Рішення

від 30.11.2022 по справі 640/1204/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року м. Київ № 640/1204/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний обіг»

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення -

рішення № 0719491207.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальність «Вільний обіг» (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 0719491207 від 18.10.2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обгрунтовані протиправністю податкового повідомлення - рішення, оскільки в оскаржуваному рішенні та акті перевірки не міститься розрахунку штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, на думку позивача, відповідач прийняв оскаржуване рішення з порушенням п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, а саме порушив строки прийняття рішення щодо застосування стягнення податкового зобов`язання. Також в обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення, позивач вказує на те, що відповідачем порушені вимоги в частині терміну відправлення податкового повідомлення -рішення.

18 лютого 2019 року відповідачем подано до суду відзив на позов відповідно до якого проти задоволення позову заперечує у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, та п.75.1 ст.75 в порядку п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України, відповідачем проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний обіг» (код ЄДРПОУ 38441150) за 11 липня 2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.07.2018 року №11238/26-15-12-07-20/38441150.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, а саме:

податкова накладна від 11.07.2016 року №9 - порушення граничного терміну реєстрації накладної складає - 2 дня;

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2018р. №0719491207, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до позивача застосовано штраф у розмірі 11 294,13 грн.

09 листопада 2018 року позивач оскаржив податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку, шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 27.11.2018 року 38417/6/99-99-11-03-01-25 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний обіг» залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - без змін.

Вважаючи дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права контролюючого органу, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент проведення камеральної перевірки позивача), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

На день проведення перевірки позивача редакція підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачала, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, належним та допустимим доказом реєстрації податкової накладної є квитанція в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як зазначає позивач, акт перевірки від 22.11.2018 №27857/26-15-12-13-20 отримано ним 23.07.2018р. Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято 18 жовтня 2018 року, з порушенням приписів п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, а саме більше десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки.

Водночас, пункт 86.8 статті 86 Податкового кодексу України встановлює строки, протягом яких податковий орган приймає податкове повідомлення - рішення за результатами перевірки та забезпечує право платника податків на подання заперечень на акт перевірки. Наслідки порушення цих строків положення цієї статті не передбачають.

Відповідно до пункту 102.1 статі 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Системний аналіз наведених законодавчих норм ПК України дає підстави для висновку, що якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання, та вручено платнику податків у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України, прийняття такого рішення після спливу десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності.

Отже, недотримання строку прийняття податкового повідомлення - рішення не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.

Наведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.04.2018, 31.07.2018 та 24.04.2019 у справах №№810/5546/15, 812/1196/17, 820/212/16 відповідно.

Щодо посилання позивача на порушення строків направлення оскаржуваного рішення відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015р. «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платниками податків», суд зазначає наступне.

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. №1204 з метою встановлення єдиного порядку надіслання податкових повідомлень-рішень платникам податків (надалі - Порядок №1204), визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Згідно з абз.3 ч.1 розд. ІІІ Порядку №1204 зазначено, що після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою "Ф") не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Податкове повідомлення-рішення за формою "Ф" надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.( п.2 розділу ІІІ Порядку №1204).

З матеріалів справи встановлено, що не заперечується відповідачем, спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте 18.10.2018р., направлено позивачу 24.10.2018р. та отримано останнім.

Оскільки податкове повідомлення - рішення отримано позивачем, а правовідносини щодо дотримання строків його направлення вчиняються після його прийняття, то суд вважає, що це не є достатньою підставою для скасування податкового повідомлення - рішення, проте може бути підставою для визнання неправомірними таких дій (бездіяльності) посадових осіб податкового органу, що не є предметом розгляду в рамках даної справи.

Щодо твердження позивача що в податковому повідомленні - рішенні не міститься розрахунку штрафних (фінансових) санкцій то суд також звертає увагу, що пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14, п. 57.3 ст. 57, п. 58.1 ст.58 Податкового кодексу України встановлено, що виключно податкове повідомлення-рішення визначає суму грошового зобов`язання у встановлених законом випадках та є підставою для сплати такого зобов`язання. Будь-які складені розрахунки чи інші документи мають виключно інформативний характер і не можуть бути підставою для розрахунку грошового зобов`язання, штрафних (фінансових) санкцій та їх сплати.

А тому, не надсилання на адресу позивача розрахунку, передбаченого п. 9 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, або його отримання не уповноваженою особою не впливає на його правомірність та не може бути підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Поряд з цим, суд зазначає, що факт несвоєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН позивачем не спростовується також позивачем не спростовано доводи контролюючого органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені в ході перевірки та зафіксовані в акті від 11 липня 2018 року №11238/26-15-12-07-20/38441150, інших підстав крім викладених вище, що свідчили б про протиправність і необґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення позивачем не наведено.

Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 18 жовтня 2018 року № 0719491207 є правомірним, а тому в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний обіг» має бути відмовлено повністю.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб`єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний обіг» (03148, вул. Рикова 2, корпус А, місто Київ, код ЄДРПОУ 38441150) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Амельохін