Постанова

від 01.12.2022 по справі 640/10799/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/10799/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Прінт» до Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлень-рішення,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Прайм-Прінт» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2019 року №0367371208.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в його діях відсутній склад податкового правопорушення, що в свою чергу свідчить про відсутність складу податкового правопорушення, покладеного контролюючим органом в основу прийняття спірного податкового повідомлення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, допущено порушень норм процесуального права, зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не з`ясовані усі обставини справи, не досліджено та не враховано надані до справи докази.

Скаржник зазначає, що камеральна перевірка позивача була проведена правомірно і внаслідок такої перевірки встановлено, що при заповненні декларації позивачем було порушено норми Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем заниженно податок на прибуток.

Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 09 листопада 2022 року.

Від ТОВ «Прайм-Прінт» відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «ПРАЙМ-ПРІНТ", про що складено акт від 18.03.2019 р. за №333/26-15-12-08-21/37445112.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки встановлено порушення вимог п. 49.18 ст. 49, п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 247 645 грн., оскільки 27 лютого 2019 року ТОВ «ПРАЙМ-ПРІНТ» подана звітна податкова декларація за 2018 рік за № 9310981111, в якій заповнено рядок 18 декларації в розмірі 247 645 грн. (податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітній (податковий) період поточного року) та відповідно зменшено нараховану суму податку на прибуток за 2018 рік на суму 247 645 грн.

Втім, як зазначає податковий орган, рядок 17 декларації за три квартали 2018 року (від 08.11.2018 року №9244790076) складає 0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 19 декларації за 2018 рік) в сумі 247 645 грн.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0367371208 від 07.05.2019 року, згідно з яким за порушення вимог п. 48.1 ст. 48, п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України та наказу Мінфіну України від 20.10.2015 р. №897 ТОВ "ПРАЙМ-ПРІНТ" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 247 645 грн. та накладено штраф у розмірі 61 911 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду, за результатами якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 15 червня 2022 року.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України, платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

В силу пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 137.4 ст.137 Податкового кодексу України встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

З аналізу наведених норм податкового законодавства вбачається, що податкове зобов`язання з податку на прибуток розраховується платником цього податку самостійно та ним подаються податкові декларації за податковими (звітними) періодами, які становлять календарні квартал, півріччя, три квартали, рік і розрахунки у вказаних у вказаних деклараціях здійснюються наростаючим підсумком, тобто декларація за три квартали має включати в себе розрахунки за весь період І-ІІІ кварталів (з урахуванням розрахунків з І квартал та за півріччя).

У свою чергу, Наказом Міністерства фінансів України від 10 жовтня 2015 року №897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1415/27860, затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, згідно з якою: в рядку 17 декларації зазначається Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 - рядок 16 ЗП); в рядку 18 зазначається Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року); в рядку 19 зазначається Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+, -).

Матеріали справи містять податкові декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2018 року, за три квартали 2018 року, за рік 2018 року, відповідно до яких сума 247 645 грн. задекларована у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за І-ше півріччя 2018 р. від 08.08.2018 р. як податок на прибуток за звітний період (рядки 06 та 17), потім у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2018 р. від 07.11.2018 р. у рядку 18 (податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень) та 19 (як від`ємне значення - податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду), потім у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік від 27.02.2019 р. (у рядку 18 (податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень) та 19 (як від`ємне значення - податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду).

Тобто, згідно з висновками акта перевірки встановлено відсутність (нульове значення) податку на прибуток по графі 18, тоді як позивачем зазначено 247 645 грн., що, на думку відповідача призвело до заниження на вказану суму податку на прибуток.

Враховуючи зазначене, колегія суддів зазначає, що позивачем було допущено технічну помилку, яка не призвела до завищення показників витрат податкових декларацій платника податків у цілому, а також не призвела до заниження податкових зобов`язань звітного періоду.

Суд звертає увагу, що в даному випадку заниження податкових зобов`язань не відбулось, оскільки заниження податкових зобов`язань звітного періоду - це різниця між податковими зобов`язаннями звітного періоду, які б мали бути (без помилки), та помилковими податковими зобов`язаннями. Проте, оскільки податкові зобов`язання з прибутку розраховують наростаючим підсумком, то під час порівняння варто брати дані не за останній квартал, а за "наростаючий" період.

Відповідно до роз`яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 № 06-10/167 під терміном "арифметична помилка" слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об`єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов`язань з податку, збору, обов`язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесено підсумок з додатка тощо).

Статтею 14 Податкового кодексу України передбачено визначення понять, які вживаються у Кодексі. У даній статті визначення поняття "арифметична помилка" відсутнє.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що при прийнятті рішень за допущені арифметичні помилки, які призвели до нарахування штрафних санкцій, у кожному конкретному випадку слід об`єктивно враховувати причини та обставини, що призвели до виникнення таких помилок, і застосовувати штрафні санкції за наявності достатніх підстав щодо намірів навмисного ухилення від сплати податкових зобов`язань.

Отже, суд приходить до висновку, що в даному випадку мала місце арифметична помилка в декларації, яка не призвела до заниження податкових зобов`язань звітного періоду.

Відтак, позивачем в повному обсязі дотримано вимоги п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України, якою встановлено імперативний обов`язок платника податку на прибуток розраховувати податкову декларацію з податку на прибуток наростаючим підсумком, з урахуванням всіх розрахунків, що свідчить про відсутність обставин встановлення заниження податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду в сумі 247 645 грн.

В той же час, згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, вказане тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, наведена штрафна санкція застосовується виключно щодо податку на додану вартість та не підлягає розширеному тлумаченню в частині застосування її до податку на прибуток підприємств, оскільки застосування положень п. 54.3 статті 54 можливо лише в рамках встановлення підстав для визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Відтак, відповідачем неправомірного застосовано до позивача донарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток та штрафних санкцій.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги, що при заповненні податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік позивачем було дотримано норми податкового законодавства щодо здійснення розрахунків податкової декларації наростаючим підсумком, а тому висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 18.03.2019 року № 333/26-15-12-08-21/37445112 щодо порушення позивачем п. 137.4 ст. 137, п. 49.18 ст. 49 ПК України є необґрунтованими та спростовані матеріалами справи, а тому прийняте на підставі вказаного акту перевірки податкове повідомлення-рішення від 07 травня 2019 року № 0367371208 є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя О.М.Оксененко