Рішення

від 24.11.2022 по справі 909/420/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/420/22Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Гарасимко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-І",

вул. Василіянок, буд.49, м. Івано-Франківськ,76018;

адреса для листування: вул. Кисілевської, 49а/1, м. Івано-Франківськ, 76002;

до відповідача: Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області,

вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ,76018;

адреса для листування: вул. Павла Тичини, 8а, м. Івано-Франківськ, 76019;

про стягнення 423 996,00 грн.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-І" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області про стягнення 423 996,00 грн за невиконання грошового зобов`язання за договором на закупівлю підрядних робіт за державні кошти №22т від 22.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 10.11.2022. Однак адресував суду клопотання вх№15925/22 від 22.11.2022, в якому просить суд долучити до матеріалів справи розрахунок розміру правничої допомоги на суму 10 000,00грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Позовні вимоги позивач виклав у позовній заяві, обґрунтовує їх укладенням між сторонами договору на закупівлю підрядних робіт за державні кошти №22т від 22.11.2019 та несплатою відповідачем вартості виконаних позивачем робіт з реконструкції школи в с.Вороненко Яремчанської міської ради, згідно акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №5-0-1-1 за січень 2022, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 №5-0-1-1 за січень 2022, в сумі 423 996,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 509, 526, 610 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 10.11.2022. Разом з тим, матеріали справи містять заяву вх№12767/22 від 27.09.2022, в якій відповідач просить розглянути справу без участі представника Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області. Слід зазначити, що в судовому засіданні 08.09.2021 представник відповідача заперечив проти позову, свої заперечення виклав у відзиві на позов вх№9404/22 від 27.07.2022. Вказує на те, що: - відповідач в повному обсязі виконав взяті на себе зобов"язання, обумовлені договором №22т від 22.11.2019 з додатковими угодами №33/д від 18.03.2020, №186/д від 26.11.2020, №48/д від 29.06.2021 та в повному обсязі сплатив вартість виконаних відповідачем у 2020-2021 роках підрядних робіт на загальну суму 1 960 807,00грн; - згідно з пунктом 3.4. договору сума зобов`язань сторін на наступні періоди на залишкову вартість робіт за договором визначається додатковими угодами при наявності бюджетних призначень; - через відсутність бюджетного фінансування на 2022 рік жодних додаткових угод на залишкову вартість робіт - 423 996,00грн між сторонами не укладалось, а тому підстави щодо стягнення цієї суми коштів відсутні; - вимогу позивача від 10.06.2022 про сплату боргу в сумі 423 996,00грн відповідач отримав 13.06.2022, і як наслідок місячний строк для її розгляду, визначений з часиною 6 статті 222 Господарського кодексу України тривав до 13.07.2022, в той час, як позивач звернувся до суду з позовом 21.06.2022 за відсутності порушеного права. Просить суд в позові відмовити.

Беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а відповідач адресував суду заяву про розгляд спору без його участі; - те, що явка учасників справи не визнавалась судом обов"язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представників сторін за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-І" (підрядник/позивач) та Управлінням капітального будівництва в Івано-Франківській області (замовник/відповідач) укладено договір на закупівлю підрядних робіт за державні кошти №22т від 22.11.2019.

Згідно пунктів 1.1.,1.2. договору підрядник, за завданням замовника, виконує роботи: "Реконструкція приміщення школи з подальшим перепрофілюванням школи І ст. в навчально-виховний комплекс "Школа-садок" с.Вороненко Яремчанської міської ради" (ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013) (ДК 021:2015-45454000-4-Реконструкція)".

Ціна цього договору є приблизною (динамічною) та становить 4 387 315,00грн з ПДВ. (пункт 3.1.договору).

Відповідно до пунктів 3.3., 3.4. договору фінансове забезпечення зобов"язань здійснюється в порядку визначеному Бюджетним кодексом України лише за наявності відповідного бюджетного призначення та в межах встановлених бюджетних асигнувань. Сума зобов"язань сторін в межах бюджетних призначень на 2019 рік становить 98 041,00грн. Сума зобов"язань на наступні періоди на залишкову вартість робіт за договором буде визначатись додатковими угодами при наявності бюджетних призначень.

У зв"язку з продовженням фінансування робіт по об"єкту, підряднику доручено виконати у 2020 році робіт на суму 392 166,00грн з ПДВ (додаткова угода №33/д від 18.03.2020); у 2020 році робіт на суму 98 041,00грн з ПДВ (додаткова угода №186/д від 26.11.2020); у 2021 році робіт на суму 1 470 600,00грн з ПДВ (додаткова угода №48/д від 29.06.2021).

Пунктами 2.1.,2.3. договору в редакції додаткової угоди №48/д від 29.06.2021 визначено, що підрядник розпочав роботи у листопаді 2019 і завершить виконання робіт до 30 грудня 2022 з правом дострокового виконання і передання їх замовнику.

З метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам, замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за будівництвом в порядку, встановленому законодавством (пункт 11.3. договору). Забезпечення здійснення технічного нагляду протягом усього періоду будівництва об"єкта в порядку, встановленому законодавством є обов"язком замовника згідно з пунктом 4.2.3. договору.

У відповідності до пункту 14.1. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються із урахуванням положень Загальних умов на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 проміжними платежами в міру виконання робіт за повністю завершені роботи.

Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних підрядних робіт, що підлягають оплаті та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику. Замовник зобов"язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 30 календарних днів з дня одержання (пункт 14.2. договору).

Згідно з пунктом 14.9. у разі виявлення невідповідності робіт, пред"явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

На виконання умов договірних відносин позивач за завданням відповідача, виконав роботи з реконструкції приміщення школи з подальшим перепрофілюванням школи І ст. в навчально-виховний комплекс "Школа-садок" с.Вороненко Яремчанської міської ради на загальну суму 423 996,00 грн, підписав та скріпив печаткою акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №5-0-1-1 за січень 2022, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 №5-0-1-1 за січень 2022. Крім того, акт форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 на суму 423 996,00 грн підписані інженером технічного нагляду відділу якості, здійснення технічного нагляду та інвестиційно-кошторисної роботи Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області, а підпис скріплений печаткою (а.с.23-30).

Листом №18 від 18.05.2022 (а.с.21) отриманим Управлінням капітального будівництва в Івано-Франківській області 20.05.2022 (а.с.22), позивачем направлено відповідачу для підписання акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №5-0-1-1 за січень 2022, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №5-0-1-1 за січень 2022, які перевірено, підписано та скріплено печаткою інженера технічного нагляду.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №21 від 10.06.2022 (отримано відповідачем 13.06.2022 а.с.37) про сплату вартості виконаних підрядних робіт в сумі 423 996,00 грн. Доказів сплати - відповідачем суду не подано.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача вартості виконаних підрядних робіт в сумі 423 996,00 грн.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають, зокрема з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір на закупівлю підрядних робіт за державні кошти №22т від 22.11.2019 з додатковими угодами №33/д від 18.03.2020, №186/д від 26.11.2020, №48/д від 29.06.2021 укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (стаття 204 Цивільного кодексу України).

З правового аналізу характеру договірних відносин сторін випливає, що укладений договір №22т від 22.11.2019 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а відтак до таких правовідносин підлягають застосуванню загальні положення про підряд урегульовані главою 61 Цивільного кодексу України.

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (стаття 875 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Правила частини 1 статті 882 Цивільного кодексу України вказують на те, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України).

Таким чином, згідно з положеннями статей 853, 882 Цивільного кодексу України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими. При цьому підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта, а сам по собі факт відсутності підписаних між сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором. Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 17.08.2021 у справі №910/16308/20.

Правилами статті 320 Господарського кодексу України встановлено, що замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються.

Механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств урегульовано Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №903 від 11.07.2007.

Згідно з пунктом 2 цього Порядку технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни такого об`єкта.

Особи, що здійснюють технічний нагляд: - проводять перевірку відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; - проводять перевірку відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; - ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками; - проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів; - повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів; - оформляють акти робіт; - виконують інші функції, пов`язані з технічним наглядом на відповідному об`єкті (пункт 5 Порядку).

Судом встановлено, що акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №5-0-1-1 за січень 2022, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 №5-0-1-1 за січень 2022 на суму 423 996,00 грн, підписані та скріплені печаткою підрядника - ТОВ "Житлобуд-І" та інженера технічного нагляду відділу якості, здійснення технічного нагляду та інвестиційно-кошторисної роботи Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області. Підпису замовника акт форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 не містять, як і не містять відмітки про відмову Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області від підписання вказаних первинних документів.

Так, отримавши від позивача 20.05.2022 (а.с.21-22) акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №5-0-1-1 за січень 2022 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 №5-0-1-1 за січень 2022 на суму 423 996,00 грн відповідач не заявив позивачу про мотиви їх непідписання, як-от допущення підрядником відступів від умов договору, невідповідності виконаних робіт, встановленим вимогам, завищення їх обсягів, поточних цін чи інших недоліків у виконаних роботах.

За таких обставин, саме лише не підписання відповідачем акта форми КБ-2в №2 за 2022 рік та довідки форми КБ-3 №2 за 2022 рік з врахуванням приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України та частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України - не спростовує виконання позивачем робіт на суму заявлену до стягнення - 423 996,00 грн.

Твердження відповідача про відсутність бюджетного фінансування на 2022 рік та у зв"язку з цим, неукладення додаткової угоди між сторонами щодо виконання підрядних робіт на суму заявлену до стягнення - суд відхиляє. Так, згідно з пунктами 12.2., 12.3 договору зобов"язання сторін щодо фінансування визначаються положеннями загальних умов та узгодженого сторонами плану фінансування будівництва, що є невід"ємною частиною договору; замовник має право уточнити план фінансування протягом поточного року; одночасно із уточненням плану фінансування сторони внесуть зміни в інші умови договору. Матеріали справи містять зміни до плану фінансування, погоджені директором департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури ОДА (а.с.159), згідно з якими, в обласному бюджеті передбачено кошти на реконструкцію приміщення школи з подальшим перепрофілюванням школи І ст. в навчально-виховний комплекс "Школа-садок" с.Вороненко Яремчанської міської ради" у 2020 році - 490 207,00грн; у 2021 році - 1 470 600,00грн; у 2022 році - 2 426 508,00грн, разом 4 387 315,00грн, що відповідає ціні договору, бюджетному призначенню та встановленим бюджетним асигнуванням (пункти 3.1., 3.3. договору). Уточнення плану фінансування згідно з пунктом 12.3 договору є підставою для внесення сторонами змін в умови договору. Водночас, правила частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, статті 617 Цивільного кодексу України вказують на те, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, а частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України обумовлено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Європейським судом з прав людини у рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та у рішенні 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Не заслуговують на увагу і аргументи відповідача про недотримання позивачем місячного строку визначено часиною 6 статті 222 Господарського кодексу України для розгляду відповідачем вимоги від 10.06.2022 про сплату боргу в сумі 423 996,00грн, позаяк вказаною правовою нормою урегульовано досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності, зокрема відшкодування збитків або застосування інших санкцій. В цьому спірному випадку, порушене право позивача полягає у невиконанні відповідачем зобов"язання зі сплати вартості виконаних підрядних робіт, в той час, як правилами частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України обумовлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України, статтею 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належному місці; у належний строк (термін).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принципи справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як сутності права вцілому. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу полягає в наданні суду більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

З огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 застосовується судами України, як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Статтею 6 Конвенції визначено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції передбачено, що кожен чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Виходячи з аналізу вище викладеного та правових норм, визначених Господарським процесуальним кодексом України, Конституцією України, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального, процесуального права та фактичними обставинами справи, достовірно встановленими судом, і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Слід сказати, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду. Така ж правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням вище сказаного, суд дійшов висновку про наявність підстав для правового захисту інтересів позивача у межах цього спору, а наслідком є задоволення позову.

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на покласти на відповідача.

Що стосується вимоги представника позивача про відшкодування за рахунок відповідача 10 000,00грн - витрат на професійну правничу допомогу, то правових підстав для її задоволення немає.

У відповідності до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи до яких належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Правилами частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, ні у своїй першій заяві по суті - позовній заяві (а.с.1-3), ні у заяві про усунення недоліків позовної заяви (а.с.61-63) позивач не подавав суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс чи очікує понести у зв`язку із розглядом справи, як і не заявляв вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Натомість лише зазначив, що поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 6 359,94грн (а.с.3). Неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат є самостійною підставою для відмовити у їх відшкодуванні, на підставі спеціальної правової норми - частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", рішенні від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інші проти України", рішенні від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", рішенні від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" неодноразово наголошує про те, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим та документально підтвердженим.

Подана суду угода про надання правничої допомоги від 14.04.2022 між адвокатом Р.М.Жируном та клієнтом ТОВ "Житлобуд-І", в якій відсутня конкретизація того, що правова допомога надавалась саме у цій справі, як і розрахунок розміру правничої допомоги на суму 10 000,00грн, складений самим же адвокатом Р.М.Жируном - визнаються судом неналежними доказами в підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу. А тому, за наявності таких доказів та за відсутності інших належних та допустимих, в розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, достовірно встановити та прийти до однозначного висновку, що саме цей розмір судових витрат є доведений, відповідає як фактичним обставинам справи, так і критерію розумної необхідності судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом - неможливо.

Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-І" до відповідача Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області про стягнення 423 996,00 грн - задовольнити.

Стягнути з Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області, вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004 (ідентифікаційний код 42753445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-І", вул. Василіянок, буд.49, м. Івано-Франківськ,76018 (ідентифікаційний код 01272634) 423 996,00 грн - заборгованості, 6 359,94 грн - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині відшкодування 10 000, 00грн - витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 01.12.2022

Суддя С.Кобецька