ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Рішення
"30" листопада 2022 р. м. Ужгород Справа №907/538/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євровибухпром, м. Житомир
до відповідача Воловецького колективного підприємства Агрошляхбуд, с. Верхні Ворота Закарпатської області
про стягнення 410 274,95 грн, в тому числі 300 000 грн заборгованості за виконані роботи, 26 679,44 грн пені, 72 213,60 грн інфляційних нарахувань та 11 381,91 грн трьох процентів річних,
Суддя господарського суду Пригара Л.І.
Секретар судового засідання Іваниш Д.П.
представники:
Позивача без виклику
Відповідача без виклику
СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ
Товариством з обмеженою відповідальністю Євровибухпром, м. Житомир заявлено позов до відповідача Воловецького колективного підприємства Агрошляхбуд, с. Верхні Ворота Закарпатської області про стягнення 410 274,95 грн, в тому числі 300 000 грн заборгованості за виконані роботи, 26 679,44 грн пені, 72 213,60 грн інфляційних нарахувань та 11 381,91 грн трьох процентів річних.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2022 відкрито провадження у справі №907/538/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику уповноважених представників сторін спору. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечення на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані).
За змістом приписів ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи (виклику), є дата складення повного судового рішення.
АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА
Позовні вимоги в даній справі позивач обґрунтовує покликанням на неналежне виконання відповідачем умов Договору на виконання вибухових робіт №22-03/21 від 22.03.2021 в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується перед позивачем заборгованість у розмірі 300 000 грн. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення з останнього 26 679,44 грн пені, 72 213,60 грн інфляційних нарахувань та 11 381,91 грн трьох процентів річних.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана на його офіційну юридичну адресу, зазначену в ЄДРЮОФОПтаГФ, повідомлення про вручення ухвали суду міститься у матеріалах справи), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
22.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Євровибухпром (виконавцем, позивачем у справі) та Воловецьким колективним підприємством Агрошляхбуд (замовником, відповідачем у справі) було укладено Договір на виконання вибухових робіт №22-03/21 від 22.03.2021 (далі Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання вибухових робіт по подрібненню гірської маси методом свердловинних зарядів. Місце проведення робіт: с. Ялове, Прислінське родовище пісковиків (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна (з урахуванням ПДВ) кубометра гірничої маси договірна і узгоджується протоколом погодження ціни.
Виконавець приступає до виконання робіт протягом 3-х днів з моменту виконання замовником п. 5.1. цього Договору та інших вимог, визначених умовами цього Договору (п. 4.4. Договору).
За змістом п. 5.1. Договору, роботи виконуються в обсязі, необхідному замовнику, при умові: - замовник перед проведенням робіт проводить попередню оплату виконавцю у розмірі 50% запланованого об`єму гірничої маси в блоці, що підлягає підриванню, не пізніше, ніж за два робочих дні до дати проведення вибухових робіт (підпункт 5.1.1. п. 5.1. Договору); - за фактичний вихід гірничої маси остаточний розрахунок проводиться протягом 7 робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт (підпункт 5.1.2. п. 5.1. Договору).
Відповідно до п. 5.2., 5.3. Договору, за прострочення в оплаті замовник сплачує виконавцю пеню за кожний день прострочки, що відповідає рівню подвійної облікової ставки Національного банку України, котра діє в період, за який сплачується пеня. Сторони себе не зв`язують шестимісячним строком позовної давності, і виконавець штрафні санкції нараховує за весь період прострочення виконання замовником грошових зобов`язань.
Термін дії Договору установлюється з моменту підписання по 31 грудня 2021 року. Договір лишається чинним на тих же умовах на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін за місяць не повідомить письмово іншу сторону про намір припинити його дію (п. 10.6. Договору).
У Протоколі погодження договірної ціни на проведення вибухових робіт, що є невід`ємною частиною Договору на виконання вибухових робіт №22-03/21 від 22.03.2021, сторони дійшли згоди про те, що ціна вибухових робіт свердловинними зарядами без подрібнення негабариту становить 34,20 грн з урахуванням ПДВ, вводиться в дію з 22.03.2021 та слугує основою для взаємних розрахунків і платежів.
За матеріалами справи судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем у квітні 2021 року виконано роботи на загальну суму 925 965 грн, у підтвердження чого складено акти здачі-приймання виконаних вибухових робіт від 09.04.2021 та 28.04.2021, а також пред`явлено відповідачу рахунки на оплату №83 від 09.04.2021 та №106 від 27.04.2021.
Надані виконавцем 09.04.2021 та 28.04.2021 послуги на загальну суму 925 965 грн були прийняті замовником, свідченням чого є підписані та скріплені печатками сторін акти здачі-приймання виконаних вибухових робіт від 09.04.2021 та 28.04.2021 без будь-яких претензій чи зауважень.
Водночас відповідач свої зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт виконав частково, перерахувавши позивачу лише суму 625 965 грн, із огляду на що за відповідачем станом на момент подання до суду даного позову рахується заборгованість перед ТОВ Євровибухпром у розмірі 300 000 грн.
Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 26 679,44 грн пені, 72 213,60 грн інфляційних нарахувань та 11 381,91 грн трьох процентів річних.
ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У свою чергу, відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору на виконання вибухових робіт №22-03/21 від 22.03.2021 виконавець (позивач) виконав 09.04.2021 та 28.04.2021 вибухові роботи на загальну суму 925 965 грн, про що склав відповідні акти здачі-приймання виконаних вибухових робіт від 09.04.2021 та 28.04.2021 та пред`явив замовнику (відповідачу) рахунки на оплату №83 від 09.04.2021 та №106 від 27.04.2021 на суму 925 965 грн.
Суд констатує, що вищезазначені акти здачі-приймання виконаних вибухових робіт підписані відповідачем без будь-яких зауважень.
Проте виконані підрядником та прийняті замовником роботи за актами здачі-приймання виконаних вибухових робіт від 09.04.2021 та 28.04.2021 відповідач оплатив частково у розмірі 625 965 грн, свідченням чого є наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень №4200 від 05.05.2021 на суму 378 765 грн та №4586 від 07.06.2021 на суму 247 200 грн, із огляду на що у відповідача станом на дату розгляду справи існує обов`язок із повної оплати таких у розмірі 300 000 грн.
Згідно із положеннями ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, саме акт виконаних робіт є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, та, відповідно, є підставою для здійснення розрахунків за фактично виконані роботи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.05.2018 у справі №914/1556/17.
З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання, зокрема, не здійснив оплату вартості виконаних позивачем робіт у повному обсязі, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 300 000 грн, факт існування якої належним чином доведений та не спростований відповідачем у встановленому законом порядку.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 300 000 грн заборгованості за виконані вибухові роботи суд визнає документально доведеними та обґрунтованими, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
На підставі п. 5.2. Договору позивач просить стягнути з відповідача суму 26 679,44 грн пені.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. (ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що за прострочення в оплаті замовник сплачує виконавцю пеню за кожний день прострочки, що відповідає рівню подвійної облікової ставки Національного банку України, котра діє в період, за який сплачується пеня.
Перевіривши розрахунок пені у межах заявленого позивачем періоду, та виходячи із відповідної суми заборгованості, суд зазначає, що пеня в розмірі 26 679,44 грн нарахована правомірно (розгорнутий розрахунок пені міститься в матеріалах справи) та підлягає стягненню з відповідача повністю.
Крім того, за прострочення оплати вартості виконаних робіт позивач, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача суму 72 213,60 грн інфляційних нарахувань та 11 381,91 грн трьох процентів річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Водночас нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 09.02.2021 у справі №520/17342/18.
Здійснивши перевірку нарахування позивачем інфляційних нарахувань та трьох процентів річних за заявлений ним період, судом встановлено, що суми 72 213,60 грн інфляційних нарахувань та 11 381,91 грн трьох процентів річних обраховані вірно та підлягають стягненню з відповідача повністю.
Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявленого позову, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 300 000 грн заборгованості за виконані роботи, 26 679,44 грн пені, 72 213,60 грн інфляційних нарахувань та 11 381,91 грн трьох процентів річних є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 6154,12 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України
СУД УХВАЛИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Воловецького колективного підприємства Агрошляхбуд, вул. Верховинська, будинок 559, с. Верхні Ворота, Закарпатська область, 89132 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 03580251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євровибухпром, майдан Згоди, будинок 6, офіс 8, м. Житомир, 10001 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39368391) суму 410 274,95 грн (Чотириста десять тисяч двісті сімдесят чотири гривні 95 коп), в тому числі 300 000 грн (Триста тисяч гривень) заборгованості за виконані роботи, 26 679,44 грн (Двадцять шість тисяч шістсот сімдесят дев`ять гривень 44 коп) пені, 72 213,60 грн (Сімдесят дві тисячі двісті тринадцять гривень 60 коп) інфляційних нарахувань та 11 381,91 грн (Одинадцять тисяч триста вісімдесят одна гривня 91 коп) трьох процентів річних, а також 6154,12 грн (Шість тисяч сто п`ятдесят чотири гривні 12 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 30.11.2022.
Суддя Пригара Л.І.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2022 |
Оприлюднено | 05.12.2022 |
Номер документу | 107629191 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Пригара Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні