Постанова

від 29.11.2022 по справі 461/5390/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/5390/22

Провадження №3/461/2941/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2022 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., з участю представника Львівської митниці Державної митної служби України Лубоцького Б., захисника Талалаєвої О.Ю., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Львові, проживає: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий 05.02.2020 органом № 4652,

за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

як вбачається з протоколу про порушення митних правил № 0889/20900/22 від 19.09.2022 року, 26.11.2021 близько 04 год. 59 хв. через пункт пропуску "Краківець-Корчова" митного поста "Яворів" Львівської митниці було здійснено пропуск в напрямку «в`їзд в Україну» автомобіля марки «Iveco Daily», VIN НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт № НОМЕР_1 ). Транспортний засіб переміщувався смугою руху «червоний коридор» без вантажу.

До митного контролю громадянин України ОСОБА_1 подав контрольний талон для проходження транспортного засобу по «червоному коридору» серії TGC № 842734, паспорт громадянина для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_3 та заявив, що переміщується без вантажу.

Митними органами Республіки Польща листом № 0201-IGM.541.22.2022.2.RLM від 27.05.2022 (лист Держмитслужби № 26/26-04/7.4/972 від 07.07.2022) повідомлено, що транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_3 у вказану дату переміщувалися товари згідно з митною декларацією № 21PL402010NS4NX7A0 від 22.11.2021 та надано її видрук.

Відповідно до вказаної митної декларації транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_3 переміщувався товар «кава розчинна» у кількості 126 упаковок загальною вагою нетто 3150 кг, код товару - 210111. Відправник - польська компанія Vega Sp.zo.o. (ul. Lukasiewicza, 8a, 35-604 Rzeszow), отримувач - TOB "СКОНФУР" (вул. Глобинська, 2, офіс 207/2, м. Дніпро, 49005). Товари переміщувалися згідно з рахунком-фактурою № 7820 та специфікацією до нього № 7820/1 (відповідно до графи 44 вказаної митної декларації").

Польською компанією Agencia celna Vega Sp.zo.o. листом б/н від 25.08.2022 (вх. Львівської митниці № 29036/14-20 від 26.08.2022) на запит Львівської митниці № 7.4/20-03/14/16437 від 24.08.2022 надано копії митної декларації № 21PL402010NS4NX7A0 від 22.11.2021, рахунку- фактури № 7820 та специфікації до нього № 7820/1.

Відповідно до рахунку-фактури № 7820 американською компанією PLODIMEX USA. Inc. 100 Winston Dr. 17С S. Cliffside Park. NJ07010) продано українському TOB "СКОНФУР" (код 42833237, вул. Глобинська, 2, офіс 207/2, м. Дніпро, 49005) товар «кава розчинна» загальною вагою 14500 кг та загальною вартістю 43 500 доларів США (з розрахунку 3 долари США /кг).

Згідно зі специфікацією № 7820/1 до рахунку-фактури № 7820 транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_3 переміщувався товар «кава розчинна» у кількості 126 упаковок (по 25 кг кожна) загальною вагою нетто 3150 кг та загальною вартістю 9 450 доларів США (станом на 26.11.2021 за курсом НБУ відповідає сумі 255 391,92 гривні).

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант (ч. 1, 2, 4 ст. 266 Митного кодексу України).

Частинами 1 та 4 статті 374 Митного кодексу України визначено, що товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї стані) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

Товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг. Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної - фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).

Згідно з ч. 1 ст. 378 Митного кодексу України пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється.

З метою отримання пояснень від гр. ОСОБА_1 та прийняття ним участі у складанні протоколу про порушення митних правил Львівською митницею двічі на його адресу скеровано листи від 21.07.2022 № 7.4-4/20-01/10/13998 та від 02.09.2022 № 7.4/20-01/10/17020. якими громадянину запропоновано прибути до Львівської митниці. Однак громадянин у вказані у листах терміни не з`явився та про причини неявки не повідомив.

Дії ОСОБА_1 митним органом кваліфіковані за ч. 3 ст.471 МК України, як такі, що спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів, що підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, шляхом недекларування, тобто не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений Митним кодексом України, про товари, які переміщуються громадянином через митний кордон України.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Талалаєва О.Ю. подала до суду письмові пояснення та додаткові пояснення по справі, в яких вказує, що на момент перетину українського кордону не було в наявності товару зазначеного у протоколі - «кави-розчинної», який вказує посадова особа митного органу у протоколі, адже такий не переміщувався транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 .

Пояснила, що вказаний ТЗ був без вантажу, про що є відповідна відмітка в системі. Оскільки вказаний ТЗ є вантажним ТЗ масою 3,5 тони (тентовий), то такий мав заїхати на «червоний коридор». Вказала, що у відповідь на її адвокатський запит Львівська митниця надала матеріали фото фіксації, здійсненої 26.11.2021 року у міжнародному пункті пропуску «Краківець» під час митного контролю транспортного засобу р.н. НОМЕР_3 . Із фото вбачається що ТЗ є пустим, тобто у такому немає жодного товару (вантажу). Зазначила, що з транзитної декларації MRN №21PL402010NS4NX7A0, вбачається, що така подавалась 22.11.2021 року (електронною формою, тобто дистанційно) дата можливого в`їзду 29.11.2021 року. Тобто немає жодної інформації коли вказана декларація була виконана, і коли товар по такій був ввезений в Україну і чи взагалі такий ввозився, а якщо і ввозився то чи ТЗ р.н. НОМЕР_3 . Звертає увагу на те, що на декларації немає жодної відмітки митниці Польщі, тобто невідомо, чи дійсно такий товар фактично ввозився. Просить провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 471 МК України закрити.

Представник Львівської митниці Державної митної служби України протокол підтримав.

Заслухавши доводи представника митниці та захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).

Судом в процесі судового розгляду в присутності учасників даного провадження безпосередньо досліджені та перевірені докази, які були надані митним органом суду в обґрунтування висновків про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 471 МК України,

Надаючи оцінку змісту вказаних доказів, в сукупності з іншими доказами наданими стороною захисту та обставинам встановленим в ході судового розгляду, виходжу з наступних міркувань.

Частиною 3 статті 471 МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

Державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості (п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 374 МК України, товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами. Товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленоюПодатковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).

У відповідності до ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Судом встановлено, що 26.11.2021 близько 04 год. 59 хв. через пункт пропуску "Краківець-Корчова" митного поста "Яворів" Львівської митниці було здійснено пропуск в напрямку «в`їзд в Україну» автомобіля марки «Iveco Daily», VIN НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт № НОМЕР_1 ). Транспортний засіб переміщувався смугою руху «червоний коридор» без вантажу.

До митного контролю громадянин України ОСОБА_1 подав контрольний талон для проходження транспортного засобу по «червоному коридору» серії TGC № 842734, паспорт громадянина для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_3 та заявив, що переміщується без вантажу.

Наказом Львівської митниці №254 від 11.10.2021 року «Про посилення заходів митного контролю» була запроваджена процедура фотографування вантажних відсіків транспортних засобів загальною масою до 3,5 тонн включно та понад 3.5 тонни, які перемішуються порожніми через митний кордон у напрямку «в`їзд в Україну», з відображенням цієї інформації у відповідних функціональних модулях АСМО «Інспектор».

Відповідно до п. 26 Порядку здійснення фото-, відеофіксації митних та інших формальностей, які проводяться контролюючими органами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 370, за результатами проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, під час якого здійснювалася фото-, відеофіксація, посадова особа органу доходів і зборів забезпечує: збереження файлів із результатами здійснення фото- та/або відеозйомки на сервері ДФС та прикріплення таких файлів за наявності технічної можливості до митних декларацій або до інформації про переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.

Згідно наданого Львівською митницею, на адвокатський запит захисника, фотознімку здійсненого 26.11.2021 року у міжнародному пункті пропуску «Краківець» під час митного контролю транспортного засобу р.н. НОМЕР_3 , вбачається що даний транспортний засіб під час проведення митного контролю був порожнім, тобто у такому не було жодного товару (вантажу).

Представник Львівської митниці, в судовому засіданні стверджував, що посадова особа, яка була відповідальна за пропуск вищезазначеного транспортного засобу, спеціально робила фотографування пустого ТЗ, а потім завантажувала фото у систему митниці. Про такі дії зі сторони працівника митного поста був складений відповідний акт.

Дослідивши акт про результати перевірки з окремих питань, суд зазначає, що у ньому немає жодних даних на підтвердження вищевказаної позиції представника митного органу. Немає жодної інформації, що працівник митного поста здійснював фабрикування фото доказів та вносив таку інформацію в систему. Також немає жодної інформації, що така посадова особа була притягнута до дисциплінарно, адміністративної чи кримінальної відповідальності за такі дії. Даний акт містить пропозиції, тобто фактично носить рекомендаційний характер. До того, вказаний акт долучений до протоколу не у повному обсязі, тобто до протоколу вибірково долучено декілька аркушів з документа який на останньому аркуші містить нумерацію сторінки 55. Більше того, у п. 8 («пропозиції») п.п. 8.3, серед іншого, наведено наступне «З урахуванням встановлених у ході перевірки обставин, ….. розглянути питання про порушення стосовно них дисциплінарних проваджень». Однак, матеріали справи не містять жодних даних про такі провадження.

Таким чином, суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наведеної позиції представника митного органу.

З транзитної декларації MRN №21PL402010NS4NX7A0, вбачається, що така подавалась 22.11.2021 року (електронною формою, тобто дистанційно), дата можливого в`їзду 29.11.2021 року. Водночас, у наведеній транзитній декларації немає жодної інформації коли вказана декларація була виконана, і коли товар по такій був ввезений в Україну і чи взагалі такий ввозився, а якщо і ввозився то чи ТЗ р.н. НОМЕР_3 . Декларація не містить жодної відмітки митних органів Республіки Польща з цього приводу, тобто з неї неможливо встановити чи дійсно зазначений товар фактично ввозився.

Виходячи з наведеного, сам по собі факт наявності MRN №21PL402010NS4NX7A0 не підтверджує ввезення товару 26.11.2021 року на митну територію України ОСОБА_1 .

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про те, що митним органом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що підтверджують факт ввезення 26.11.2021 року ОСОБА_1 на митну територію України вказаного у протоколі про порушення митних правил товару.

В свою чергу, з долучених до матеріалів справи інших вищеописаних доказів достеменно встановлено лише те, що 26.11.2021 близько 04 год. 59 хв. через пункт пропуску "Краківець-Корчова" митного поста "Яворів" Львівської митниці було здійснено пропуск в напрямку «в`їзд в Україну» автомобіля марки «Iveco Daily», VIN НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт № НОМЕР_1 ). Транспортний засіб переміщувався смугою руху «червоний коридор» без вантажу, чого сторона захисту не заперечує, звертаючи увагу на те, що даний автомобіль не переміщував товар наведений у протоколі про порушення митних правил.

Водночас, сам по собі даний факт не доводить вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ст.486 МК України).

У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями п. 3 ч. 1ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Стаття 6 Конвенції також встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Разом з тим, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, враховую те, що хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй фактично пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання.

Так, Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Зокрема, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".

Процес у справі про адміністративне правопорушення цілком ув`язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).

Отже, адміністративні стягнення у даній категорії справ мають каральний і стримуючий характер та є цілком співставний з розмірами штрафів визначених санкціями окремих статей Кримінального кодексу України.

Таким чином, адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 статті 471 МК України може бути віднесене до «кримінального обвинувачення», в розумінні статті 6 Конвенції, із поширенням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудній (в даному випадку особа відносно якої складено протокол) вчинив правопорушення, яке йому ставиться у провину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні (в даному випадку на відповідних особах митного органу) і будь який сумнів має тлумачитись на користь особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (в даному випадку митного органу) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії відображеній у протоколі, як суть правопорушення. Наявність таких обставин, яким версія митного органу не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення (в даному випадку митний орган), був спростований фактами, встановленими на підставі належних та допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у інкримінованих діях.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень, у даному випадку митний орган в особі уповноважених на це осіб.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей, а також належних і допустимих доказів вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України та враховуючи вимоги закону щодо того, що усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягається до відповідальності, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 527МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

З урахуванням наведених вище доводів та мотивів, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 458, 459, 461, 471, 486, 527, 528 МК України, -

постановив:

провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 зач. 3 ст.471МК України -закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.

Суддя І.Р. Волоско