Постанова

від 22.11.2022 по справі 917/59/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року м. Харків Справа № 917/59/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. , суддя Гребенюк Н.В.

при секретарі Ламанова А.В.

за участю представників сторін:

позивача Кабальский Р.О.

відповідача Іващенко О.Г.

Полтавської обласної ради Синявська Т.Г.

Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної (військової)

адміністрації Ворона Л.О.

Управління майном Полтавської обласної ради не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (вх.№842П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 у справі № 917/59/22 (повний текст якого складено та підписано 11.07.2022 суддею Сірош Д.М. у приміщенні зазначеного суду)

за позовом комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», вул. Медична, 1, м. Полтава, 36013

до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, вул. Ярослава Мудрого, 33, Лубни, Полтавська область, 37500

треті особи на стороні позивача:

1. Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації,

вул. Стрітенська, 44, м. Полтава, 36000

2. Полтавська обласна рада, м. Полтава, вул. Соборності, 45 та

3. Управління майном Полтавської обласної ради, м. Полтава, вул. Пушкіна, 115

про визнання частково недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради (далі позивач) звернулося з позовом до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (відповідач) про визнання недійсним пункту 8 рішення 14 сесії 8 скликання Лубенської міської ради.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що Рішення є незаконним та таким, що порушує норми Земельного кодексу України і не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино була припинена шляхом реорганізації і має правонаступника. Позивач є постійним та законним володільцем земельної ділянки загальною площею 859,5 га, що знаходиться на території Лубенської міської територіальної громади. Позивач, як правонаступник Полтавської обласної психіатричної лікарні № 2 Снітино, набув право користування спірною земельною ділянкою на підставі Державного акта, зареєстрованого у передбаченому чинним на той час законодавством порядку, та з огляду на відсутність відмови позивача від права користування цією земельною ділянкою, вважає, що спірне Рішення порушує його права та законні інтереси.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 у справі № 917/59/22 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним пункт 8 рішення 14 сесії 8 скликання Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 16.12.2021 Про припинення права користування землею.

Стягнуто з Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21053182, 37500, м. Лубни, Полтавська область, вул. Ярослава Мудрого, 33) на користь комунального підприємства Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради (код ЄДРПОУ 01999075, 36013, м. Полтава, вул. Медична, 1) 1240,50 грн витрат зі сплати судового збору.

Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалите нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування заявлених в апеляційній скарзі вимог відповідач вказує, що земельної ділянка площею 859,5 га на даний час не існує. Зазначає, що Лубенська міська рада набула права власності на земельні ділянки, в тому числі і на ті, які на підставі Державного акту на право постійного користування землею були передані в 1997 році в постійне користування Обласній психіатричній лікарні Снітино, відповідно до пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, які набули чинності з 27.05.2021. Також вказує, що Обласна психіатрична лікарня Снітино припинена 21.06.2005. Правонаступника цієї особи комунальне підприємство Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавської обласної ради припинено 28.02.2019. Згідно з наказом комунального підприємства Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради № 358 від 27.10.2021 з 12.01.2022 припинилася діяльність відокремленого підрозділу з надання третинної спеціалізованої психіатричної допомоги Снітино. Так, відповідач вважає, що припинення діяльності Установи є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка перебуває у його користуванні, є об`єктом цивільних правовідносин та доказів того, що він оформив своє право користування нею у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Також апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутнє рішення уповноваженого органу про надання спірної земельної ділянки у користування в порядку, який був передбачений Земельним кодексом України в редакції 1991 року, який діяв на час виникнення спірних відносин.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, а саме, судом першої інстанції в якості представника третьої особи Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації, було допущено Ворону Л.О., який працює на посаді в юридичному департаменті Полтавської ОДА і не був належним чином уповноваженим представляти інтереси третьої особи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (вх.№842П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 у справі № 917/59/22 та призначено справу до розгляду на 22.11.2022.

17.10.2022 від Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної (військової) адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

24.10.2022 від апелянта надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі.

02.11.2022 від Полтавської обласної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

07.11.2022 від Управління майном Полтавської обласної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка. Крім того, в зазначеному відзиві Управління майном Полтавської обласної ради просило розглядати справу за відсутності його представника.

16.11.2022 від комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

В судове засідання, призначене на 22.11.2022, прибули представники позивача, відповідача та 1-ї, 2-ї третіх осіб та надали пояснення по справі.

Управління майном Полтавської обласної ради в судове засідання свого представника не направило, просило розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника, за наявними у матеріалах справи доказами.

Щодо розумності строку розгляду справи судова колегія зазначає наступне. За змістом ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" постановлено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, та від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022№ 2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні та Законом України від 15 серпня 2022 року№ 2500-IX Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної апеляційної скарги здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з пунктом 1.1 статуту Полтавської обласної психіатричної лікарні № 2 Снітино від 16.09.1999, затвердженим наказом Управління майном Полтавської обласної ради від 30.06.1999 № 67, є лікувальним закладом і функціонально підпорядкована Управлінню охорони здоров`я облдержадміністрації, та заснована на спільній власності територіальних громад /комунальної власності/ області і є правонаступником психіатричної колонії Снітино.

Відповідно до пункту 3.2 статуту Полтавської обласної психіатричної лікарні № 2 Снітино від 16.09.1999, Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино є юридичною особою з дня її державної реєстрації в органі виконавчої влади за місцем знаходження.

Згідно з пунктом 4.7 статуту Полтавської обласної психіатричної лікарні № 2 Снітино від 16.09.1999, Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино має Державний акт на право постійного користування землею в кількості 859,5 газемлі, із них 644 га - ріллі.Відповідно до рішення 10 сесії 22 скликання Ради народних депутатів від 11.04.1997, Обласній психіатричній лікарні Снітино для ведення сільськогосподарського виробництва надано у постійне користування 859,5 га землі, згідно з планом землекористування, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею від 15.04.1997 серія І-ПЛ № 003181, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2.

Державний акт містить план-схему земельної ділянки площею 859,5 га.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино зареєстрована 10.09.1999, відомості щодо неї були внесені до вказаного реєстру 21.06.2005.

Рішенням 23 сесії Полтавської обласної ради 7 скликання № 1018 від 21.12.2018 Про реорганізацію комунальної організації (установи, закладу) Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавську обласну психіатричну лікарню № 2 Снітино перетворено в комунальне підприємство Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавської обласної ради та встановлено, що остання є правонаступником всіх майнових прав та обов`язків Полтавської обласної психіатричної лікарні № 2 Снітино.

В подальшому, рішенням 29 сесії Полтавської обласної ради 7 скликання від 20.12.2019 № 1273 Про реорганізацію Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру, Комунального підприємства Полтавський обласний психоневрологічний диспансер Полтавської обласної ради, Комунального підприємства Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавської обласної ради шляхом приєднання до Комунального підприємства Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева Полтавської обласної ради та зміну найменування Комунального підприємства Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева Полтавської обласної ради вирішено:

1. Реорганізувати юридичні особи: Кременчуцький обласний психоневрологічний диспансер, комунальне підприємство „Полтавський обласний психоневрологічний диспансер Полтавської обласної ради", комунальне підприємство Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавської обласної ради шляхом приєднання до комунального підприємства Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева Полтавської обласної ради (код ЄДРПОУ - 01999075, юридична адреса: вул. Медична, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36013).

2. Встановити, що комунальне підприємство Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева Полтавської обласної ради є правонаступником усього майна, прав та обов`язків Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру (код ЄДРПОУ - 01204176), комунального підприємства Полтавський обласний психоневрологічний диспансер Полтавської обласної ради (код ЄДРПОУ - 02008945), комунального підприємства Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавської обласної ради (код ЄДРПОУ - 01999081).

Згідно з зазначеним рішенням змінено повне найменування Комунального підприємства Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева Полтавської обласної ради на Комунальне підприємство Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 12.01.2022 комунальне підприємство Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 СнітиноПолтавської обласної ради (код ЄДРПОУ - 01999081) припинено в результаті реорганізації.

Передавальним актом, затвердженим головою Полтавської обласної ради від 28.02.2020 (далі - передавальний акт), визначено, що всі зобов`язання комунального підприємства Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавської обласної ради (код ЄДРПОУ - 01999081) перед кредиторами, усі права та обов`язки, а також усі активи і пасиви шляхом перетворення переходять до правонаступника - комунального підприємства Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева Полтавської обласної ради (код ЄДРПОУ - 01999075), зокрема основні засоби із первісною вартістю 23 871 143,00 грн (двадцять три мільйони вісімсот сімдесят одна тисяча сто сорок три гривні 00 копійок).

Додаток № 1 до передавального акту закріплює, що одним із основних засобів, які переходять до правонаступника, є земельна ділянка площею 859,5 га із первісною вартістю 18 918 340.00 грн (вісімнадцять мільйонів дев`ятсот вісімнадцять тисяч триста сорок гривень 00 копійок).

Також згідно з пунктом 1.11 статуту Комунального підприємства Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради (нова редакція), Комунальне підприємство Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради, затвердженого наказом Управління майном обласної ради від 22.05.2020 № 45, Комунальне підприємство Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради є правонаступником усього майна, прав та обов`язків комунального підприємства Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавської обласної ради.

Проте, в подальшому, пунктом 8 рішення 14 сесії 8 скликання Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 16.12.2021 Про припинення права користування землею (далі - Рішення, опубліковано у відкритому доступі за посиланням:https://lubnyrada.gov.ua/images/documents/8_sklykannya/rishennya/14/066.p df),відповідач припинив право постійного користування Полтавської обласної психіатричної лікарні № 2 Снітино, юридична адреса: Лубенський район, с. Снітине, вул. Медична, 1, на земельну ділянку площею 859,5 га, на території Лубенської територіальної громади, у зв`язку з припиненням діяльності юридичної особи.

Згідно з Витягом з ЄРДР, 14.01.2022 зареєстроване кримінальне провадження № 12022170000000016, правова кваліфікація за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Лубенської міської ради шляхом прийняття рішення від 16.12.2021 та протиправного вилучення у комунального підприємства „Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради з постійного користування земельної ділянки площею 859,5 га, з метою подальшого поділу та відчуження на користь третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, колегія суддів вбачає наступне.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України (який діяв під час набуття права постійного землекористування) надання земельних ділянок у користування здійснюється на підставі рішень обласних, районних, міських, селищних і сільських Рад народних депутатів за проектами відведення цих ділянок. Право власності або право постійного користування землею, згідно з статтею 23 Земельного кодексу України 1990 року, що діяв до 01.01.2002, посвідчується державними актами, які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб.

Пункт 10 розділу VII прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр додатково визначає, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Також слід зазначити, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 N 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 "У справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками)", встановлено, що ця норма не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002.

Таким чином право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається і не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законодавством не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.

Зазначену правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 914/1104/18, від 15.01.2020 у справі № 925/361/19, від 02.09.2020 у справі № 918/194/19, від 27.01.2021 у справі № 906/706/19.

Згідно з пунктами 2, 10 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності або право користування на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Відсутність державної реєстрації права постійного користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на спірну земельну ділянку за позивачем не позбавляє його права на землю, так як державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує вже набуте особою право власності (постанова КГС ВС від 24.01.2020 № 910/10987/18).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України від 01.07.2004 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (частина 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Чинним на час складання Державного акту на право постійного користування землею Серія І-ПЛ № 003181 від 15.04.1997, був наказ Державного комітету України по земельних ресурсах N 28 від 15.04.93, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.04.1993 за N 31 Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), далі Наказ.

Відповідно до пункту 1.2 Наказу Державні акти, що посвідчують право власності на землю або право постійного користування землею, яка перебуває у державній власності, видаються на підставі рішень Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів.

Так, Державний акт Серія І-ПЛ № 003181 від 15.04.1997, був виданий відповідно до рішення 10 сесії 22 скликання Ради народних депутатів Хорошківської сільської ради Лубенського району Полтавської області від 11.04.1997.

Пунктом 3.1 Наказу визначено порядок видачі і реєстрації державних актів, відповідно до якого Державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування.

На державному акті стоїть гербова печатка Хорошківської сільській ради народних депутатів Лубенського району Полтавської області.

На момент виникнення права на спірну земельну ділянку, відповідно до статті 9 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 № 561-ХІІ до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить:

1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу;

2) реєстрація права власності, права користування землею згідно договорів на оренду землі.

З урахуванням вищенаведеного вбачається, що реєстрація права постійного користування спірною земельною ділянковою була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такого права, а отже, право на постійне користування спірною земельною ділянкою площею 859,5 га (яке виникло до 1 січня 2013 року) є дійсним. Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у Постановах від 13.07.2021 № 923/908/20, від 12.01.202.1 № 920/352/19 (пункт 41).

Отже право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Разом із тим, відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою: б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій: г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Окрім наведеного вище рішення КСУ, зазначена правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду від 06.10.2020 у справі № 917/1198/16.

Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 Земельного кодексу України.

Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 6/88-Б- 05 наголосив: За змістом частини 1 та частини 2 статті 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших проблем за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Отже з огляду на приписи наведених норм, за наявності правових підстав для припинення права постійного користування земельною ділянкою та за відсутності на це згоди землекористувача, припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється в судовому порядку.

Як встановлено колегією суддів, добровільне звернення позивача щодо припинення права постійного користування на спірну земельну ділянку, настання будь-яких з юридичних фактів, передбачених пунктами б - д статті 141 Земельного кодексу України, наявність судового рішення щодо вилучення спірної земельної ділянки із постійного користування позивача - відсутні.

Відповідно до Рішення, прийнятого відповідачем, останній припинив право постійного користування земельною ділянкою позивача у зв`язку з припиненням діяльності юридичної особи. Згідно зі статтею 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Водночас припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення юридичної особи, зважаючи на приписи частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, допускається лише у випадку, коли припинення такої особи виключає правонаступництво.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі № 21-3а11, від 11.04.2018 у справі № 911/4065/16, від 10.10.2018 у справі № 907/916/17.

У постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 914/839/18 зазначено, що у разі реорганізації юридичної особи, зміни її організаційно - правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають.

Так, за змістом статті 104 Цивільного кодексу України в залежності від способу припинення юридичної особи для майна (майнових прав) цієї особи настають різні правові наслідки: у разі реорганізації - права та обов`язки переходять до правонаступників (частина 1 статті 104 Цивільного кодексу України), а у разі ліквідації майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом (частина 12 статті 111 Цивільного кодексу України).

Визначена в пункті в частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підстава для припинення права користування земельною ділянкою, з урахуванням приписів статті 104 Цивільного кодексу України щодо порядку припинення юридичної особи в результаті реорганізації шляхом приєднання до іншої юридичної особи, застосовується у разі, якщо юридична особа - релігійна організація, державне чи комунальне підприємство, установа та організація припиняє свою діяльність в результаті ліквідації - коли не відбувається переходу прав та обов`язків до правонаступника такої юридичної особи.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, право користування земельною ділянкою, як і будь-яке інше право юридичної особи (яка припиняється в результаті реорганізації) переходить до її правонаступника (постанови Верховного Суду від 10.01.2018 у справі № 922/2310/16, від 06.02.2018 у справі № 911/46/15, від 02.04.2018 у справі № 910/3561/16, від 19.04.2018 у справі 910/9322/16, від 26.04.2018 у справі № 914/1874/17, від 08.05.2018 у справі № 926/2346/16, від 27.06.2018 у справі № 920/676/17).

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 19.05.2020 в ЄДРПОУ внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи Комунального підприємства Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавської обласної ради (ідентифікаційний код 01999081) в результаті її реорганізації, правонаступником зазначено Комунальне підприємство Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева Полтавської обласної ради (ідентифікаційний код 01999075). Повне найменування останнього, рішенням 29 сесії Полтавської обласної ради 7 скликання від 20.12.2019 № 1273, змінено на комунальне підприємство Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради.

Відповідач не був позбавлений можливості отримати зазначену інформацію шляхом оформлення безкоштовного запиту про надання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Крім того, колегія суддів зазначає, що право постійного користування земельною ділянкою не припиняється у разі реорганізації землекористувача, оскільки припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво. Тобто у разі наявності правонаступника у набувачів права постійного землекористування, вказане право переходить до цього правонаступника.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 31.01.2019 у справі № 914/839/18, від 10.10.2018 у справі № 907/916/17 та від 02.04.2019 у справі № 921/710/17-г/6.

Як вбачається з матеріалів справи, комунальному підприємству Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавської обласної ради (ідентифікацій код 01999081) належало право постійного користування землею, відповідно до державного акту Серія І-ПЛ № 003181 від 15.04.1997, виданого обласній психіатричній лікарні Снітино (ідентифікацій код 01999081).

Згідно з пунктом 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118 (зі змінами), ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

Юридична особа з ідентифікаційним кодом 01999081 здійснювала діяльність до 2020 року, в якому припинилася шляхом реорганізації, як уже було зазначено, її правонаступником стало комунальне підприємство Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради.

01.03.2019 в ЄДРПОУ внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ПСИХІАТРИЧНОЇ ЛІКАРНІ № 2 СНІТИНО (ідентифікаційний код 01999081) в результаті її реорганізації та запис про державну реєстрацію створення юридичної особи КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА ПСИХІАТРИЧНА ЛІКАРНЯ № 2 СНІТИНО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (ідентифікаційний код 01999081) в результаті перетворення.

Згідно зі статутом Полтавської обласної психіатричної лікарні № 2 Снітино від 16.09.1999, затвердженим наказом Управління майном Полтавської обласної ради від 30.06.1999 № 67, правонаступником психіатричної колонії (лікарні) Снітино є Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино - державний лікувальний заклад, заснований на спільній власності територіальних громад області. Засновником установи є Полтавська обласна рада, власник - територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради.

Відповідно до пункту 3.2 статуту Полтавської обласної психіатричної лікарні № 2 Снітино від 16.09.1999, Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино є юридичною особою з дня її державної реєстрації в органі виконавчої влади за місцем знаходження.

Згідно з пунктом 4.7 статуту Полтавської обласної психіатричної лікарні № 2 Снітино від 16.09.1999, Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино має Державний акт на право постійного користування землею в кількості 859,5 га землі, із них 644 га - ріллі.

Відповідно до рішення 10 сесії 22 скликання Ради народних депутатів від 11.04.1997, Обласній психіатричній лікарні Снітино для ведення сільськогосподарського виробництва надано у постійне користування 859,5 га землі згідно з планом землекористування, про що засвідчує Державний акт на право постійного користування цією землею від 15.04.1997 серія І-ПЛ № 003181.

Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджено інформацією Головного управлінням статистики у Полтавській області від 24.01.2022 № 03.2-18/44-22, відомості щодо Полтавської обласної психіатричної лікарні № 2 Снітино були внесені до вказаного реєстру 21.06.2005.

Рішенням 23 сесії Полтавської обласної ради 7 скликання № 1018 від 21.12.2018 Про реорганізацію комунальної організації (установи, закладу) Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавську обласну психіатричну лікарню № 2 Снітино перетворено в комунальне підприємство Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавської обласної ради та встановлено, що остання є правонаступником всіх майнових прав та обов`язків Полтавської обласної психіатричної лікарні № 2 Снітино.

В подальшому, рішенням 29 сесії Полтавської обласної ради 7 скликання від 20.12.2019 № 1273 Про реорганізацію Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру, комунального підприємства Полтавський обласний психоневрологічний диспансер Полтавської обласної ради, комунального підприємства Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавської обласної ради шляхом приєднання до комунального підприємства Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева Полтавської обласної ради та зміну найменування комунального підприємства Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева Полтавської обласної ради вирішено:

1. Реорганізувати юридичні особи: Кременчуцький обласний психоневрологічний диспансер, комунальне підприємство „Полтавський обласний психоневрологічний диспансер Полтавської обласної ради", комунальне підприємство Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавської обласної ради шляхом приєднання до комунального підприємства Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева Полтавської обласної ради (код ЄДРПОУ - 01999075, юридична адреса: вул. Медична, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36013).

2. Встановити, що комунальне підприємство Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева Полтавської обласної ради є правонаступником усього майна, прав та обов`язків Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру (код ЄДРПОУ - 01204176), комунального підприємства Полтавський обласний психоневрологічний диспансер Полтавської обласної ради (код ЄДРПОУ - 02008945), комунального підприємства Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавської обласної ради (код ЄДРПОУ - 01999081).

Згідно з зазначеним рішенням змінено повне найменування комунального підприємства Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева Полтавської обласної ради на комунальне підприємство Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 12.01.2022комунальне підприємство Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавської обласної ради (код ЄДРПОУ - 01999081) припинено в результаті реорганізації.

Передавальним актом, затвердженим головою Полтавської обласної ради від 28.02.2020 (далі - передавальний акт), визначено, що всі зобов`язання комунального підприємства Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавської обласної ради (код ЄДРПОУ - 01999081) перед кредиторами, усі права та обов`язки, а також усі активи і пасиви шляхом перетворення переходять до правонаступника - комунального підприємства Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева Полтавської обласної ради (код ЄДРПОУ - 01999075), зокрема основні засоби із первісною вартістю 23 871 143,00 грн (двадцять три мільйони вісімсот сімдесят одна тисяча сто сорок три гривні 00 копійок).

Додаток № 1 до передавального акту закріплює, що одним із основних засобів, які переходять до правонаступника, є земельна ділянка площею 859,5 га із первісною вартістю 18 918 340.00 грн (вісімнадцять мільйонів дев`ятсот вісімнадцять тисяч триста сорок гривень 00 копійок).

Також згідно з пунктом 1.11 статуту Комунального підприємства Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради (нова редакція), Комунальне підприємство Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради, затвердженого наказом Управління майном обласної ради від 22.05.2020 № 45, Комунальне підприємство Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради є правонаступником усього майна, прав та обов`язків комунального підприємства Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавської обласної ради.

Отже позивач, як правонаступник комунального підприємства Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино, набув право користування спірною земельною ділянкою на підставі Державного акту, зареєстрованого у передбаченому чинним на той час законодавством порядку, та з огляду на відсутність відмови позивача від права користування цією земельною ділянкою, спірне рішення порушує його права та законні інтереси.

Спірна земельна ділянка на даний час використовується позивачем для обслуговування власних сільськогосподарських потреб, а саме: вирощування сільськогосподарських культур, що підтверджується бухгалтерською довідкою.

Отже підстави для припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою відсутні.

Статті 154 та 155 Земельного Кодексу України містять пряму заборону щодо втручання органів місцевого самоврядування без рішення суду у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження та встановлено відповідальність органів місцевого самоврядування за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою, та за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок.

Рішення Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області суперечить статтям 92, 141, 154, 155 Земельного кодексу України та порушує право позивача на мирне володіння належним йому майном.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі- Конвенція), кожна фізична або юридична особа має правомірно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція майна у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а відтак і майном (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви у справі Броньовські проти Польщі (Broniowski v. Poland), заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10.03.2011 у справі Сук проти України, заява № 10972/05).

У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути у тому числі легітимні очікування та майнові права (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява №12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13.12.1984 щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, No 10741/84).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної лади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні унормовано, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі статтею 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи те, що Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради є правонаступником усього майна, прав та обов`язків комунального підприємства Полтавська обласна психіатрична лікарня № 2 Снітино Полтавської обласної ради, позивач не втратив права користування земельною ділянкою, наданою йому у постійне користування, тому оскаржуване рішення сільської ради від 16.12.2021 не відповідає приписам законодавства та порушує права позивача.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо тверджень, викладених в апеляційній скарзі стосовно того, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, а саме, судом першої інстанції в якості представника третьої особи Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації було допущено Ворону Л.О., який працює на посаді головного спеціаліста відділу претензійної, позовної роботи та представництва Управління судової роботи та контролю Юридичного департаменту Полтавської ОДА і не був належним чином уповноваженим представляти інтереси третьої особи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16.12.2009 № 922 «Про створення юридичного департаменту Полтавської обласної державної адміністрації» затверджено Положення про Юридичний департамент облдержадміністрації.

Згідно з п. 4 Положення про Юридичний департамент облдержадміністрації, основним завданням Юридичного департаменту, зокрема, є здійснення представництва інтересів Полтавської обласної державної адміністрації, її структурних підрозділів та їх посадових осіб у судах та інших державних органах під час розгляду правових питань та (або) спорів, здійснення правового забезпечення роботи апарата та структурних підрозділів ПОДА.

Таким чином, працівник Юридичного департаменту Полтавської обласної державної (військової) адміністрації має право представляти інтереси Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної (військової) адміністрації за законом.

Крім того, Юридичним департаментом Полтавської обласної державної (військової) адміністрації до матеріалів зазначеної справи долучено документи, що належним чином підтверджують повноваження представника, а саме: копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію Положення про Юридичний департамент облдержадміністрації, лист Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної (військової) адміністрації від 25.01.2022 № 01-24/490/03-1 щодо забезпечення юридичного супроводу, доручення (резолюція) заступника голови ПОДА від 27.01.2022 до документу № 1209/0/01-43 щодо представництва Юридичним департаментом Полтавської обласної державної (військової) адміністрації інтересів Департаменту охорони здоров`я Полтавської облдержадміністрації.

Стосовно інших доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що вони є тотожними доводам, які покладені відповідачем в обґрунтування відзиву на позов. Вказані доводи були проаналізовані як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції та їм надана відповідна правова оцінки, а мотиви їх відхилення зазначені вище.

Отже, за висновками судової колегії, суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку на підставі доказів, що були надані учасниками процесу. Судовою колегією не встановлено порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 у справі № 917/59/22 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 у справі № 917/59/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 02.12.2022.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк