Рішення

від 30.11.2022 по справі 918/796/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2022 р. м. РівнеСправа № 918/796/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Н. Церковної при секретарі судового засідання І.Гусевик, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 26259563) до Громадської організації "Об`єднання інвалідів "Зір" (33013, м. Рівне, ) про розірвання договору оренди та звільнення нежитлового приміщення

від позивача - Костючок С.Ю.

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Громадської організації «Об`єднання інвалідів «Зір» (далі - Відповідач) в якому просить розірвати договір оренди, звільнити нежитлове приміщення та стягнути судовий збір.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та Громадською організацією «Об`єднання інвалідів «Зір» 31 березня 2017 року укладений договір оренди нежитлового приміщення №2109. Згідно Додаткового договору від 30 листопада 2017 року до договору оренди нежитлового приміщення від 31.03.2017 року № 2109 зазначений Договір оренди викладено сторонами в новій редакції. Відповідач закріплені в Договорі зобов`язання в частині своєчасного і повного внесення орендної плати за користування майном не виконує. Станом на вересень 2022 року включно за орендарем рахується заборгованість з орендної плати в сумі 5576,98 грн. Відповідно до п.6.2.10, п.6.2.11 Договору оренди в редакції Додаткового договору, Орендар зобов`язаний застрахувати орендоване майно. Зазначених договірних зобов`язань Орендар не виконав, про наявність договору страхування нас не повідомляв, як і не надавав відповідних підтверджень вказаного. Таким чином, порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення, а саме несплата орендної плати протягом тривалого періоду та відсутність страховки майна , є істотними та являються підставою для розірвання договору оренди і повернення майна в судовому порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

16.11.2022 відповідач в судове засідання з розгляду справи по суті не забезпечив явку свого представника, вимог ухвали суду від 29.09.2022 року та від 26.10.2022 року не виконав, письмового відзиву не подав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За приписами ч. 3 та ч. 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 5, офіс 501, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (така ж адреса міститься у позовній заяві та Договорі оренди нежитлового приміщення № 2109 від 31 березня 2017 року).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду від 29.09.2022 року та від 26.10.2022 року повернулися з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того пунктом сьомим статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином і його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України , відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020 року у справі № 910/16409/15 свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про дату, час та місце судового розгляду.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України , у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судом зазначається, що у даній справі не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України .

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29 вересня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26 жовтня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 жовтня 2022 року відкладено розгляд справи на 16 листопада 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16 листопада 2022 року закрито підготовче провадження у справі № 918/796/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 листопада 2022 року.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

31 березня 2017 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (Орендодавець) та Громадською організацією «Об`єднання інвалідів «Зір» (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 2109 ( а.с. 5 - 6).

Згідно п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (надалі - майно), розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Чорновола, 50 №№1-17 загальною площею 137,1 кв.м., які перебувають на балансі управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради. Вартість майна (визначена відповідно до звіту про оцінку майна) станом на 30.11.2016 року складає 412 956,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору строк договору оренди встановлюється на два роки одинадцять місяців - з 31 березня 2017 року по 28 лютого 2020 року.

Орендна плата за цим договором визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради і встановлюється в сумі 300,83 грн. в місяць (розрахунок додається) (п. 4.1. Договору).

Згідно п.п. 4.3., 4.4. Договору розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. Орендна плата сплачується орендарем до 20 числа поточного місяця.

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату по день фактичної передачі Майна за актом прийому-передачі. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, в повному обсязі.

Пунктом 7.1.4. Договору закріплено право орендодавця відмовитися від даного договору і вимагати повернення орендованого Майна, якщо орендар не вносить плату за користування орендованим Майном протягом трьох місяців підряд. У разі відмови орендодавця від даного договору, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

У разі припинення чи розірвання цього договору Майно повертається орендарем орендодавцю протягом трьох робочих днів з дня припинення чи розірвання договору в такому ж стані, в якому воно було отримане, про що сторонами складається акт прийому - передачі Майна. Обов`язок складання акта прийому - передачі Майна покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні (п. 2.3. та п. 2.4. Договору).

Даний договір вважається припиненим з моменту закінчення дії договору при умові наявності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди приміщення не пізніше одного місяця після дня закінчення строку його дії (п. 10.1. Договору).

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відтиском печатки останніх.

31 березня 2017 року між сторонами підписано Акт №405 прийому - передачі нежитлового приміщення на вул. Чорновола, 50, що затверджений начальником управління Н. Поліщук (а.с. 8). Зазначеним актом підтверджено факт передачі нежитлового приміщення загальною площею 137,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Чорновола, 50 від управління комунальною власністю до ГО «Об`єднання інвалідів «Зір».

30 листопада 2017 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (Орендодавець) та Громадською організацією «Об`єднання інвалідів «Зір» (Орендар) було укладено Додатковий договір до договору оренди нежитлового приміщення від 31.03.2017 року № 2109, де зазначений Договір оренди було викладено сторонами в новій редакції (а.с.9-11).

Відповідно до п. 3.1 Договору в редакції Додаткового договору, строк Договору оренди встановлюється десять років з 30 листопада 2027 року по 30 листопада 2027 року.

Згідно п.4.1, п.4.3 Договору в редакції Додаткового договору, орендна плата за цим договором встановлена в сумі 324,63 грн. в місяць. Розмір орендної плати за кожний наступник місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Пунктом 4.4 Договору закріплено, що орендна плата сплачується орендарем до 20 числа поточного місяця.

Орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі (п.6.2.4 Договору).

Відповідно до п.6.2.10, п.6.2.11 Договору оренди в редакції Додаткового договору, Орендар зобов`язаний застрахувати орендоване майно. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди Майно було застрахованим. До 01 січня щорічно письмово повідомляти управління комунальною власністю про наявність договору страхування орендованого майна з наданням копії страхового полісу чи сертифікату.

Позивачем 15.06.2022 року на адресу відповідача було направлено претензію №08-331, якою вимагав від останнього до 20 червня 2022 року сплатити заборгованість з орендної плати в сумі 3 821,58 грн. (а.с. 12).

Вимога Управління про сплату заборгованості в строк встановлений у претензіях залишена без задоволення, доказів на підтвердження протилежного матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Таким чином, враховуючи, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання в частині вчасної сплати орендних платежів, позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання Договору оренди та зобов`язання повернути майно.

Норми права, що підлягають до застосування, мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно - правові відносини на підставі укладеного Договору оренди в силу статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору оренди.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України , цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Частинами 1 та 2 статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ч. 3 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Пунктом 4.1. Договору зазначено, що Орендна плата за цим договором визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради і встановлюється в сумі 324,63 грн. в місяць.

Претензія від 15.06.2022 року відповідачу надіслана з вимогою про сплату заборгованості за орендними платежами.

Таким чином, судом досліджено та встановлено, що Відповідачем прострочено зобов`язання понад трьох місяців, виходячи з положення пункту 4.1. Договору.

Право наймодавця відмовитися від договору найму та підстави для такої відмови визначені ст. 782 ЦК України, згідно положень якої наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Також пунктом 7.1.4. Договору закріплено право орендодавця відмовитися від даного договору і вимагати повернення орендованого Майна, якщо орендар не вносить плату за користування орендованим Майном протягом трьох місяців підряд. У разі відмови орендодавця від даного договору, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Відповідно до частини 3 статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Поряд із цим, повинні враховуватись положення частини 3 статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах вина особа, яка порушила зобов`язання, презюмується і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що у позивача внаслідок наведених вище обставин несплати орендної плати виникло право відмовитись від договору оренди в односторонньому порядку.

В ч. 2 та ч. 3 ст. 653 ЦК України встановлено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються і у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст.654 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

03.10.2019 року Верховною Радою України було прийнято закон "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ, яким визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ з дня введення в дію цього Закону.

Вказаний Закон є спеціальним та таким, що регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим. Дія цього Закону не поширюється на відносини концесії державного та комунального майна.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Таким чином, з 01.07.2020 року договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються керуватись в порядку, передбаченому Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 року № 157-ІХ.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Згідно із ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктами 2.3. та п. 2.4. Договору сторони погодили, що у разі припинення чи розірвання цього договору Майно повертається Орендарем Орендодавцю протягом трьох робочих днів з дня припинення чи розірвання договору в такому ж стані, в якому воно було отримане, про що сторонами складається акт прийому - передачі Майна. Обов`язок складання акта прийому - передачі Майна покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні.

Відтак, беручи до уваги порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині вчасної оплати орендних платежів та прострочення такої сплати понад три місяці підряд, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання Договору оренди є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

За приписами п. 2.3 Договору, у разі припинення чи розірвання цього договору майно повертається Орендарем Орендодавцю протягом трьох робочих днів з дня припинення чи розірвання договорів такому ж стані, в якому воно було отримане, про що сторонами складається акт прийому - передачі майна, тобто, Позивачу.

Стаття 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) також зазначає, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідач використовував приміщення на праві оренди на підставі укладеного між сторонами Договору.

Враховуючи вищезазначене, обов`язок орендаря повернути майно з орендного користування після припинення договору оренди передбачений нормами чинного законодавства, а також умовами договору оренди.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи що позивачем доведено обґрунтованість та законність заявлених вимог, а відповідачем не надано доказів протилежного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 4 962 грн. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №2109 від 31 березня 2017 року, укладений між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 26259563) та Громадською організацією "Об`єднання інвалідів "Зір" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 5, офіс 501, код ЄДРПОУ 41167860).

3. Зобов`язати Громадську організацію "Об`єднання інвалідів "Зір" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 5, офіс 501, код ЄДРПОУ 41167860) звільнити нежитлові приміщення № 1-17 загальною площею 137,1 кв м, що розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Чорновола, 50, шляхом виселення та передачі управлінню комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради по акту прийому-передачі.

4. Стягнути з Громадської організації "Об`єднання інвалідів "Зір" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 5, офіс 501, код ЄДРПОУ 41167860) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 26259563) 4962,00 грн судового збору.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 01.12.2022 року.

Суддя Н. Церковна