Постанова

від 30.11.2022 по справі 759/6548/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/9047/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року місто Київ

справа № 759/6548/22

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ФАЙНАНС» на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 червня 2022 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Шум Л.М., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ФАЙНАНС», заінтересована особа: ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2022 року заявник ТОВ «МОТОР ФАЙНАНС» до пред`явлення позову про стягнення заборгованості звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просив встановити до моменту набуття законної сили судовим рішенням у справі про стягнення заборгованості відповідача за договором фінансового лізингу №ЧГ-207 від 21 жовтня 2021 року та до моменту розгляду судом заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, заборону відчуження одного або усіх із наступних об`єктів нерухомості, а саме:

однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло внаслідок укладання попереднього договору, серія та номер: 3167, виданий 30 вересня 2015 року, видавник: Швець Р.О. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , заборонено відчужувати до повного виконання зобов`язань за попереднім договором, посвідченим 30 вересня 2015 року за реєстровим номером 3167 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О.;

двокімнатної квартири, загальною площею 85,5 кв.м, житлова площа 50,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору, посвідченого 02 жовтня 2015 року за реєстровим №3182 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_3 ;

квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору, посвідченого 23 жовтня 2015 року за реєстровим №3347 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_4 ;

квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору з елементами позики, серія та номер:81, виданий 17 лютого 2017 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_5 ;

квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору з елементами позики, серія та номер: 142, виданий 03 березня 2017 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. м.Київ, особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_6 ;

квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору, серія та номер: 511, виданий 11 липня 2017 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_7 ;

житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору, серія та номер: 511, виданий 11 липня 2017 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_7 ;

квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 ;

земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:75:307:0060, площею 0,1011 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 ;

квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 ;

квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;

квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 ;

земельної ділянки, кадастровий номер: 5123781500:02:002:0365, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ;

земельної ділянки, кадастровий номер: 3220888001:01:011:0128, площею 0,11 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе.

Заяву обгрунтовував тим, що 21 жовтня 2021 року між ТОВ «МОТОР ФАЙНАНС» та ОСОБА_1 був укладений договір фінансового лізингу №ЧГ-207.

Вказував, що він свої зобов`язання виконав своєчасно та в повному обсязі, придбав автомобіль ToyotaCamry 2021 року випуску, реєстраційний знак НОМЕР_1 та передав вказаний автомобіль у користування ОСОБА_1 , натомість остання оплатила лише авансовий внесок та фактично отримавши у користування автомобіль з листопада 2021 року припинила виконувати зобов`язання по оплаті.

Посилався на те, що встановлена на лізинговий автомобіль система GPS-моніторингу була деактивована користувачем.

Зазначав, що ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, за якою мала намір позбавити лізингодавця будь-яких важелів впливу на неї через об`єкт фінансового лізингу.

Вказував, що жодна із задекларованих адрес реєстрації чи перебування ОСОБА_1 не належить ані їй, ані членам її родини, адреса, яка зазначена в договорі вказана невірно, отже відомості про реальне місцезнаходження останньої невідомі.

Посилався на те, що сукупність зазначених обставин свідчить про те, що виконання майбутнього судового рішення про стягнення з відповідача боргу за договором фінансового лізингу може значно ускладнити або майже повністю невиконане.

Зазначав, що згідно інформаційної довідки, станом на 01 червня 2022 року, ОСОБА_1 має значну кількість зареєстрованих прав вимог до третіх осіб, але з невідомим розміром такої вимоги.

Вказував, що встановлення судом заборони відчуження усіх об`єктів нерухомості до титульного власника якого у ОСОБА_1 наразі є зареєстроване в реєстрі нерухомості право вимоги є належним способом забезпечення майбутнього позову.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 червня 2022 року заяву ТОВ «МОТОР ФАЙНАНС» залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції ТОВ «МОТОР ФАЙНАНС», подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі процитував п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 200 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», проте, обов`язкове значення з 15 грудня 2017 року мають лише постанови Верховного Суду та Верховного Суду України, а не Пленум, який не є судовим рішенням з переліку тих, які можуть бути постановлені судом відповідно до ЦПК України.

Посилався на те, що доводи, які були наведені в заяві про забезпечення позову, судом першої інстанції проігноровані або їм надано суто формальну оцінку.

Вважає, що судом під час постановлення оскаржуваної ухвали було допущено надмірний формалізм під час вирішення питання, що суперечить принципу верховенства права та принципам цивільного права.

Зазначав, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у заяві про забезпечення позову було вказано, що об`єкти нерухомого майна не належать відповідачу, а навпаки, відповідачу належить право вимоги до титульних власників цього майна, на яке (на право такої вимоги), після постановления судового рішення, може бути звернуто стягнення за правилами ст.440 ЦПК України. Водночас, тривалість строків розгляду цивільних справ у судах різних інстанцій може призвести до відчуження об`єктів нерухомості та припинення записів про наявне право вимоги відповідача до третіх осіб.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Заінтересована особа: ОСОБА_1 повідомлялася про розгляд справи, в тому числі і через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справуу відсутність осіб, які не з'явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами .

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з роз`ясненнями, які викладені у п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів, які мали підтвердити, що ОСОБА_1 належать на праві власності спірні квартири, вживаються заходи, спрямовані на відчуження нерухомого майна, в той же час відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підстав відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2022 року заявник ТОВ «МОТОР ФАЙНАНС» до пред`явлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просив встановити до моменту набуття законної сили судовим рішенням у справі про стягнення заборгованості з відповідача за договором фінансового лізингу №ЧГ-207 від 21 жовтня 2021 року та до моменту розгляду судом заяви в порядку ст.440 ЦПК України про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, заборону відчуження одного або усіх із об`єктів нерухомості, які зазначені у заяві.

Порушуючи питання про забезпечення позову, заявник посилався на те, що виконання майбутнього судового рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 боргу за договором фінансового лізингу може бути значно ускладнено або майже повністю невиконане, оскільки наразі в Україні фактично неможливо швидко та у повному обсязі стягнути кошти у розмірі 356361,46 грн.

Вказував, що сума можливого стягнення лише за основним розміром заборгованості значно перевищує розмір 20-ти мінімальних заробітних плат та ця обставина буде дозволяти здійснити примусову реалізацію одного із об`єктів нерухомості, що може бути здійснено на стадії виконання судового рішення із застосуванням механізму, передбаченого ст.440 ЦПК України.

Зазначав, що згідно інформаційної довідки, станом на 01 червня 2022 року, ОСОБА_1 має значну кількість зареєстрованих прав вимог до третіх осіб, але з невідомим розміром такої вимоги, а тому вважає, що встановлення судом заборони відчуження усіх об`єктів нерухомості до титульного власника якого у ОСОБА_1 наразі є незареєстроване в реєстрі нерухомості право вимоги є належним способом забезпечення майбутнього позову.

В постанові Верховного Суду від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20 зазначено, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі №915/870/18 та від 05 вересня 2019 року у справі №911/527/19).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01 червня 2022 року вбачається наступна інформація щодо майна, на яке заявник просить встановити заборону відчуження, а саме щодо:

однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло внаслідок укладання попереднього договору, серія та номер: 3167, виданий 30 вересня 2015 року, видавник: Швець Р.О. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , заборонено відчужувати до повного виконання зобов`язань за попереднім договором, посвідченим 30 вересня 2015 року за реєстровим номером 3167 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О.;

двокімнатної квартири, загальною площею 85,5 кв.м, житлова площа 50,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору, посвідченого 02 жовтня 2015 року за реєстровим №3182 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_3 , заборонено відчужувати до повного виконання зобов`язань за попереднім договором, посвідченим 02 жовтня 2015 року за реєстровим номером 3182 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О.;

квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору, посвідченого 23 жовтня 2015 року за реєстровим №3347 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_4 , заборонено відчужувати до повного виконання зобов`язань за попереднім договором, посвідченим 23 жовтня 2015 року за реєстровим №3347 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О.;

квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору з елементами позики, серія та номер:81, виданий 17 лютого 2017 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_5 ;

квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору з елементами позики, серія та номер: 142, виданий 03 березня 2017 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. м.Київ, особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_6 ;

квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору, серія та номер: 511, виданий 11 липня 2017 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_7 ;

житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору, серія та номер: 511, виданий 11 липня 2017 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_7 ;

квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору, серія та номер: 917, виданий 23 грудня 2016 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_8 ;

земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:75:307:0060, площею 0,1011 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору з елементами позики, серія та номер: 142, виданий 03 березня 2017 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_6 ;

квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору з елементами позики, серія та номер: 208, виданий 05 квітня 2017 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_9 ;

квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору з елементами позики, серія та номер: 314, виданий 19 травня 2017 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;

квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору, серія та номер: 2010, виданий 07 липня 2016 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_12 ;

земельної ділянки, кадастровий номер: 5123781500:02:002:0365, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору, серія та номер: 511, виданий 11 липня 2017 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_7 ;

земельної ділянки, кадастровий номер: 3220888001:01:011:0128, площею 0,11 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, право вимоги у ОСОБА_1 до третьої особи виникло в наслідок укладання попереднього договору з елементами позики, серія та номер: 829, виданий 17 серпня 2018 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_13 .

Таким чином, нерухоме майно, на яке заявник просить накласти арешт не належить на праві власності ОСОБА_1 , остання є лише обтяжувачем вказаного майна.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

За встановлених в цій справі обставин накладення арешту на майно осіб, права яких обтяжуються за попередніми договорами, безпосередньо впливає на майновий інтерес останніх, які у такому випадку позбавляються можливості реалізувати свої права щодо належного їм нерухомого майна.

Власники майна, на яке ТОВ «МОТОР ФАЙНАНС» просить встановити заборону відчуження, заявником не залучалися до розгляду вказаної заяви.

А відтак, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений заявником захід забезпечення позову фактично порушує права осіб, які не є учасниками справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ТОВ «МОТОР ФАЙНАНС» про забезпечення позову.

Однак колегія суддів не погоджується з мотивуванням суду першої інстанції.

Відповідно до ч.4 ст.376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати у доповненні або зміні його мотивувальної частини.

З урахуванням наведеного, оскаржувана ухвала підлягає зміні, шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ФАЙНАНС» - задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 червня 2022 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: