Постанова
від 01.12.2022 по справі 373/546/21
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2022 року м. Київ

Унікальний номер справи № 373/546/21

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11917/2022

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участі секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2022 року, постановлену під головуванням судді Реви О.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Переяславської міської ради Київської області, третя особа: Комунальне підприємство «Переяславське виробниче управління комунального господарства Переяславської міської ради» про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,-

в с т а н о в и в :

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зміну способу виконання рішення суду, в якій просив замінити спосіб виконання рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2021 року та постанови Верховного Суду від 22 червня 2022 року по справі № 373/546/21, змінивши сторону боржника з Переяславської міської ради на Виконавчий комітет Переяславської міської ради по виконавчому листу від 22 серпня 2022 року, виданого Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області (т. 1 а.с. 174-176).

На обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 13 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 до Переяславської міської ради, третя особа: КП «Переяславське виробниче управління комунального господарства Переяславської міської ради» про відшкодування шкоди - задоволено. Стягнуто із Переяславської міської ради на користь ОСОБА_1 55 410,54 грн. майнової шкоди та 908,00 грн. судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року зазначене судове рішення скасоване та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову було відмовлено та стягнуто із позивача на користь відповідача 1 362,00 грн. судового збору.Постановою Верховного Суду від 22 червня 2022 року касаційна скарга ОСОБА_1 була задоволена, постанова Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року скасована, а рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2021 року залишене без змін.

Заявник вказував, що 22 серпня 2022 року на виконання рішень суду Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області було видано два виконавчих листа. Проте 05 вересня 2022 року Переяслав-Хмельницьке управління Державної казначейської служби України Київської області повернуло йому без виконання виконавчі документи, мотивуючи це тим, що Переяславська міська рада не має відкритих рахунків та бюджетних асигнувань у Переяслав-Хмельницькому управлінні Державної казначейської служби України Київської області, не є розпорядником бюджетних коштів та не обслуговується у Переяслав-Хмельницькому управлінні Державної казначейської служби України Київської області.

Стверджував, що без заміни боржника Переяславської міської ради на Виконавчий комітет Переяславської міської ради виконання судових рішень неможливе (т. 1 а.с. 174-176).

26 вересня 2022 року до суду надійшов відзив від міського голови Переяславської міської ради Саулко В.В., в якому останній просив відмовити у задоволенні заяви про заміну способу виконання рішення суду в повному обсязі. Вважає, що рішення суду в даній справі має виконуватися відповідно до приписів Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03 серпня 2011 року № 845, згідно з якими у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

Зазначав, що заява позивача за своєю правовою природою у розумінні положень ст. 435 ЦПК України не є заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, а по своїй суті є заявою про заміну сторони боржника, а саме Переяславської міської ради на Виконавчий комітет Переяславської міської ради на стадії виконання рішення суду.

Вказував, що Переяславська міська рада не припинила своєї діяльності, а її виконавчий комітет є її виконавчим органом, а не правонаступником.

Крім того, посилався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 05 травня 2018 року у справі № 537/2235/16-ц (т. 1 а.с. 195-201).

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2021 року по справі № 373/546/21 за позовом ОСОБА_1 до Переяславської міської ради, третя особа: КП «Переяславське виробниче управління комунального господарства Переяславської міської ради» про відшкодування шкоди та заміну сторони виконавчого провадження - відмовлено (т. 1 а.с. 211-212).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 13 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про зміну способу виконання рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2021 року та постанови Верховного Суду від 22 червня 2022 року по справі № 373/546/21 та змінити сторону боржника із Переяславської міської ради на Виконавчий комітет Переяславської міської ради по виконавчому листу від 22 серпня 2022 року, виданого Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області (т. 1 а.с. 218-223).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначав, що ним було вжито всі заходи щодо виконання рішень суду, неможливість виконання яких шляхом стягнення з Переяславської міської ради коштів обумовлено певним законодавчим регулюванням, оскільки міська рада не є розпорядником коштів та не має відкритих рахунків. При цьому, посилався на ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування», відповідно до якої повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін належать саме до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Задоволення поданої заяви про зміну способу виконання рішення суду не змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений ст. 16 ЦК України.

Вважає, що суд першої інстанції не врахував викладені обставини та в порушення принципу верховенства права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, в порушення практики Європейського суду з прав людини, в порушення норми п. 9 ст. 129 Конституції України відмовив в задоволенні вказаної заяви (т. 1 а.с. 218-223).

У відзиві на апеляційну скаргу міський голова Переяславської міської ради Саулко В.В. просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін (т. 1 а.с. 239-248).

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Гичко О.А. підтримала скаргу і просила її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси електронної пошти із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень, тобто належним чином, про що у справі є докази. Апелянт ОСОБА_1 був сповіщений врученням повідомлення особисто про що є відмітка працівників пошти. Відповідач Переяславська міська рада була сповіщена встановленим порядком про що у справі є докази про вручення поштового відправлення уповноваженій особі.Факт належного сповіщення ОСОБА_1 його представник - адвокат Гичко О.А. в суді апеляційної інстанції не заперечувала про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання. (т. 1 а.с. 236-239).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).

Зважаючи на вимоги ч.ч. 9, 11 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 до Переяславської міської ради, третя особа: КП «Переяславське виробниче управління комунального господарства Переяславської міської ради» про відшкодування шкоди, задоволено.Стягнуто з Переяславської міської ради на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 55 410,54 грн. та судові витрати у розмірі 908,00 грн. (т. 1 а.с. 76-79).

Постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Переяславської міської ради, третя особа: КП «Переяславське виробниче управління комунального господарства Переяславської міської ради» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено та стягнуто із ОСОБА_1 на користь Переяславської міської ради 1 362,00 грн. судового збору (т. 1 а.с. 119-125).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року скасовано, а рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2021 року залишено в силі та стягнуто з Переяславської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 816,00 грн. (т. 1 а.с. 162-168).

22 серпня 2022 року на виконання рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2021 року було видано виконавчий лист про стягнення з Переяславської міської ради на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 55 410,54 грн. та судових витрат у розмірі 908,00 грн.

Також 22 серпня 2022 року на виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року було видано виконавчий лист про стягнення з Переяславської міської ради на користь ОСОБА_1 судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 816,00 грн. (т. 1 а.с. 187-188),

Вказані виконавчі листи були пред`явлені стягувачем до виконання у Переяслав-Хмельницьке управління Державної казначейської служби України Київської області (т. 1 а.с. 189-190).

05 вересня 2022 року начальником управління Переяслав-Хмельницького управління Державної казначейської служби України Київської області Шкірою О. зазначені виконавчі листи було повернуто без виконання у зв`язку із тим, що боржник - Переяславська міська рада не має відкритих рахунків та бюджетних асигнувань в Переяслав-Хмельницькому управлінні Державної казначейської служби України Київської області, згідно Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів, не являється розпорядником бюджетних коштів та не обслуговується в Переяслав-Хмельницькому управлінні Державної казначейської служби України Київської області (т. 1 а.с. 191-192).

Згідно з ч. 1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду.

До обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, Закон України «Про виконавче провадження» відносить хворобу сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229 роз`яснив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі абсолютної неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Але під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

На стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог.

У заяві про зміну способу виконання судових рішень ОСОБА_1 фактично просив про заміну боржника та стягнення коштів не з Переяславської міської ради, а з Виконавчого комітету Переяславської міської ради, який не був залучений до участі у справі при ухваленні рішення по суті спору.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету (ст. 77 вказаного Закону).

Фінансування видатків з місцевого бюджету віднесено до повноважень виконавчих органів міських рад в галузі бюджету фінансів і цін (ст. 28 вказаного Закону).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався як на підставу для зміни способу виконання судових рішень на ст. 22 Бюджетного кодексу України та ст. 442 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України визначено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті (ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

Встановлено, що 05 вересня 2022 року начальником управління Переяслав-Хмельницького управління Державної казначейської служби України Київської області Шкірою О. виконавчі листи по справі було повернуто стягувачу ОСОБА_1 без виконання у зв`язку із тим, що боржник - Переяславська міська рада не має відкритих рахунків та бюджетних асигнувань в Переяслав-Хмельницькому управлінні Державної казначейської служби України Київської області, згідно Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів, не являється розпорядником бюджетних коштів та не обслуговується в Переяслав-Хмельницькому управлінні Державної казначейської служби України Київської області (т. 1 а.с. 191-192).

Разом з тим, заявником не доведено, що саме Виконавчий комітет Переяславської міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів місцевого бюджету.

Крім того, заявником належним чином не доведено неможливості виконання рішення суду без зміни способу і порядку його виконання, оскільки такий порядок вже встановлений чинним законодавством, а у виданих на виконання судових рішень виконавчих листів не вказано, що відповідне стягнення має відбутись саме з рахунку Переяславської місцевої ради, відтак, з урахуванням вищенаведених положень, заявник не позбавлений можливості стягнути заборгованість міської ради в загальному порядку.

За наданими до суду випискою з Єдиного державного реєстру, Переяславська міська рада має код ЄДРПОУ - 04054978, виконавчий комітет Переяславської міської ради має код ЄДРПОУ - 33201806, тобто вказані особи є самостійними юридичними особами (т. 1 а.с. 202-203).

Колегія суддів вважає, що заміна боржника на іншу особу у виконавчих листах, виданих на виконання рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2021 року та постанови Верховного Суду від 22 червня 2022 року по справі № 373/546/21, в порядку ст. 435 ЦПК України призведе до фактичної зміни змісту набравшого законної сили судового рішення, що є недопустимим на стадії його виконання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а суд обґрунтовано відмовив у задоволені заяви про зміну способу виконання рішення.

При цьому, зобов`язаною особою відшкодувати ОСОБА_1 матеріальну шкоду за набравшим законної сили рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2021 року є саме Переяславська міська рада. Законність такого висновку підтверджена постановою Верховного Суду від 22 червня 2022 року по справі № 373/546/21. За невиконання набравшого законної сили судового рішення настає відповідальність, передбачена законодавством, а тому відповідач Переяславська міська рада як боржник у виконавчих листах має виконати вищевказані судові рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 02 грудня 2022 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова

Дата ухвалення рішення01.12.2022
Оприлюднено06.12.2022

Судовий реєстр по справі —373/546/21

Ухвала від 16.02.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 18.01.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Постанова від 01.12.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Левенець Борис Борисович

Ухвала від 03.11.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Левенець Борис Борисович

Ухвала від 03.11.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Левенець Борис Борисович

Ухвала від 18.10.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Левенець Борис Борисович

Ухвала від 28.09.2022

Цивільне

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

Рева О. І.

Постанова від 21.06.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Луспеник Дмитро Дмитрович

Ухвала від 31.05.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Луспеник Дмитро Дмитрович

Ухвала від 20.12.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Луспеник Дмитро Дмитрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні