виявлені в ході перевірки стану котельні Столичне шосе, 58-6 (РТМ «Голосієво») порушення, що відображені в Акті № 2ТД від 09.01.2019 та наказі СП «Київські теплові мережі» від 29.01.2019 № 4 «Про перевірку дотримання вимог нормативних документів на котельні за адресою: Столичне шосе, 58-б», а саме: немає робочої інструкції машиніста (кочегара) котлів котельні (п. 5.4.6 ПТЕТУіМ, розділ IV п. 4.1 НПАОП 0.00-1.69-13, п. 2.1 розпорядження від 04.07.2018 № 172); немає інструкції з експлуатації теплового устаткування (п. 5.4.6, 5.5.4 ПТЕТУіМ, розділ IV п. 4.1 НПАОП 0.00-1.69-13); немає інструкції з ліквідації технологічних порушень (п. 5.4.6, 5.5.4 ПТЕТУіМ); постійні робочі місця персоналу котельні не укомплектовано інструкціями з охорони праці ІОП № 53-17, ІОП № 75-17, ІОП № 76-17, ІОП № 86-18, немає затвердженого переліку інструкцій ОП (розпорядженню СП КТМ від. 17.12.2018 №462).

Крім того, з пунктів 6 та 7 даного наказу також вбачається, що начальнику РТМ «Голосієво» ОСОБА_1 доручено усунути зазначені порушення у термін до 31.01.2019, а також розробити та затвердити положення про РТМ, посадові та робочі інструкції підпорядкованого персоналу до 04.02.2019.

Відповідно до п. 5.4.6. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71 (далі за текстом - ) обов`язки, права і відповідальність чергового персоналу визначаються посадовими або виробничими інструкціями.

Крім них, кожний об`єкт суб`єкта господарювання має бути забезпечено такими інструкціями і документами суб`єкта господарювання (суб`єкта господарювання): інструкції з експлуатації теплового устатковання; інструкції з охорони праці та пожежної та техногенної безпеки щодо кожного об`єкта, робочого місця; інструкції з виконання вимог техногенної безпеки, ліквідації аварій та порядок дії персоналу у разі її виникнення.

Згідно з п .5.5.4. ПТЕТУіМ кожне робоче місце оперативного персоналу має бути забезпечено експлуатаційними (виробничими) інструкціями, інструкціями з виконання вимог техногенної безпеки, ліквідації аварії та порядку дії персоналу у разі її виникнення і принциповою схемою устатковання, яке обслуговується, з його основними характеристиками, затвердженими у встановленому порядку.

Відповідно до п. 4.1 розділу IV Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.12.2013 № 892 (далі за текстом - НПАОП 0.00-1.69-13) на кожному постійному робочому місці повинні бути виробничі, посадові інструкції та інструкції з охорони праці.

Розпорядженням СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» від 04.07.2018 № 172 керівників структурних підрозділів зобов`язано забезпечити розроблення, погодження та затвердження у встановленому порядку положень про структурні підрозділи та посадових (робочих) інструкцій у термін до 01.08.2018.

Згідно з п.1.2. Вимог до розроблення посадових (робочих) інструкцій працівників структурних підрозділів (додаток № 2 до Розпорядженням СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» від 04.07.2018 № 172) посадові інструкції розробляються та затверджуються для всіх категорій працівників, професіоналів та фахівців, враховуючи конкретні завдання та обов`язки, функції, права, відповідальність працівників та особливості штатного розпису філіалу. Для технічних службовців і робітників у разі потреби розробляються робочі інструкції. При цьому, згідно з п. 1.4. даних вимог, відповідальність за наявність посадових інструкцій покладається на керівника підрозділу. Посадові (робочі інструкції) розробляє безпосередньо керівник підрозділу.

З наказу КП «Київтеплоенерго» від 17.12.2018 № 462 вбачається, що пунктами 3.1. та 3.2 начальників виробничих підрозділів СП «Київські теплові мережі» зобов`язано ознайомити відповідний персонал з інструкціями з охорони праці під особистий підпис та зберігати контрольні примірники чинних інструкцій з підписами працівників.

Також з доповідної записки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 11.02.2019 № Д/201 на ім`я директора СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» Деревицького В.І. встановлено, що в ході перевірки стану виконання наказу СП «Київські теплові мережі» від 29.01.2019 № 4 «Про перевірку дотримання вимог нормативних документів на котельні за адресою: АДРЕСА_1 » виявлено невиконання пунктів 6 та 7 зазначеного наказу, не виконано ряд зауважень стосовно організації роботи з персоналом, ведення нормативно-технічної та оперативної документації, експлуатації технологічного обладнання, а саме: немає робочої інструкції машиніста (кочегара) котлів котельні (п. 5.4.6 ПТЕТУіМ, розділ IV п. 4.1 НПАОП 0.00-1.69-13, п. 2.1 розпорядження від 04.07.2018 № 172); немає інструкції з експлуатації теплового устаткування (п. 5.4.6, 5.5.4 ПТЕТУіМ, розділ IV п. 4.1 НПАОП 0.00-1.69-13); немає інструкції з ліквідації технологічних порушень (п. 5.4.6, 5.5.4 ПТЕТУіМ); постійні робочі місця персоналу котельні не укомплектовано інструкціями з охорони праці ІОП № 76-17, ІОП № 86-18 (розпорядженню СП КТМ від. 17.12.2018 №462).

З доповідної записки позивача від 14.02.2019 № Д/15/122 з приводу надання пояснень про невиконання зауважень згідно наказу від 29.01.2019 № 4 встановлено, що ОСОБА_1 , пояснюючи відсутність робочої інструкції машиніста (кочегара) котельні обґрунтовує це зволіканням юриста, на якого РТМ «Голосієво» не має впливу. При цьому, причиною затримки на його думку, є невиконання розпорядження СП «КТМ» від 04.07.2018 № 172 у частині складання типових інструкцій надання їх до РТМ. Крім того вважає, що для виконання вимоги щодо забезпечення робочих місць необхідними інструкціями РТМ «Голосієво» потрібна достатня кількість розмножувальної техніки, якої не вистачає.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Разом з тим, судом встановлено, що начальником району І групи району теплових мереж «Голосієво» СП «Київські теплові мережі» підприємства ОСОБА_1 не було своєчасно і точно виконано розпорядження роботодавця щодо усунення виявлених недоліків в ході перевірки дотримання вимог нормативних документів на котельні за адресою: Столичне шосе, 58-б згідно з п. 6 та 7 наказу СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» від 29.01.2019 № 4.

Отже, суд вважає, що за виявлені правопорушення підприємством було винесено догану позивачу у відповідності до вимог діючого законодавства України.

При притягненні до дисциплінарної відповідальності було належним чином встановлено порушення вимог нормативних документів, причинно-наслідковий зв`язок між діями (бездіяльністю) та порушеннями, взято до уваги ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок.

Таким чином, обставини порушень відповідачем вимог трудового законодавства під час оголошення догани ОСОБА_1 (наказ від 06.03.2019 № 17) відсутні, наказ про оголошення догани є обґрунтованим, оскільки в наказі зазначено: за які порушення накладено дисциплінарне стягнення, зазначено докази, які підтверджують вказані порушення, та міститься інформація, на підставі яких статей КЗпП України накладено дисциплінарне стягнення.

Посилання позивача на те, що ним було затверджено посадові інструкції старшого майстра виробничої дільниці І групи дільниці квартальних котелень № 2, робочу інструкцію машиніста, кочегара котельні 2 розряду дільниць квартальних котелень № 1 та 2 та робочу інструкцію машиніста котлів ІІІ та ІV групи кваліфікації дільниць квартальних котелень № 1 та 2, не спростовують не виконання ним розпорядження роботодавця розробити, затвердити та забезпечити наявність на робочому робочої інструкції машиніста (кочегара) котлів котельні, оскільки з витягу із штатного розпису працівників СП «Київські теплові мережі» вбачається, що це є різні посади.

Крім того, довільне тлумачення позивачем положень розпорядження СП «Київські теплові мережі» від 04.07.2018 № 172 про те, що «спочатку мали бути затверджені типові посадові (робочі) інструкції СП «Київські теплові мережі» і лише на основі них мали бути розроблені, прийняті та погоджені посадові (робочі) інструкції РТМ «Голосієво», судом не береться до уваги, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, які були оцінені судом.

Також, оцінюючи доводи позивача, що ним було розроблено та затверджено інструкцію РТМ «Голосієво» з експлуатації водогрійного котла типу «НИИСТУ-5», інструкцію з РТМ «Голосієво» з експлуатації насосних агрегатів котельні та інструкцію РТМ «Голосієво» з попередження ліквідації технологічних порушень к/котельні «Столичне шосе, 58б», суд зазначає, що вказані інструкції були затверджені з пропуском строку, визначеного наказом СП «Київські теплові мережі» від 29.01.2019 № 4 «Про перевірку дотримання вимог нормативних документів на котельні за адресою: Столичне шосе, 58-б».

При цьому доказів, які б спростовували його вину у порушені строків затвердження вказаних інструкцій позивачем надано не було.

Крім того посилання позивача на відсутність порушення п. 7 наказу СП «Київські теплові мережі» від 29.01.2019 № 4, оскільки ним було затверджено усі посадові та робочі інструкції підпорядкованого персоналу, а саме 27 посадових та 14 робочих інструкцій, судом не береться до уваги, оскільки з витягу із штатного розпису працівників СП «Київські теплові мережі» вбачається, що позивачу підпорядковано 635 штатних одиниць району теплових мереж «Голосієво» СП «Київські теплові мережі».

Щодо строків застосування дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, невиконання Позивачем пунктів 6 та 7 виконання наказу СП «Київські теплові мережі» від 29.01.2019 № 4 «Про перевірку дотримання вимог нормативних документів на котельні за адресою: Столичне шосе, 58-б», що стало підставою для накладення на нього дисциплінарного стягнення, було виявлено 11.02.2019 в ході проведення перевірки стану виконання зазначеного наказу та подання доповідної записки на ім`я директора СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» Деревицького В.І .

Таким чином, саме 11.02.2019 є днем виявлення проступку, а тому саме з цього дня слід обчислювати початок перебігу строку для застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Посилання позивача на те, що наказом СП «Київські теплові мережі» від 29.01.2019 № 4 «Про перевірку дотримання вимог нормативних документів на котельні за адресою: Столичне шосе, 58-б» його було зобов`язано усунути виявлені порушення до 04.02.2019 та саме з цього часу слід обчислювати місячний строк на притягнення до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованими, оскільки даним наказом було встановлено строк для виконання ним пунктів 6 та 7, а факт їх невиконання було виявлено саме 11.02.2019.

При цьому, посилання позивача на висновки Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц щодо обґрунтування спливу строку накладення дисциплінарного стягнення судом оцінюється критично, оскільки з даної Постанови вбачається, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про сплив строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, тому що наказ № 9-к від 10 10.02.2016 видано у зв`язку з невиконанням позивачем наказу № 33 від 13.08.2015 року. Проте невиконання позивачем вказаного наказу від 13.08.2015 встановлено відповідачем 15.12.2015, тобто в день складання акту виявлення проступку.

Таким чином, встановлені судом обставини щодо відсутності пропуску відповідачем строку накладення дисциплінарного стягнення не суперечать правовій позиції Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, оскільки в справі яка розглядається було встановлено, що саме 11.02.2019 є днем виявлення проступку (доповідна записка про невиконання наказу), а тому саме з цього дня слід обчислювати початок перебігу строку для застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що не було порушено установленого ст. 148 КЗпП України строку застосування дисциплінарного стягнення.

Щодо посилань позивача щодо безпідставності накладення дисциплінарного стягнення без згоди профспілкового органу, суд зазначає таке.

Згідно з ст. 252 КЗпП України притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Аналогічне положення закріплене ст.41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Спірні відносини в частині порядку та строків розгляду подання роботодавця про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів в законодавстві України не врегульовано, тому суд, на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а саме ст.39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», яка визначає порядок надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

Статтею 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено порядок надання згоди виборного профспілкового органу на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

Відповідно до зазначеного порядку, у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Орган первинної профспілкової організації повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі у триденний термін після його прийняття. У разі пропуску цього терміну вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.

Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Аналогічні положення також закріплені в ст. 43 КЗпП України.

Верховний Суд в постанові від 08.10.2020 у справі № 202/2817/19 дійшов до правового висновку, що за змістом вищезазначених норм права суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні належного обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

Тобто, суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості, оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права.

Обґрунтованість рішення профспілкового органу повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України).

Рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-703цс15.

При таких обставинах положення статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», статті 43 КЗпП України за аналогією закону у відповідності до положень частини дев`ятої статті 10 ЦПК України підлягають застосуванню до спірних відносин.

З відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що незалежна професійна спілка «Свобода» структурного підрозділу «Київські теплові мережі» комунального підприємства «Київтеплоенерго», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42671902, керівником якої є ОСОБА_3 , зареєстрована в державному реєстрі 05.12.2018.

Судом також встановлено, що позивач на момент виникнення спірних правовідносин був членом незалежної професійної спілки «Свобода» структурного підрозділу «Київські теплові мережі» комунального підприємства «Київтеплоенерго», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42671902 та перебував на виборній профспілковій посаді - заступника голови НСП «Свобода» СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго», що підтверджується довідкою Незалежної професійної спілки «Свобода» КП «Київтеплоенерго» від 22.01.2019 та протоколом № 8 від 25.03.2019 Незалежної професійної спілки «Свобода» комунального підприємства «Київтеплоенерго» та листом від 25.03.2019 № 3-03/СП.

Посилання представника відповідача на те, що після реєстрації НПС «Свобода» КП «Київтеплоенерго» 05.12.2018 в ЄДРПОУ в порушення вимог ч. 7 ст. 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не було письмово повідомлено КП «Київтеплоенерго» про її створення суд ставиться критично, оскільки було встановлено, що СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» звертався з листом до НПС «Свобода» КП «Київтеплоенерго» про надання згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності Позивача, чим фактично підтвердив обізнаність і її створення.

Крім того, суд не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що довідка від 22.02.2019 про членство позивача в даній організації підписана не уповноваженою особою та невірно зазначена назва посади позивача, оскільки з даної довідки вбачається, що вона містить відбиток печатки НПС «Свобода» КП «Київтеплоенерго», та не може спростовувати факт перебування Позивача на обраних посадах профспілки утвореної на КП «Київтеплоенерго».

При цьому, факт членства позивача у НСП «Свобода» КП «Київтеплоенерго» та перебування його на виборній профспілковій посаді заступника голови підтверджено також і іншими доказами, наявними в матеріалах справи, а саме, протоколом № 8 від 25.03.2019 НСП «Свобода» КП «Київтеплоенерго» та листом від 25.03.2019 № 3-03/СП.

Встановлено також, що 15.02.2019 листом СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» № 40/27/2044 за підписом директора Деревицького В. на адресу НСП «Свобода» СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» була витребувана згода на оголошення догани позивачу, яка була фактично отримана профспілкою 11.03.2019.

З даного листа вбачається, що позивач службовою запискою від 31.01.2019 № Д/155 повідомив СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго», що він є заступником голови незалежної професійної спілки «Свобода» СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго».

Даний лист було доставлено 11.03.2019 відповідно до квитанції кур`єрської служби, фактично перебуваючи у відділеннях поштового зв`язку 22 дні.

Враховуючи відсутність відповіді у встановлений законом термін, відповідач 06.03.2019 прийняв рішення стосовно винесення догани позивачу.

Лише 25.03.2019 НПС «Свобода» КП «Київтеплоенерго» направила лист № 3-03/СП від 25.03.2019 з протоколом засідання профспілки від 25.03.2019 № 8 'щодо відмови у наданні згоди у винесенні догани Позивачу, який було отримано структурним підрозділом 26.03.2019.

Аналізуючи лист НПС «Свобода» КП «Київтеплоенерго» № 3-03/СП від 25.03.2019, суд вважає, що жодного належного обґрунтування відмова у наданні згоди у винесенні догани позивачу не містить, аргументація профспілки є тотожною з обґрунтуванням позовної заяви. При цьому доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

З огляду на наведене, на думку суду, були всі підстави для прийняття рішення 06.03.2019 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Одночасно з вищезазначеним, суд наголошує на тому, що звертаючись до суду, позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ Директора Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» № 17 від 06.03.2019 «Про застосування дисциплінарного стягнення».

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що дисциплінарне стягнення до позивача було застосовано на підставі наказу директора СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» Деревицького В.І. «Про невиконання вимог наказу СП «Київські теплові мережі» від 29.01.2019 № 4» від 06.03.2019 № 17.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Вбачається, що позивач оскаржує наказ директора СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» Деревицького В.І. № 17 від 06.03.2019 «Про застосування дисциплінарного стягнення», на підставі якого щодо позивача було застосовано дисциплінарне стягнення. Однак, суд вважає, що позивачем у позовній заяві помилково зазначено посаду особи, якою було видано даний наказ № 17 від 06.03.2019 «Про застосування дисциплінарного стягнення», як директор Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Враховуючи, що позивачем у даній справі було визначено належного відповідача, суд приходить до висновку, що помилкове зазначення позивачем посади особи, якою було видано даний наказ, яким до позивача було застосоване дисциплінарне стягнення, не може бути самостійною підставою для відмови у позові.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша, третя статті 12 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходь до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 21, 29, 43, 139, 142, 147, 148, 149, 252 КЗпП України, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст. ст. 2, 4, 12, 82, 141, 258, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А. Усатова