Рішення

від 30.11.2022 по справі 320/4101/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року № 320/4101/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Димерський" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Димерський" у якому просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про наявність у СВК "Димерський" податкового боргу на суму 5219652,21 грн., та відсутність у відповідача достатніх коштів для погашення боргу, у зв`язку з цим позивач, посилаючись на положення ст.95 Податкового кодексу України, просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2022 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Димерський" (ідентифікаційний код 00849511, місце знаходження: 07330, Київська обл., Вишгородський р-н., смт.Димер, вул. Гоголя, буд. 26б) 28.04.2000 було зареєстровано як юридична особа, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 у справі №2а-1218/10/1070 адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Димерський до Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області заборгованість в сумі 5228460 (п`ять мільйонів двісті двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят) грн. 48 грн.

З метою погашення податкового боргу відповідача та виконання зазначеного судового рішення позивач звертався до банківських установ, обслуговуючих відповідача, з інкасовими дорученнями щодо списання коштів у сумі 5219652,21 грн. з рахунків боржника.

Так, інкасові доручення від 12.06.2020 №826 (рахунок №UA 423226690000002600730294584), від 16.02.2021 №127 (рахунок №UA 433226690000002600930094584), від 25.03.2021 №226 (рахунок №UA 433226690000002600930094584), від 20.04.2021 №418 (рахунок №UA 433226690000002600930094584), від 03.02.2021 №35 (рахунок № НОМЕР_1 ), повернуто АТ Ощадбанк позивачу без виконання на підставі пунктів 9.9, 11.7 та 11.11 Постанови Правління НБУ Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 №22 у зв`язку з тим, що зарезервовані кошти на рахунку передбаені для виконання іншого виконавчого документу.

Інкасові доручення від 25.03.2021 №225 (рахунок №UA483808050000000026007196379), від 20.04.2021 №417 (рахунок № НОМЕР_2 ), повернуті АТ "Райфайзен Банк Аваль" позивачеві без виконання на підставі пункту 9.9 Постанови Правління НБУ Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 №22 у зв`язку з тим, що кошти, які є на рахунку забезпечують виконання постанов про арешт коштів боржника, що надійшли до банку раніше.

Судом встановлено, що ДПІ у Вишгородському районі було прийнято рішення №421 про опис майна у податкову заставу від 31.05.2011.

25.06.2011 на підставі вказаного рішення посадовою особою ДПІ у Вишгородському районі було здійснено опис майна, про що складено акт опису майна №10, який затверджений уповноваженою особою начальником ДПІ у Вишгородському районі П.Г. Мілевським.

В акті опису зазначено, що посадовою особою контролюючого органу віднесено у податкову заставу наступне майно: торгова палатка - 16855,20 грн.; бурова свердловина - 3360,00 грн.; башня Рожновського - 2810,40 грн.; огорожа консервного цеху - 766,80 грн.; фреза - 1480,80 грн.; трансформаторна підстанція - 10402,80 грн., що загалом встановить 35676,00 грн.

01.02.2013 на підставі акта про опис майна державним реєстратором у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було внесено запис про податкову заставу майна, перелік якого наведено в акті про опис майна від 25.06.2011 №10, що підтверджується витягом №248881 від 01.02.2013 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

У зв`язку з неможливістю погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів платника податків позивач звернувся з даним позовом до суду та просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, з приводу чого суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 88.1-88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з пунктом 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає:у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 89.3 статті 83 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 22.04.2020 у справі №822/1262/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 88909432) та від 25.02.2020 у справі №821/1907/14 реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 88150015).

Крім того,суд звертає увагу на те, що вимога пункту 95.1 статті 95 ПК щодо першочергового використання контролюючим органом як джерела погашення податкового боргу грошових коштів, які належать платнику податків, стосується як коштів на банківських рахунках, так і готівки.

Зокрема, такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 06.11.2020 у справі №640/658/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92691717).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на вказане, суд зазначає, що до предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Як вбачається з довідки Головного управління ДПС у Київській області станом на 24.01.2022 у СВК "Димерський" наявні наступні відкриті банківські рахунки:

- № НОМЕР_2 (980-українська гривня), відкритий в АТ "Райффайзен банк" у м. Києві (МФО банку: 380805);

- № НОМЕР_1 (980-українська гривня), відкритий в АТ "Ощадбанк"(МФО банку: 322669);

- № НОМЕР_3 (980-українська гривня), відкритий в АТ "Ощадбанк"(МФО банку: 322669);

- № НОМЕР_4 (980-українська гривня), відкритий в АТ "Ощадбанк"(МФО банку: 322669);

- № НОМЕР_5 (980-українська гривня), відкритий в АТ "Ощадбанк"(МФО банку: 322669).

Судом встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 у справі №2а-1218/10/1070 адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Димерський до Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області заборгованість в сумі 5228460 (п`ять мільйонів двісті двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят) грн. 48 грн.

З метою погашення податкового боргу відповідача та виконання зазначеного судового рішення позивач звертався до банківських установ, обслуговуючих відповідача, з інкасовими дорученнями щодо списання коштів у сумі 5219652,21 грн. з рахунків боржника. Однак, останні були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника.

Беручи до уваги, що наявність у відповідача податкового боргу підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не викликає жодних сумнівів, а вчинені контролюючим органом заходи, направлені на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок коштів відповідача, що перебувають у його власності, не призвели до погашення податкового боргу через відсутність на рахунках відповідача в установах банків грошових коштів або їх арешт, суд дійшов висновку про наявність підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, матеріали справи не містять і відповідачем таких доказів суду не надано.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що податковий борг відповідачем у встановлені законодавством строки не погасив, наявність суми податкового боргу підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Надати Головному управлінню ДПС у Київській області дозвіл на погашення суми податкового боргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Димерський" (ідентифікаційний код 00849511) за рахунок майна цього платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 25.06.2011 №10.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.