Рішення

від 30.11.2022 по справі 320/894/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року №320/894/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 01.11.2021 №12177 про відповідність платника податку ТОВ «Перспектива» (код ЄДРПОУ 13707014) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «Перспектива» (код ЄДРПОУ 13707014) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання (у порядку письмового провадження).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку від 01.11.2021 №12177 ТОВ «Перспектива» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки воно не містить жодних конкретних фактів, що вказують на здійснення товариством ризикових фінансово-господарських операцій, та доказів наявності податкової інформації, що свідчить про ознаки здійснення ризикових операцій з посиланням на відповідні документи, тому й звернувся з даним адміністративним позовом до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №12177, що прийняте Головним управлінням ДПС у Київській області 01.11.2021, та зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «Перспектива» з переліку ризикових платників податків.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами розгляду повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, що подані позивачем 25.10.2021, комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про залишення платника в переліку ризикових платників податків з тих підстав, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Вказав, що проаналізувавши документи наданні позивачем до повідомлення встановлено відсутність пояснень та копій документів, підтверджуючі реальність здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками. Обґрунтування щодо мотивів ведення господарської діяльності та причин відсутності реалізації починаючи з січня 2019 року придбаних товарів, за рахунок яких сформовано податковий кредити. Згідно аналізу зареєстрованих податкових накладних-розрахунків коригування в ЄРПН, встановлено, що ТОВ «Перспектива» придбано товар у контрагентів-постачальників ПП Ялик», ТОВ «Віп Транс Буд» (ТОВ «Пектор-РК»), ТОВ «Оіл Карз Україна», які знаходяться у переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, що свідчить про ймовірність ризикових операцій. За наведених обставин представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та вважає оскаржуване рішення правомірним та таким, що прийняте відповідно до норм чинного податкового законодавства України.

Крім того, у вказаному відзиві на позовну заяву, відповідач клопотав про розгляд справи з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За приписами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, зміст клопотання відповідача про проведення судового засідання з повідомлення (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Крім того, відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, а також враховуючи, що в Україні введено воєнний стан, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та вважає, що в задоволенні даного клопотання слід відмовити.

Позивач не погоджуючись із запереченнями зазначеними у відзиві на адміністративний позов, надав відповідь на відзив у якій зазначає, що для позивача є незрозумілим, що саме ним було вчинено та/або яка підстава слугувала в результаті чого його було віднесено до ризикових платників податків, оскільки у оскаржуваному рішенні не вказано конкретної податкової інформації, що стала підставою для його прийняття, що у свою чергу унеможливлює її спростування позивачем.

Зауважив на тому, що відповідачем на адвокатський запит представника позивача з приводу підстав прийняття оскаржуваного рішення листом №48146/6/10-36-18-04 від 07.12.2021 роз`яснено, що відповідно до інформаційних систем ДПС, позивачем сформовано ймовірно ризиковий податковий кредит за рахунок придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП Ялик», ТОВ «Євроагротрейд», ТОВ «Будкомпані Олімп», ТОВ «Сітібуд-Гарант», ТОВ «Лед Енерджі», ТОВ «Профселлінг», ТОВ «Будпостач», ТОВ «Центр оптової комплектації», ПП «Люкс-Сервіс 2002».

Разом з тим, у відзиві в якості підстави для прийняття оскаржуваного рішення з посиланням на результати аналізу ЄРПН названо господарські операції позивача з іншими контрагентами (наряду з ПП «Ялик»), а саме з ТОВ «Віп Транс Буд» (ТОВ «Пектор-РК»), ТОВ «Оіл Карз Україна», що у свою чергу нібито також відповідності критеріям ризиковості платника податку, при цьому не згадуються всі інші суб`єкти господарювання (крім ПП «Ялик»), перераховані у згаданому листі відповідача на адвокатський запит.

На думку позивача, відповідачем на стадії судового розгляду (при наданні відзиву на позов) фактично змінено підстави для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки у відзиві порівняно з попередніми роз`ясненням на адвокатський запит зазначенні інші суб`єкти господарювання, операції з якими нібито обумовили віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, що є недопустимим з огляду на вимоги обґрунтованості та добросовісності рішень суб`єктів владних повноважень та принцип правової визначеності, ясності та зрозумілості рішення як складових більш широкої засади верховенства права.

Крім того, позивач зазначив, що аргументи відповідача щодо підстав прийняття оскаржуваного рішення є абсурдними, оскільки позивач у своїй позовній заяві посилається на спростування фіктивності його господарських операцій з контрагентами-постачальниками (зазначеними у листі відповідача на адвокатський запит) висновками експертиз та іншими матеріалами кримінального провадження №32018110000000037 від 14.05.2018, за результатами досудового розслідування в якому ГУ ДФС у Київській області 30.07.2020 прийняте рішення про його закриття за відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи,суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Перспектива» (ідентифікаційний код 13707014) зареєстроване як юридична особа з 23.03.1993, дата запису: 18.12.2005, номер запису 13531200000001539.

Як вбачається з матеріалів справи, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення від 01.11.2021 №12177 про відповідність платника податку ТОВ «Перспектива» критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з оскаржуваного рішення, підставою його прийняття зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, що є додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, який конкретизовано у тексті рішення наступним чином: «У контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій».

Позивач вважаючи таке рішення відповідача протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 окрім іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165).

Так, Порядком №1165 визначено процедуру прийняття комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, додаток 1 до Порядку №1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Отже, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Як встановлено з матеріалів справи, Комісія прийняла рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі "Податкова інформація" зазначено: відповідає пункту 8 Критеріїв - у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас, в оскаржуваному рішенні відповідач в рядку "Податкова інформація" не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючий орган лише процитував зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Отже, оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 05.01.2021 по справі №640/11321/20.

Вказав, що проаналізувавши документи наданні позивачем до повідомлення встановлено відсутність пояснень та копій документів, підтверджуючі реальність здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками. Обґрунтування щодо мотивів ведення господарської діяльності та причин відсутності реалізації починаючи з січня 2019 року придбаних товарів, за рахунок яких сформовано податковий кредити. Згідно аналізу зареєстрованих податкових накладних-розрахунків коригування в ЄРПН, встановлено, що ТОВ «Перспектива» придбано товар у контрагентів-постачальників ПП Ялик», ТОВ «Віп Транс Буд» (ТОВ «Пектор-РК»), ТОВ «Оіл Карз Україна», які знаходяться у переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, що свідчить про ймовірність ризикових операцій. За наведених обставин представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та вважає оскаржуване рішення правомірним та таким, що прийняте відповідно до норм чинного податкового законодавства України.

З матерів спари вбачається, що представником позивача відповідачеві надісланий адвокатський запит з приводу підстав прийняття оскаржуваного рішення, на який відповідач листом №48146/6/10-36-18-04 від 07.12.2021 роз`яснив, що відповідно до інформаційних систем ДПС, позивачем сформовано ймовірно ризиковий податковий кредит за рахунок придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП Ялик», ТОВ «Євроагротрейд», ТОВ «Будкомпані Олімп», ТОВ «Сітібуд-Гарант», ТОВ «Лед Енерджі», ТОВ «Профселлінг», ТОВ «Будпостач», ТОВ «Центр оптової комплектації», ПП «Люкс-Сервіс 2002».

Разом з тим, у відзиві в якості підстави для прийняття оскаржуваного рішення з посиланням на результати аналізу ЄРПН названо господарські операції позивача з іншими контрагентами (наряду з ПП «Ялик»), а саме з ТОВ «Віп Транс Буд» (ТОВ «Пектор-РК»), ТОВ «Оіл Карз Україна», що у свою чергу нібито також відповідності критеріям ризиковості платника податку, при цьому не згадуються всі інші суб`єкти господарювання (крім ПП «Ялик»), перераховані у згаданому листі відповідача на адвокатський запит.

Отже, виходить, що відповідачем на стадії судового розгляду (при наданні відзиву на позов) фактично змінено підстави для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки у відзиві порівняно з попередніми роз`ясненням на адвокатський запит зазначенні інші суб`єкти господарювання, операції з якими нібито обумовили віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, що є недопустимим з огляду на вимоги обґрунтованості та добросовісності рішень суб`єктів владних повноважень та принцип правової визначеності.

Крім того, судом встановлено, що позивач у своїй позовній заяві посилається на спростування фіктивності його господарських операцій з контрагентами-постачальниками (зазначеними у листі відповідача на адвокатський запит) висновками експертиз та іншими матеріалами кримінального провадження №32018110000000037 від 14.05.2018, за результатами досудового розслідування в якому ГУ ДФС у Київській області 30.07.2020 прийняте рішення про його закриття за відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Також, суд звертає увагу на те, що товариство не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.02.2019 у справі №805/4717/15-а, від 24.06.2020 у справі №805/4971/15-а.

Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Однак відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу його прийняття.

Крім того, суд звертає увагу на те, що зміст п. 8 "Критеріїв ризиковості платника податку" стосується конкретної господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній, яка на підставі податкової інформації є ризиковою та з цих підстав платник податків включається до переліку ризикових, однак з оскаржуваного рішення не встановлено яка ризикова операція та по якій податкові накладній досліджувалася податкова інформація по платнику податків.

Судом враховано, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії відповідних документів однак, без зазначення про їх недостатність, або невідповідність чинному законодавству України. Тобто, відповідачем не надано в оскаржуваному рішенні будь-якої оцінки, поданим позивачем документам.

При цьому право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначене в нормі пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачене в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі № 640/11321/20.

За наведених обставин слід дійти висновку, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, що свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Положеннями пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права товариства. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст.90 КАС України).

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 4540,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №554 від 22.12.2021.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 01.11.2021 №12177 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива» (код ЄДРПОУ 13707014) критеріям ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива» (код ЄДРПОУ 13707014) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива» (код ЄДРПОУ 13707014) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797) сплачений судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.