Ухвала

від 30.11.2022 по справі 640/5632/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 640/5632/19

адміністративне провадження № К/990/33561/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2022 у справі №640/5632/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсенерго» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянсенерго» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.08.2018 №892708/32772021 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14.11.2017 №10, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянсенерго», датою її отримання - 01.12.2017.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2021 позовні вимоги задоволено.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.10.2022, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2021 у справі №640/5632/19.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 29.11.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30.07.2021 (прийнятим у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін) адміністративний позов задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.11.2021 відмовив у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 296 КАС України. Цією ж ухвалою суд визначив заявнику строк впродовж якого особа має право усунути виявлені недоліки апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.11.2021 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку для усунення недоліків, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув апелянту, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для залишення такої, згідно ухвали від 01.11.2021, без руху.

Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС в м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 28.07.2022, тобто із значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2021 у справі №640/5632/19 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач вказав, що контролюючий орган вже звертався до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі раніше, однак через несплату судового збору, що на той час було зумовлено неналежним бюджетним фінансуванням та відсутністю коштів необхідних для проведення такої сплати, ухвалою суду від 17.11.2021 раніше подану ним апеляційну скаргу було повернуто. Зауважив, що звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції. Зазначив, що процесуальним законом визначено право сторони на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, а тому, оскільки Головне управління ДПС в м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не мало можливості подати апеляційну скаргу, яка б відповідала вимогам КАС України в строк, передбачений статтею 295 КАС України, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження при повторному зверненні до суду.

13.09.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалами: відмовив у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі та про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, а подану ним апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам: статті 298 КАС України - апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; пункту 1 частини п`ятої статті 296 цього ж Кодексу - ненадання документа про сплату судового збору. При цьому суд визначив скаржнику строк впродовж якого особа має право надати обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин та усунути недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску такого строку, зокрема, доказів, які б підтверджували вчинення контролюючим органом дій з метою приведення апеляційної скарги у відповідності до вимог процесуального закону, а також доказів на підтвердження майнового стану відповідача та факту об`єктивної неможливості останнім сплати судового збору у встановлений процесуальним законом строк.

Мотивуючи свою ухвалу, суд зазначив, що за аналізом положень частини третьої статті 295, частини третьої статті 298, пункту 4 частини першої статті 299 КАС України у разі пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду скаржник повинен навести підстави для поновлення такого строку та обґрунтувати поважність причин такого пропуску.

При цьому, поважними причинами пропуску строку визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, як зазначив суд апеляційної інстанції, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Суд звернув увагу скаржника, що недотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Також, як вказав суд, факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.

Крім того, суд встановив, що вдруге апеляційну скаргу відповідачем подано до суду лише 28.07.2022, тобто більш ніж через вісім місяців з моменту постановлення судом ухвали від 17.11.2021 про повернення вперше поданої апеляційної скарги заявнику та майже через рік з моменту прийняття судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення від 30.07.2021.

Таким чином, встановивши факт повторного подання відповідачем апеляційної скарги без доказів, що підтверджують сплату судового збору, а також поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та у спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження спірного судового рішення з доводами, що, на думку апелянта, свідчать про поважність причин його пропуску.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.10.2022, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Цією ж ухвалою суд також відмовив у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з огляду на його необґрунтованість.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 13.09.2022 визначив відповідачу достатній строк щодо реалізації права та надання, крім іншого, обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Шостий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку, оскільки обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними, а саме: строк пропущено з підстав недостатнього фінансування податкового органу. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головне управління ДПС у м. Києві області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не вказало; доказів не надало.

Поряд з цим, суд повторно зазначив, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Та обставина, що Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернулось з первинною апеляційною скаргою у встановлений законом строк, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвал про залишення апеляційних скарг без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

З огляду на викладене, обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, на переконання суду апеляційної інстанції, не може вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції звернув увагу й на те, що вдруге апеляційну скаргу було подано відповідачем до суду лише 28.07.2022, тобто більш ніж через вісім місяців з моменту постановлення ухвали від 17.11.2021 про повернення вперше поданої апеляційної скарги заявнику та майже через рік з моменту прийняття судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення від 30.07.2021, що на переконання суду, свідчить про недоведеність того, що зволікання апелянта у зверненні з апеляційною скаргою у цій справі мало об`єктивно поважні причини.

До того ж, як встановив суд апеляційної інстанції, що судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі й до тепер продовжує бути несплаченим.

Таким чином, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що оскільки зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції констатує, що Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2021 у справі №640/5632/19.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2022 у справі №640/5632/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсенерго» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник