Ухвала

від 30.11.2022 по справі 380/16944/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/16944/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 листопада 2022 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І. перевіривши матеріали позовної заяви Адвокатського бюро «СТЕЦЬ СИНИ І ПАРТНЕРИ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Адвокатського бюро «СТЕЦЬ СИНИ І ПАРТНЕРИ» (Львівська область, Мохнате; код ЄДРПОУ 42416172) до Головного управління ДПС у Львівській області (м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №17820/13-01-07-01 від 20.07.2021 Форми «Р», яким ТзОВ «УКРБУД-2012» визначено грошове забезпечення, у зв`язку з заниженням податку на загальну суму 7934791,25 грн, з них 7416952 сума грошового зобов`язання та 517839,25 грн сума штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №17822/13-01-07-01 від 20.07.2021 Форми «Р», яким ТзОВ «УКРБУД-2012» визначено грошове зобов`язання, у зв`язку із заниженням податку на додану вартість на загальну суму 5489095 грн з них 4391276 сума податкового зобов`язання та 1097819 сума штрафних санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

З прохальної частини позовної заяви судом встановлено, що позовні вимоги заявлені щодо ТзОВ «УКРБУД-2012», в той же час, позивачем у поданій позовній заяві вказано - Адвокатського бюро «СТЕЦЬ СИНИ І ПАРТНЕРИ».

Порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем у позовній заяві не зазначено найменування позивача, адресу місцезнаходження позивача, поштовий індекс адреси позивача, відповідача, ідентифікаційний код ТзОВ «УКРБУД-2012» в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти ТзОВ «УКРБУД-2012».

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви не долучено документа про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).

За правилами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.01.2022 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481,00 грн.

Судом встановлено, що представником позивача подано до суду документ «ДП «Центр Судових Сервісів» б/н та без дати, відповідно до якого не можливо встановити сплату судового збору в сумі 2481,00 грн.

Як видно зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимоги майнового характеру, а саме позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №17820/13-01-07-01 від 20.07.2021 Форми «Р», яким ТзОВ «УКРБУД-2012» визначено грошове забезпечення, у зв`язку з заниженням податку на загальну суму 7934791,25 грн, з них 7416952 сума грошового зобов`язання та 517839,25 грн сума штрафних санкцій та податкове повідомлення рішення №17822/13-01-07-01 від 20.07.2021 Форми «Р», яким ТзОВ «УКРБУД-2012» визначено грошове зобов`язання, у зв`язку з заниженням податку на додану вартість на загальну суму 5489095 грн з них 4391276 сума податкового зобов`язання та 1097819 сума штрафних санкцій.

Звідси сума позовних вимог становить 13783886,25 грн.

З огляду на викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 24810,00 грн.

Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору за подання позову або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Відповідно до ч.1-2 ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 44 КАС України (у редакції Закону України від 27.04.2021 №1416-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», який набрав чинності 26.05.2021) процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Отже, з 26.05.2021 у зв`язку з набранням чинності Законом України від 27.04.2021 №1416-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» учасник справи, який подає до суду документи в електронній формі зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Суддя встановив, що з цим позовом до суду позивач звернувся 24.11.2022 в електронній формі, сформувавши його в системі «Електронний суд».

Проте з порушенням вимог ч.ч. 8, 9 ст. 44 КАС України (у редакції Закону України від 27.04.2021 № 1416-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» ) позивач не надав суду доказів надсилання відповідачу листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Крім цього, відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.11.2020 за наслідками розгляду справи №500/2486/19 вважав, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, Верховний Суд в постанові від 27.01.2022 розглядаючи справу №160/11673/20 сформулював такий правовий висновок:

«Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 20.07.2021 №17820/13-01-07-01 та від 20.07.2021 №17822/13-01-07-01. Цей позов підписано та подано до суду через систему «Електронний суд» 24.11.2022, тобто із значним пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

До позовної заяви представник позивача подав заяву, просить суд поновити строк звернення до адміністративного суду. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим з позовом посилається на те, що лише після скерування адвокатського запиту у листопаді 2022 року та отримання відповіді на такий від 17.11.2022, позивачу стало відомо про недотримання відповідачем процедури під час проведення перевірки. Також лише після скерування листа судовому експерту Бурдьо І.М. щодо роз`яснення висновку експертизи, та отримання відповіді від 14.11.2022 встановлено, що розрахунки грошового зобов`язання вказані в оскаржуваних рішеннях є недостовірними, невірно розраховані і не відповідають фактичним даним обліку позивача.

Оцінюючи наведені позивачем обставин в обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду суд враховує таке.

З позовної заяви та клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду, що не заперечується позивачем. Факт пропуску строку звернення до суду позивач не пов`язує з фактом його неповідомлення про прийняті ГУ ДПС у Львівській області податковими повідомленнями-рішеннями, отже про такі йому було відомо. Посилання представника позивача на те, що про порушення своїх прав позивач дізнався лише після отримання відповіді на адвокатський запит у листопаді 2022 року та листа щодо роз`яснення відповіді експертизи від 14.11.2022, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки скерування адвокатського запиту до ГУ ДПС, отримання відповіді експерта, вказують лише на той факт, що активні дії щодо захисту свого порушеного права, позивачем почали вчинятись після значного пропуску строку звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Отже, підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з огляду на повідомлені ним обставини немає.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, позов залишається без руху, якщо підстави, вказані нею у заяві про поновлення строку, визнані судом неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою та вказати інші підстави для поновлення строку, якщо такі існують.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, викладені у заяві від 24.11.2022.

Позовну заяву керівника Адвокатського бюро «СТЕЦЬ СИНИ І ПАРТНЕРИ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень - залишити без руху.

Позивачу надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання:

- позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України

- обґрунтованої заяви про поважні причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом з наданням відповідних доказів;

- документу про сплату судового збору в розмірі 24810,00 грн;

- докази надсилання відповідачу листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя Сподарик Н.І.