Постанова

від 29.11.2022 по справі 320/6698/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Дудін С.О.,

Суддя-доповідач Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року Справа № 320/6698/22

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Горегляд Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Рокитнянської селищної ради

про визнання бездіяльності протиправною

та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Рокитнянської селищної ради (далі - Відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності Рокитнянської селищної ради щодо не розгляду у встановленому законом порядку заяви ОСОБА_1 про продаж йому у власність земельної ділянки, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства площею 43,0967 га, яка розташована на території Телешівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер 3223786500:04:004:0035, за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки, з розстрочкою платежу до десяти років з можливістю дострокового погашення;

- зобов`язання Рокитнянської селищної ради на найближчому пленарному засіданні сесії прийняти рішення про продаж ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 430967 га, яка розташована на території Телешівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер 3223786500:04:004:0035, за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки, з розстрочкою платежу до десяти років з можливістю дострокового погашення.

2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року відкрито провадження у справі.

3. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року провадження у справі закрито.

Постановляючи таку ухвалу, суд виходив з того, що цей спір є не публічно-правовим та випливає з приватноправових відносин і має вирішуватися судом за правилами цивільного судочинства.

Приходячи до таких висновків, суд зазначив, що та обставина, що Відповідачем у справі є орган державної влади, не змінює правову природу спірних правовідносин та не надає підстав вважати цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги Позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язані із захистом вже наявних земельних прав, що виникли на підставі державного акту на право постійного користування землею.

4. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх доводів Апелянт зазначає, що предметом розгляду в цій справі є бездіяльність Відповідача, яка була допущена ним при вирішенні питання щодо земельних відносин та полягає в тому, що Відповідач не прийняв на пленарному засіданні рішення за наслідками розгляду заяви Позивача.

Водночас Апелянт вважає, що спір виник саме з приводу виконання Відповідачем владних управлінських функцій у сфері земельних відносин і що зі спірних правовідносин не вбачається спору про порушене право Позивача за земельну ділянку.

За таких обставин, на переконання Апелянта, цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про закриття провадження у справі.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022 та від 04.11.2022 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено судовий розгляд справи.

5. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

6. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

7. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 12.01.2022 Позивач звернувся до Рокитнянської селищної ради Київської області із заявою від 12.01.2022 про прийняття рішення про продаж (викуп) йому у власність земельної ділянки, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 43,0967 га, яка розташована на території Телешівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер 3223786500:04:004:0035, за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки, з розстрочкою платежу до десяти років з можливістю дострокового погашення.

До вказаної заяви Позивач додав, зокрема, державний акт від 16.08.1999 серії ІІІ-КВ № 007591, виданий ОСОБА_1 на право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 43,0967 га, яка розташована на території Телешівської сільської ради.

Також Позивачем було додано до вказаної заяви витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку з інформацією про державну реєстрацію 09.11.2018 відділом у Рокитнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області вказаної земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру 3223786500:04:004:0035.

Рокитнянська селищна рада Київської області листом від 13.06.2022 № 03-12-1067 повідомила Позивача, що його заява була винесена на розгляд 27 сесії VIII скликання Рокитнянської селищної ради, яка відбулася 10.06.2022.

Також у вказаному листі зазначено, що за результатами поіменного голосування сесії з питання «Про відмову у наданні дозволу на викуп земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту с. Телешівка Білоцерківського району Київської області гр. ОСОБА_1 » рішення не прийнято (не набрало потрібної кількості голосів депутатів від загального складу ради).

11. Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Відповідача щодо не розгляду у встановленому законом порядку поданої ним заяви про продаж йому у власність відповідної земельної ділянки за ціною, яка дорівнює її нормативній грошовій оцінці, з розстрочкою платежу до десяти років з можливістю дострокового погашення, звернувся до суду з цим позовом.

12. Нормативно-правове обґрунтування.

Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, в якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частинам першої та четвертої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України передбачено, що цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У пункті 6-1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України передбачено, що громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів», мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до десяти років з рівним річним платежем за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу. Вимоги частини сьомої статті 130 цього Кодексу не поширюються на земельні ділянки, які придбаваються відповідно до цього пункту.

Висновки суду апеляційної інстанції.

13. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

14. Разом з тим, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

15. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, в якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

16. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

17. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.

18. Отже, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це приватно-правовий спір, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами господарського та адміністративного права.

19. При цьому, рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин можуть оспорюватися з підстав щодо їх законності, а вимоги про визнання рішення/дій/бездіяльності незаконними - розглядатися в порядку цивільного судочинства, якщо за результатами реалізації відповідного рішення/дій/бездіяльності виникає право на майно й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

У такому випадку вимога про визнання рішення/дій/бездіяльності протиправними може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання майнового права особи.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17 та в постанові Верховного Суду від 11.02.2022 у справі № 480/3207/20.

20. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом спору в цій справі є бездіяльність Відповідача щодо не розгляду у встановленому законом порядку заяви Позивача про продаж йому у власність відповідної земельної ділянки за ціною, яка дорівнює її нормативній грошовій оцінці, з розстрочкою платежу до десяти років з можливістю дострокового погашення.

Тобто, фактично цей спір виник не з правовідносин влади-підпорядкування в розумінні КАС України, а з приватно-правових відносин щодо реалізації Позивачем права на набуття майна (земельної ділянки) у власність за певною ціною та конкретних умовах.

21. Водночас Відповідач у межах таких правовідносин реалізує надані йому повноваження щодо розпорядження відповідною земельною ділянкою та виступає у таких правовідносинах як власник.

22. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що розгляд Відповідачем заяви Позивача про продаж йому у власність відповідної земельної ділянки є процедурним етапом відведення у власність земельної ділянки, який відбувається у межах реалізації відповідних цивільних правовідносин.

23. За таких обставин судова колегія, враховуючи вищенаведені висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для врахування, приходить до висновку, що спір у цій справі не є публічно правовим та підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства, як таке було правильно встановлено судом першої інстанції.

24. Разом з тим апеляційний суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.07.2006 р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України», в якому Суд, зокрема зазначив, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а в рішенні Комісії Ради Європи від 12.10.1978 р. у справі «Zand v. Austria» («Занд проти Австрії») визначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів».

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

25. Доводи Апелянта про те, що предметом розгляду в цій справі є бездіяльність Відповідача, яка була допущена ним при вирішенні питання щодо земельних відносин та полягає в тому, що Відповідач не прийняв на пленарному засіданні рішення за наслідками розгляду заяви Позивача, а також про те, що спір виник саме з приводу виконання Відповідачем владних управлінських функцій у сфері земельних відносин і що зі спірних правовідносин не вбачається спору про порушене право Позивача за земельну ділянку, судова колегія відхиляє з підстав, наведених вище.

26. Аналізуючи всі доводи Апелянта, судова колегія також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

27. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, тому оскаржувана Апелянтом ухвала суду підлягає залишенню без змін.

28. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

29. Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Cудове рішення виготовлено 29 листопада 2022 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Л.В. Губська

О.В. Карпушова