Рішення

від 02.12.2022 по справі 904/3294/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2022м. ДніпроСправа № 904/3294/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ ГРАНД", м. Дніпро

до Приватного підприємства "АПРЕЛЬ ПЛЮС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в розмірі 278 663,43 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КМ ГРАНД" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "АПРЕЛЬ ПЛЮС" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 278 663,43 грн., з яких: 207 504,00 грн. основний борг, 24 445,42 грн. - пеня, 41 557,06 грн. інфляційні втрати, 5 156,98 грн. - 3% річних.

За змістом позовної заяви, Позивач просив суд проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 05.10.2022 року суд відкрив провадження у справі № 904/3294/22 та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого зазначив, що здійснював діяльність, пов`язану з поставкою товарів, що ним виготовлялись на експорт. Відвантаження товарів відбувалось морським шляхом через порти України. Однак із початком повномасштабного вторгнення держави-агресора на територію України, вивезення товарів морським шляхом із портів України виявилося неможливим внаслідок морської блокади з боку Російської Федерації. Через зазначені обставини відповідач не мав змоги відвантажувати своїм контрагентам продукцію, що призвело до спричинення відповідачу істотних збитків. Через вказані обставини, відповідач не зміг своєчасно провести розрахунки з позивачем за поставлений товар.

Кім того, у відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат через дію форс-мажорні обставини, що викликані введення в Україна воєнного стану згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року. Також Відповідач просив суд розстрочити виконання рішення в частині стягнення суми основного боргу.

У відповіді на відзив Позивача вказав на безпідставність доводів Відповідача, які ґрунтуються на неможливості виконання зобов`язань перед Позивачем через військову агресію РФ, адже за спірними правовідносинами, обов`язок Відповідача щодо здійснення оплати поставленого товару виник до початку вказаних обставин.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

18.10.2019 року між Позивачем (Продавцем) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір поставки № 1810 (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Продавець зобов`язується протягом всього строку дії цього Договору передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати вироби з картону, згідно замовлення Покуття (далі за текстом - Товар), на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна кількість Товару за цим Договором Сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично переданого (поставленого) протягом всього строку дії цього Договору Товару відповідно до видаткових накладних. Допустиме відхилення однієї партії в межах +-5%.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що найменування, асортимент, загальний об`єм партії Товару визначаються в рахунку-фактурі та видатковій накладній на кожну окрему партію Товару, які с невід`ємною частиною цього Договору.

Сторони домовились, що Товар буде поставлятися (передаватися) окремими партіями за письмовим Замовленням Покупця, яке подається Покупцем власноручно, електронною поштою, факсимільним або поштовим зв`язком (п. 4.1. Договору).

Згідно п. 4.2. Договору Продавець здійснює поставку (передачу) партії Товару в строки, які додатково узгоджуються між Сторонами після отримання Продавцем Замовлення, передбаченого пунктом 4.1 цього Договору, але не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання Продавцем такого Замовлення.

Відповідно до п. 4.4. Договору поставка (передача) кожної окремої партії Товару здійснюється на умовах його доставки Продавцем до складу Покупця за адресою: м. Дніпро вул. Василя Сухомлинського, 63ш. У випадку необхідності Продавець мас право за власний рахунок залучати до перевезення Товару суб`єктів господарювання, які надають відповідні транспортно-експедиційні послуги.

Право власності на Товар переходить до Покупця в момент поставки (передачі) кожної окремої партії Товару згідно видаткової накладної. Датою поставки (передачі) Товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній на партію Товару. Прийняттям Товару (повним або частковим) Покупець засвідчує свою згоду ціною Товару (як із ціною за його одиницю, так і з загальною ціною партії) ( п. 4.5. Договору).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що ціна на Товар, поставки якого здійснюються за цим Договором, є звичайною ціною та відповідає рівню справедливих ринкових цін, встановлюється в національній валюті України та вказується в рахунках-фактурах та видаткових накладних на кожну окрему партію Товару.

В ціну Товару включаються всі податки і збори, передбачені чинним законодавством України, в тому числі податок на додану вартість (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 6.1., 6.2. Договору Покупець зобов`язується сплачувати Продавцю 100% суми вказаної у накладній після 30 календарних днів з моменту поставки товару. Оплата за Товар здійснюється в українській гривні шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на банківський рахунок Продавця.

Датою оплати вартості кожної окремої партії Товару вважається дата надходження грошових коштів на банківський рахунок Продавця ( п. 6.3. Договору).

На виконання умов Договору Позивач здійснив поставку на користь Відповідача товару на суму 207 504,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000412 від 19.08.2021 на суму 97 776,00 грн. та № РН-0000649 від 23.12.2021 на суму 109 728,00 грн., а також товарно-транспортними накладними №0000412 від 19.08.2021 та № 0000649 від 23.12.2021 р.

Для здійснення оплати поставленого товару Позивачем виставлено рахунки-фактури № СФ-0000434 від 19.08.2021 року та № СФ-0000703 від 23.12.2021 р.

Відповідач оплату вартості поставленого товару не здійснив, у зв`язку із чим, в останнього виникла заборгованість у розмірі 207 504,00 грн., стягнення якої Позивач вимагає в судовому порядку.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості суду не надано.

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 8.3. Договору поставки встановлено, що у випадку порушення Покупцем вимог п. 6.1 цього Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяли в період нарахування пені, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Відповідно до умов зазначеного пункту договору, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню в загальному розмірі 24 445,42 грн., яка розрахована по видатковій накладній №РН-0000412 за період з 01.10.2021 року по 31.03.2022 року (8 963,25 грн.) та по видатковій накладній № РН -0000649 з 24.01.2022 року по 23.07.2022 року (15 482,17 грн.)

Під час перевірки правильності нарахування пені, судом встановлено, що позивач при здійсненні розрахунку по видатковій накладній № РН-0000649 не врахував положення ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Виходячи з вимог наведеної норми матеріального закону, зважаючи на те, що останній день строку оплати товару за видатковою накладною № РН-0000649 припадав на вихідний день (22.01.2022 року), а наступним за ним робочим днем був 24.01.2022 року, прострочення відповідачем строку оплати поставленого товару, слід рахувати, починаючи з 25.01.2022 року.

З урахуванням наведеного, судом здійснено перерахунок пені за період прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладеною № РН -0000649 за період з 25.01.2022 по 23.07.2022. За вказаним розрахунком, розмір пені складає суму 15422,04 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми матеріального закону, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за період прострочення з 20.09.2021 року з по 23.09.2022 року (розрахована за кожною поставкою окремо) у розмірі 5 156, 98 грн. а також, інфляційні втрати в розмірі 41 557,06 грн. за період із жовтня 2021 року по серпень 2022 року (а.с. 23).

Суд перевірив складений позивачем розрахунок інфляційних втрат та встановив, що нарахування відповідних втрат проведено арифметично вірно.

Щодо сумі відсотків річних, судом проведено власний розрахунок за загальний період прострочення оплати товару за видатковою накладною №РН-000649 за період з 25.01.2022 по 23.09.2022 та встановлено, що розмір відповідних нарахувань становить суму в розмірі 2182,54 грн.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в часині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 207 504,00 грн., пені в розмірі 24 385,29 грн., трьох процентів річних у розмірі 5 147,98 грн., інфляційних втрат у розмірі 41 557,06 грн., в решті позову слід відмовити.

Заперечуючи проти стягнення суми пені, відсотків річних та інфляційних втрат, Відповідач посилається на дію форс-мажорних обставин, які виникли в зв`язку з розпочатою 24.02.2022 року військовою агресією російської федерації проти України, та введенням на території України воєнного стану.

З приводу зазначених вище доводів Відповідача суд зазначає наступне. Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до умов п. 6.1. укладеного сторонами договору, Відповідач мав здійснити оплату товару в строк до 20.09.2021 року (за видатковою накладною № РН-000412, та в строк до 24.01.2022 року (за видатковою накладною № РН_000649), тобто, на час виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання, обставини, які за доводами Відповідача унеможливили своєчасне виконання зобов`язання, не існували.

За викладених вище обставин суд відхиляє доводи відповідача з посиланням на те, що прострочення виконання зобов`язання з оплати поставленого товару, стялося внаслідок дії форс-мажорних обставин.

За змістом відзиву на позовну заяву, Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду.

За змістом ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до приписів ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Обов`язковою умовою надання розстрочення виконання судового рішення, є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 ГПК України.

Відповідач жодних доказів в підтвердження обставин, з існуванням яких закон пов`язує можливість надання розстрочки виконання судового рішення, зокрема, доказів, які свідчать про відсутність у підприємства коштів або майна, за рахунок якого можливо виконання рішення суду, до справи не надав, в зв`язку із чим, у суду відсутні підстави для задоволення його клопотання.

У складі судових витрат Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В обґрунтування суми понесення витрат на правову допомогу в розмірі 18 000,00 грн., Позивачем подано до матеріалів справи договір про надання правової допомоги від 15.09.2022 року, акт про надання правничої допомоги від 01.11.2022 року, платіжне доручення № 638 від 15.09.2022 року про сплату Позивачем суми 18 000,00 грн. за договором про надання правничої допомоги від 15.09.2022 року.

Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

В силу приписів ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач жодних заперечень стосовно розміру заявленої до стягнення суми витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надав, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку, що сума відповідних витрат підлягає розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, в зв`язку з частковим задоволенням позову, витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 123, 126, 129, 165, 202, 233, 236-241, 247, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "АПРЕЛЬ ПЛЮС" (49000, м. Дніпро, пр. Миру, 87/54, код ЄДРПОУ 35862039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ ГРАНД" (49000, м. Дніпро, вул. Артільна 2, кім 402, код ЄДРПОУ 39384099) 207 504,00 грн. основного боргу, 24 385,29 грн. пені, 41 557, 06 грн. інфляційних втрат, 5 147,98 грн. три проценти річних, 4 178, 91 грн. витрат зі сплати судового збору, 17 995,53 грн. витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

В задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ліпинський