Рішення

від 30.11.2022 по справі 640/1055/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року м. Київ № 640/1055/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Норма»

до Головного управління ДФС у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

№0275791206 від 11.05.2018р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальність «БК «Норма» (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 0275791206 від 11.05.2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю податкового повідомлення - рішення, оскільки з аналізу чинних на час виникнення спірних правовідносин правових норм слідує, що при проведенні саме камеральної перевірки дослідженню підлягають дані податкової звітності в суцільному порядку, а відтак в акті за результатами проведення камеральної перевірки могли бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності. При цьому, термін реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є даними податкової звітності, які є предметом камеральної перевірки та повинні досліджуватися під час її проведення, а відтак відповідачем не в спосіб, встановлений законодавством, складено акт перевірки з посиланням на таке порушення, як несвоєчасна реєстрація податкової накладної. Крім того, на думку позивача, що навіть якщо своєчасність реєстрації податкових накладних може бути предметом камеральної перевірки, то вказана перевірка має проводитися в межах строків визначених нормами Податкового кодексу України - 30 днів з моменту реєстрації простроченої податкової накладної або 30 днів з моменту подання звітності за період, коли було прострочено реєстрацію податкових накладних.

14 лютого 2019 року відповідачем подано до суду відзив на позов відповідно до якого проти задоволення позову заперечує у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, та п.75.1 ст.75 в порядку п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України, відповідачем проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Норма» (код ЄДРПОУ 33880412) за жовтень 2015 року - лютий 2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.04.2018 року №3778/26-15-12-06-16-33880412.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, а саме:

податкова накладна від 23.12.2016 року №9 - порушення граничного терміну реєстрації накладної складає - 4 дня;

податкова накладна від 29.12.2016 року №11 - порушення граничного терміну реєстрації накладної складає - 32 дня;

податкова накладна від 29.12.2016 року №12 - порушення граничного терміну реєстрації накладної складає - 32 дня;

податкова накладна від 29.12.2016 року №13 - порушення граничного терміну реєстрації накладної складає - 32 дня;

податкова накладна від 29.12.2016 року №14 - порушення граничного терміну реєстрації накладної складає - 32 дня;

податкова накладна від 29.12.2016 року №15 - порушення граничного терміну реєстрації накладної складає - 32 дня;

податкова накладна від 25.10.2017 року №6 - порушення граничного терміну реєстрації накладної складає - 6 днів.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 11.05.2018р. №0275791206, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до позивача застосовано штраф у розмірі 141 755, 45 грн.

Вважаючи дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права контролюючого органу, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент проведення камеральної перевірки позивача), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

На день проведення перевірки позивача редакція підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачала, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 Податкового кодексу України.

Тобто, надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на підставі даних ЄРПН охоплюють, у тому числі, питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постанови від 06 березня 2018 року в справі № 821/193/17.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем 30-денного строку проведення камеральної перевірки підлягають відхиленню судом, оскільки зазначене обмеження, передбачене пунктом 200.10 статті 201 Податкового кодексу України, стосується проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання), тоді як предметом камеральної перевірки, за наслідками якої було прийнято податкове повідомлення - рішення, було дотримання позивачем строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних згідно з пунктом 201.10 Податкового кодексу України, що не є підставою для невідображення суми ПДВ за таким документом у декларації відповідного звітного періоду.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 30.01.2018 у справі №820/3055/17 (адміністративне провадження №К/9901/1855/17).

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно частин 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Поряд з цим, суд зазначає, що факт несвоєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН позивачем не спростовується, інших підстав крім викладених вище, що свідчили б про протиправність і необґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення, ТОВ "БК «Норма» не вказано.

Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку, що оспорюване податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11 травня 2018 року № 0275791206 є правомірними, а тому в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Норма» має бути відмовлено повністю.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб`єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Норма» (03131, вул. Любомирська 14, місто Київ, код ЄДРПОУ 33880412) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Амельохін