Рішення

від 30.11.2022 по справі 320/8944/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року м. Київ № 320/8944/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Київській області

до Приватного акціонерного товариства «Вишгороденергобудтранс»

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Київській області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Вишгороденергобудтранс», у якому позивач просить суд стягнути з рахунків у банках, що обслуговують ПрАТ «Вишгороденергобудтранс» (код ЄДРПОУ 04630703) 158 112,12 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу у розмірі 158 112,12 грн, який добровільно не було сплачено, у зв`язку з чим контролюючий орган просить стягнути заборгованість у примусовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, яка була направлена на юридичну адресу відповідача та згідно відомостей рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 0113333429283 ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано відповідачем.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Приписами частини першої другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне акціонерне товариство «Вишгороденергобудтранс» (ідентифікаційний код: 04630703; місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, вул. Набережна, буд.1) зареєстровано в якості юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області, було проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності з плати за землю ПрАТ «Вишгороденергобудтранс» за результатами якої оформлено акт камеральної перевірки № 003610/10-36-53-05/04630703 від 09.10.2018.

У висновках Акта перевірки встановлено порушення термінів подання податкової звітності по платі за землю, зокрема в порушення п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2020 №275-VІ платником податку несвоєчасно подано податкову декларацію з плати за землю за 2016, 2017, 2018 рік. Відповідальність платника за порушення граничних строків подання податкової звітності по платі заземлю передбачена п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ.

На підставі вказаних висновків акта перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2018 №0081485305, яким до ПАТ «Вишгороденергобудтранс» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлене на адресу ПрАТ «Вишгороденергобудтранс» та отримане відповідачем, що підтверджується відомостями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0730110349040.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Київській області було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю ПрАТ «Вишгороденергобудтранс», за результатами якої оформлено акт перевірки від 23.09.2019 № 001327/10-36-53-04/4630703, у якому зафіксовано порушення платником термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання по орендній платі за землю визначену п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010. Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) плати за землю передбачена ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ. Вказаний акт камеральної перевірки рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 0730110387383 направлено на адресу відповідача та 27.09.2019 вручено відповідачу.

На підставі висновків акта перевірки від 23.09.2019 № 002492/10-36-53-04/4630703 Головним управлінням ДПС у Київській області було оформлено податкове повідомлення-рішення № 0049425304 від 16.10.2019, яким зобов`язано ПрАТ «Вишгороденергобедтранс» за порушення сплати грошового зобов`язання орендної плати з юридичних осіб сплатити штра у розмірі 20%, що становить 17 088,69 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення рекомендованим поштовим відправлення №0730103413972 було направлено на поштову адресу відповідача та 24.10.2019 вручено останньому.

Cудом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області нараховано ПрАТ «Вишгороденергобудтранс» податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 142 087, 57 грн.

Крім того, судом встановлено, що 10.02.2020 Приватним акціонерним товариством «Вишгороденергобудтрас» було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за 2019 рік, у якому самостійно визначено податок на прибуток, нарахований за результатами останнього податкового періоду в розмірі 16 380,00 грн

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з наявністю у відповідача податкового боргу ДПІ у Вишгородському районі було виставлено відповідачу податкову вимогу від 06.05.2009 № 1/368 та від 10.06.2009 № 2/508, які відповідно до розписки на корінцях першої та другої податкової вимоги було отримано головним бухгалтером 06.05.2009 та 10.06.2009 відповідно.

Згідно із розрахунком податкового боргу по ПрАТ «Вишгороденергобудтранс» оформленого Головним управлінням ДПС у Київській області згідно інтегрованих карток платника податків ПрАТ «Вишгороденергобудтранс» (код ЄДРПОУ 04630703), обліковується податковий борг у сумі 158 112,12 грн, в т.ч.:

-податковий борг по орендній платі з юридичних осіб 142 087,57 грн., з них 123 788, 88 грн нарахованої контролюючим органом пені;

-податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств 16 024,55 грн., з урахуванням переплати у розмірі 355,45 грн.

В зв`язку з існуванням у ПрАТ «Вишгороденергобудтранс» податкового боргу, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення податкового боргу у примусовому порядку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов`язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України обумовлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із приписами пункту 286.1, 286.2 статті 286 ПК України Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Приписами пункту 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Згідно із положеннями підпункту 133.1.1пункту 133.1 статті 133 ПК України платниками податку - резидентами є: суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Суб`єкти господарювання юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Суб`єкти господарювання юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному статтею 392 та цим розділом.

Пунктом 135.1 статті 135 та 136.1 статті 136 ПК України обумовлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу. Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Пунктами 49.1-49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України визначено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України обумовлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.1 статті 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень від 19.11.2018 №0081485305, № 0049425304 від 16.10.2019 в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи вказане, нараховані на підставі зазначених податкових повідомлень-рішень грошові зобов`язання є узгодженими.

За визначеннями, наданими у пп.14.1.39, 14.1.156, 14.1.175, 14.1.152 п.14.1 статті 14 ПК України:

- податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

- грошове зобов`язанням - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

- погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 87.9 ст.87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Матеріалами справи підтверджено, що податковий борг відповідача становить 158 112,12 грн.

Доказів погашення цього податкового боргу суду не надано.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Пунктом 59.3 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

ДПІ у Вишгородському районі Головного управлінням ДФС у Київській області у зв`язку з виникненням у відповідача податкового боргу винесено податкову вимогу форми «Ю1» №1/368 від 06.05.2009 та форми «Ю2» № 2/508 від 10.06.2009 на суму 7416, 98 грн. та 16754.12 грн. відповідно, які під розписку були вручені головному бухгалтеру відповідача. Вказані податкові вимоги на даний час не відкликані, сума податкового боргу не погашена.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до приписів статті 9 ПК України, податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків. Приписами пункту 9.3 статті 9 ПК України визначено, що зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку суми узгодженого грошового зобов`язання на загальну суму 158112,12 грн.

Зважаючи на доведеність у ході судового розгляду справи позовних вимог, позов про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 158 112,12 грн слід задовольнити та стягнути вказану суму в дохід державного бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також враховуючи відсутність витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Приватне акціонерне товариство «Вишгороденергобудтранс» (код ЄДРПОУ 04630703; місцезнаходження: 07300,Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна , буд. 1) 158112, 12 грн (сто п`ятдесят вісім тисяч сто дванадцять) грн. 12 коп. в рахунок погашення податкового боргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.