Постанова

від 29.11.2022 по справі 826/12006/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/12006/16 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Єгорової Н.М.

Собківа Я.М.

При секретарі: Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Втор" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Втор" (далі - позивач, ТОВ "Еко-Втор") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17 травня 2016 року:

№ 0782615147 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 159431,00 грн, у тому числі: 127545,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 31886,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0972615147 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1289122,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки акта перевірки не відповідають дійсним обставинам справи та не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Пояснено, що 25 лютого 2016 року на ТОВ "Еко-Втор" співробітниками СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено обшук по взаємодії підприємства з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп". В ході обшуку було вилучено всю первинну документацію, комп`ютерну техніку, що вміщує регістри, на яких містилась вся фінансово-господарська діяльність підприємства в електронному вигляді. Вказано, що сам факт порушення кримінального провадження, де фігурує ТОВ "Торгова фірма "РК Груп", без обвинувального вироку суду не є підставою для донарахування платнику податків грошових зобов`язань. Зазначено, що підприємство, подавши уточнюючі декларації, самостійно скоригувало своє від`ємне значення ПДВ в лютому 2016 року, не переносячи його до декларацій з ПДВ за лютий, березень 2016 року. Разом з тим, в акті перевірки відповідач не врахував подані позивачем уточнюючі розрахунки, що стало наслідком хибних висновків відповідача.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року даний адміністративний позов - задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї позиції скаржник зазначив, що оскільки контролюючому органу не надано первинних бухгалтерських документів під час перевірки, то правомірним є висновок відповідача про порушення позивачем норм Податкового кодексу України щодо обов`язкового підтвердження витрат та податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами, а отже порушення позивачем пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України є достатньою підставою для відмови в позову. Крім того, з аналізу баз даних ДПС та матеріалів досудового розслідування вбачається, що господарська діяльність ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" має ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, відсутній штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, платник не знаходиться за місцезнаходженням при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) про виклик свідків задоволено.

Викликано для допиту в якості свідків директорії ТОВ «Торгова фірма «РК Груп» ОСОБА_1 та бухгалтера ТОВ «Торгова фірма «РК Груп» ОСОБА_2 , зобов`язано їх з`явитися у судове засідання, яке відбудеться 29 листопада 2022 року о 10 год. 35 хв. в Шостому апеляційному адміністративному суді, для надання пояснень по справі № 826/12006/16, в якості свідків та попереджено їх про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) забезпечити та подати до суду пояснення з підтверджуючими їх доказами уповноваженої особи щодо того, чи вилучалися у ТОВ "Еко-Втор" документи по взаємовідносинам з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" під час проведення обшуку 25 лютого 2016 року в майновому комплексі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності ТОВ "Еко Втор, на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року.

25 жовтня 2022 року протокольною ухвалою суду продовжено строк розгляду справи та відкладено її розгляд на 29 листопада 2022 року у зв`язку з необхідністю витребування доказів.

Втім, відповідач вимог ухвали суду не виконав, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для дачі показання в якості свідків до суду не з`явилися.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 14 квітня 2016 року по 22 квітня 2016 року посадовою особою Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Еко-Втор" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" за період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2016 року, за результатами якої складено акт від 28 квітня 2016 року № 71/26-15-14-07-01/35506576.

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Еко-Втор" вимог пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 127 545,00 грн, в тому числі у вересні 2015 року на суму ПДВ 127545,00 грн;

- завищено залишок від`ємного значення ПДВ, рядок 19 декларації на суму ПДВ 1 289 122,00 грн, у тому числі: за вересень 2015 року на суму 205788,00 грн, за жовтень 2015 року на суму 416667,00 грн, за листопад 2015 року на суму 500000,00 грн, за грудень 2015 року на суму 166667,00 грн.

У зв`язку з виявленими порушеннями Головним управлінням ДФС у м. Києві були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 17 травня 2016 року:

№ 0782615147 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 159431,00 грн, у тому числі: 127 545,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 31886,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0972615147 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 289 122,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки ТОВ "Еко-Втор" контролюючим органом було надано запит від 14 квітня 2016 року про надання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп".

На даний запит було отримано лист від 18 квітня 2016 року № 42, в якому повідомлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку були вилучені слідчим СУ фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві Товстенко М.С. на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року згідно протоколу обшуку від 25 лютого 2016 року.

Також до відповіді були додані додатки, у тому числі: уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період з 01 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

На момент проведення перевірки уточнюючі розрахунки згідно ІС "Податковий блок" не визнано як податкову звітність та мали статус "до відома".

Під час проведення перевірки до СУ фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві було направлено запит від 20 квітня 2016 року № 11450/7/26-15-14-07-01-13 щодо надання інформації про вилучення документів у ТОВ "Еко-Втор" по взаємовідносинам з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" та доступу до них.

Згідно отриманої інформації від СУ фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві в ході розслідування кримінального провадження № 32014100030000090 документи ТОВ "Еко-Втор" по взаємовідносинам з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" не вилучались, у зв`язку з чим надати документи немає можливості.

21 квітня 2016 року контролюючим органом повторно було направлено ТОВ "Еко-Втор" запит про надання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп".

ТОВ "Еко-Втор" надано відповідь від 22 квітня 2016 року № 43, в якій зазначено, що вилучені співробітниками ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві під час обшуку документи та комп`ютерна техніка підприємству не повернуті.

Проаналізувавши зміст ухвали Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/17456/15-к, протоколи допитів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та даних Єдиного реєстру податкових накладних, ІС "Податковий блок", контролюючий орган дійшов висновку, що господарська діяльність ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" має ознаки нереальності здійснення операцій, що і стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 78.7 статті 78 ПК України встановлено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Так, статтею 83 ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Таким чином, після початку проведення перевірки у платника податку виникає обов`язок надати всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

За змістом пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, наведеними нормами ПК України на платників податків покладено обов`язок забезпечити збереження первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, та визначено, що у випадку неподання перелічених документів до перевірки вважається, що такі документи були відсутні у платника податків на час складення такої звітності.

В той же час, пунктом 44.6 статті 44 ПК України встановлено виключення, за якого не надані до перевірки документи не можуть вважатись відсутніми, а саме: у випадку виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року у справі № 754/17456/15-к задоволено клопотання слідчого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві Товстенка М.С. про проведення обшуку в майновому комплексі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності ТОВ "Еко Втор" по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014100030000090 від 05 грудня 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 212, частиною 1 статті 205, частиною 2 статті 205 КК України.

Відповідно до протоколу обшуку 25 лютого 2016 року слідчим СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено обшук в майновому комплексі, розташованому за адресою: м. Фастів, вул. Шосе Кожанське, 4а, що належать на праві приватної власності ТОВ "Еко Втор".

Вказаним протоколом зафіксовано, що під час обшуку було вилучено, зокрема: заявки ТОВ "Еко Втор" на поставку ПЕТ пляшок, витяг інформації щодо взаємовідносин з ТОВ "Фірма "РК Груп" та системні блоки у кількості 2 шт.

Зазначені обставини, на переконання суду, підтверджують доводи позивача про неможливість надати відповідачу первинні документи, які відносяться до предмету перевірки, у зв`язку з їх виїмкою.

Пунктом 85.9 статті 85 ПК України передбачено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилається на те, що згідно отриманої інформації від СУ фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві в ході розслідування кримінального провадження № 32014100030000090 документи ТОВ "Еко-Втор" по взаємовідносинам з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" не вилучались.

Вказана інформація, як вірно зазначено в оскаржуваному рішенні, суперечить протоколу обшуку від 25 лютого 2016 року.

При цьому слід зауважити на тому, що відповідачем не надано суду ані запиту до СУ фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві, ані відповіді СУ фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві про те, що в ході розслідування кримінального провадження № 32014100030000090 документи ТОВ "Еко-Втор" по взаємовідносинам з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" не вилучались.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що допущена відповідачем бездіяльність в частині незабезпечення доступу до первинних документів позивача по господарським операціям з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" стала наслідком прийняття оскаржуваних рішень виключно з підстав ненадання платником податків первинних документів. При цьому, висновок про нереальність господарських операцій за відсутності первинних документів, контролюючий орган сформував самостійно на підставі інформації, що міститься в ухвалах Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/17456/15-к, протоколів допитів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та даних Єдиного реєстру податкових накладних, ІС "Податковий блок".

Між тим, відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів\послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201. 8 статті 201 Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, з наведеного вбачається, що для формування податкового кредиту у платника податку - покупця товарів/послуг має бути наявна: належним чином оформлена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Податкові накладні ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечується відповідачем, відповідно, позивач мав право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що при складанні акта та винесенні податкових повідомлень-рішень відповідач послався на те, що ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" фігурує у кримінальному провадженні.

Так, відповідач зазначив, що згідно ухвали Деснянського районного суду м. Києва за клопотанням слідчого СУ фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві Товстенка М.С. у справі № 754/17456/15-к, в межах кримінального проваджені від 05 грудня 2014 року № 32014100030000090, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 статті 212, ч.1 статті 205 та ч.2 статті 205 КК України встановлено наступне.

В провадженні СУ фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 32014100030000090 від 05 грудня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачено ч.3 статті 212 КК України. В ході розслідування встановлено факт вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва при створенні ТОВ «Софт Трейд ЛТД», а також здійснення невстановленими особами фіктивного підприємництва, яке полягає в придбанні суб`єктів підприємницької діяльності - ТОВ «Торгова фірма «РК Груп».

З метою прикриття незаконної діяльності по наданню суб`єктам господарської діяльності реального сектору економіки послуг з протиправної мінімізації податкових зобов`язань, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 205 КК України.

Згідно отриманих від ОУ ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві матеріалів та за наслідками проведених негласних слідчих (розшукових дій) - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - встановлено, що до реєстрації (перереєстрації) ТОВ «Торгова фірма «РК Груп» мають відношення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

Зазначені особи, яким підконтрольні вказані СГД, продовжують здійснювати злочинну діяльність, направлену на ухилення від сплати податків, а саме - складають і подають звіти від їх імені первинні фінансово-господарські документи про безтоварні операції з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг СПД безготівкові кошти в рахунок сплати за начебто реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, переводять їх в готівку або легалізують.

Досудовим слідством також встановлено, що користувачами послуг «конвертаційного центру» з конвертації безготівкових грошових коштів в готівку є ТОВ «Еко-Втор», формуючи при цьому податковий кредит з ГІДВ від підприємств, які мають ознаки фіктивності та завищують валові витрати підприємства.

Так, зазначене підприємство здійснювало незаконне формування податкового кредиту з ПДВ від СГ, які мають ознаки фіктивності та є підконтрольними вищезазначеним особам. Зокрема, товар, який був реалізований в адресу ТОВ «Еко-Втор» підприємством ТОВ «Торгова фірма «РК Груп», раніше не придбавався.

Досудовим слідством також встановлено, що підприємство ТОВ «Торгова фірма «РК Груп» за податковою адресою фактично не знаходиться, товарно-матеріальних цінностей, складських приміщень, трудових та виробничих потужностей не має, що свідчить про відсутність у них обов`язкових ознак господарської діяльності.

Між тим, згідно статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до ч.6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При цьому обов`язковість вироку для адміністративного суду встановлена лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно, висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись на об`єктивному та суб`єктивному критеріях.

Об`єктивний критерій полягає у встановленні в межах кримінального провадження обставин того, що підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, а суб`єктивний - в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.

Той факт, що ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" фігурує у кримінальному провадженні, не свідчить про невиконання контрагентом позивача своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем та не свідчить про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Натомість, у протоколі допиту свідка від 03 лютого 2016 року ОСОБА_1 не заперечує свою безпосередню участь у господарській діяльності ТОВ "Торгова фірма "РК Груп", тому висновок відповідача про нереальність господарських операцій є безпідставним.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 809/1139/17 та від 26 червня 2018 року у справі № 808/2360/17.

Суд зазначає, що ухвала Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/17456/15-к є лише процесуальним документом для збирання доказової інформації в межах кримінального провадження, вона не доводить фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки ці обставини можуть бути встановлені виключно вироком суду, який набрав законної сили.

При цьому, вироків суду по будь-яких кримінальних справах, в яких би суд досліджував та давав оцінки господарським операціям позивача та ТОВ "Торгова фірма "РК Груп", встановлював недійсність документів, що були складені за наслідком здійснення господарських операцій, а позивач або його посадові особи були фігурантами вказаної кримінальної справи, наразі не існує.

Відтак, суд не приймає до уваги дані посилання відповідача, оскільки до винесення вироку в рамках кримінального провадження, ухвали слідчих суддів, винесені на етапі досудового розслідування по справі, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Отже, висновок податкового органу про недостовірність документів, підписаних посадовою особою ТОВ "Торгова фірма "РК Груп", за умови документального підтвердження реальності виконання господарських операцій, не може розглядатися як самостійна підстава для визнання податкової вигоди необґрунтованою.

В той же час, встановлення факту фіктивного підприємництва контрагента платника Податковий кодекс України не визначає як самостійну підставу для позбавлення права добросовісного платника на формування податкового кредиту та витрат.

Посилання відповідача на обставину відсутності у ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" товарно-матеріальних цінностей, складських приміщень, трудових та виробничих потужностей, зроблені відповідачем на підставі даних про не подання контрагентом позивача податкової звітності до податкового органу. Однак, колегія суддів наголошує на тому, що позивач не має жодного відношення до подачі його контрагентами податкової звітності. І тим більше не має нести відповідальність у разі порушення порядку ведення контрагентами такої податкової звітності.

Також необхідно зазначити, що для здійснення підприємницької діяльності суб`єкту господарювання не обов`язково потрібно мати у своїй власності нерухоме майно і транспортні засоби, оскільки їх можна орендувати і це не є перешкодою у веденні підприємницької діяльності.

Крім того, неподання звітності про працюючих на підприємстві осіб може свідчити про наявність підстав для притягнення контрагента позивача до відповідальності за порушення трудового законодавства, зокрема, в рамках проведення перевірок Державною службою праці, проте, жодним чином не може впливати на права самого позивача у податкових правовідносинах.

Колегія суддів наголошує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Таким чином, твердження відповідача з посиланням на акт перевірки про те, що діяльність контрагента позивача була спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з наданням останньому податкової вигоди у вигляді безпідставного формування податкового кредиту та валових витрат, ґрунтуються на припущеннях, що суперечить статті 159 КАС України.

Важливим також є те, що як позивач, так і ТОВ "Торгова фірма "РК Груп"на час здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи у відповідності до чинного законодавства та були платниками податку на додану вартість.

Таким чином, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагента товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідачем не спростовано.

Жодного спростування інформації, викладеної судом в оскаржуваному рішенні, податковим органом в апеляційній скарзі не наведено, як і не обґрунтовано його незгоду із таким висновком, будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, порушення суд норм права не доведено.

Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладеного між позивачем та його контрагентом правочину, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.

Відтак, податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) від 17 травня 2016 року № 0782615147 та № 0792615147є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 29 листопада 2022 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Н.М. Єгорова

Я.М. Собків