Рішення

від 28.11.2022 по справі 826/12362/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2022 року м. Київ № 826/12362/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саргасс Груп»доКиївської митниці Держмитслужбипро визнання протиправними та скасування рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «САРГАСС ГРУП» (далі - позивач, ТОВ «САРГАСС ГРУП») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну (доповнення) позовних вимог) до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, митний орган), в якому просило суд:

1) визнати протиправними дії відповідача по прийняттю рішення про коригування митної вартості товарів № 100000012/2016/000075/2 від 29.06.2016.

2) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100000012/2016/000075/2 від 29.06.2016.

3) зобов`язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 50693,30 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/166193.

4) визнати протиправними дії відповідача по прийняттю рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000028/2 від 02.07.2016.

5) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000028/2 від 02.07.2016.

6) зобов`язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 14278,60 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/166550.

7) визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000027/2 від 02.07.2016.

8) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000027/2 від 02.07.2016.

9) зобов`язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 36336,56 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/166549.

10) визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000032/2 від 15.07.2016.

11) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000032/2 від 15.07.2016.

12) зобов`язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 84756,10 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/166832.

13) визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100000003/2016/000080/2 від 25.07.2016.

14) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100000003/2016/000080/2 від 25.07.2016.

15) зобов`язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 37920, 10 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167039.

16) визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100000012/2016/000082/2 від 02.08.2016.

17) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100000012/2016/000082/2 від 02.08.2016.

18) зобов`язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 47176,80 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167298.

19) визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100000012/2016/000083/2 від 08.08.2016.

20) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100000012/2016/000083/2 від 08.08.2016.

21) зобов`язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 47007,40 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167347.

22) визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000037/2 від 11.08.2016.

23) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000037/2 від 11.08.2016.

24) зобов`язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 35463,14 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167442.

25) визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000039/2 від 26.08.2016.

26) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000039/2 від 26.08.2016.

27) зобов`язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 24195,10 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167715.

28) визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000041/2 від 31.08.2016.

29) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000041/2 від 31.08.2016.

30) зобов`язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 18215 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167824.

31) визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000043/2 від 06.09.2016.

32) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000043/2 від 06.09.2016.

33) зобов`язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 15718,20 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167948.

34) визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000046/2 від 13.09.2016.

35) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000046/2 від 13.09.2016.

36) зобов`язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 16633,10 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/168120..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу (резервного) визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року, позов задоволено повністю. Постановою Верховного Суду від 28.04.2021 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року скасовано, справу направлена на новий розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.2021 прийнято до розгляду справу №826/12362/16, призначено судове засідання.

04 червня 2021 року зважаючи на неявку представників сторін у судове засідання в адміністративній справі № 826/12362/16 фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2021 замінено у справі № 826/12362/16 відповідача - Київську міську митницю Державної фіскальної служби України, правонаступником - Київською митницею Держмитслужби.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «САРГАСС ГРУП» здійснює імпортування на територію України одягу, взуття, шкіряних виробів, аксесуарів та інших промислових товарів, придбаних за контрактом купівлі-продажу від 15.02.2016 № 1502/16 (з урахуванням додаткових угод від 29.03.2016 № 1, від 25.04.2016 № 2), укладеним з компанією BioholdAB (Королівство Швеція) на умовах СІР Київ, Україна (згідно з Міжнародними правилами тлумачення термінів ІНКОТЕРМС 2010).

З метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару (одягу, взуття, шкіряних виробів, аксесуарів та інших промислових товарів), позивач подав митному органу електронні митні декларації від 15.06.2016 № 100250004/2016/166193 на загальну суму 50693,30 євро, від 02.07.2016 № 100250004/2016/166544 на загальну суму 14278,60 євро, від 02.07.2016 № 100250004/2016/166533 на загальну суму 36336,56 євро, від 14.07.2016 № 100250004/2016/166790 на загальну суму 84756,10 євро, від 22.07.2016 № 100250004/2016/166982 на загальну суму 37920,10 євро, від 29.07.2016 № 100250004/2016/167133 на загальну суму 47176,80 євро, від 05.08.2016 № 100250004/2016/167281 на загальну суму 47007,40 євро, від 10.08.2016 № 100250004/2016/167400 на загальну суму 35463,14 євро, від 26.08.2016 № 100250004/2016/167697 на загальну суму 24195,10 євро, від 31.08.2016 № 100250004/2016/167795 на загальну суму 18215,00 євро, від 06.09.2016 № 100250004/2016/167921 на загальну суму 15718,20 євро, від 13.09.2016 № 100250004/2016/168084 на загальну суму 16633,10 євро (код документів 1101), якими до митного оформлення за основним методом - за ціною контракту, в режимі імпорт - 40, заявлений відповідний товар.

Одночасно з подачею зазначених електронних митних декларацій, для здійснення митного оформлення товарів за основним методом (контрактом) та підтвердження заявленої ним їх митної вартості, позивачем направлені митному органу, наступні товаросупровідні документи: контракт (код документа 4100) та додаткові угоди до нього (код документа 4103), інвойси (код документа 3105), міжнародні товарно-транспортні накладні CMR(код товару 2730), сертифікати походження товарів (код товару 7011), сертифікати перевезення (походження) товарів форми EUR.1 (код товару 7003), документи на перевезення товарів (код документа 2950), платіжні доручення на оплату товарів.

При проведенні контролю правильності визначення митної вартості імпортованих товарів, вважаючи подані позивачем документи недостатніми для підтвердження визначеної ним за основним методом митної вартості таких товарів, митний орган пропонував позивачу (у тому числі, шляхом надіслання електронних повідомлень) надати протягом 10 календарних днів додаткові документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість товару, а саме: CMR від 10.06.2016 № 323216; специфікацію на поставку; страхові документи, що містять відомості про вартість страхування; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; митні декларації країни відправлення; виписки з бухгалтерської документації щодо формування ціни продажу та/або щодо продажу оцінюваних товарів на території України; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів; інвойси та контракти з 3-ми особами, що мають відношення до поставки; також за власним бажанням подати додаткові наявні документи, які не зазначені у наведеному переліку.

За результатами перевірки, враховуючи неподання позивачем вищезазначених додаткових документів, відповідачем встановлено, що заявлений позивачем рівень митної вартості імпортованих товарів значно менший за рівень митної вартості подібних товарів, оформлених іншими суб`єктами господарювання найближчим часом, що суперечить поняттю дійсної вартості товарів у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Зважаючи на вищевикладене, у відповідача виникли сумніви у достовірності заявленої позивачем митної вартості товарів, отже метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (основний метод) не може бути застосований.

Митний орган дійшов висновку про неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості товару, а саме: метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з ідентичними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Митного кодексу; метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку із тим, що митна вартість подібних товарів, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів не прийнята органом доходів і зборів, тобто подібні товари оформлено без дотриманням умов, зазначених у статті 60 Митного кодексу; метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу; метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу.

Ураховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями частини 8 статті 57 та частини 1 статті 55 Митного кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначена відповідачем із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу, на підставі інформації про ціни та рівні митної вартості ідентичних та подібних товарів: митні декларації від 18.04.2016 № 100250001/2016/105326, 06.04.2016 №100250004/2016/164669, від 08.06.2016 №100250004/2016/166037, від 26.04.2016 №100250004/2016/165160, від 18.04.2016 №100250001/2016/105326, від 12.05.2016 №100250004/2016/165423, від 25.05.2016 №100250004/2016/165715, від 26.04.2016 №100250004/2016/165160, від 16.05.2016 №125120105/2016/310937, від 19.04.2016 №100250004/2016/164986, від 11.02.2016 №403000009/2016/00004116, від 08.06.2016 №100250004/2016/166037, від 25.03.2016 №100250004/2016/164446, 100250004/2016/166037, 100250001/2016/105326, інвойси від 13.05.2015 №VV/1/2310/2015, від 28.05.2015 № VV/1/2544/2015, від 18.06.2015 № 2015/8/13155, від 12.05.2015 № F/W 2015, лист ДФС від 13.04.2016 № 13119/7/99-99-26-03-03-17 та службова записка УБ та МП від 06.06.2016 № 919/26-70-20-31, лист Держмитслужби України від 19.09.2012 № 6137/16-250-2193 та ін.

На підставі наведеного, відповідачем прийняті спірні рішення про коригування митної вартості товарів № 100000012/2016/000075/2 від 29.06.2016, № 100250004/2016/000028/2 від 02.07.2016, № 100250004/2016/000027/2 від 02.07.2016, № 100250004/2016/000032/2 від 15.07.2016, № 100000003/2016/000080/2 від 25.07.2016, № 100000012/2016/000082/2 від 02.08.2016, № 100000012/2016/000083/2 від 08.08.2016, № 100250004/2016/000037/2 від 11.08.2016, № 100250004/2016/000039/2 від 26.08.2016, № 100250004/2016/000041/2 від 31.08.2016, № 100250004/2016/000043/2 від 06.09.2016, № 100250004/2016/000046/2 від 13.09.2016.

Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до положень ч. 2, 4, 8, 9 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Відповідно до частини 1-4 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 1, 2, 3, 5 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до частини 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно частини 1, 7, 8, 9 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 1, 2, 5-8, 10 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару (аналогічні висновки наведені в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2016 року № К/800/36615/15 і № К/8006619/15).

В постанові Верховного Суду України № 21-127а15 від 31 березня 2015 року зазначено, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені у статті 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Так, підставою для коригування митної вартості зазначено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

- декларантом не надано відомостей щодо числових значень складових митної вартості, необхідних при її обчисленні;

- надані декларантом відомості щодо ціни яка сплачена не підтверджені документально, а саме надані декларантом платіжні доручення не містять печатки та підпису платника та видані для сплати за товари по іншому контракту, ніж оцінюваний товар (інша дата контракту);

- у органу Державної служби наявна інформація щодо вартості ідентичних та подібних товарів, надіслана з країни експорту цих товарів (лист ДФС від 13.04.2016 № 13119/7/99-99-26-03-03-17 та службова записка УБ та МП від 06.06.2016 № 919/26-70-20- 31), ціни по яких значно перевищують (порядку у 10 разів) ціни інвойсів, що викликає сумніви у достовірності заявлених декларантом відомостей щодо вартості товарів.

З матеріалів справи вбачається, позивач здійснював імпорт придбаних товарів за контрактом купівлі-продажу від 15.02.2016 № 1502/16 (з урахуванням додаткових угод від 29.03.2016 № 1, від 25.04.2016 № 2), укладеним з компанією BioholdAB (Королівство Швеція) на умовах СІР Київ, Україна (згідно з Міжнародними правилами тлумачення термінів ІНКОТЕРМС 2010).

Відповідно до Правил Інкотермс (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі-продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін, термін CIP (Carriadge and Insurance Paid to (...named place of destination) Фрахт/перевезення та страхування оплачено до) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. За умовами терміна CIP на продавця покладається також обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Згідно з пунктом 6 статті А.3 Інкотермс за умовами поставки CIP продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж відповідно до договору купівлі-продажу на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Отже, поставка товару на умовах CIР передбачає, що у вартість товару вже включені витрати на страхування, які впливають на митну вартість товару, тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 826/25613/15.

За таких обставин, вимога митного органу про надання документів щодо вартості страхування товару є безпідставною, оскільки в даному випадку такі документи не мають впливу на заявлену митну вартість товару, оскільки такі витрати включені до вартості товару.

Також, відповідно до п.5.3 Контракту будь-які платежі підлягають сплаті та сплачуються протягом 90 днів після отримання товарів покупцем.

Таким чином, виходячи з умов Контракту, на момент подання митної декларації в покупця не могло і не повинно було бути у наявності платіжних документів з оплати товарів, зазначених в митній декларації.

З пояснень позивача вбачається, щодо зазначення іншої дати Контракту в платіжному документі, вказана дати є датою Контракту з урахуванням додаткової угоди до нього (Додатковою угодою №1 були внесені зміни до банківських реквізитів сторони Контракту).

Щодо відсутності на платіжних документах печаток та підписів декларанта, звернуто увагу, що вказані платіжні документи оформлюються і направляються банківським установам для виконання в електронному вигляді, у зв`язку з чим відсутність вказаних реквізитів цілком виправдана.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно на підставі інформації, наявної у митного органу.

Визначена митна вартість товару ґрунтується на інформації, яка міститься в зовнішніх джерелах та інформації яка міститься в спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України дозвіл на використання яких регламентовано пунктом 5 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689.

В свою чергу, суд звертає увагу, що відомості отримані з митних декларацій, раніше визнаних митним органом, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, у них зазначено лише дату та номер митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Також слід зазначити, що у Рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначена позиція міститься у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Підсумовуючи наведене у сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару, а саме з`явлення позивачем неповних та/або недостовірних відомостей про його митну вартість та відсутність у документах, поданих до митного оформлення, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари.

Висновки митного органу про наявність розбіжностей у числових складові митної вартості, що її сформували, спростовується матеріалами справи.

Проте, надані позивачем під час митного оформлення документи містять достатню для розуміння митним органу інформації про товар, умови поставки, ціну товару, які у сукупності містять відомості, які не дають підстав для обґрунтованого сумніву щодо числових значень митної вартості/складових митної вартості, необхідних для їх застосування за першим методом.

Наявні відомості та документи, не дають підстав для сумніву щодо повноти та обґрунтованості числових значень митної вартості товару, не дають підстав для висновку про наявність в них таких розбіжностей, що впливають на достовірність наданих відомостей та заявленої митної вартості (з урахуванням її складових).

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В той же час, суд вважає, що в спірних правовідносинах належним способом захисту буде оскарження рішення, яке прийняте суб`єктом владних повноважень, а не визнання його дій протиправними щодо прийняття рішення про коригування митної вартості. До того ж, визнання дій протиправними відповідача не призведуть до поновлення прав, свобод та інтересів позивача.

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання визнати заявлену ТОВ «Саргасс Груп» митну вартість, суд зазначає, що у випадку визнання протиправним та скасування у судового порядку рішення відповідача про коригування митної вартості товарів додаткового визнання митної вартості, заявленої позивачем, не вимагається, адже оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів скасовується з набранням законної сили рішенням суду.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 77, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «САРГАСС ГРУП» задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100000012/2016/000075/2 від 29.06.2016, № 100250004/2016/000028/2 від 02.07.2016, № 100250004/2016/000027/2 від 02.07.2016, № 100250004/2016/000032/2 від 15.07.2016, № 100000003/2016/000080/2 від 25.07.2016, № 100000012/2016/000082/2 від 02.08.2016, № 100000012/2016/000083/2 від 08.08.2016, № 100250004/2016/000037/2 від 11.08.2016, № 100250004/2016/000039/2 від 26.08.2016, № 100250004/2016/000041/2 від 31.08.2016, № 100250004/2016/000043/2 від 06.09.2016, № 100250004/2016/000046/2 від 13.09.2016.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян