Постанова

від 01.12.2022 по справі 300/1902/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/1902/22 пров. № А/857/14270/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Державної митної служби України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року (головуючий суддя Остап`юк С.В., м. Івано-Франківськ) у справі №300/1902/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярбуд Інвест» до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

В С Т А Н О В И В:

03.05.2022 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2021/000082/2 від 04.11.2021.

Позов обґрунтовує тим, що 02.11.2021 подав для митного оформлення електронну митну декларацію № UA206070/2021/005282, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар - невогнетривкі суміші для підготовки поверхонь фасадів та внутрішніх стін будинку, шпаклівки та грунтовки для малярних робіт з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Однак, відповідач в порушення вимог норм Митного кодексу України прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2021/000082/2 від 04.11.2021, Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206070/2021/000116 та визначив митну вартість вказаних товарів за резервним методом, а не за ціною договору.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів Товариству з обмеженою відповідальністю «Ярбуд Інвест».

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що при надані картки відмови та рішення про коригування митної вартості митницею дотримано вимоги Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів. Судом першої інстанції не взято до уваги доводи митного органу, про те що в документі, який подано відповідачу містяться суттєві розбіжності. Така позиція суду є однобічною, що суперечить ст. 8 КАСУ де вказано, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ярбуд Інвест» та компанією MAJSTER-POL Spolka z Organiczona Odpowiedzialnoscia Sp. К. укладено Договір поставки з особливими умовами №02/2019 MAJSTERPOL від 05.06.2019, предметом якого є зобов`язання Організації поставляти Дистриб`ютору на умовах цього Договору будівельні матеріали та обладнання.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 02.11.2021 подав до Івано- Франківської митниці електронну митну декларацію № UA206070/2021/005282, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар, зокрема, невогнетривкі суміші для підготовки поверхонь фасадів та внутрішніх стін будинку, шпаклівки та грунтовки для малярних робіт з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № UA206070/2021/005282 в якості підстави для застосування основного методу було надано документи, які місять відомості щодо ціни товару, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист №9/2021 від 28.10.2021; рахунок-фактура (інвойс) FSE-65/2021 /МР від 29.10.2021; автотранспортна накладна №396328 від 29.10.2021; сертифікат про походження товару EUR. 1 PL/MF/AS 0143298 від 29.10.2021; платіжне доручення на оплату за попередні поставки від 02.11.2021; рахунок-фактура на надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-206- 21 від 01.11.2021; платіжне доручення №327 від 03.11.2021; прейскурант від 30.06.2021; зовнішньоекономічний договір №02/2019 MAJSTERPOL від 05.06.2019; заявка на перевезення №2610/1 від 26.10.2021; договір на перевезення вантажів №26/10 від 26.10.2021; характеристики MAJSTERTYNK AKRYLOWY від 17.06.2010; характеристики MAJSTERGRUNT PODT. AKRYLOW від 14.12.2012; характеристики MAJSTERTYNK SILIKONOWY від 17.06.2010; характеристики MAJSTERGRUNT PODT. SILIKONOW від 14.12.2012; акт виконаних робіт №ОУ-206-21 (транспортування) від 02.11.2021; митна декларація країни відправлення №21PL445010Е2381927 від 29.10.2021.

За наслідками опрацювання наданих документів відповідач повідомив декларанта про необхідність подання документів про оплату вартості транспортування, які передбачені угодою (рахунок-фактура з відміткою банку, акту про надання транспортних послуг) для підтвердження заявленої митної вартості товару, які декларантом були надані.

04.11.2021 Івано-Франківською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2021/000082/2, в графі 33 якого було вказано: митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком або відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МКУ (висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією). Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів. Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів на підставі яких митна вартість буде визнана: висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Відповідно до вимог частини 5 статті 54 МКУ неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, визначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, пт обула фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно статті 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ; з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III, Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 13.05.2021 №UA100100/2021/713305.

Івано-Франківською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206070/2021/000116.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію за №206070/2021/005406, яка 04.11.2021 була оформлена Івано-Франківською митницею у митному відношенні.

У зв`язку з незгодою з прийнятим рішенням позивачем було подано Івано-Франківській митниці заяву від 20.01.2022, в якій задля прийняття рішення щодо повернення донарахованих коштів позивачем було надано додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість, а саме: платіжне доручення в іноземній валюті від 29.12.2021 на суму 55 688, 85 польських злотих, як оплату компанії Majster-Pol по договору № 02/2019 від 05.06.2019 згідно Рахунку-фактурі FSE-65/2021/MP та інші документи.

Івано-Франківська митниця надіслала позивачу відповідь від 25.01.2022 №7.21-1/15/13/237, якою відмовила в скасуванні прийнятого нею рішення, у зв`язку із не наданням висновку спеціалізованої експертної організації.

Вважаючи оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2021/000082/2 від 04.11.2021 протиправним, позивач звернувся з позовом до суду першої інстанції.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України визначає визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з статтею 53 Кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною 1 статті 54 Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів

Стаття 57 Митного кодексу України визначає методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні

Аналіз наведених норм дає підстави колегії суддів вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Апеляційний суд зазначає, що причиною для відмови у митному оформленні вказаного вище товару за заявленою декларантом у митній декларації митною вартістю було те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком або відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МКУ (висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією). Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів. Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів на підставі яких митна вартість буде визнана: висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Відповідно до вимог частини 5 статті 54 МКУ неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, визначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, пт обула фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно статті 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ; з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III, Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 13.05.2021 №UA100100/2021/713305.

Крім того, колегія суддів встановила, що декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № UA206070/2021/005282 в якості підстави для застосування основного методу було надано документи, які місять відомості щодо ціни товару, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист №9/2021 від 28.10.2021; рахунок-фактура (інвойс) FSE-65/2021 /МР від 29.10.2021; автотранспортна накладна №396328 від 29.10.2021; сертифікат про походження товару EUR. 1 PL/MF/AS 0143298 від 29.10.2021; платіжне доручення на оплату за попередні поставки від 02.11.2021; рахунок-фактура на надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-206- 21 від 01.11.2021; платіжне доручення №327 від 03.11.2021; прейскурант від 30.06.2021; зовнішньоекономічний договір №02/2019 MAJSTERPOL від 05.06.2019; заявка на перевезення №2610/1 від 26.10.2021; договір на перевезення вантажів №26/10 від 26.10.2021; характеристики MAJSTERTYNK AKRYLOWY від 17.06.2010; характеристики MAJSTERGRUNT PODT. AKRYLOW від 14.12.2012; характеристики MAJSTERTYNK SILIKONOWY від 17.06.2010; характеристики MAJSTERGRUNT PODT. SILIKONOW від 14.12.2012; акт виконаних робіт №ОУ-206-21 (транспортування) від 02.11.2021; митна декларація країни відправлення №21PL445010Е2381927 від 29.10.2021. Згідно рахунку-фактури (Інвойсу) № FSE-65/2021/MP від 29.10.2021 дистриб`ютор придбав у контрагента товар, загальною вартістю товару 55688,85 польських злотих, спосіб оплати, визначений у рахунку-фактурі перечислити в термін до 27.01.2022. На підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач долучив платіжне доручення в іноземній валюті від 29.12.2021 на суму 55 688, 85 польських злотих, як оплату компанії Majster-Pol по договору № 02/2019 від 05.06.2019 року згідно Рахунку-фактурі FSE-65/2021/MP.

Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Апелянтом також не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, не обґрунтовано та не доведено неможливість визначення митної вартості за основним методом ціною договору (контракту). За таких обставин, митним органом не надано достатніх доказів правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ціна придбаних позивачем товарів: невогнетривкі суміші для підготовки поверхонь фасадів та внутрішніх стін будинку, шпаклівки та грунтовки для малярних робіт з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, становить 55 688, 85 польських злотих, митну вартість цього товару, що вказана декларантом у митній декларації за № UA206070/2021/005282, підставно визначено за основним методом, до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, а в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не обґрунтовано ціну, що визначена відповідачем внаслідок проведеного коригування митної вартості товарів.

На думку апеляційного суду, наведене вище свідчить про недотримання Івано-Франківською митницею Державної митної служби України вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом ціною договору, безпідставно, в порушення Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2021/000082/2 від 04.11.2021 протиправним.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 300/1902/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний