Рішення

від 01.12.2022 по справі 580/4479/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року справа № 580/4479/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сріблянка Агро до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сріблянка Агро (далі товариство, позивач) подало позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі Головне управління, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.07.2022 № 7076730/33468932 про відому в реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю Сріблянка Агро (код ЄДРПОУ 33468932) № 4 від 02.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 02.06.2022, складену позивачем ТОВ Сріблянка Агро (код ЄДРПОУ 33468932), датою набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним дотримані всі законодавчо встановлені вимоги, які необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак відповідач-1 протиправно відмовив у її реєстрації.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

21.10.2022 до суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийняте з підстав не надання позивачем первинних документів щодо змісту господарських операцій. Зокрема, відповідно до п. 3.4 договору про виробництво насіннєвої сировини насіння та стебла технічної коноплі від 01.03.2021 № 1/01/03, укладеного між ФГ Царина та ТОВ Сріблянка Агро, ФГ Царина передає батьківське насіння в рахунок виконання свого обов`язку щодо сприяння ТОВ Сріблянка Агро у вирощуванні насіннєвої сировини. Акти щодо прийому-передачі посівного матеріалу (батьківського насіння) від ФГ Царина до ТОВ Сріблянка Агро відсутні.

Також, згідно з п. 7.2 вказаного договору, весь урожай є власником ФГ Царина, таким чином номенклатура товару у податковій накладній № 4 від 02.06.2022 Насіння коноплі не відповідає умовам договору.

Надані позивачем для реєстрації податкової накладної акти приймання передачі товару на склад та на роздрібні об`єкти торгівлі складені з порушенням Закону України Про бухгалтерський облік. Крім того, в акті наданих послуг від 31.12.2021 № 4 не зазначено який вид послуги, в якій кількості та за якою адресою надані послуги. Звіт про витрати не надано.

10.11.2022 позивач подав суду відповідь на відзив з подібними позовній заяві доводами.

Суд враховує, що представник відповідачів подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет спору.

Під час розгляду вказаного клопотання суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Заявлений позивачем спір не входить до виключного переліку справ, які мають бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження відповідно до ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Викладені в позовній заяві та відзиві обґрунтування, доводи та аргументи дозволяють суду встановити правову позицію без виклику учасників у судове засідання.

Отже, з огляду на відсутність обґрунтованих доводів щодо наявності складнощів для повного з`ясування спірних обставин та об`єктивного вирішення спору, характер спірних правовідносин та предмет доказування не потребують розгляду справи правилами загального позовного провадження.

Тому суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не є обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через 30 днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

01.03.2021 ФГ Царина (покупець) укладено з ТОВ Сріблянка Агро (виробник) договір № 1/01/03 про виробництво насіннєвої сировини насіння та стебла технічної коноплі.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору виробник зобов`язується виростити на власних виробничих потужностях насіннєву сировину з батьківського насіння, наданого покупцем та поставити вирощену насіннєву сировину та стебло виключно у власність покупця, який ц свою чергу сприяти у вирощуванні насіннєвої сировини та стебла, прийняти та оплатити їх вартість.

За наслідками виконання умов вказаного договору його сторонами 02.06.2022 складено та підписано видаткову накладну № 4 про поставку від ТОВ Сріблянка Агро до ФГ Царина насіння коноплі в кількості 10183,3 кг. на суму 300000,00 грн, у т.ч. ПДВ 50000,00 грн.

Платіжними дорученнями від 02.06.2022 №№ 3, 4, 5 на суму 100000,00 грн кожне підтверджується оплата ФГ Царина вищевказаного товару.

У зв`язку з цим, позивачем складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 4 від 02.06.2022 на суму 300000,00 грн, у т.ч. ПДВ 50000,00 грн.

17.06.2022 позивач отримав квитанцію відповідно до якої відповідачем податкову накладну від 02.06.2022 № 4 прийнято, але реєстрація зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП 1207 відсутні в таблиці даних платника податку, як такі, що постачаються, що відповідає п. 1 критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердженні інформації в податковій накладній для розгляду питання її реєстрації.

За фактом зупинення реєстрації вказаної податкової накладної позивач направив контролюючому органу пояснення від 11.07.2022 № 2 та копії документів.

18.07.2022 відповідач прийняв рішення № 7076730/33468932 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.06.2022 № 4 з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Додатково вказано, що відповідно до п. 3.4 договору про виробництво насіннєвої сировини насіння та стебла технічної коноплі від 01.03.2021 № 1/01/03, укладеного між ФГ Царина та ТОВ Сріблянка Агро, ФГ Царина передає батьківське насіння в рахунок виконання свого обов`язку щодо сприяння ТОВ Сріблянка Агро у вирощування насіннєвої сировини. Акти щодо прийому-передачі посівного матеріалу (батьківського насіння) від ФГ Царина до ТОВ Сріблянка Агро відсутні.

Не погоджуючись із рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Під час надання оцінки спірним рішенням про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зазначає таке.

Згідно з підп. а, б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкової накладної та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкової накладної платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкової накладної платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

01.02.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.

Суд врахував, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 02.06.2022 № 4 у квитанції зазначено, що код УКТЗЕД/ДКПП 1207 відсутні в таблиці даних платника податку, як такі, що постачаються, що відповідає п. 1 критеріїв ризиковості здійснення операцій.

З цього приводу суд звертає увагу, що відповідно до п. 12 Порядку № 1165 подання до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою є правом, а не обов`язком платника податку.

Крім того, УКТЗЕД/ДКПП 1207 Насіння та плоди інших олійних культур, подрібнені або неподрібнені узгоджується з основним видом діяльності позивача КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Отже, підстави зупинення реєстрації податкової накладної суд вважає необґрунтованими.

Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 8 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку із встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Суд врахував, що надіслана позивачеві квитанція від 17.06.2022 про зупинення реєстрації податкової накладної не містила обґрунтованого переліку документів, які мали бути надані позивачем для реєстрації податкової накладної.

Згідно з п.п. 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Отже, суд зазначає, що з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Зі вказаного слідує, що у спірному рішенні податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкові накладні, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію.

Суд встановив, що позивач подавав до контролюючого органу - Головного управління ДПС у Черкаській області документи щодо наявності підстав реєстрації вищевказаної податкової накладної.

Зокрема, позивачем додано копії: договору на виробництво сільськогосподарської продукції, видаткову накладну, платіжні доручення.

Крім того, позивачем за наслідками зупинення реєстрації податкової накладної до пояснень надано акт приймання-передачі посівного матеріалу від 01.04.2021.

Тому доводи відповідача про відсутність такого документу є необґрунтованими.

Отже, сукупність наданих позивачем документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій позивача з ФГ Царина, наданий позивачем пакет документів відповідає визначеному у пункті 14 Порядку № 1165 переліку і був об`єктивно достатнім для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.

Також, аналіз наданих позивачем згідно з вичерпним переліком документів свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Суд також врахував, що відсутність певних документів не є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної та підставою для визнання господарських операцій безтоварними, оскільки виявлені недостовірності є підставою для здійснення перевірки та прийняття відповідного рішення за її наслідками.

Суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18.

Отже, позиція відповідача щодо надання платником податків копій документів згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, є необґрунтованою, а в спірному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної, складену позивачем.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 та в постанові від 28.10.2019 у справі № 640/983/19.

На підставі викладеного суд встановив протиправність спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.06.2022 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо вимог позивача про реєстрацію податкової накладної суд зазначає, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини (зокрема, постанови по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 (скарга № 10465/83), запорукою вірного застосування - дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг цих повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування, рішення органу має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дій) суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (у т. ч. колегіальний орган) прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому, задоволення вимог про реєстрацію податкових накладних не є втручанням у здійснення відповідачем своїх дискреційних повноважень.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Порядку № 1246 визначено компетенцію Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду.

Зважаючи, що спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийняте, як установлено вище, неправомірно, а інших підстав для відмови в їх реєстрації не вбачається, суд констатує наявність підстав для зобов`язання відповідача Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.06.2022 № 4 днем її фактичного подання на реєстрацію.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні позивача, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.07.2022 № 7076730/33468932 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.06.2022 № 4.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Сріблянка Агро від 02.06.2022 № 4 днем її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сріблянка Агро судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сріблянка Агро судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Сріблянка Агро (20721, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Балаклея, вул. Миру, 101, код ЄДРПОУ 33468932);

2) відповідач-1 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235, код ЄДРПОУ 44131663);

3) відповідач-2 Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 01.12.2022.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК