Рішення

від 01.12.2022 по справі 320/346/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2022 року № 320/346/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - Головне управління ДПС у Київській області), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 23.12.2021 № 41754 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про відсутність правових підстав для визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, оскільки відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, яка покладена в основу прийняття оскаржуваного рішення, у зв`язку із чим рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 23.12.2021 № 41754, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд зупинити на час розгляду справи дію оскаржуваного рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» про забезпечення позову.

Головним управлінням ДПС у Київській області, подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на заданні Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних врахована доповідна записка управління з питань виявлення та оподаткування податкових ризиків від 14.12.2021 № 19381/10-36-18-03-06, яка містить інформацію про те, що результатами моніторингу поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» на реєстрацію податкових накладних виявлено ознаки неможливості здійснення операції з постачання товарів та ймовірності уникнення платником виконання свого податкового обов`язку.

За результатами моніторингу поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» на реєстрацію 14.12.2021 податкової накладної від 30.11.2021 № 92 з контрагентом-покупцем ПРИВАТНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА АГРОФІРМА «УКРАЇНА» в Єдиний реєстр податкових накладних виявлено ознаки неможливості здійснення операції з постачання товарів та ймовірності уникнення платником виконання свого податкового обов`язку.

Також податковий орган зазначає, що за результатами аналізу зареєстрованих податкових накладних/розрахунків відповідно до отриманої інформації у позивача обліковуються залишки газу нафтового та іншого вуглеводного в газоподібному стані на загальну суму 1915059,75 грн, у той час як встановлено відсутність ємностей з достатнім об`ємом для зберігання даного виду товарно-матеріальних цінностей на вказану суму.

Позивач подав відповідь на відзив, де додатково наголосив, що зупинення реєстрації податкової накладної № 92 від 30.11.2021 відбулось вже після внесення до АІС «Податковий блок» рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 14.12.2021 № 40832.

Позивач зазначає, що постачання скрапленого газу відбувається з локації постачальника безпосередньо до локації покупців товариства із відповідним транспортуванням засобами постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Ел Пі Джи».

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» (код ЄДРПОУ 41485926, місцезнаходження: 09111, Київська область, м. Біла Церква, вул. С. Бандери, 48), яке зареєстроване в якості юридичної особи 28.07.2017, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» за КВЕД є: Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (43.99) (основний); Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71); Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (46.69); Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73); Оптова торгівля хімічними продуктами (46.75); Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет (47.91); Складське господарство (52.10); Допоміжне обслуговування наземного транспорту (52.21); Транспортне оброблення вантажів (52.24); Купівля та продаж власного нерухомого майна (68.10); Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20); Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (68.32).

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 14.12.2021 № 40832 Товариство з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку по пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

З урахуванням отриманих від платника податку письмових пояснень від 21.12.2021 № 21121 та копій первинних документів, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 23.12.2021 № 41754 Товариство з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку із зазначенням підстави: пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, Податкова інформація: Залишити по пункту 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Не погодившись із рішенням податкового органу від 23.12.2021 № 41754 позивач звернувся до суду із цим позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 № 1165, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу 1 пункту 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Згідно із пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатками № 1 до Порядку 1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, відповідно до пункту 8 Критерієм ризиковості є та обставина, що «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, згідно із пунктом 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Рішення відповідача про включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Натомість, оскаржуване рішення комісії не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні податковим органом зазначено про відповідність платника податку (позивача) критеріям ризиковості платника, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)» та яка повинна бути розшифрована.

У рішенні від 14.12.2021 № 40832 відповідачем не вказано, на підставі якої інформації прийнято таке рішення, а лише міститься загальне посилання, зокрема: «встановлено наявність ризикових операцій».

Після отримання від платника податку пояснень та копій відповідних документів від 21.12.2021 № 21121, оскаржуваним рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 23.12.2021 № 41754 Товариству з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» залишено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функції.

При цьому, судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій саме платником з посиланнями на відповідні документи.

У матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, у той час, як позивачем були надані пояснення та копії документів, що складені під час здійснення відповідних господарських операцій.

Проте, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надав.

Посилання податкового органу на доповідну записку від 14.12.2021 № 19381/10-36-18-03-06, як на підставу визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, підлягає відхиленню, оскільки у ній лише зазначено, що за результатами моніторингу поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» податкових накладних для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних виявлено ознаки неможливості здійснення операції з постачання товарів та ймовірність уникнення платником свого податкового обв`язку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

У відзиві на позов контролюючий орган стверджує, про те, що за результатами аналізу зареєстрованих податкових накладних/розрахунків відповідно до отриманої інформації у позивача обліковуються залишки газу нафтового та іншого вуглеводного в газоподібному стані на загальну суму 1915059,75 грн, у той час як встановлено відсутність ємностей з достатнім об`ємом для зберігання даного виду ТМЦ на вказану суму.

Вказані доводи підлягають відхиленню, оскільки в оскаржуваному рішенні відповідна інформація відображена не була.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» разом з поясненнями надано копії договорів за якими позивач, придбаваючи у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Ел Пі Джи» скраплений газ, постачає його покупцям на умовах DDP (Інкотермс 2000), у вказане місце поставки, що підтверджується відповідними первинними документами, зокрема і товарно-транспортними накладними.

Системний аналіз вищезазначених норм Порядку № 1165 свідчить про певну послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Зокрема, вирішенню комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Відповідач стверджуючи, що прийняттю оскаржуваного рішення передували дії позивача щодо реєстрації у реєстрі податкової накладної від 30.11.2021 по контрагенту ПРИВАТНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА АГРОФІРМА «УКРАЇНА», у відзиві зазначає про надання копій вказаної податкової накладної та квитанції, разом з тим, не долучає вказані докази до відзиву.

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165, у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Судом встановлено, що з наданого відповідачем витягу з протоколу засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області 23.12.2021 вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» не надано документи, визначені пунктом 6 Порядку № 1165, які спростовують інформацію, яка стала підставою для внесення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Разом з тим, протокол не містить інформації яких саме документів позивачем не надано.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем без наявних на те правових підстав та з порушенням, передбачених Порядком № 1165 і передумов його прийняття, суд дійшов висновку про те, що рішення від 23.12.2021 № 41754, як індивідуальний акт, підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, слід зазначити наступне.

У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Задоволення такої вимоги не є втручанням у здійснення контролюючим органом своїх дискреційних повноважень, оскільки позовна вимога про зобов`язання виключити товариства з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає частинам другій та третій статті 245 КАС України.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У порушення вимог частини другої вказаної статті, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення.

Натомість позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не були спростовані відповідачем.

Щодо стягнення судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 10000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, частиною п`ятою статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частиною четвертою статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Зі змісту статті 30 вказаного Закону вбачається, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги адвокат отримує від клієнта гонорар у вигляді винагороди у формі фіксованого розміру або погодинної оплати, порядок обчислення, підстави для зміни розміру, порядок сплати та інші умови якої визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Враховуючи викладене, договір про надання правової допомоги є документом, який підтверджує домовленість між клієнтом та адвокатом щодо надання останнім послуг зі здійснення захисту, представництва тощо в обмін на визначений у такому договорі гонорар (фіксований розмір або погодинна оплата).

У свою чергу, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн позивачем до суду надані наступні докази: копія договору про надання правничої допомоги від 15.12.2021 № 15/12-21/ТР та додатку № 1 до договору.

Також позивачем на підтвердження сплати коштів за надану правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн надано суду платіжне доручення від 13.01.2022 № 1, у якому призначенням платежу вказано: «оплата за надання послуг правничої допомоги по рах. 1201/22 від 12.01.2022».

Проте вказаний у платіжному дорученні рахунок не надано, що унеможливлює встановлення обставин оплати правничої допомоги саме по договору від 15.12.2021 № 15/12-21/ТР.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували у встановленому законом порядку витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, суд дійшов висновку, що такі витрати не підлягають відшкодуванню на користь позивача.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн згідно із платіжним дорученням від 13.01.2022 № 2.

Оскільки позов підлягає задоволенню, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 14, 73- 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 23.12.2021 №41754 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платників податків.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ППУ Теплоресурс» (код ЄДРПОУ 41485926, місцезнаходження: 09111, Київська область, м. Біла Церква, вул. С. Бандери, 48) судовий збір у розмірі 2481,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.