Постанова

від 23.11.2022 по справі 826/892/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/892/16 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор Систем" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2022 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛОР СИСТЕМ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2015 року №0006402207 та №0006412207.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року, у задоволенні позову відмовив повністю.

Постановою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року касаційну скаргу ТОВ «КОЛОР СИСТЕМ» задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 12.08.2015 № 0006412207 та № 0006402207.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2022 року стягнуто судові витрати по сплаті судового збору в сумі 29014,13 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор систем» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог позивача.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що вимоги позивача про відшкодування судових витрат є безпідставними та необґрунтованими, що свідчить про відсутність підстав для задоволення таких.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні вимог позивача.

Представник позивача в судовому засіданні просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, вказавши на його обґрунтованість та відповідність положенням чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приймаючи рішення про задоволення заяви про розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг товариством з обмеженою відповідальністю «Колор Систем» сплачено судовий збір на загальну суму 29 014,13 грн.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження здійснення витрат зі сплати судового збору надано відповідні докази:

- судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1378,00 грн (платіжне доручення від 19.01.2016 № 805);

- 09.02.2016 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 7414,16 грн (платіжне доручення від 09.02.2016 № 844);

- 30.06.2016 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 9671,38 грн (платіжне доручення від 30.06.2016 № 1089);

- 02.08.2016 судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 10550,59 грн (платіжне доручення від 02.08.2016 № 1146).

Відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Подібні правові висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 640/15803/19.

Відповідачем жодним чином не спростовано наявність підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору, а тому судова колегія приходить висновку, що оскільки адміністративний позов задоволено, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати по сплаті судового збору в сумі 29014,13 грн, що відповідає положенням ч. 1 ст. 139 КАС України.

Посилання апеляційної скарги зазначені вище висновки не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного додаткового рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновку суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи, та не свідчать про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального або процесуального права.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор Систем" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови складено 28.11.2022.