Постанова

від 29.11.2022 по справі 420/8844/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/8844/22Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаШляхтицького О.І.,

суддів:Семенюка Г.В.,Домусчі С.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрасбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 по справі № 420/8844/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромеханізм-плюс» до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №330376 від 17.01.2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу держаного нагляду(контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті в особі №330376 від 17.01.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,00 гривень;

- стягнути з Відділу держаного нагляду(контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМЕХАНІЗМ-ПЛЮС» судовий збір у розмірі 2481 грн.

В обґрунтування позову зазначалося, що при здійсненні габаритно-вагового контролю було допущено численні порушення чинного законодавства, вагові параметри автомобіля визначено невірно, а постанова відділу держаного нагляду(контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті в особі №330376 від 17.01.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,00 гривень є протиправною.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМЕХАНІЗМ-ПЛЮС» до відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №330376 від 17.01.2022 року задовольнив.

Визнав протиправною та скасував постанову Відділу держаного нагляду(контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №330376 від 17.01.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,00 гривень.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Відділу держаного нагляду(контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМЕХАНІЗМ-ПЛЮС» суму сплаченого судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, представник Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрасбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі вказує, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- висновки суду першої інстанції про задоволення позову є помилковими, оскільки чинним законодавством передбачено отримання дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, однак позивачем не доведено наявність у нього такого;

- судом не враховано, що санкція статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 до 10 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу без будь-яких застережень стосовно виду вантажу;

- апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що вказані в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю фактичні вагові параметри не можна вважати достовірними, оскільки зважування у русі, шляхом заїзду тягача почергово одиночним осями на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну одиничну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж в силу своїх властивостей вільно переміщується під дією мінімальних сил, оскільки відповідно до п. 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, встановлено спеціальні правила, якими передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним;

- висновки суду першої інстанції про те, що в акті про проведення перевірки відсутні посилання на здійснення габаритно-вагового контролю, а саме довідку про здійснення габаритно-вагового контролю, а також про те, що в відсутні відомості щодо вагового комплексу, який застосовувався при здійсненні габаритно-вагового контролю, його характеристики зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг є помилковими, оскільки матеріали перевірки оформлені належним чином відповідно до форми додатку №3 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №422 від 20.05.2013 та внесення зазначених судом даних не передбачено;

- апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю не підписана оператором вагового комплексу із зазначенням його прізвища та ініціалів з огляду на те, що проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача здійснювалось однією посадовою особою Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Шкотіним А.К., підпис якого наявний у вказаній довідці, та без участі в такому контролі оператора вагового комплексу, що відповідає вимогам положення п. 16 Порядку №1567 та не є достатньою правовою підставою вважати результати здійснення габаритно-вагового контролю неправомірним.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОМЕХАНІЗМ-ПЛЮС» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 39627455) та основним видом діяльності є: 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

Транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_2 належить позивачу на праві власності.

06.12.2021 року посадовою особою Відділу держаного нагляду (контролю) у Одеській області на місці перевірки М-05, Київ-Одеса (452 км. + 311 м.), проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля позивача марки MERCEDES-BENZ номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_2 . За результатами перевірки складено Акт №317757 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, розрахунок б/н плати за проїзд великогабаритних та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення надання послуг з вантажних перевезень з перевищенням вагових норм, а саме: навантаження на одиночну вісь, а саме, 11,81 т. при нормативно допустимому 11 т.

На підставі Акту №317757 від 06.12.2021 року відповідачем винесено постанову №330376 від 17.01.2022 року про застосування адміністративно - господарського штрафу у розмірі 8500 гривень.

Позивач, не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №330376 від 17.01.2022 року, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. З огляду на не передбачення на законодавчому рівні можливості отримання особою дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону «Про автомобільний транспорт» за відсутність такого дозволу.

Крім того, з посиланням на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року №814/1460/16, зазначив, що у такому випадку до перевізника має бути застосована відповідальність у вигляді нарахування посадовою особою Укртрансбезпеки плати за проїзд, відповідно до п.31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007.

Також, суд першої інстанції виходив з того, що перевезення здійснювалося подільного вантажу, який постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час його руху. Таке зважування не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі, зсув центру ваги при нахилі навісного обладнання при заїзді на платформу ваг, коли починається рівномірний рух вантажу. Вказані в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю фактичні вагові параметри не можна вважати достовірними, оскільки зважування у русі, шляхом заїзду тягача почергово одиночним осями на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну одиничну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж в силу своїх властивостей вільно переміщується під дією мінімальних сил.

Водночас, суд першої інстанції виснував, що в акті про проведення перевірки відсутні посилання на здійснення габаритно-вагового контролю, а саме довідку про здійснення габаритно-вагового контролю. Окрім того, відсутні відомості щодо вагового комплексу, який застосовувався при здійсненні габаритно-вагового контролю, його характеристики зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг.

Крім цього, після проведення габаритно-вагового контролю була видана довідка, не підписана оператором вагового комплексу із зазначенням його прізвища та ініціалів. Наведене, на переконання суду першої інстанції, свідчить про порушення процедури здійснення габаритно-вагового контролю, а також відсутність належних та допустимих доказів, які підтверджують порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, внаслідок чого до нього було застосовано адміністративно-господарський штраф.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з оглядну на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено колегією суддів, 06.12.2021 року посадовою особою Відділу держаного нагляду (контролю) у Одеській області на місці перевірки М-05, Київ-Одеса (452 км. + 311 м.), проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля позивача марки MERCEDES-BENZ номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0070018 від 06.12.2021 навантаження на осі, тонн складають: 1) 7,18; 2) 11,81; 3) 6,3; 4) 6,92; 5) 6,05. Повна маса транспортного засобу - 38,26 тонн (а.с. 61).

Згідно з актом № 0069587 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 06.12.2021 вантаж автомобіля марки MERCEDES-BENZ номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_2 щебень фракція 100х300. Маршрут руху Завалля м. Одеса, 229 км. Повна маса, тонн: нормативна 40,00, фактична 38,26. Відстань між осями метрів 3,4; 4,8; 1,3;1,3 (а.с. 60).

Таким чином, транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_2 , має дві одиночних осі та строєну.

Відповідно до вказаного акта осьові навантаження, тонн склали: 1) нормативно допустиме -11, фактичне 7,18; 2) нормативно допустиме 11,00, фактичне 11,81; 3) нормативно допустиме 22,00, фактичне 19,27 (6,3+6,92+6,05, строєна вісь).

За результатами перевірки складено акт №317757 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, розрахунок б/н плати за проїзд великогабаритних та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до якого під час перевірки транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHMITZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Агромеханізм-Плюс" виявлено порушення п. 22.5 ПДР України в частині перевищення вагових обмежень при перевезенні вантажів навантаження на одиничну вісь складає 11,81 т, при допустимому 11 т (перевищення 0,81 т, що у відсотковому значенні 7, 36%). В тому числі, виявлено порушення, відповідальність за яке передбачено абз. 14, ч. 1 ст. 60 абз.14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За результатами розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.01.2022 № 330376 згідно з якою до ТОВ «Агромеханізм-Плюс" на підставі абз.14 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 8500 грн.

Відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини 1 та 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» закріплюють, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, пунктом 2 якого регламентовано, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотриманий визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно із пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Так, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до пункту 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Наведеними правовими нормами визначено повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Між тим, обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні або внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази наявності в позивача зазначеного дозволу.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що не передбачення на законодавчому рівні можливості отримання особою дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, на відповідача не може бути накладений штраф відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність такого дозволу.

Окрім того, некоректними є посилання судом першої інстанції на правову позицію Верховного Суду від 29.01.2022 у справі №814/1460/16.

Предметом оскарження у цій справі були дії щодо оформлення результатів рейдових перевірок, результатів здійсненого в їх рамках габаритно-вагового контролю транспортних засобів, визначення позивачу сум плати за проїзд згідно з розрахунками, а також постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд виснував, що суди помилково розглянули позовні вимоги в частині, які не відносяться до юрисдикції адміністративних судів, ухвалені в цій справі судові рішення підлягають частковому скасуванню із закриттям провадження у відповідній частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України. В іншій частині позовних вимог справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Також, вирішуючи спір, суд першої інстанції погодився з доводоми позивача та зазначив, що перевезення здійснювалося подільного вантажу, який постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час його руху. Поосьове зважування не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі, зсув центру ваги при нахилі навісного обладнання при заїзді на платформу ваг, коли починається рівномірний рух вантажу.

За таких обставин, суд першої інстанції виснував, що вказані в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №317757 від 06.12.2021 року та в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.12.2021 року фактичні вагові параметри не можна вважати достовірними та такими, вимір яких здійснювався у встановленому законодавством порядку, оскільки зважування у русі, шляхом заїзду тягача почергово одиночним осями на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну одиничну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж в силу своїх властивостей вільно переміщується під дією мінімальних сил.

Вказані висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, є безпідставними та помилковими з огляду на таке.

Відповідно до п.1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах.

Згідно з п.п. 2 п. 2 даного Порядку вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу;

Нормами п.п. 8 п. 2 Порядку встановлено, що стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів.

Приписами п.п. 9 п. 2 Порядку визначено, що точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

Відповідно до матеріалів справи, а саме: чека зважування від 06.12.2022, акта перевірки від 06.12.2022, акта від 06.12.2022 №0069587, габаритно-ваговий контроль проводився уповноваженою особою Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки старшим інспектором Шкотіним А.К., у стаціонарному пункті зважування «Дачне». Поосьове зважування проводилось у динаміці, зі швидкістю транспортного засобу 3,85 км/год. За результатами зважування визначено вагу двох одиночних вісей та строєної.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що зважування транспортного засобу позивача було здійснено у порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством, а вищеперелічені докази є достатніми та достовірними.

Крім того, згідно з пунктом 12.5 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Відтак, висновки суду першої інстанції про те, що вантаж, який перевозився є подільним та таким, який постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час його руху, на думку суду апеляційної інстанції, не впливають на результат зважування, оскільки автомобіль на ваги заїжджав повільно - зі швидкістю не більше 3-4 км на годину, що не може призвести до зміщення вантажу.

Крім того, апеляційний суд вважає за доцільне відмітити, що зважування транспортних засобів підприємства позивача здійснювалось на повіреному належним чином засобі вимірювальної техніки, який пройшов метрологічну атестацію, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки від 26.05.2022 №35-02/4127 виданим ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ».

Окрім того, суд першої інстації зазначив, що після проведення 06.12.2021 габаритно-вагового контролю була видана довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю, не підписана оператором вагового комплексу із зазначенням його прізвища та ініціалів. Наведене свідчить про порушення процедури здійснення габаритно-вагового контролю, яке мало місце 06.12.2021 року відносно транспортного засобу MERCEDES-BENZ номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_2 та відсутність належних та допустимих доказів, які підтверджують порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, внаслідок чого до нього було застосовано адміністративно-господарський штраф.

Як встановлено колегією суддів, відповідно до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0070018 від 06.12.2021 навантаження на осі, тонн складають: 1) 7,18; 2) 11,81; 3) 6,3; 4) 6,92; 5) 6,05. Повна маса транспортного засобу - 38,26 тонн. Дана довідка підписана посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводил габаритно-ваговий контроль Шкотіним А.К., натомість підпис оператора вагового комплексу відсутній.

Колегія суддів зазначає, що у постанові від 22.05.2020 в рамках справи № 825/2328/16, Верховний Суд досліджував питання щодо наслідків порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Так, зокрема, Верховний Суд виснував, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим твердження суду першої інстанції про те, що відсутність підпису оператора вагового комплексу свідчить про порушення процедури здійснення габаритно-вагового контролю, яке мало місце 06.12.2021, оскільки перевищення транспортним засобом позивача нормативних вагових параметрів підтверджується й іншими доказами, зокрема, актом від 06.12.2021 № 0069587 та чеком зважування від 06.12.2021 (а.с. 58, 60).

Враховуючи все вищевикладене, на думку колегії суддів, відповідач приймаючи оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №3303376 відносно ТОВ «Агромеханізм-Плюс» діяв на підставі та у межах встановлених чинним законодавством повноважень.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Водночас положеннями статті 139 КАС України не регламентовано стягнення з позивача (у разі відмови у задоволенні позову) в порядку розподілу судових витрат сплаченого суб`єктом владних повноважень судового збору.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 29.04.2020, справа № 817/66/16 (11-185апп19).

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрасбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 по справі № 420/8844/22 задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 по справі № 420/8844/22 скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромеханізм-плюс» до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І.Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.