Рішення

від 01.12.2022 по справі 904/3179/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2022м. ДніпроСправа № 904/3179/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроторгбудінвест", смт Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області

до Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід", смт Аули Кам`янського району Дніпропетровської області

про стягнення 22 999,38 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроторгбудінвест" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" заборгованості у сумі 22999,38 грн, з яких: 16640,00 грн - основний борг; 3394,56 грн - пеня; 2685,82 грн - інфляційні втрати; 279,00 грн - 3% річних.

Судові витрати, які за наведеним у позові попереднім (орієнтовним) розрахунком складаються з витрат зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн, позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 4416-1 від 04.08.2021 в частині повної та своєчасної оплати товару, поставленого йому позивачем згідно з видатковою накладною № 59 від 03.09.2021.

Ухвалою суду від 26.09.2022 позовна заява була залишена без руху у зв`язку з виявленими недоліками.

29.09.2022 позивач усунув виявлені судом недоліки, про що подав до суду заяву з відповідними доказами.

Ухвалою суд від 30.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

На адресу суду 17.10.2022 засобом поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає, що виконання ним зобов`язань за договором поставки № 4416-1 від 04.08.2021 в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили військової агресії російської федерації проти України, введення воєнного стану 24.02.2022, тобто внаслідок надзвичайних і невідворотних обставин, які зумовили зміну статей доходів та витрат підприємства.

На підтвердження настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022, в якому визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України та введення воєнного стану 24.02.2022.

На час ухвалення рішення у справі відповіді на відзив до суду позивач не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" (далі замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроторгбудінвест" (далі постачальник, позивач) укладено договір постачання товару №4416-1 від 04.08.2021 (далі договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник зобов`язався поставити й передати у власність замовника товарно-матеріальні цінності: труби та супутні вироби код за ДК 021:2015-44160000-9 Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (далі товар).

Найменування товару (асортимент, кількість та ціна) зазначені у специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна цього договору становить 131716,56 грн і складається з усіх партій товару, поставлених постачальником на замовлення замовника.

Ціна товару включає: вартість товару з урахуванням усіх податків і зборів та інших обов`язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені постачальником відповідно до чинного законодавства України, а також витрати з транспортування до замовника, страхування, навантаження, розвантаження та всі інші витрати постачальника, пов`язані з виконанням цього договору (п. 3.2 договору).

За умовами пункту 4.1 договору оплата за поставлений товар здійснюється замовником протягом 180-ти календарних днів з моменту отримання кожної окремої партії товару, на підставі належно оформлених первинних документів (видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, акта приймання-передачі товару тощо).

Датою оплати вважається день зарахування перерахованих коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.2 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що поставка товару (відпуск товару) здійснюється постачальником за заявкою замовника (далі заявка).

Відповідно до пункту 5.2 договору постачальник зобов`язаний поставити товар протягом 2 робочих днів з дати отримання заявки замовника, направленої в порядку, визначеному у пункті 5.5 договору, а саме шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту постачальника, та/або шляхом надсилання оригіналу заявки у паперовому вигляді на адресу постачальника, та/або передачі повноважному представнику постачальника, що підтверджується власноручним підписом такого представника.

Поставка товару здійснюється на склад замовника, що знаходиться за адресою: комплекс будівель та споруд № 2 Аульська селищна рада, смт. Аули, Криничанський район, Дніпропетровська область, 52300 (п. 5.4 договору).

Видаткові накладні та акти приймання-передачі, які підписуються сторонами під час приймання товару, мають містити посилання на номер та дату договору та відповідний номер та дату заявки, згідно з якою здійснюється поставка товару (п. 5.6 договору).

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 договору на замовника покладено обов`язок прийняти й оплатити товар згідно з умовами цього договору.

Пунктом 7.3 договору сторонами узгоджено, що за прострочення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен банківський день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 11.1 договору).

У підписаній сторонами специфікації (Додаток № 1 до договору) сторони погодили поставку товару, а саме 45 найменувань труб та супутніх виробів для водоводу та опалення на загальну суму 131716,56 грн з ПДВ (а.с. 17-18).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу передбачений специфікацією товар на суму 105782,16 грн, що підтверджується підписаними сторонами без будь-яких заперечень та зауважень видатковою накладною № 59 від 03.09.2021 та товарно-транспортною накладною № 58 від 03.09.2021 (а.с. 19-20).

Відповідач свої зобов`язання з оплати отриманого товару виконав частково в сумі 89142,16 грн.

Позивач листом від 09.06.2022 щодо проведення розрахунків за договором просив відповідача невідкладно виконати прострочене зобов`язання та сплатити борг за поставлений товар у сумі 16640,00 грн (а.с. 21-22). Вимога позивача відповідачем залишена без реагування.

Залишок несплаченої відповідачем суми за договором становить 16640,00 грн, що й стало причиною спору.

Предметом доказування у справі є обставини, пов`язані з поставкою позивачем товару за договором № 4416-1 від 04.08.2021 та виконанням/невиконанням відповідачем обов`язку щодо його повної оплати.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Надані позивачем докази підтверджують, що він виконав своє зобов`язання з поставки товару за договором, у зв`язку з чим у відповідача виникло зустрічне зобов`язання з оплати цього товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на умови пункту 4.1 договору відповідач повинен був оплатити товар, поставлений позивачем за видатковою накладною № 59 від 03.09.2021, не пізніше 02.03.2022.

Отже, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару є таким, що настав.

Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати залишку вартості товару в сумі 16640,00 грн відповідач суду не надав.

Доводи відповідача в обґрунтування заперечень проти позовних вимог не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

За приписом частини першої статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з пунктом 8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом десяти днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п. 8.2 договору).

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим органом (п. 8.3 договору).

Відповідач доказів письмового повідомлення позивача про неможливість виконання зобов`язання внаслідок настання обставин непереборної сили в порядку, визначеному пунктом 8.2 договору, суду не надав.

Загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким з 24.02.2022 було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на всій території України, не є належним і допустимим доказом наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання за договором, що пов`язане з настанням обставин непереборної сили, оскільки згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифіката про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Тож, указаний лист Торгово-промислової палати України не засвідчує факт настання для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).

Інших доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання з оплати отриманого від позивача товару в установлений договором строк матеріли справи не містять і відповідачем суду не надано.

Відтак, відповідачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Тому, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 16640,00 грн є законними й обґрунтованими.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України). Однак, за приписом пункту 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Заявлена позивачем до стягнення пеня у загальній сумі 3394,56 грн розрахована виходячи зі ставки 0,1% від суми заборгованості в розмірі 16640,00 грн за 204 дні.

За текстом позову початком прострочки виконання грошових зобов`язань за договором позивач визначає 02.03.2022, а датою, на яку визначено загальну заявлену до стягнення суму заборгованості, - 21.09.2022, яка також є і датою підписання поданої до суду позовної заяви.

З урахуванням фактичного кінцевого терміну виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором (02.03.2022) та положень частини шостої статті 232 Господарського кодексу України право на нарахування штрафних санкцій виникло у позивача з 03.03.2022. Відтак, кінцевим терміном нарахування пені за визначений позивачем період тривалістю в 204 календарні дні є 22.09.2022.

Водночас, зважаючи на межі позовних вимог, нарахування заявленої до стягнення пені можливе з 03.03.2022 по 21.09.2022, що становить 203 дні.

За результатом перерахунку пеня за період з 03.03.2022 по 21.09.2022 із заборгованості у сумі 16640,00 грн, враховуючи подвійну облікову ставку НБУ, що діяла в цей період, становить 3369,03 грн.

Отже, заявлена до стягнення сума пені підлягає зменшенню до 3369,03 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 279,00 грн розраховані за той самий період що й пеня, а саме за 204 календарних дні, без урахування правильного періоду початку прострочки виконання грошових зобов`язань, а відтак і можливого розрахунку 3% річних з 03.03.2022 по 21.09.2022.

За результатом здійсненого судом перерахунку 3% річних із заборгованості в сумі 16640,00 грн за період із 03.03.2022 по 21.09.2022 підлягають зменшенню до 277,64 грн.

Інфляційні втрати в сумі 2685,82 грн розраховані позивачем за період із березня по серпень 2022 року.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Дослідивши наданий розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що позивач при визначенні інфляційних втрат не врахував, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері статистики, та публікуються в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) із округленням до сотих, тисячних і т.і. є неправомірним.

За наслідком здійсненого судом перерахунку, з урахуванням меж позовних вимог, інфляційні втрати за період із березня по серпень 2022 року становлять 2679,04 грн, з урахуванням сукупного індексу інфляції у розмірі 116,1%.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 22965,71 грн, з яких: 16640,00 грн основний борг, 3369,03 грн пеня, 2679,04 грн інфляційні втрати, 277,64 грн 3% річних.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2477,37 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам (22965,71 грн х 2481,00/22999,38 = 2477,37).

Заявляючи у позові про відшкодування судових витрат, позивач лише попередньо визначив розмір витрат на професійну правничу допомогу, проте інших необхідних для цього дій, передбачених статтями 126, 128 Господарського процесуального кодексу України, не вчинив.

За таких обставин на час ухвалення рішення витрати на професійну правничу допомогу між сторонами не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроторгбудінвест" до Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" про стягнення заборгованості у сумі 22999,38 грн, з яких: 16640,00 грн основний борг; 3394,56 грн пеня; 2685,82 грн інфляційні втрати; 279,00 грн 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" (52300, Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, смт Аули, Комплекс будівель та споруд № 2; ідентифікаційний код 34621490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроторгбудінвест" (52012, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Слобожанське, вул. 8 Березня, буд. 15/59; ідентифікаційний код 42569996) основний борг у сумі 16640,00 грн, пеню в сумі 3369,03 грн, інфляційні втрати в сумі 2679,04 грн, 3% річних у сумі 277,64 грн, судовий збір у сумі 2477,37 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01.12.2022.

Суддя І.І. Колісник