Рішення

від 01.12.2022 по справі 910/7436/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.12.2022Справа № 910/7436/22

За позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Запад-Восток»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"

2. Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав"

про стягнення грошових коштів

Щодо розгляду заяви б/н від 28.11.2022 року «Про стягнення витрат на професійну правничу допомогу» Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"

Суддя Котков О.В.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 року у справі № 910/7436/22 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Запад-Восток» на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" грошові кошти: основного боргу - 8464,00 грн. та судовий збір - 2481,00 грн.

28.11.2022 року на електронну пошту Господарського суду міста Києва від представника Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" надійшла заява б/н від 28.11.2022 року «Про стягнення витрат на професійну правничу допомогу», в якій заявник просить стягнути з відповідача на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Отже, додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки рішення у справі № 910/7436/22 ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, наявні у матеріалах справи докази є достатніми для здійснення розгляду заяви без виклику учасників справи, тому відповідно до положень ст. 244 Господарського процесуального кодексу Україна судове засідання для розгляду поданої позивачем заяви не призначається.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що безпосередньо у позовній заяві позивач повідомив суд, що у зв`язку із розглядом справи очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Крім того, разом з позовною заявою позивач подав заяву, в якій повідомив, що позивач заявлятиме судові витрати після прийняття рішення у справі.

При ухваленні рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 року у справі № 910/7436/22, суд відповідно до приписів ст. 238 ГПК України вирішив питання стосовно розподілу судових витрат, поклавши судовий збір у сумі 2481,00 грн. на відповідача. Підстави для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу у суду були відсутні, оскільки станом на час ухвалення рішення позивачем не подано доказів на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що докази витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем з дотриманням строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 року у справі № 908/2348/18.

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивач долучив до матеріалів справи копії:

- договору про надання професійної правничої допомоги № 14.875 від 11.07.2022 року;

- акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті клієнтом від 23.11.2022 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2022 року між Громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав» (надалі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Інтелкрафтс» (надалі - адвокатське об`єднання) укладено договір № 14.875 про надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого, адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту професійну правничу допомогу в обсязі і на умовах, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується прийняти і оплатити надану йому правову допомогу.

Згідно з п. 1.2. договору професійна правнича допомога, що надається за цим договором: підготовка позовної заяви та всіх необхідних документів, пов`язаних з розглядом справи, звернення до суду, представництво інтересів клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у господарській справі за позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Запад-Восток» про стягнення заборгованості за договором № ТРЦ-223/10/20-Н від 26.10.2020 року.

Пунктом 4.1.1. договору передбачено, що за підготовку позовної заяви, звернення до суду та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду в розмірі 10 000,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 4.4. договору за результатами надання професійної правничої допомоги на кожній стадії судового процесі складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті зазначається, яка саме правнича допомога була надана та її вартість.

23.11.2022 року між Громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав» та Адвокатським об`єднанням «Інтелкрафтс» складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті (відповідно до договору № 14.875 про надання професійної правничої допомоги від 11.07.2022 року), відповідно до якого адвокатським об`єднанням надана професійна правнича допомога по справі за позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Запад-Восток» (справа № 910/7436/22) в суді першої інстанції на загальну суму 10 000,00 грн. без ПДВ, що підлягає сплаті клієнтом протягом 30 календарних днів з дати підписання цього акту.

З акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті від 23.11.2022 року вбачається, що у ньому не вказаний час, який витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, а до обсягу виконаних робіт включено: підготовка та складання позовної заяви; роздруківка, посвідчення копій документів; підготовка процесуальних документів, що на переконання суду є однією і тією ж процесуальною дією, оскільки в матеріалах справи міститься лише одна заява по суті справи - позовна заява.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, а також розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову (пункт 2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України), суд дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 233, 236, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву б/н від 23.11.2022 року «Про стягнення витрат на професійну правничу допомогу» Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" у справі № 910/7436/22 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Запад-Восток» (ідентифікаційний код 37169625, адреса: 01601, м. Київ, вул. Госпітальна, 12) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (ідентифікаційний код 42502769, адреса: 02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень).

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено та підписано 01.12.2022р.

Суддя О.В. Котков