Постанова

від 01.12.2022 по справі 200/5390/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року справа №200/5390/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Усенко Т.І.,

представника позивача Кісіля Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року по справі №200/5390/21 (суддя І інстанції Арестова Л.В., повний текст складено 14 липня 2021 р. у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест» про стягнення податкового боргу,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест» про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженої відповідальністю «Енергоінвест» в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 700 622, 48 гривень.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року позов задоволено. Стягнуто на користь Головного управління ДПС у Донецькій області кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженої відповідальністю «Енергоінвест» в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 700 622, 48 гривень.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що судом не враховано, що з метою погашення податкового боргу з податку на додану вартість 12.04.2021р. ними було подано до податкового органу заяву про зарахування надмірно сплаченого податку на прибуток в сумі 42951 грн.. Таким чином, сума податкового боргу с ПДВ на день розгляду справи становила 349351,74 грн.. Суд не витребував інтегровані картки станом на день розгляду справи у суді. Відповідач також не погоджується із наявністю боргу по орендній платі за землю в сумі 77080,02 грн., який виник 30.12.2020р. та на суму 77080,05 грн., який виник 01.02.2021р., оскільки 24.11.2020р. було подано уточнюючу декларацію за 2020рік, якою було зменшено річну плату за землю на суму 4484,72 грн..

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача податкового боргу в у розмірі 700622,48 грн., у т.ч.

- податок на додану вартість 395583,86 грн., а саме: - згідно декларації з податку на додану вартість № 9343378644 за жовтень 2020 року- 29811,16 грн., декларації № 9343378706 за листопад 2020 року- 202589,00 грн., декларації №9369882890 за грудень 2020 року 64995,00 грн., уточнюючого розрахунку №9023040851 від 12.02.2021р. - 19000 грн.; уточнюючий розрахунок №9023040851 від 01.12.2020р. 570 грн.; згідно податкового повідомлення-рішення від 15 грудня 2020 року № 0019710413 - 10215,58 грн.; податкового повідомлення-рішення від 15 грудня 2020 року № 0019690413 - 5500 грн.; податкового повідомлення-рішення від 15 грудня 2020 року № 0019730413 - 1020,00 грн., податкового повідомлення рішення від 14 січня 2021 року №0001620413 - 44762,32 грн., податкового повідомлення-рішення від 14 січня 2021 року № 0001620413- 16100,80 грн.; податкового повідомлення-рішення від 14 січня 2021 року № 0001610413-1020 грн..

-податок з орендної плати 305038,62 грн., а саме : згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 09 січня 2021 року № 9000215132 за 2020 рік, якою визначено розрахунок суми орендної плати (річна) 924 960,27 гривень та від 12 січня 2021 року №9000646490 за 2021 рік, якою визначено розрахунок суми орендної плати 885 582,37 гривень.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до вимог пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. ПК України).

Відповідно до п 57.1, п. 57.3 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 87.1 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу

Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, відповідно до пункту 43.1 якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За приписами п.43.3, п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до п.43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що Податковим кодексом України встановлено можливість погашення платниками податків грошових зобов`язань за рахунок наявної переплати з інших платежів, а реалізація такої можливості здійснюється шляхом подання відповідної заяви платником податків з правом визначити джерело сплати грошових зобов`язань, якому кореспондує обов`язок податкового органу здійснити відповідне зарахування без будь-яких додаткових дій.

Як вбачається з ІКП за платежем ПДВ відповідачем було погашено суму податкового боргу, яка є предметом позову у цій справі, на загальну суму 90756 грн., а саме: 20805 грн. платіжним дорученням від 14.01.2021р., платіжними дорученнями №130 від 11.03.2021 року на суму 10 000,00 грн., №133 від 12.03.2021 року на суму 3000,00 грн., №261 від 01.06.2021 року на суму 14 000,00 грн., 22.04.2021р. - 42951 грн. шляхом зарахування переплати з інших платежів.

Отже, матеріалами справи не підтверджується наявність у відповідача на дату прийняття судового рішення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 395583,86 грн., а тому судом першої інстанції помилково було задоволено позов в цій частині.

Як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі ІКП відповідача за платежем ПДВ та підтверджується позивачем у письмових поясненнях від 14.02.2022р. (а.с. 156-157) станом на 14.02.2022р. відповідачем заборгованість з податку на додану вартість, яка є предметом розгляду у цій справі, сплачена в повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у задоволенні позовних вимог про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 395583,86 грн. слід відмовити.

Щодо стягнення податкового боргу з орендної плати у розмірі 305038,62 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 09 січня 2021 року № 9000215132 за 2020 рік терміном сплати 30.11.2020р. - 77080,02 грн., терміном сплати 30.12.2020р. - 77080,02 грн. терміном сплати 01.02.2021р. - 77080,05 грн.; згідно декларації від 12 січня 2021 року № 9000646490 за 2021 рік, терміном сплати 02.03.2021р. - 73798,53 грн..

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем 09 січня 2021 року було подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9000215132 за 2020 рік, в якій самостійно визначено річну плату за землю у розмірі 924960,27 грн., у т.ч. січень-листопад по 77080,02 грн. щомісячно та грудень 77080,05 грн..

Водночас, відповідачем 24.11.2020р. було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в якій нараховано до зменшення суму 4484,72 грн., у тому числі: листопад 1203,21 грн., грудень 3281,51 грн. (а.с. 191-192).

Наведені обставини не були враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що з відповідача підлягає стягненню податковий борг з орендної плати у розмірі 300553,90 грн., у т.ч.: згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 09 січня 2021 року № 9000215132 за 2020 рік, а саме: жовтень - 77080,02 грн., листопад 2020р. - 75876,81 грн., грудень 2020р. 73798,54 грн. та згідно декларації від 12 січня 2021 року № 9000646490 за 2021 рік, терміном сплати 02.03.2021р. - 73798,53 грн..

Згідно частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, тому апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі №200/5390/21 задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі №200/5390/21 змінити.

В абзаці першому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі №200/5390/21 слова «задовольнити повністю» замінити на «задовольнити частково».

В абзаці другому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі №200/5390/21 слова і цифри «на загальну суму 700622,48 гривень» замінити на «на загальну суму 300553,90 гривень».

Доповнити рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі №200/5390/21 новим абзацом «У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити».

Повне судове рішення 01 грудня 2022 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді А.А. Блохін

І.В. Сіваченко