Постанова

від 29.11.2022 по справі 911/694/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2022 р. Справа№ 911/694/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від прокурора: Постемський А.В.;

від позивача: Станіславська І.В.;

від відповідача: Домітращук А.В.,

розглянувши апеляційну скаргу апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАД Девелопмент"

на рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2022 (повний текст рішення підписано 25.08.2022 року)

у справі №911/694/19 (суддя МальованаЛ.Я.)

за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАД Девелопмент"

про стягнення 938 927,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАД Девелопмент" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 938 927,00 грн.

Позовна заява мотивована, зокрема, тим, що відповідач не виконав належним чином обов`язку по сплаті пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.05.2022 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАД Девелопмент" на користь Борщагівської сільської ради Бучанського району, Київської області збитки у розмірі 938 927,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАД Девелопмент" на користь прокуратури Київської області судовий збір в розмірі 14 083, 90 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАД Девелопмент" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2022 року у справі №911/694/19 та ухвалити нове рішення суду, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не застосував до спірних правовідносин правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 року у справі №904/9051/15.

При цьому, скаржник вказав, що ним на виконання приписів законодавства та вимог укладеного позивачем договору про пайову участь, здійснено всі необхідні дії з метою передачі до комунальної власності зовнішніх мереж водопостачання та каналізації, побудованих згідно ТУ№27-02 від 11.08.2015 року та відповідного зменшення розміру пайового внеску.

Відповідач неодноразово звертався до позивача зі зверненнями щодо зменшення розміру пайового внеску. Позивач свідомо затягував передачу побудованих інженерних мереж в комунальну власність з метою не зменшення відповідачу розміру пайового внеску.

Крім того, за твердження скаржника зменшення розміру пайового внеску замовника будівництва не може бути поставлена в залежність від волевиявлення органу місцевого самоврядування щодо набуття зазначених мереж до комунальної власності.

Також, скаржник звернув увагу, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції не вказує той факт, що відповідачем було заявлено клопотання про призначення комплексної будівельної експертизи з метою встановлення чи були дійсно побудовані інженерні мережі замовником будівництва, оскільки прокурором а представником позивача неодноразово в судових засіданнях ставився під сумнів факт будівництва замовником будівництва будь-яких інженерних мереж поза межами своєї земельної ділянки.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2022 року справу № 911/694/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., суддів Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАД Девелопмент" на рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2022 року у справі №911/694/19 залишено без руху.

Апелянтом протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та подано до суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до чинного законодавства.

Відтак, скаржником усунено недоліки поданої апеляційної скарги.

Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАД Девелопмент" на рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2022 року у справі №911/694/19 своєю ухвалою 27.09.2022 року.

12.10.2022 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від прокурора до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого прокурор просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Крім того, прокурор у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема зазначив, що посилання скаржника, на те, що він не є «власником» земельної ділянки та не здійснював «забудову земельної ділянки», а проводив реконструкцію незавершеного будівництвом торгівельного комплексу, не звільняє Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАД Девелопмент" згідно вимог ст. 40 «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 1.3 Положення про Порядок залучення, розрахунок і використання коштів замовників на розвиток інфраструктури Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

При цьому, прокурор наголосив, що докази, які надані відповідачем на підтвердження зменшення розміру пайової участі відповідно до ч. 5 ст. 30 та ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме договори та акти КБ-2, КБ - 3, датовані 2015 роком, тобто на час підписання договору про пайову участь №73 від 05.05.2016 року, відповідачу дана обставина була відома, однак особисто відповідачем не була врахована під час підписання як договору так і додатків до яких належить розрахунок величини пайової участі.

Також, за твердженням прокурора, станом на дату укладання договору про пайову участь позивачем були виконані будівельні роботи по влаштуванню дощової каналізаційної мережі, каналізаційної мережі, водопровідної мережі за адресою вул. Садова, 1, а тому відповідач мав можливість врегулювати питання щодо розміру пайової участі з урахуванням вартості будівництва вказаних мереж під час укладання договору про пайову участь, зокрема повинен був ініціювати це питання до укладання договору, однак жодних дій не вчинив.

07.11.2022 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Крім того, позивач у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема зазначив, що станом на дату укладання договору про пайову участь відповідачем були виконані будівельні роботи по влаштуванню дощової каналізаційної мережі, каналізаційної мережі, водопровідної мережі за адресою вул. Садова, 1, а тому відповідач мав можливість врегулювати це питання щодо розміру пайової участі з урахуванням вартості будівництва вказаних мереж під час укладання договору про пайову участь, зокрема відповідач повинен був ініціювати це питання до укладання договору, однак жодних дій не вчинив.

При цьому, скаржник вказав, що фактично судами вже неодноразово встановлювались факти невідповідності тверджень відповідача реальним обставинам справи.

08.11.2022 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від прокурора до суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких прокурор, зокрема зазначив, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАД Девелопмент".

Крім того, прокурор зазначив, що оскільки будівництво мереж, передбачених договором підряду на виконання будівельних робіт №1-П від 15.09.2015 року, відбулося до укладення між сторонами договору про пайову участь у створенні інфраструктури від 05.05.2016 року №73, тому сторони не були позбавлені можливості врегулювати питання щодо розміру пайової участі, з урахуванням вартості будівництва вказаних мереж, під час укладення договору про пайову участь.

Водночас прокурор зауважив, що відповідачем вже неодноразово подавались до суду позови до Борщагівської сільської ради Бучанского району з фактично такими ж предметом та правовими підставами спору, що свідчать про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами та вчинення ним дій щодо затягування розгляду господарським судом Київської області справи №911/694/19.

Північний апеляційний господарський суд розгляд справи № 911/694/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАД Девелопмент" на рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2022 року, призначив на 29.11.2022 року своєю ухвалою від 10.11.2022 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.11.2022 року Північного апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 29.11.2022 року Північного апеляційного господарського суду заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити - без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2022 року підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАД Девелопмент" - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стосовно правомірності звернення прокурора з даним позовом до суду колегія суддів відзначає наступне.

Бюджетна система України згідно ст. 7 Бюджетного кодексу України ґрунтується на таких принципах: збалансованості, повноти, обґрунтованості, цільового використання бюджетних коштів, відповідальності учасників бюджетного процесу тощо. Одним із принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України, є принцип цільового використання бюджетних коштів, який полягає в тому, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) також напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Несплата до бюджету коштів пайової участі позбавляє Український народ загалом або конкретну територіальну громаду (ст. 142 Конституції України) правомочностей власника надходжень до відповідного бюджету в тому обсязі, який дозволяє забезпечити функціонування і життєдіяльність відповідної територіальної громади та держави в цілому. В цьому контексті в сфері бюджетних правовідносин важливу роль відіграє принцип цільового використання бюджетних коштів в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.ст. 19, 67 Конституції України).

За таких обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури до суду з вимогою сплати коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Петропавлівської Борщагівки є задоволення насамперед суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - своєчасного надходження коштів до бюджету та їх цільове використання у сфері містобудування, а також захист суспільних інтересів загалом для задоволення відповідних потреб територіальної громади та суспільства. «Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині забезпечення своєчасного наповнення бюджету, захист порушеного права шляхом перерахування замовником будівництва грошових коштів до місцевого бюджету Борщагівської сільської ради для їх використання за цільовим призначенням, що незаконно не надійшли до власності територіальної громади вказаної сільської ради, всупереч вимогам бюджетного та містобудівного законодавства.

ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно (грошові кошти), зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 5 липня 2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 5 липня 2001 року, «Ріела та інші проти Італії» від 4 вересня 2001 року, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 6 листопада 2008 року).

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи (у тому числі грошовими коштами), яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

За таких обставин позов Києво-Святошинської окружної прокуратури по суті не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у ст. 1 Першого протоколу.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 року у справі № 6-2510ц15.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура в Україні здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до положень ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 року поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13, 142 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Вищевказаним рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/99 від 08.04.1999, передбачено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Державою у наведених вище положеннях ст.ст. 6, 7, 13, 142 та 143 Конституції України, ст. 7 Бюджетного кодексу встановлено основні принципи регулювання бюджетних відносин в Україні, які деталізовано у ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо джерел наповнення бюджету для забезпечення потреб суспільства та держави.

В даному випадку, як правильно встановлено судом першої інстанції прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави через їх порушення, що виражається в недотриманні сплати коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.Петропавлівка Борщагівка, а також через нездійснення Борщагівською сільською радою повноважень по зверненню до суду з цих питань.

Вищевказані порушення містобудівного та бюджетного законодавства у вигляді несплати замовником будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАД Девелопмент» до бюджету коштів пайової участі в сумі 938 927,00 грн зумовлюють ненадходження до місцевого бюджету коштів пайової участі, що призводить до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) бюджету Борщагівської сільської ради. Ці порушення виявлено Києво-Святошинською місцевою прокуратурою у серпні 2018 року під час аналізу стану своєчасності надходження до бюджету коштів пайової участі від забудовників на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

В той же час, Борщагівською сільською радою, якій достовірно відомо про вищевказані порушення щодо несплати коштів пайової участі Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАД Девелопмент», з грудня 2016 року по даний час не вжито відповідних заходів цивільно-правового характеру, що свідчить про нездійснення останньою належним чином своїх повноважень та як правильно встановлено судом першої інстанції є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2016 року між Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАД Девелопмент» (замовник) було укладено договір № 73 про пайову участь у створенні інфраструктури сіл Петропавлівська Борщагівка та Чайки Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області (далі - договір), предметом якого відповідно до умов договору є залучення коштів пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Петропавлівська Борщагівка від Товариства з обмеженою відповідльністю «ДАД Девелопмент», що є замовником реконструкції незавершеного будівництвом торгівельного комплексу загальною площею 6445,0 м2 в с. Петропавлівська Борщагівка, по вул. Садова, 1Г.

Відповідно до п.п. 1.2, 2.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАД Девелопмент» (замовник) зобов`язується перерахувати до сільського бюджету у грошовій формі пайовий внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури вказаного населеного пункту в сумі 1 130 057,06 грн на розрахунковий рахунок Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради: 31517921700378, код 38010937, МФО 821018, банк одержувача ГУ ДКСУ у Київській області, згідно з Графіком оплати, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п.1 додатку до договору, (Графік оплати коштів пайової участі), замовник будівництва повинен сплатити внесок пайової участі в розмірі 1 130 057, 06 грн до 31.12.2016 року.

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 01.07.2016 року зареєстрована Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності за № КС143161830341, реконструкція торгівельного комплексу за адресою вул. Садова, 1Г в селі Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, замовник Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАД Девелопмент».

Платіжним дорученням №137 від 11.05.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАД Девелопмент» перерахувало Сільській раді платіж з пайової участі у розвитку інфраструктури лише в сумі 191 129,22 грн. Більше оплат по договору про пайову участь від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАД Девелопмент» Сільській раді не надходило. Станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції заборгованість відповідачаа перед Сільською радою по договору про пайову участь складає 938 927,84 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

27.12. 2012 року Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою прийнято рішення № 38, яким затверджено Порядок залучення, розрахунок і використання коштів замовників на розвиток інфраструктури Петропавлівсько- Борщагівської сільської ради (далі - Положення). Рішеннями сільської ради № 72 від 27.06.2013 року, № 24 від 17.04.2014 року та № 61 від 30.04.2015 року до цього Положення внесені зміни.

Залучення до пайової участі у розвитку інфраструктури сіл Петропавлівська-Борщагівка та Чайки є обов`язковим для всіх замовників будівництва, які мають намір здійснити нове будівництво та при здійсненні на території населених пунктів добудову, технічне переоснащення та реставрацію об`єктів нерухомості незалежно від їх форми власності.

Згідно з п. 1.4, 1.5 Порядку пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до місцевого бюджету коштів у розмірах та у строк, встановлений Порядком на підставі укладеного Договору між виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради та замовником. Кошти використовуються виключно для створення та розвитку інфраструктури населених пунктів.

Додатком №1 до договору про пайову участь від 05.05.2016 року, який є невід`ємною частиною договору, встановлено величину пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Петропавлівська Борщагівка у розмірі 1 130 057,06 грн з урахуванням сплаченої частини та відповідно до розрахунку Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради заборгованість зі сплати пайового внеску становить 938 927,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, матеріали справи не містять, а скаржником не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів сплати відповідачем коштів пайового внеску в розмірі 938 927,00 грн до місцевого бюджету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради.

Щодо твердження скаржника, що позивач проігнорував звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАД Девелопмент" про прийняття зовнішніх мереж водопостачання та каналізації в рахунок погашення заборгованості по сплаті пайової участі, чим порушив право останнього на зменшення розміру пайової участі за рахунок передачі інженерних мереж в комунальну власність, колегія суддів відзначає наступне.

Станом на дату укладання договору про пайову участь скаржником були виконані будівельні роботи по влаштуванню дощової каналізаційної мережі, каналізаційної мережі, водопровідної мережі за адресою вул. Садова, 1, а тому скаржник мав можливість врегулювати питання щодо розміру пайової участі з урахуванням вартості будівництва вказаних мереж під час укладення договору про пайову участь, зокрема скаржник повинен був ініціювати це питання до укладення договору, однак жодних дій не вчинив.

Крім того, станом на дату укладення договору про пайову участь скаржником, за його твердженням, уже були виконані роботи по створенню інженерних мереж, однак в договорі підписаному сторонами (п. 7 (додаток 1)) до договору про пайову участь це не відображено, а навпаки зазначено, що будівництво інженерних мереж та/або об`єктів, які замовник має побудувати за межами своєї земельної ділянки згідно з технічними умовами, вартість яких має бути враховано під час розрахунку розміру пайової участі в розвитку інфраструктури, на момент підписання цього документа відсутні.

З огляду на викладене, оскільки підготовка, організація та виконання робіт по будівництву спірних мереж відбувалися ще до укладення між сторонами даної справи договору про пайову участь № 73, то сторони не були позбавлені можливості врегулювати питання щодо розміру пайової участі, з урахуванням вартості будівництва вказаних мереж, під час укладення договору про пайову участь, зокрема, скаржник не позбавлений був можливості ініціювати це питання до укладення вказаного договору.

Так, акти приймання виконаних робіт форми №КБ-2в: №2 за грудень 2015 року, підписаний 28.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укбудвідродження» (замовник) і Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБГ КЗС»; №1 за січень 2016 року - підписаний 29.01.2016 року; №1 за грудень 2015 року - підписаний 28.12.2015 року, тобто сторони діяли в умовах правової визначеності під час укладення і підписання договору пайової участі від 05.05.2016 року №73.

Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, сторони, укладаючи договір про пайову участь у створенні інфраструктури, погодили розмір пайової участі та витрати на улаштування інженерних мереж. І на підставі договору № 73 про пайову участь у створенні інфраструктури.

Разом з цим, колегія суддів відзначає, що Господарським судом Київської області у справі №911/2612/20 було розглянуто позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАД Девелопмент» до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання зменшеною та сплаченою суми пайового внеску за договором про пайову участь у створенні інфраструктури сіл Петропавлівська Борщагівка та Чайки Петропавлівсько- Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 73 від 05.05.2016 року у розмірі 938927,84 грн. Рішенням Господарського суду Київської області від 11.03.2021 року у справі №911/2612/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року).

Також, Господарським судом Київської області у справі №911/1492/19 вже було розглянуто позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАД Девелопмент» до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про зменшення розміру пайової участі, зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Господарського суду Київської області від 17.12.2021 року у справі №911/1492/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Таким чином, питання про зменшення розміру пайової участі, на які посилається скаржник, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, зокрема, що ним на виконання приписів законодавства та вимог укладеного позивачем договору про пайову участь, здійснено всі необхідні дії з метою передачі до комунальної власності зовнішніх мереж водопостачання та каналізації, побудованих згідно ТУ№27-02 від 11.08.2015 року та відповідного зменшення розміру пайового внеску та, що відповідач неодноразово звертався до позивача зі зверненнями щодо зменшення розміру пайового внеску. Позивач свідомо затягував передачу побудованих інженерних мереж в комунальну власність з метою не зменшення відповідачу розміру пайового внеску, вже розглядалось по суті в судовому порядку.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що, 07.06.2022 року Господарським судом Київської області прийнято рішення у справі №911/2880/21, яке набрало законної сили, про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАД Девелопмент» до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про зобов`язання укласти додаткову угоду до договору про пайову участь, який також був предметом розгляду у даній справі.

З огляду на викладене, колегія судді погоджується з твердженнями прокурора та позивача, що відповідачем вже неодноразово подавались до суду позови до Борщагівської сільської ради Бучанского району з фактично такими ж предметом та правовими підставами спору висновки по яким були надані відповідними судами.

При цьому, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції не вказує той факт, що відповідачем було заявлено клопотання про призначення комплексної будівельної експертизи з метою встановлення чи були дійсно побудовані інженерні мережі замовником будівництва, оскільки суд першої інстанції надав даному клопотанню оцінку та відмовив в його задоволенні ухвалою від 09.02.2022 року, яка не була оскаржена до суду апеляційної інстанції.

Так, суд першої інстанції відмовляючи в вищевказаному клопотанні, зокрема зазначив, що питання які поставлені експертам (встановлення вартості виконаних робіт) не відноситься до розгляду справи, оскільки предметом розгляду є стягнення коштів за договором про пайову участь.

Посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 03.04.2018 року у справі №904/9051/15 є неприйнятними з огляду на те, що таку постанову прийнято з огляду на іншу фактично-доказову базу у відповідній справі, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших встановлених обставин, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення, зокрема у даній справі підприємство зверталось до Ради з проханням пропорційно зменшити розмір пайового внеску на суму вартості побудованих зовнішніх мереж водопроводу та каналізації і вчиняло дії щодо передачі їх на баланс територіальної громади, однак отримало відмову.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах КГС ВС від 19.09.2019 року у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18).

17.10.2019 року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові ВП ВС від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Зазначена правова позиція щодо стандарту доказування викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18

Враховуючи вищевикладене у сукупності, на переконання колегії суддів докази, подані позивачем в обґрунтування заявлених ним позовних вимог є більш вірогідними ніж докази, подані відповідачем на їх спростування. Факт порушення відповідачем умов договору про пайову участь підтверджений матеріалами справи та ним не спростований.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАД Девелопмент" фактично зводяться до мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАД Девелопмент" на рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2022 року у справі №911/694/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2022 року у справі №911/694/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2022 року у справі №911/694/19.

4. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

5. Матеріали справи №911/694/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич

Дата складення повного тексту 30.11.2022 року.