Постанова

від 30.11.2022 по справі 520/3700/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 520/3700/2020

провадження № К/9901/12105/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С., Русанової В.Б. від 08 лютого 2021 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 листопада 2019 року № 191/3219/0/250-19-П, винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у задоволенні позовних вимог ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 27 листопада 2019 року № 191/3216/0/250-19-П винесена з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому, підстави для її скасування відсутні.

4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» задоволено.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що акт від 15 листопада 2019 року № 1037-А та протокол про порушення у сфері містобудівного законодавства від 15 листопада 2019 року були складені у присутності суб`єкта містобудування - ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО», чим порушено права позивача бути присутнім під час складення протоколу.

6. Акт від 15 листопада 2019 року № 1037-А та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено дату, час і місце розгляду справи відносно ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» - 27 листопада 2019 року о 15:00 год., 61003, м. Харків, пров. Соборний, 1, каб. 205 - були направлені на адресу позивача засобами поштового зв`язку 20 листопада 2019 року. З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6100352232617, яке було надіслано 20 листопада 2020 року, вбачається, що позивачем не було отримано протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, вказане поштове відправлення повернулося до відповідача 18 грудня 2019 року, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку з вказанням причини повернення поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання».

7. Доказів відмови позивача від підписання акта та протоколу відповідачем не надано. Відмітка про відмову посадової особи позивача від підписання акту та протоколу, проставлення якої передбачено пункті 13 Порядку № 244, у протоколі відсутня.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року, та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій установлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за результатами позапланової перевірки на об`єкті «Нежитлова будівля літ. « 2Г-2» по просп. Ювілейному, 7 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0063)» (акт № 680-А від 27 червня 2018 року) на земельній ділянці по просп. Ювілейному, 7 у м. Харкові встановлено факт наявності двоповерхової будівлі літ. « 2Г-2», будівля має ознаки класу наслідків (відповідальності) CCI.

10. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіа льного контролю Харківської міської ради на підставі акта винесено припис від 27 червня 2018 року № 680-Пр-У зі строком усунення до 27 серпня 2018 року.

11. Відповідно до направлень Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради для проведення позапланового заходу від 28 жовтня 2019 року № 1037-Н на підставі наказу Інспекції від 28 жовтня 2019 року № 441, з метою перевірки виконання вимог припису від 27 червня 2018 року № 680-Пр-У здійснено вихід на об`єкт «Нежитлова будівля літ. « 2Г-2» по просп. Ювілейному, 7 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0063).

12. Відповідачем складено акт від 15 листопада 2019 року № 1037-А та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15 листопада 2019 року.

13. Згідно змісту акта встановлено, що в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, інформація щодо нежитлової будівлі літ « 2Г-2» по просп. Ювілейному, 7 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0063) відсутня. Інформація про виконання вимог припису від 27 червня 2018 року № 680-Пр-У до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради не надходила.

14. Невиконання припису стало підставою для прийняття постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № від 27 листопада 2019 року № 191/3219/0/250-19-П.

15. У протоколі про порушення у сфері містобудівного законодавства від 15 листопада 2019 року вказано, що під час позапланової перевірки виявлено порушення пп. «а» пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 2 пп. 3 пункту 11 та абз. 4. Пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, а саме: невиконання обов`язкового до виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27 червня 2018 року № 677-Пр-У, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради. Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 27 листопада 2019 року о 15:00 год.

16. Відповідно до акта перевірки від 15 листопада 2019 року № 1037-А, перевірка проводилась без участі представника ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК та КО».

17. Акт від 15 листопада 2019 року № 1037-А та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15 листопада 2019 року направлено відповідачем на адресу ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК та КО» засобами поштового зв`язку ПАТ «Укрпошта», що підтверджується описом у вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 20 листопада 2019 року (номер поштового відправлення 6100352232617).

18. На підставі викладеного, начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 27 листопада 2019 року винесено постанову № 191/3216/0/250-19-П про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної документації, відповідно до якої, ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК та КО» визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 2 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 30105,00 грн.

19. Уважаючи постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 27 листопада 2019 року № 191/3216/0/250-19-П протиправною, ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК та КО» звернулось до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

20. Касаційна скарга обґрунтована тим, що поставленні оскаржуваного рішення не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 818/1617/16 щодо свідомого ухилення суб`єкта містобудування від проведення перевірки та можливості у такому випадку провести перевірку за його відсутності; постанові від 03 липня 2019 року у справі № 464/7343/17, в якій Верховним Судом зроблено висновок, що «у будь-якому випадку наявність суто формальних порушень при проведенні перевірки, за наявності доведеного факту вчинення суб`єктом містобудування порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, не може слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої в цілому».

21. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що позивач навмисно не прийняв участь через свого керівника або іншу уповноважену особу у перевірці з метою подальшої можливості уникнути відповідальності, заявивши про те, що порушено процедуру здійснення державного архітектурно-будівельного контролю і таким чином порушені права суб`єкта містобудування, передбачені пунктами 13, 21 Порядку № 553.

22. Також скаржник вказує на те, що законодавством встановлено присічний строк для початку розгляду справи у 15 днів. Очікування Інспекцією на фактичне отримання протоколу та акта суб`єктом містобудування засобами поштового зв`язку потягло б за собою недотримання критерію своєчасності та пряме порушення законодавства, не дотримання вимог Порядку № 244. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в розгляді справи, не можуть бути підставою для скасування постанови. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується.

23. ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» падало відзив на касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

24. Позивач у відзиві зазначає, що сам лише факт направлення адміністративним органом документів на адресу приватної особи (який також не підтверджено відповідачем) не може бути ототожнений з фактом обізнаності цієї особи щодо майбутнього розгляду питання про накладення санкцій безвідносно до обставин фізичного одержання особою документів та обставин правової поведінки цієї особи.

25. Крім того, позивач вказує на те, що згідно пункту 16 Порядку № 553 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається протягом 15 днів з дня одержання суб`єктом містобудування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Отже, початок перебігу та закінчення строку, протягом якого має бути розглянута справа, прямо пов`язані з одержанням протоколу, а не його надісланням.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права

26. Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проєктувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

27. Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

28. Пунктом 1 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.

29. Згідно з пунктом 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

30. Відповідно до пункту 7 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

31. Приписами пункту 9 Порядку № 533 визначено що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

32. Пунктом 12 Порядку № 553 передбачено посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

33. Відповідно до пункту 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

34. Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

35. Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України

від 06 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244).

36. Згідно з пунктом 15 Порядку № 244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріалами подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складання.

37. Відповідно до пункту 16 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

38. Пунктом 17 Порядку № 244 визначено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

39. Абзацами 3, 4 пункту 3 Порядку № 244 передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.

Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

40. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування несуть відповідальність за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю у вигляді штрафу за неусунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

41. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядок № 533 (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) не визначали обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо повідомляти суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, вимагалось лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки.

42. Законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

43. Обов`язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням.

44. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

45. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

46. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, складені за результатами перевірки документи, а саме: акт від 15 листопада 2019 року № 1037-А та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, надіслано засобами поштового зв`язку на адресу позивача рекомендованим листом № 6100352232617 від 20 листопада 2019 року за юридичною адресою позивача, що підтверджено описом вкладення від 20 листопада 2019 року та фіскальним чеком.

47. Нормами чинного законодавства встановлено присічний строк для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності - 15 днів. Очікування Інспекцією на фактичне отримання протоколу та акта суб`єктом містобудування засобами поштового зв`язку потягло б за собою не дотримання критерію своєчасності, та пряме порушення законодавства, не дотримання вимог Порядку № 244.

48. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем належним чином виконаний обов`язок про повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, у той час, як суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про недотримання такого порядку та наявність у зв`язку з цим підстав для скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 листопада 2019 року № 191/3219/0/250-19-П, винесеної Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

49. У даній справі суд апеляційної інстанції скасував рішення суб`єкта владних повноважень, не встановивши, якому з критерії, наведених у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не відповідає оскаржуване рішення, а обмежився встановленням факту процедурного порушення під час прийняття такого рішення, чим, фактично, вдався до такого явище як «правовий пуризм».

50. Загальноприйнято розуміти поняття «пуризм» як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом.

51. Слід відмітити, що поняття «правового пуризму» було введено в правовий обіг Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ).

52. Так, у рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (№ 8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.

53. Таким чином, «правовий пуризм» на відміну від обставин «істотного та непереборного характеру» завжди призводить до порушення принципу правової визначеності; «правовий пуризм» - невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд; «правовий пуризм» може носити як добровільний характер й проявлятися в діяльності окремих посадових осіб, так і бути вимушеним через санкціонування державою, яка обмежує реалізацію дискреційних повноважень суб`єктів правозастосування, не допускаючи відступ від правових приписів.

54. Суд вважає, що зазначений підхід підлягає застосуванню і стосовно оцінки адміністративним судом рішень суб`єктів владних повноважень, особливо тих, які стосуються значного суспільного інтересу, зокрема, питань благоустрою та містобудування, екології, безпеки, конституційних прав та свобод громадян тощо.

55. З огляду на вищезазначене, колегія суддів доходить висновку про те, що судом апеляційної інстанції внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а саме - статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктів 7, 12, 13 Порядку № 533, пунктів 3, 16, 17 Порядку № 244, скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

56. При цьому судом першої інстанції правильно встановлено характер спірних правовідносин, надано їм належну правову оцінку та прийнято законне та обґрунтоване рішення, що ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права.

57. Зазначені висновки, узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 464/7343/17, від 15 січня 2020 року у справі № 818/1617/16, від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17 та від 16 червня 2021 року у справі № 160/9227/18.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. У ході касаційного перегляду рішення суду апеляційної інстанції підтвердились обставини. які слугували підставою для відкриття касаційного провадження, а саме неврахування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 464/7343/17 та від 15 січня 2020 року у справі № 818/1617/16.

59. Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

60. Виходячи з викладеного та ураховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів доходить висновку про те, що у зв`язку із неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року підлягає скасуванню, а рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року - залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради задовольнити.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року скасувати.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Я.О. Берназюк

Т.Г. Стрелець