Рішення

від 23.11.2022 по справі 227/358/22

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.11.2022 227/358/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Любчик В.М.,

за участю

секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дитячого закладу оздоровлення та відпочинку санаторного типу «Сонячний» Донецької обласної ради професійних спілок, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Дитячого закладу оздоровлення та відпочинку санаторного типу «Сонячний» Донецької обласної ради професійних спілок про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10 травня 2019 року по 30 квітня 2020 року включно у розмірі 106 797,95 грн, з утриманням з цієї суми податків та обов`язкових платежів.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 01.03.2017 року її призначено начальником Дитячого закладу оздоровлення та відпочинку санаторного типу «Сонячний» Донецької обласної ради професійних спілок. Розпорядження засновника за № Р-25 від 11.10.2018 року у зв`язку зі змінами до статуту ДЗОФ «Сонячний» посаду його очільника змінено з «начальника» на «директора». Розпорядженням Донецької обласної ради професійних спілок № 14 від 28.03.2019 року позивача було тимчасово відсторонено від посади директора дитячого закладу оздоровлення та відпочинку санаторного типу «Сонячний» Донецької обласної ради професійних спілок, з 28.03.2019 року, без врахування того, що станом на той час позивачка офіційно знаходилась на лікуванні. 10.05.2019 року винесено Розпорядження за № Р-22 «Про призначення виконуючого обов`язки директора Дитячого закладу санаторного типу «Сонячний Донецької облпрофради», яким з 10.05.2019 року ОСОБА_1 повторно відсторонено від виконання обов`язків дирктора без збереження заробітної плати. Позивачка не була згодна з вказаними Розпорядженнями засновника ДЗОВ «Сонячний» за № Р-14 від 28.03.2019 р. та № Р-22 від 10.05.2019 року, якими було її двічі незаконно відсторонено від виконання обов`язків директора без збереження заробітної плати, які в подальшому і були оскаржені у судовому порядку. Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.01.2020 року по справі № 227/3055/19 позовні вимоги позивача задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Донецької обласної ради професійних спілок № Р-14 від 28.03.2019 року, від 10.05 2019 року, стягнуто з Донецької облпрофради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 травня 2019 року по 15 січня 2020 року включно у розмірі 74 540,61 грн, моральну шкоду у розмірі 5000 гривень. Постановою Донецького апеляційного суду від 02.06.2020 року рішення Добропільського міськрайонного суду від 15 січня 2020 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Донецької обласної ради професійних спілок середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди скасовано, в позові в цій частині відмовлено через те, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах саме із ДЗОВ СТ «Сонячний», який має статус юридичної особи і є належним відповідачем за вимогами ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У зв`язку із викладеним позивач просить стягнути з відповідача ДЗОВ СТ «Сонячний» суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10 травня 2019 року і по день звільнення заявниці, по 30.04.2020 року включно у розмірі 106 797, 95 грн, враховуючи що у судовому засіданні по справі № 227/3055/19 вже встановлено незаконність відсторонення позивача.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, в матеріалах справи є її заява де вона просить розглянути справу без її участі у зв`язку з виїздом за межі Донецької області, позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином надав суду заяву розглянути без участі відповідача.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15 січня 2020 року по справі № 227/3055/19 ухвалено рішення, позов ОСОБА_1 до Донецької обласної ради професійних спілок про визнання протиправним та скасування рішення про відсторонення від займаної посади, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано Розпорядження Донецької обласної ради професійних спілок № Р-14 від 28.03.2019 року, яким ОСОБА_1 відсторонено від займаної посади начальника дитячого закладу оздоровлення та відпочинку санаторного типу «Сонячний» Донецької обласної ради професійних спілок. Визнано незаконним та скасувано Розпорядження Донецькоїобласної радипрофесійних спілок № Р-22 від 10.05.2019 року в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора дитячого закладу оздоровлення та відпочинку санаторного типу «Сонячний» Донецької обласної ради професійних спілок без збереження заробітної плати з 10.05.2019 року. Стягнуто з Донецької обласної ради професійних спілок на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 травня 2019 року по 15 січня 2020 року, включно у розмірі 74540,61 грн, з яких підлягають утриманню податки та обов`язкові платежі. Стягнуто з Донецької обласної ради професійних спілок на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

Згідно постанови Донецького апеляційного суду від 02.06.2020 року, рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2020 року в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Донецької обласної ради професійних спілок на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10 травня 2019 року по 15 січня 2020 року включно у розмірі 74540,61 грн., моральної шкоди у розмірі 5000 грн. скасовано, в позові в цій частині відмовлено.

Таким чином, рішення Добропільського міськрайонного суду від 15 січня 2020 року в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування Розпорядження Донецької обласної ради професійних спілок № Р-14 від 28.03.2019 року, яким ОСОБА_1 відсторонено від займаної посади начальника дитячого закладу оздоровлення та відпочинку санаторного типу «Сонячний» Донецької обласної ради професійних спілок, та в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування Розпорядження Донецької обласної ради професійних спілок № Р-22 від 10.05.2019 року про відсторонення позивача від виконання обов`язків директора ДЗОВ СТ «Сонячний» без збереження заробітної плати з 10.05.2019 року набрало чинності.

Між тим апеляційним судом встановлено, що Донецька обласна рада професійних спілок (ідентифікаційний код 02657980), та ДЗОВ СТ «Сонячний» (ідентифікаційний код - 34009116) є окремими юридичними особами і перше є засновником останнього.

Директор ДЗОВ СТ «Сонячний» призначається і звільняється засновником Донецькою обласною радою професійних спілок (п.10 Статуту).

Фінансова діяльність ДЗОВ СТ «Сонячний» здійснюється за рахунок власних коштів, отриманих в результаті статутної діяльності, коштів профспілкових бюджетів та бюджетів соціального страхування, коштів переданих державою в установленому порядку та інших джерел, не заборонених законодавством України. У процесі провадження фінансово-господарської діяльності має право: самостійно розпоряджатися коштами, які надійшли на його рахунок…(п. п. 51, 52 Статуту; т.1 а.с.15).

ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах саме із ДЗОВ СТ «Сонячний», який і є її роботодавцем, тоді як Донецька обласна рада професійних спілок є засновником ДЗОВ СТ «Сонячний» і не є роботодавцем позивача в розумінні п. 2 ст. 235 КЗпП України.

Належним відповідачем за вимогами ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є роботодавець ДЗОВ СТ «Сонячний» який має статус юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст.82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно розпорядження № 12 від 30.04.2020 року, ОСОБА_1 , директора ДЗОВ СТ «Сонячний» Донецької обласної ради професійних спілок звільнено за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП. Зобовязано ДЗОВ СТ «Сонячний» Донецької обласної ради професійних спілок провести остаточний розрахунок при звільненні з ОСОБА_1 за період з 16.01.2020 року по 30.04.2020 рік після отримання причин відсутності на робочому місці та документів підтверджуючих поважність відсутності на робочому місці. Провести остаточний розрахунок при звільненні за період з 10 травня 2019 року по 15 січня 2020 рік включно після набрання рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.01.2020 року у справі № 227/3055/19 законної сили (а.с. 16-17).

Згідно ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Позивачем на підтвердження, того що з нею не було проведено остаточний розрахунок за період з 10 травня 2019 року по день звільнення 30 квітня 2020 року, надано виписку за формою ОК-5, сформовану засобами автоматичної системи Пенсійного фонду України 24.01.2022 року (а.с. 36-38).

Статтею 43Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною першою статті 47КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень, наданих в п. 10 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що на порушення ст.46КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).

Згідно абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 08.02.1995року №100 середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарних місяця роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 08.02.1995року №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплата і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; Керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палева, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КабінетомМіністрів Українивід 08.02.1995року №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяця роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період..

У абзацах 4, 6 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 08лютого 1995року №100 зазначено, що якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

З огляду на те, що ОСОБА_1 у період з 29.03.2019 року по 26.04.2019 року перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності, копія якого долучена до матеріалів справи, судом враховуються приписи абзацу 4 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 08лютого 1995року №100 та при обчисленні середньої заробітної плати беруться попередні два місяці роботи, а саме лютий 2019 року та березень 2019 року.

Згідно довідки про заробітну плату ОСОБА_1 виданої т.в.о. директора дитячого закладу оздоровлення та відпочинку санаторного типу «Сонячний» Донецької обласної ради професійних спілок, позивачу було нараховано у лютому 2019 року 8648,60 грн, березні 2019 року - 8788,00 грн.

У відповідності з додатком до листа Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік», кількість робочих днів у лютому 2019 року 20, березні 2019 року - 20.

Враховуючи вищевикладене, середньоденний заробіток позивача становить - 435,91 грн (8648,60 + 8788,00) : 40.

Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, становить 106 797,95 грн. (435,91 х 245, з урахуванням розрахункового періоду, кількість робочих днів у травні 2019 року 15; у червні 2019 року- 18; у липні 2019 року - 23; у серпні 2019 року - 21; у вересні 2019 року 21; у жовтні 2019 року 22; у листопаді 2019 року -21; у грудні 2019 року - 21, у січні 2020 року - 21, у лютому 2020 року 20, у березні 2020 року -21, у квітні 2020 року-21, а разом - 245), з яких підлягають утриманню податки і обов`язкові платежі.

Відповідно до положень ст.235КЗпП України виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу.

Законом не передбачено жодних підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Суд вважає можливим стягнути суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10 травня 2019 року і по день звільнення 30.04.2020 року у розмірі 106 797,95 грн, яка на думку суду є співрозмірною компенсацією, враховуючи те, що судом у справі № 227/3055/19 встановлено незаконність відсторонення позивача на підставі ст. 46 КЗпП України.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги повністю, а позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, то з відповідача в дохід Держави підлягають стягненню 1067, 98 грн.

Керуючись ст. ст. 233,235 КЗпП України, ст. ст. 2, 10, 12, 13, 27, 81, 82, 89, 141, 211, 258-259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дитячого закладу оздоровлення та відпочинку санаторного типу «Сонячний» Донецької обласної ради професійних спілок, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Стягнути з Дитячого закладу оздоровлення та відпочинку санаторного типу «Сонячний» Донецької обласної ради професійних спілок (ЄДРПОУ 34009116) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 травня 2019 року по 30 квітня 2020 року, включно у розмірі 106 797 (сто шість тисяч сімсот дев`яносто сім) гривень 95 коп, з утриманням з цієї суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Дитячого закладу оздоровлення та відпочинку санаторного типу «Сонячний» Донецької обласної ради професійних спілок (ЄДРПОУ 34009116) на користь держави судовий збір у розмірі 1067, 98 грн (одна тисяча шістдесят сім гривень 98 копійок).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ;

- відповідач: ЄДРПОУ 34009116, 84130, Донецька область, м. Словянськ, м. Святогірськ, вул. Івана Мазепи, 21.

Повний текст рішення складений 23 листопада 2022 року.

Суддя В.М. Любчик

23.11.2022