Рішення

від 30.11.2022 по справі 904/2406/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2022м. ДніпроСправа № 904/2406/21

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Савіна О.І.;

від відповідача первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): не з`явилися;

дослідивши матеріали справи № 904/2406/21

за первісним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНИЙ ПОСАД"

про стягнення грошових коштів, розірвання договору купівлі-продажу, повернення майна та визначення порядку виконання рішення

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНИЙ ПОСАД"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 01.03.2022 за вих. № 10-12-01333 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" (далі - відповідач) в якій просить суд:

стягнути з відповідача на користь позивача 600,00 грн штрафу за невиконання умов договору купівлі-продажу від 15.01.2019 № 153 об`єкту державної власності єдиного майнового комплексу Державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: вулиця Шевченко, будинок 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області.

розірвати договір купівлі-продажу № 153 від 15.01.2019 об`єкту державної власності єдиного майнового комплексу Державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: вулиця Шевченко, будинок 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області.

повернути об`єкт державної власності єдиний майновий комплекс Державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: вулиця Шевченко, будинок 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1331 від 18.10.2018.

визначити порядок виконання рішення, відповідно до якого рішення суду є підставою для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на виробничий комплекс, об`єкт нежитлової нерухомості: НІ, розташоване за адресою: вулиця Шевченко, будинок 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області за відповідачем.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2406/21 визначено суддю ЯРОШЕНКО Вікторію Ігорівну, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2022.

Ухвалою від 16.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

15.04.2021 відповідач звернувся з зустрічною позовною заявою від 09.04.2021 за вих. №б/н до позивача, у якій просить суд визнати частково недійсним договір купівлі-продажу від 15.01.2019 № 153 об`єкту державної власності єдиного майнового комплексу Державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вулиця Шевченко, будинок 9, а саме в п. 5.5 умову "протягом одного року після підписання акту приймання-передавання перетворити (змінити організаційно-правову форму) юридичну особу об`єкта приватизації" (а. с. 52 - 54 том 1).

Ухвалою від 11.05.2021 зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним позовом. Об`єднано в одне провадження вимоги за зустрічним позовом з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2022 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача штраф за невиконання умов договору № 153 від 15.01.2019 купівлі-продажу об`єкта державної власності єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", розташованого за адресою: вул. Шевченко, б. 9, селище Лісопитомник Криворізького району Дніпропетровської області, в розмірі 600,00 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 6.810,00 грн та витрати, пов`язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи (пересилання поштової кореспонденції), у розмірі 40,00 грн. Розірвано договір купівлі-продажу № 153 від 15.01.2019 об`єкта державної власності єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", розташованого за адресою6 вул. Шевченко, б. 9, селище Лісопитомник Криворізького району Дніпропетровської області, укладений між позивачем та відповідачем. Зобов`язано відповідача повернути позивачу об`єкт державної власності єдиний майновий комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", розташований за адресою: вул. Шевченко, б. 9, селище Криворізького району Дніпропетровської області, у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України №1331 від 18.10.2018. В задоволенні зустрічного позову відповідача до позивача про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу № 153 від 15.01.2019 об`єкта державної власності - єдиного майнового комплексу Державного підприємства Державний шовкорадгосп "Криворізький", розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький р-н, с. Лісопитовник, вул. Шевченко, буд. 9, а саме в п. 5.5 умову "протягом одного року після підписання акту приймання-передавання перетворити (змінити організаційно-правову форму) юридичну особу об`єкта приватизації" відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 у справі № 904/2406/21 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 у справі № 904/2406/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.05.2022 касаційну скаргу відповідача задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 у справі № 904/2406/21 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області (а. с. 85 99 том 2).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2406/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2022.

Ухвалою від 21.06.2022 справу № 904/2406/21 прийнято до розгляду. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.07.2022.

Через відділ документального забезпечення 06.07.2022 від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у якій відповідач просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату та продовжити строк розгляду справи.

Ухвалою від 06.07.2022 підготовче засідання відкладено до 27.07.2022.

Через відділ документального забезпечення 27.07.2022 від відповідача за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) надійшла заява від 26.07.2022 за вих. № б/н про розгляд справи в режимі відеоконференції та про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Через відділ документального забезпечення 27.07.2022 від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшли письмові пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду викладених у постанові від 24.05.2022, у яких позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 27.07.2022 продовжено строк підготовчого провадження. Зобов`язано позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) невідкладно направити на адресу відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) копію письмових пояснень листом з описом вкладення. Підготовче засідання відкладено до 23.08.2022. Участь представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) забезпечена в режимі відеоконференції.

Через відділ документального забезпечення 10.08.2022 від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання від б/д за вих. № б/н, у якому позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення копії пояснень від 27.07.2022 (опис вкладення до цінного листа від 26.07.2022, фіскальний чек від 26.07.2022 та список згрупованих відправлень) відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом). Оцінивши надані позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) докази, господарський суд визнав їх належними, а тому письмові пояснення підлягають прийняттю до розгляду.

Через відділ документального забезпечення 22.08.2022 від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою від 23.08.2022 підготовче засідання відкладено до 06.09.2022.

Ухвалою від 06.09.2022 підготовче засідання відкладено до 18.10.2022.

Через відділ документального забезпечення 18.10.2022 від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з тривалою повітряною тривогою.

Ухвалою від 18.10.2022 підготовче провадження закрито. Справу призначено до розгляду по суті на 16.11.2022.

Ухвалою від 16.11.2022 розгляд справи по суті відкладено до 30.11.2022, оскільки сторони обопільно просили суд перенести судовий розгляд на іншу дату.

В судовому засіданні 30.11.2022 представник позивача відповів на запитання суду, надав пояснення у справі.

Для відповідача (адвоката Мотуз Олександра Володимировича) судове засідання мало відбутися в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/), проте відповідач не вийшов на зв`язок.

Оскільки сторони попереджені, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву (про що було неодноразово зазначено в усіх ухвалах суду), провадження у справі № 904/2406/21 здійснюється тривалий час, що свідчить про те, що сторонам забезпечено можливість подати всі наявні у них докази і обґрунтування на підтвердження обраних правових позицій та заявлених позовних вимог (первісних та зустрічних), а розгляд справи за спільними клопотаннями сторін (для надання їм часу для мирного вирішення спору) неодноразово відкладався, суд вирішив здійснити розгляд справи по суті в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача за первісним позовом

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за спірним договором купівлі-продажу, що, на думку позивача, є підставою для дострокового розірвання такого договору у судовому порядку, а також стягнення штрафу у заявленій сумі та повернення об`єкта приватизації у державну власність.

Стислий виклад позиції позивача за зустрічним позовом

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що спірна умова договору не ґрунтується на вимогах закону, будь-якої можливості для юридичної особи у формі ТОВ прийняти та реалізувати рішення про перетворення (зміну організаційно-правової форми) державного підприємства чинне законодавство не передбачає.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: наявності/відсутності факту порушення відповідачем умов спірного договору; наявності/відсутності критерію істотності порушення договору у розумінні положень статті 651 Цивільного кодексу України; наявності/відсутності підстав для розірвання договору; наявності/відсутності підстав для визнання договору недійсним в частині.

Суд встановив, що відповідно до Закону України "Про Фонд державного майна України", Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України та Положення про представництво Фонду державного майна України в районі, місті, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 № 678, Фондом державного майна України прийнято наказ від 17.01.2019 № 39 "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України" та наказано утворити Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Дніпро, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України № 39 від 17.01.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

15.01.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (правонаступником якого є позивач) (далі позивач, продавець, Регіональне відділення) та відповідачем (далі відповідач, покупець) був укладений договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вул. Шевченко, 9 (далі договір) (а. с. 15 18, том 1), зареєстрований у реєстрі за № 153.

Відповідно до пункту 1.1 даного договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкт державної власності єдиний майновий комплекс державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вул. Шевченко, 9 (далі об`єкт приватизації) та належить Державі на праві державної власності на підставі Витягу з єдиного реєстру об`єктів державної власності № 2916, виданого 22.02.2016 Фондом державного майна України, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 13.06.2016 державним реєстратором Лучковою Юлією Вікторівною Комунального підприємства Дніпропетровської обласної Ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації", номер запису про право власності 14956330, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, виданою Лучковою Юлією Вікторівною Комунального підприємства Дніпропетровської обласної Ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" 14.06.2016 за № 61361116. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 947191412218, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови.

Об`єкт приватизації включає в себе всі його активи і пасиви згідно зі зведеним актом інвентаризації майна затвердженим Регіональним відділенням ФДМУ по Дніпропетровській області 16.08.2018. Перелік необоротних активів, що входять до складу об`єкта приватизації, наведений у додатку до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з абзацом 2 пункту 1.2 та абзацом 1 пункту 2.1 договору ціна продажу об`єкта приватизації з урахуванням ПДВ становить 2.220.000,00 грн, яку покупець зобов`язаний внести у повному обсязі протягом 30 днів з дня підписання договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення. Протягом 10 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору на сплачену суму грошових коштів у розмірі 10 відсотків початкової ціни об`єкта приватизації покупець зобов`язаний перерахувати ПДВ у розмірі у розмірі 91.996,51 грн шляхом безготівкового перерахування (окремим платіжним дорученням) на рахунок продавця № 37188500900001 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку 805012, одержувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 13467337, призначення платежу: ПДВ на заставу (з вказівкою номеру та дати договору купівлі-продажу) (абзац 3 пункту 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що грошові кошти у розмірі 1.668.020,96 грн, у тому числі ПДВ, що складає 278.003,49 грн остаточний розрахунок за придбаний об`єкт приватизації, перераховуються покупцем шляхом безготівкового перерахування на рахунок продавця № 37188500900001 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку 805012, одержувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 13467337, призначення платежу: розрахунок за придбаний об`єкт (з вказівкою номеру та дати договору купівлі-продажу).

За умовами розділу 3 договору право володіння, користування і розпорядження об`єктом приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації разом із неустойкою (у разі її нарахування), але не раніше дати отримання дозволу Антимонопольного комітету України чи Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо отримання такого дозволу вимагається законом.

У разі якщо об`єктом приватизації є нерухоме майно, право власності на нього переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законом порядку права власності на придбаний об`єкт приватизації, яка здійснюється після отримання об`єкта приватизації покупцем.

Передача об`єкта приватизації продавцем і прийняття його покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності) (п. 3.2 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї договором, сприяти іншій стороні у виконанні її обов`язків і має право вимагати від іншої сторони виконання належним чином її обов`язків.

Сторона, яка порушила взяті відповідно до договору зобов`язання, повинна усунути ці порушення (п. 4.2 договору).

Продавець має право вимагати, а покупець зобов`язаний надавати інформацію та необхідні для перевірки стану виконання покупцем зобов`язань, визначених договором, відповідно до чинного законодавства України (п. 4.3 договору).

У розділі 5 договору визначені обов`язки покупця.

Так, покупець зобов`язаний у встановлений договором строк сплатити ціну продажу об`єкта приватизації та прийняти об`єкт приватизації за актом приймання-передачі (п. 5.1, 5.2 договору).

Згідно з пунктом 5.3 договору покупець зобов`язаний забезпечити виконання визначених умовами аукціону зобов`язань:

- збереження основних видів діяльності підприємства, які є на момент укладання договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу протягом 5 років, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який є невід`ємною частиною цього договору (підпункт 5.3.1);

- погашення наявної заборгованості підприємства (підпункт 5.3.2);

- недопущення виникнення заборгованості підприємства з виплати заробітної плати працівникам, по платежах до пенсійного фонду, до бюджетів усіх рівнів за податками та зборами (підпункт 5.3.3);

- забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства (підпункт 5.3.4);

- недопущення звільнення працівників підприємства з ініціативи нового чи уповноваженого ним органу протягом шести місяців з дня переходу до нього права власності згідно пункту 7 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" (підпункт 5.3.5);

- дотримання вимог та додаткових обмежень природоохоронного законодавства щодо користування об`єктом, а саме: під час експлуатації об`єкта виконання усіх санітарних, протипожежних та інших правил по утриманню об`єкта, дотримання санітарно-екологічних норм та забезпечення виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища відповідно до нормативно-правових актів та законодавства України (підпункт 5.3.6).

Пунктом 5.5 договору передбачено, що покупець, після прийняття об`єкту приватизації за актом приймання-передавання, зобов`язаний зареєструвати право власності за собою в установленому законом порядку та строк.

Протягом одного року після підписання акту приймання-передавання перетворити (змінити організаційно-правову форму) юридичну особу об`єкта приватизації.

Покупець є правонаступником майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків придбаного об`єкта приватизації відповідно до законодавства України.

За умовами розділу 6 договору продавець зобов`язаний передати покупцю об`єкт приватизації за актом приймання-передавання; здійснювати контроль за виконанням зобов`язань та умов договору.

Відповідно до пункту 7.4 договору у разі невиконання покупцем зобов`язань, визначених цим договором купівлі-продажу, до нього застосовуються санкції згідно із чинним законодавством України.

Розділом 11 договору визначено порядок його зміни та розірвання. Згідно з пунктом 11.1 договору його умови мають однакову зобов`язальну силу для сторін і можуть бути змінені лише за взаємною згодою відповідно до чинного законодавства України.

Усі зміни та доповнення до договору оформлюються додатковими договорами,

здійснюються в письмовій формі, підлягають нотаріальному посвідченню та у випадках передбачених законом, державній реєстрації. Зміни, що вносяться до договору здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України, та не можуть передбачати зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язань (п. 11.2 договору).

Пунктом 11.3 договору передбачено, що у разі невиконання однією зі сторін умов договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду. При цьому об`єкт приватизації повертається в державну власність у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є умови визначені частиною третьою статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" (п. 11.4 договору).

За умовами пункту 11.5 договору, у разі розірвання цього договору за рішенням суду, у зв`язку із не виконанням умов договору або визнання судом його недійсним, покупець повертає об`єкт приватизації у державну власність згідно діючого законодавства та відшкодовує державі збитки, завдані ним за час володіння цим об`єктом.

Договір підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та у випадках, передбачених законом, державної реєстрації (пункти 13.3- 13.5 договору).

На виконання умов договору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (нині - позивач) передало відповідачу об`єкт приватизації за актом приймання-передавання від 19.02.2019 (а. с. 20-21, том 1), а відповідач оплатив його вартість, що не заперечується продавцем (позивачем).

Відповідно до вимог статті 27 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" та наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 167/05-Н від 14.07.2020 представниками органу приватизація (продавця) у присутності покупця було здійснено контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу об`єкта державної власності єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вул. Шевченко, 9, за результатами якого складено акт №46-05/2020-ДКП від 08.09.2020 поточної перевірки виконанням умов договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вул. Шевченко, 9 (а. с. 22 29, том 1).

Акт підписаний представниками органу приватизації, а також директором відповідача із зауваженнями, викладеними в окремому документі.

Стан виконання умов договору визначений у розділі 3 цього акту, в якому, зокрема, зазначено, що відповідно до пункту 5.3.1 договору на покупця було покладено обов`язок щодо збереження основних видів діяльності підприємства, які є на момент укладання договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу, протягом п`яти років, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських, який є невід`ємною частиною даного договору.

Однак, вказані умови не виконуються. Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.08.2020 за ДП ДШ "Криворізький" збережено наступні основні види діяльності: код КВЕД 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); код КВЕД 01.49 - розведення інших тварин; код КВЕД 01.63 - післяурожайна діяльність; код КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

Проте, діяльність ДП ДШ "Криворізький" за період з 31.03.2019 по 28.08.2020 (на момент виїзду на об`єкт приватизації) не здійснювалася, що підтверджується: даними балансів державного підприємства, по яких не відображені за період з 31.03.2019 по 01.07.2020 будь-які господарські операції; не надано до перевірки по підприємству жодних документів по здійсненню господарської діяльності; за усним поясненням керівника покупця вся діяльність здійснюється відповідачем, але, від відповідача до перевірки не надані підтверджуючі документи щодо виконання вищевказаних видів діяльності, а надані лише квитанції від 27.04.2020 № 13 та від 15.07.2020 № 27 по сплаті за ДП ДШ "Криворізький" через відповідача податку з сільськогосподарських товаровиробників за І та II квартали 2020 року по 4.628,90 грн за кожен квартал відповідно, договір № 29-10 від 29.10.2019, укладений відповідачем із ТОВ "Сівер Грейн" на оренду сільськогосподарської техніки (трактор ЮМЗ 53018АЕ), який зареєстрований за товариством у квітні 2019 року (актів виконаних робіт по даному договору до перевірки не надано), витяг із ЄДРПОУ по товариству, в якому основним видом діяльності є: 1.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Згідно з пунктом 5.3.2 договору покупець зобов`язаний погасити наявну заборгованість підприємства.

Покупець листом від 19.08.2020 № 230 повідомив, що наявна заборгованість ДП ДШ

"Криворізький" погашена. Проте, згідно з наданими покупцем копіями балансів ДП ДШ "Криворізький" (звітів про фінансовий стан), а саме: станом на 31.03.2019, на 31.12.2019 та на 30.06.2020, змін статей балансу не проводилося, діяльність державного підприємства по бухгалтерському обліку не відображалася.

Так, за період з 31.03.2019 по 30.06.2020 та станом на 28.08.2020 (згідно з розшифровкою статей балансу, наданою в ході перевірки), на балансі ДП ДШ "Криворізький" обліковується заборгованість, яка виникла в І кварталі 2019 року, тобто після придбання єдиного майнового комплексу, оскільки на балансі станом на 01.01.2019 така заборгованість була відсутня, а саме: дебіторська заборгованість з бюджетом - 8,0 тис. грн (з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування); інша дебіторська заборгованість - 2,0 тис. грн (Криворізькому РЕМ); кредиторська заборгованість до бюджету - 6,0 тис. грн (єдиний податок 5,0 грн, ПДФО - 0,9 тис. грн, військовий збір - 0,1 тис. грн); інша поточна заборгованість - 206,0 тис. грн (фінансова допомога відповідача). Інших документів щодо даного питання не надано, що вказує на невиконання умов договору в частині погашення заборгованості.

Відповідно до пункту 5.3.3 договору на покупця покладено обов`язок не допустити виникнення заборгованості з виплати заробітної плати його працівникам, за платежами до пенсійного фонду; до бюджетів усіх рівнів за податками та зборами.

Вказані умови договору, як встановлено перевіркою органу приватизації, виконуються неналежним чином з огляду на таке.

Покупець листом № 230 від 19.08.2020 повідомив, що не допускає виникнення заборгованості по платежах до бюджетів всіх рівнів за податками та зборами і своєчасно сплачує в повному обсязі єдиний податок 4 групи, нарахований згідно з податковою декларацією на 2020 рік.

Так, покупець надав до перевірки по ДП ДШ "Криворізький": податкову декларацію платника єдиний податок 4 групи, згідно з якою нараховано на 2020 рік податку в загальній сумі на рік 46.288,67 грн, в тому числі: на І квартал 4.628,87 грн, на II квартал 4.628,87 грн, на ІІІ квартал 23.144,34 грн, на ІV квартал 13.886,59 грн; відомості про наявність земельних ділянок, в якій: по кадастровому номеру 1221884700:05:001:0346 рахується всього 164,0961 га (рілля 98,3575 га, пасовище 5,7264 га, багаторічні насадження 60,0122 га), при тому, що в Інформації з Державного реєстру від 26.08.2020 № 221599679 за даним номером рахується 180,4471 га, з яких під багаторічними насадженнями (шовковиця, маточник, лісополоса) повинно перебувати 73 га, оскільки вказані насадження входять до складу об`єкту приватизації та передані покупцю за актом приймання-передавання від 19.02.2019; по кадастровому номеру 1221884700:05:001:0347 рахується 32,5529 га (рілля), що відповідає Інформації з Державного реєстру від 26.08.2020 № 221599679.

По сплаті даного податку за ДП ДШ "Криворізький" через відповідача покупцем надано до перевірки квитанції від 27.04.2020 № 13 та від 15.07.2020 № 27, із призначенням платежу: єдиний податок із сільськогосподарських товаровиробників за І та II квартали 2020 року по 4.628,90 грн за кожен квартал відповідно.

Інших документів по погашенню заборгованості покупець не надав, при тому, що по балансах ДП ДШ "Криворізький" починаючи з 31.03.2019 по теперішній час обліковується кредиторська заборгованість: - до бюджету - 6,0 тис. грн. (єдиний податок - 5,0 тис. грн, ПДФО 0,9 тис. грн, військовий збір - 0,1 тис. грн.), яка виникла в І кварталі 2019 року, тобто близько 1,5 роки тому; інша поточна заборгованість - 206,0 тис. грн (фінансова допомога відповідача), яка виникла в І кварталі 2019 року, тобто близько 1,5 роки тому. Іншої заборгованості станом на 30.06.2020 по балансу ДП ДШ "Криворізький" не значиться.

Таким чином, поточною перевіркою з`ясовано, що покупцем допущено порушення п. 5 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", в частині виникнення податкового боргу в сумі 6,0 тис. грн, що є частковим невиконанням умови договору, а саме невиконанням умови відносно недопущення виникнення заборгованості до бюджетів усіх рівнів за податками та зборами.

Внаслідок допущеного порушення вказаної умови договору покупцеві в ході перевірки нараховано штраф у розмірі 600,00 грн.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що після прийняття об`єкта приватизації за актом приймання-передавання покупець зобов`язаний зареєструвати право власності за собою в установленому законом порядку та строк; протягом одного року після підписання акта приймання-передавання перетворити (змінити організаційно-правову форму) юридичної особи об`єкта приватизації. Однак, органом приватизації встановлено, що на час складання акта перевірки покупець не став ані власником, ані правонаступником ДП ДШ "Криворізький", що призвело до порушення умов договору в частині зобов`язання покупця змінити організаційно-правову форму.

Так, на момент проведення перевірки, за даними оновлених 10.08.2020 реєстрів Міністерства юстиції України, ДП ДШ "Криворізький" є діючим державним підприємством, засновником якого є Регіональне відділення, а керівником (директором) - Ільченко Віктор Іванович, який не працює на державному підприємстві з 19.03.2019.

Покупець листом № 230 від 19.08.2020 надав інформацію з даного приводу, посилаючись на розгляд цього питання в Господарському суді Дніпропетровської області, проте в підтвердження не надав жодних документів.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наданого покупцем, право власності за відповідачем зареєстровано не на об`єкт приватизації, а на виробничий комплекс, що не є предметом договору купівлі-продажу.

Більш того, майно державного підприємства, що є складовою частиною активів підприємства перейшло у власність відповідача, а не до новоствореного товариства, у зв`язку з чим покупцем порушено пункт 5.5 договору.

Продавець наголошує на тому, що предметом договору купівлі-продажу був єдиний майновий комплекс, а не майно. Отже, за твердженням продавця, покупець є власником підприємства, а не майна підприємства, тому майно державного підприємства може бути зареєстроване лише за правонаступником, тобто новоствореним підприємством.

Однак, згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про припинення державного підприємства відсутній (арк. 65, том 1).

Окремо продавець зазначає, що відповідно до акту приймання-передавання від 19.02.2019 покупцю було передано основних засобів, що входять до складу об`єкта приватизації, в кількості 58 одиниць, з яких: нерухомого майна в кількості 13 одиниць; транспортних засобів - 5 одиниць;сільськогосподарської техніка, обладнання та цистерни - 22 одиниці; багаторічні насадження - 6 видів на 73 га; інше (офісна техніка, меблі, тощо) - 12 одиниць.

Листом № 230 від 19.08.2020 покупець повідомив, що право власності на це майно зареєстровано за відповідачем.

Проте, відповідно до вказаної інформації від 26.08.2020 № 221600954 та від 26.08.2020 № 221604669 покупець зареєстрував під № 947191412218 нерухоме майно частково (на 12 одиниць), які були в акті приймання-передавання від 19.02.2019.

Не зареєстровано 1 одиницю - ток (інв. № 35), який фактично є в наявності, що встановлено оглядом під час перевірки.

Крім того, в ході перевірки покупець надав копії технічних паспортів на 4 одиниці транспортних засобів, які в квітні та жовтні 2019 року зареєстровані за відповідачем.

Не зареєстровано 1 одиницю транспортного засобу - причіп 2ПТС-48875 (інв. № 22), який фактично є в наявності, що встановлено оглядом.

Щодо реєстрації одного об`єкта нерухомості та перереєстрації однієї одиниці транспортних засобів за покупцем, документів та інформації покупець до перевірки не надав.

Покупець у зауваженнях (вих. № 295 від 05.10.2020) щодо акту № 46-05/2020-ДКП (а. с. 30 31, том 1) зазначив, що відповідачем наразі вживаються заходи щодо перетворення (зміни організаційно-правової форми) юридичної особи Державне підприємство державний шовкорадгосп "Криворізький".

Зокрема, на підставі протоколу загальних зборів учасників відповідача від 24.06.2019 було прийнято рішення про реорганізацію Державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький" шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю "Шовкорадгосп "Криворізький". Дане рішення, за твердженням покупця, було подано державному реєстратору для внесення відомостей про його прийняття до Єдиного державного реєстру юридичні осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, однак державний реєстратор прийняв рішення про відмову у здійснення реєстрації вказаного рішення, мотивуючи це тим, що лише власник державного підприємства (в даному випадку відділення ФДМУ) вправі приймати рішення про перетворення такого державного підприємства.

Відповідач вказав, що (не погодившись з таким рішенням державного реєстратора) 01.08.2019 звернувся з відповідним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, але ухвалою суду від 09.08.2019 відповідачу було відмовлено у відкритті провадження у вказаній справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 було залишено без задоволення апеляційну скаргу відповідача на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2019.

Суди адміністративної юрисдикції у своїх ухвалах вказали, що дану справу слід розглядати в порядку господарського судочинства, тому відповідач звернувся з аналогічним позовом до Господарського суду Дніпропетровської області, але справу ще не розглянуто.

Здійснивши перевірку у базі даних «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що у серпні 2020 року відповідач звертався до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просив визнати недійсним рішення про відмову у проведенні державної реєстрації, прийняте державним реєстратором юридичних та фізичних осіб - підприємців Осматеско А.В., яким відмовлено у внесенні рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації Державного підприємства державний шовкрадгосп Криворізький", код ЄДРПОУ 00693322. Проте, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2020 позовну заяву і додані до неї документи у справі №904/4138/22 (суддя МАНЬКО Геннадій Валерійович) повернуто без розгляду.

Також, у зауваженнях щодо акту № 46-05/2020-ДКП покупець зазначив, що оскільки відповідач не значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як засновник Державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", то покупець не може змінити керівника підприємства у зв`язку з невизнанням державним реєстратором права відповідача приймати рішення щодо будь-яких змін з приводу державного підприємства.

Як вказав покупець, всі працівники державного підприємства, у тому числі і директор, подали заяви про звільнення та були звільнені і фактично роботу у підприємстві не виконують.

При цьому, в реєстрі відомості про директора змінено не було через викладені вище обставини.

Таким чином, ДП ДШ "Криворізький" не може мати заборгованості перед працівниками підприємства і заборгованості по сплаті інших бюджетних платежів.

Все придбане майно, яке підлягає державній реєстрації (нерухоме майно та транспортні засоби), за твердженням покупця, відповідач перереєстрував на себе.

Всі види діяльності підприємства збережено, жодних відповідних змін до реєстру не вносилось.

Крім того, покупець зауважив, що у 2019 році мала місце аналогічна перевірка з боку позивача, і при цьому жодних порушень встановлено не було.

Тому покупець вважає викладені в акті № 46-05/2020-ДКП висновки про наявність з боку відповідача порушень умов договору купівлі-продажу № 153 від 15.01.2019 необґрунтованими та недоведеними.

Позивач у своєму листі № 11-008-06282 від 02.11.2020 "Про надання висновків на зауваження" (а. с. 32, том 1) зазначив, що висновки в акті по виконанню покупцем кожного зобов`язання зроблені представниками органу приватизації за період з 06.12.2019 по 08.09.2020 з урахуванням визначених у договорі термінів їх виконання, які покупцем необхідно було дотримуватись.

Попередня поточна перевірка відповідача була проведена у період з 15.01.2019 по 05.12.2019, в ході якої були опрацьовані ті документи, які були надані відповідачем на той час та результати якої, разом із висновками по виконанню покупцем кожного зобов`язання, відображені в акті перевірки № 46-05/2019-ДКП від 05.12.2019.

Таким чином, зауваження покупця щодо акта поточної перевірки №46-05/2020-ДКП від 08.09.2020 позивачем не прийняті.

Пунктом 11.3 договору визначено, що у разі невиконання однією зі сторін умов договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду. При цьому об`єкт приватизації повертається у державну власність у порядку, встановленому чинним законодавством України.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням умов пункту 11.3 договору та положень Порядку здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1327 від 18.10.2018, Регіональним відділенням 17.12.2020 на адресу відповідача було направлено пропозицію № 114-12-07207 від 14.12.2020 щодо розірвання договору та сплати штрафних санкцій у зв`язку з невиконанням умов договору (а. с. 33-34, том 1) .

Покупець у листі щодо розірвання договору купівлі-продажу № 5 від 11.01.2021 (а. с. 36, том 1) вказав, що, на його переконання, вимога про розірвання договору є передчасною та не ґрунтується на законі, оскільки відповідачем виконуються умови договору та не порушуються зобов`язання. А всі наявні між сторонами договору спори щодо виконання його не ключових умов, відповідач вважає такими, що можуть бути вирішені без розірвання договору купівлі-продажу № 153 від 15.01.2019, тому відповідач повідомив позивача про неприйняття пропозиції останнього щодо розірвання договору купівлі-продажу № 153 від 15.01.2019.

Водночас суд встановив, що відповідач 16.11.2022 разом із заявою про відкладення розгляду справи долучив до матеріалів справи № 904/2406/21 рішення № 1608-2022 власника Державного підприємства Державний шовкорадгосп «Криворізький» від 16.08.2022 (арк. 172, том 1), у п. 1 якого вирішено припинити діяльність юридичної особи Державного підприємства Державний шовкорадгосп «Криворізький» шляхом реорганізації (перетворення) у товариство з обмеженою відповідальністю «Лісопитомник».

Крім цього, на підставі відомостей, розміщених на офіційному сайті Міністерства юстиції України у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд встановив, що ДП ДЕРЖАВНИЙ ШОВКОРАДГОСП «КРИВОРІЗЬКИЙ» станом на 30.11.2022 перебуває в стані припинення.

Наведені вище обставини і стали причиною виникнення спору, що розглядається судом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом первісного позову позивач за первісним позовом визначив стягнення 600,00 грн штрафу за невиконання умов договору купівлі-продажу від 15.01.2019 № 153, розірвання вказаного договору та повернення об`єкта державної власності у державну (комунальну) власність. Крім цього, позивач за первісним позовом просить суд визначити порядок виконання рішення, відповідно до якого рішення суду є підставою для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на виробничий комплекс, об`єкт нежитлової нерухомості: НІ, розташоване за адресою: вулиця Шевченко, будинок 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області за відповідачем.

Предметом зустрічного позову позивач за зустрічним позовом визначив визнання частково недійсним договору купівлі-продажу від 15.01.2019 № 153, а саме в п. 5.5 умову "протягом одного року після підписання акту приймання-передавання перетворити (змінити організаційно-правову форму) юридичну особу об`єкта приватизації".

Як вбачається спірні правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, є правовідносинами, що виникли з приводу приватизації державного майна.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, урегульовані Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна».

За змістом ст. 13 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні; викупу об`єктів приватизації.

У частинах 1, 2 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" визначено, що Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють, зокрема, такі основні повноваження: продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств; контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Статтею 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачено порядок оформлення угод приватизації. Так, під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

До договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов`язання сторін щодо: збереження основних видів діяльності підприємства; технічного переозброєння, модернізації виробництва (сума інвестицій) та енергомодернізації об`єкта; виконання встановлених мобілізаційних завдань; погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства; забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства; вимог та додаткових обмежень природоохоронного законодавства щодо користування об`єктом; оплати послуг юридичних та фізичних осіб (у разі їх залучення), пов`язаних із виконанням заходів з приватизації об`єктів державної власності, зокрема: проведення обов`язкового екологічного аудиту у випадках, передбачених законодавством; надання послуг радника у випадках, передбачених цим Законом; проведення оцінки майна в процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом.

З моменту переходу права власності на об`єкт приватизації покупець, який придбав об`єкт приватизації, зобов`язаний виконувати всі умови договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, та викупу об`єктів приватизації здійснює орган приватизації. Порядок здійснення контролю за виконанням зобов`язань, визначених у договорі купівлі-продажу, затверджує Фонд державного майна України.

Фонд державного майна України наказом № 1327 від 18 жовтня 2018 року затвердив Порядок здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації (далі по тексту - Порядок).

Згідно з пунктом 6 розділу І Порядку контроль за виконанням умов договору здійснює орган приватизації, який уклав такий договір. Функції контролю можуть бути передані іншому органу приватизації на підставі укладення тристороннього договору між органом приватизації, який уклав договір купівлі-продажу, органом приватизації, який здійснюватиме контроль у подальшому, та власником об`єкта приватизації.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку орган приватизації здійснює плановий та позаплановий контроль за виконанням умов договору шляхом:

проведення перевірки безпосередньо на об`єкті приватизації або у господарському товаристві, акції (частки) якого є об`єктом приватизації;

опрацювання документів щодо стану виконання умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації, отриманих від власників цих об`єктів на запит органів приватизації (документальний контроль);

опрацювання документів щодо виконання зобов`язань, визначених договорами купівлі-продажу об`єктів приватизації, отриманих від компетентних органів на запит органу приватизації;

складання акта за результатами проведення перевірки.

За результатами перевірки складається акт поточної або підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу (далі - акт) за формою, затвердженою цим наказом (пункт 7 розділу ІІ Порядку).

Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Порядку, якщо під час перевірки виконання умов договору представником органу приватизації встановлено, що умови договору виконано у повному обсязі, складається акт підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу за формою, наведеною в додатку 2 або 4 до цього Порядку.

Підсумковий акт складається за результатами проведення документарної/виїзної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій (часток), об`єкта приватизації після опрацювання документів щодо стану виконання умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації, отриманих від власників цих об`єктів та/або від компетентних органів на запит органів приватизації.

Акт перевірки після підписання відповідними сторонами подається для затвердження уповноваженій посадовій особі органу приватизації відповідно до розподілу функціональних обов`язків.

У всіх інших випадках результати перевірок виконання умов договорів оформлюються актами поточних перевірок за формою, затвердженою нормативно-правовим актом.

Згідно зі статтею 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство або його частина можуть бути об`єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки (пункт 13 частини першої статті 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

Так, обов`язки покупця визначені розділом 5 договору.

Згідно з п. 5.3.1 договору покупець зобов`язаний забезпечити збереження основних видів діяльності підприємства, які є на момент укладання договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу протягом 5 (п`яти) років, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який є невід`ємною частиною договору.

Суд звертає увагу на акт № 46-05/2019-ДКП від 05.12.2019 (арк. 73-78, том 1), у якому позивач доходив висновку, що п. 5.3.1 договору фактично виконується, оскільки у безкоштовному запиті з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.11.2019 про детальну інформацію щодо ДП ДЕРЖАВНИЙ ШОВКОРАДГОСП «КРИВОРІЗЬКИЙ» зазначені його основні види діяльності.

У акті № 46-05/2020-ДКП від 08.09.2020 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства ДП ДЕРЖАВНИЙ ШОВКОРАДГОСП «КРИВОРІЗЬКИЙ», що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вулиця Шевченко, будинок 9, від 15.01.2019 № 153 (далі акт № 46-05/2020-ДКП від 08.09.2020) позивач встановив, що діяльність ДП ДЕРЖАВНИЙ ШОВКОРАДГОСП «КРИВОРІЗЬКИЙ» у період з 31.03.2019 до 28.08.2020 не здійснювалася. Вказане підтверджується даними балансів державного підприємства по яким не відображені у період з 31.03.2019 до 01.07.2020 будь-які господарські операції, не надано до перевірки по підприємству жодних документів здійснення господарської діяльності тощо.

У зауваженнях до акту № 46-05/2020-ДКП від 08.09.2020 відповідач стверджує, що всі види діяльності підприємства збережені, жодних змін до реєстру не вносилося.

У відповідь на зауваження відповідача позивач надав свої висновки (арк. 32, том 1), у яких зазначив, що поточна перевірка виконання умов договору була проведена на підставі наданих саме відповідачем до перевірки документів, пояснень та іншої інформації.

Суд також встановив, що на підставі відомостей, розміщених на офіційному сайті Міністерства юстиції України у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.11.2022 основним видом діяльності ДП ДЕРЖАВНИЙ ШОВКОРАДГОСП «КРИВОРІЗЬКИЙ» є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Проте дійсно даними балансів ДП ДЕРЖАВНИЙ ШОВКОРАДГОСП «КРИВОРІЗЬКИЙ» у період з 31.03.2019 до 01.07.2020 не відображені будь-які господарські операції (арк. 109-115, том 1).

Згідно з п. 5.3.2 договору покупець зобов`язаний забезпечити погашення наявної заборгованості підприємства.

У акті № 46-05/2020-ДКП від 08.09.2020 позивач доходить висновку, що відповідно до наданих покупцем копій балансів ДП ДЕРЖАВНИЙ ШОВКОРАДГОСП «КРИВОРІЗЬКИЙ» (звітів про фінансовий стан) станом на 31.03.2019, 31.12.2019, 30.06.2020 змін до статей балансу не проводилося, діяльність державного підприємства по бухгалтерському обліку не відображалася. Крім цього, дебіторська заборгованість з бюджетом складає 8,0 тис. грн з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інша дебіторська заборгованість 2,0 тис. грн, кредиторська заборгованість до бюджету 6,0 тис. грн (єдиний податок 5,0 тис. грн, НДФЛ 0,9 тис. грн, військовий збір 0,1 тис. грн, інша поточна заборгованість 206,0 тис. грн).

Суд звертає увагу, що за аналогічних показників у акті № 46-05/2019-ДКП від 05.12.2019 позивач дійшов висновку, що у 2019 році п. 5.3.2 договору фактично виконувався.

Згідно з п. 5.3.2 договору покупець зобов`язаний забезпечити недопущення виникнення заборгованості підприємства з виплати заробітної плати його працівникам, по платежах до пенсійного фонду, до бюджетів усіх рівнів за податками та зборами.

З урахуванням наданих до перевірки балансів (звітів) ДП ДЕРЖАВНИЙ ШОВКОРАДГОСП «КРИВОРІЗЬКИЙ» з`ясовано, що у останнього виник податковий борг у сумі 6,0 тис. грн. Вказане підтверджується актом № 46-05/2020-ДКП від 08.09.2020 (арк. 25 зворот, том 1) і свідчить про часткове невиконання умов договору.

Щодо первісних вимог про стягнення штрафу

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд встановив, що в даному випадку розмір штрафних санкцій (штрафу) визначений Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», зокрема його ст.29 (Відповідальність за порушення законодавства про приватизацію).

Так, у абз. 6 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначено, що у разі повного або часткового невиконання умов договорів купівлі-продажу встановлюється, зокрема, така відповідальність покупців:

- у разі невиконання покупцем умов договору купівлі-продажу майна (акцій, часток) підприємства щодо виникнення податкового боргу покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків суми податкового боргу.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача штраф у розмірі 600,00 грн (6.000,00 грн податкового боргу / 100 х 10).

Господарський суд перевірив розрахунок штрафу та визнав його арифметично і методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо первісних позовних вимог про розірвання договору, повернення майна та визначення порядку виконання рішення

Згідно з п. 5.5 договору покупець, після прийняття об`єкта приватизації за актом приймання-передавання, зобов`язаний зареєструвати право власності за собою в установленому порядку та строк.

Протягом одного року після підписання акта приймання-передачі перетворити (змінити організаційно-правову форму) юридичну особу об`єкта приватизації.

Покупець є правонаступником майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків придбаного об`єкта приватизації відповідно до діючого законодавства України.

Порушення договору полягає у тому, що на час складання акта № 46-05/2020-ДКП від 08.09.2020 покупець (відповідач) не став ані власником, ані правонаступником ДП ДЕРЖАВНИЙ ШОВКОРАДГОСП «КРИВОРІЗЬКИЙ».

Відповідно до частини першої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (статті 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

За змістом частини першої статті 56 ГК України суб`єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону (стаття 59 ГК України).

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно зі статтею 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є: 1) несплата протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов; 2) невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк; 3) подання органу приватизації неправдивих відомостей; 4) сплата за об`єкт приватизації коштів, отриманих з порушенням вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 5) невиконання зобов`язання покупця щодо недопущення скорочення чисельності працівників з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу; 6) продаж або в інший спосіб відчуження покупцем приватизованого об`єкта особам, визначеним частиною другою статті 8 цього Закону, протягом виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу.

На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду (частина 9 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна").

Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 24.05.2022 у даній справі вказав (арк. 96-97, том 1), що згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Так, Верховний Суд у постанові від 24.05.2022 у цій справі вказав, що оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17).

Крім того, виходячи зі змісту ст. 651 ЦК України, положеннями зазначеної норми передбачено також можливість розірвання договору за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом або договором.

Таким чином, Верховний Суд у постанові від 24.05.2022 у цій справі вказав, що під час вирішення спору у справі № 904/2406/21 суди мали достеменно встановити обставини як щодо наявності/відсутності факту порушення відповідачем умов спірного договору, так і щодо наявності/відсутності критерію істотності порушення договору у розумінні положень статті 651 Цивільного кодексу України.

Надаючи оцінку виявленим порушенням умов договору суд не вбачає їх істотності, оскільки позивач не надає суду ані доказів, ані обґрунтувань того чого саме позбавляється позивач і якою мірою.

Так, у розумінні положень ч. 2 ст. 651 ЦК України істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Водночас визначення мети та предмета договору наведене у п. 1.1 договору, згідно з яким покупець зобов`язався прийняти об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови.

Доречно вказує позивач за первісним позовом, що Держава Україна, укладаючи спірний договір, зменшила частку державної власності у структурі економіки України, проте Фонд не надає суду доказів неефективного управління відповідачем за первісним позовом вказаним майном.

В той же час, суд враховує, що виявити неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору є недостатньою підставою для його розірвання.

Позивач не вказав на існування об`єктивних обставин, що склалися у нього через наявність яких він вимагає розірвання договору.

Більш того, позивач не повідомив суду і про наявність шкоди, яка була завдана Державі Україна в результаті неналежного виконання умов укладеного між сторонами договору.

Крім цього, надаючи оцінку діям відповідача, суд встановив, що 24.06.2019 відповідач прийняв рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 24/06-1, яким, зокрема, вирішив реорганізувати ДП ДЕРЖАВНИЙ ШОВКОРАДГОСП «КРИВОРІЗЬКИЙ», що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вулиця Шевченка, будинок 9 шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю «Шовкрадгосп» «Криворізький» з юридичною адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вулиця Шевченка, будинок 9.

Повідомленням від 26.06.2019 за вих. № 79 вирішено зупинити розгляд документів, поданих для державної реєстрації (арк. 90, том 1). Також матеріали справи містять повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації (арк. 91, том 1).

В силу абз. 13 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» з моменту переходу права власності на об`єкт приватизації покупець, який придбав об`єкт приватизації, зобов`язаний виконувати всі умови договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.

Дійсно з матеріалів справи вбачається неналежне виконання з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору, проте вбачається і вжиття відповідачем заходів задля виконання умов укладеного між сторонами договору.

Також суд встановив, що відповідач прийняв рішення № 1608-2022 від 16.08.2022 власника ДП ДЕРЖАВНИЙ ШОВКОРАДГОСП «КРИВОРІЗЬКИЙ» (арк. 172, том 1), згідно з яким вирішив припинити діяльність юридичної особи ДП ДЕРЖАВНИЙ ШОВКОРАДГОСП «КРИВОРІЗЬКИЙ» шляхом реорганізації (перетворення) у Товариство з обмеженою відповідальністю «Лісопитомник» (п. 1).

На підставі відомостей, розміщених на офіційному сайті Міністерства юстиції України у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.11.2022, суд встановив, що ДП ДЕРЖАВНИЙ ШОВКОРАДГОСП «КРИВОРІЗЬКИЙ» перебуває у стані припинення.

Приймаючи рішення у справі суд бере до уваги, що відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18).

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 24.05.2022 у цій справі вказав, що під час вирішення спору у справі № 904/2406/21 суди достеменно не з`ясували чи підпадатиме під істотне порушення умов спірного договору, як підстави для його дострокового розірвання у судовому порядку, зокрема, нездійснення покупцем перетворення (зміни організаційно-правової форми) юридичної особи (державного підприємства) об`єкта приватизації, зважаючи на неможливість (і про це зазначили самі суди попередніх інстанцій у оскаржених судових рішеннях) самостійного виконання такого обов`язку виключно самим покупцем.

Оскільки з встановлених вище обставин справи вбачається неможливість самостійного виконання виключно самим покупцем обов`язку з перетворення (зміни організаційно-правової форми) юридичної особи (державного підприємства) об`єкта приватизації, суд дійшов висновку, що невиконання такого обов`язку не є істотним порушенням договору та, відповідно, не є достатньою підставою для його розірвання.

З огляду на зазначені вище, встановлені судом фактичні обставини справи, задоволення судом позову щодо розірвання договору саме з тих підстав, які у ньому зазначені, є передчасним, а тому, суд доходить висновку про відмову у задоволенні первісного позову в частині розірвання спірного договору.

Оскільки позовна вимога про повернення об`єкта державної власності єдиного майнового комплексу Державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: вулиця Шевченко, будинок 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1331 від 18.10.2018 є нерозривно поєднаними із розірванням договору та фактично похідними від такої вимоги, у їх задоволенні також належить відмовити, а також у клопотанні про визначення порядку виконання рішення.

Щодо зустрічної вимоги при визнання договору недійсним в частині

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Згідно з ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Так, одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (пункт 2 частини другої 2 статті 16 ЦК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першої-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У зустрічному позові позивач за зустрічним позовом вказує, що сторони договору помилково включили до договору обов`язок відповідача змінити організаційно-правову форму ДП ДЕРЖАВНИЙ ШОВКОРАДГОСП «КРИВОРІЗЬКИЙ», оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язку чи права або загалом будь-якої можливості для юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю прийняти та реалізувати рішення про перетворення (зміну організаційно-правової форми) державного підприємства.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

У ст. 108 ЦК України зазначається, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Отже правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Цивільне право розрізняє дві форми правонаступництва - універсальне та сингулярне. При універсальному правонаступництві до правонаступника разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. При сингулярному правонаступництві до правонаступника переходить тільки певне право кредитора.

При цьому правонаступництво в разі реорганізації юридичної особи є саме універсальним.

Як уже зазначалося, спірні правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, є правовідносинами, що виникли з приводу приватизації державного майна, а тому вони регулюються Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», норми якого є спеціальними відносно інших норм права.

Питання правонаступництва при приватизації державного і комунального майна урегульовані у статті 28 цього Закону, що має назву «Правонаступництво власників».

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

Аналіз наведеної норми Закону з огляду на її назву та зміст свідчить про те, що передбачене цієї нормою правонаступництво стосується саме осіб, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, тобто стосується саме покупця (власника) об`єкта приватизації, який в порядку правонаступництва і набуває майнових прав приватизованого підприємства.

При цьому передбачене цією нормою правонаступництво хоча і є частковим, оскільки обмежується правом постійного користування земельною ділянкою, проте усі інші майнові права приватизованого підприємства передаються новому власнику в порядку правонаступництва у повному обсязі.

Так, в розумінні частини першої статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», саме позивач як покупець та новий власник приватизованого об`єкта є правонаступником прав та обов`язків ДП ДЕРЖАВНИЙ ШОВКОРАДГОСП «КРИВОРІЗЬКИЙ».

Більш того, незважаючи на те, що рішення у справі № 908/1260/20 прийнято за інших обставин, проте з нього випливає реалізована можливість Товариства з обмеженою відповідальністю стати правонаступником Державного підприємства (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2021 у справі №908/1260/20).

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач за зустрічним позовом не довів того, що п. 5.5 договору не відповідає положенням Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», норми якого є спеціальними відносно інших норм права. В разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

Приймаючи рішення, суд взяв до уваги висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.11.2022 у справі №911/1189/21.

За результатами розгляду зустрічного позову, суд визнав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки у задоволенні зустрічного позову було відмовлено з підстав його необґрунтованості, позовна давність не застосовується, про що прямо вказано у ч. 1 ст. 261 ЦК України.

Відповідно ст. ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язку доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд первісні позовні вимоги визнав частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а у задоволенні зустрічних позовних вимог вирішив відмовити у повному обсязі.

Судові витрати

Суд встановив, що за приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 становить 2270,00 грн.

Оскільки позивач з позовом звернувся до суду у 2021 році для вказаного позову діють ставки судового збору визначені на 2021 рік.

Позивач за первісним позовом заявив такі позовні вимоги:

1) стягнення з ТОВ "Вільний Посад" штрафу у розмірі 600,00 грн за невиконання умов договір купівлі-продажу від 15.01.2019 № 153 об`єкту державної власності єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: вул. Шевченко, б. 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області, (майнова вимога);

2) розірвання договору купівлі-продажу № 153 від 15.01.2019 об`єкту державної власності єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою; вул. Шевченко, б. 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області, (немайнова вимога);

3) повернення об`єкта державної власності єдиний майновий комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: вул. Шевченко, б. 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1331 від 18.10.2018, (майнова вимога).

Позивач за зустрічним позовом заявив такі вимоги:

1) визнання частково недійсним договору купівлі-продажу від 15.01.2019 № 153 об`єкту державної власності єдиного майнового комплексу Державного підприємства Державний шовкорадгосп "Криворізький", розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький р-н, с. Лісопитовник, вул. Шевченко, буд. 9, а саме в п. 5.5 умову "протягом одного року після підписання акту приймання-передавання перетворити (змінити організаційно-правову форму) юридичну особу об`єкта приватизації" (немайнова вимога).

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином щодо первісного позову, за 1 немайнову вимогу необхідно сплатити 2.270,00 грн.

Щодо майнових вимог у первісному позові, то вони складаються з двох частин: стягнення з ТОВ "Вільний Посад" штрафу у розмірі 600,00 грн за невиконання умов договору купівлі-продажу від 15.01.2019 № 153 і повернення об`єкта державної власності єдиний майновий комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький".

Судовий збір щодо стягнення штрафу у розмірі 600,00 грн складає 2.270,00 грн, оскільки відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна, вартість об`єкта державної власності єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький" визначена у судовому рішенні і становить 2.220.000,00 грн, у зв`язку з чим судовий збір в цій частині підлягає сплаті в розмірі 33.300,00 грн (2.220.000,00 грн х 1,5%).

Так, за первісним позовом позивач мав сплатити судовий збір у загальному розмірі 37.840,00 грн (2.270,00 грн + 2.270,00 грн + 33.300,00 грн).

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27.01.2022 у справі №904/2406/21.

При цьому суд відзначає, що вимога про визначення порядку виконання рішення (відповідно до якого рішення суду є підставою для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на виробничий комплекс, об`єкт нежитлової нерухомості: НІ, розташоване за адресою: вулиця Шевченко, будинок 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області за відповідачем) фактично є клопотанням заявленим в порядку ч. 1 ст. 239 ГПК України (суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні) і його подання не підлягає оплаті судовим збором.

За первісним позовом фактично сплачено судовий збір у розмірі 9.080,00 грн, що підтверджується платіжним документом № 461 від 05.03.2021 (арк. 11, том 1).

Недоплата судового збору за первісним позовом складає 31.030,00 грн.

За одну немайнову вимогу заявлену у зустрічній позовній заяві слід сплатити судовий збір у розмірі 2.270,00 грн, який і був фактично сплачений відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 461 від 02.04.2021 (а. с. 55, том 1).

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27.01.2022 у справі №904/2406/21.

При подані апеляційної скарги ТОВ «Вільний Посад», оскаржуючи рішення місцевого суд у повному обсязі, сплатило лише 13.620,00 грн судового збору. Недоплата складає 46.545,00 грн.

При поданні касаційної скарги ТОВ «Вільний Посад» сплатило 80.220,00 грн, тобто у повному обсязі.

У п. 6.1. Постанови Верховного Суду від 24.05.2022 у cправі №904/2406/21 вказано, що у зв`язку зі скасуванням оскаржених рішення і постанови у справі та передачею справи на новий розгляд розподіл судових витрат здійснюватиме господарський суд, який прийматиме рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Загальна сума судового збору за розгляд справи першою (40.110,00 грн), апеляційною (60.165,00 грн) та касаційною інстанціями (80.220,00 грн) становить 180.495,00 грн.

Із цією суми (180.495,00 грн) на ТОВ «Вільний Посад» слід покласти судові витрати:

- за розгляд зустрічної позовної вимоги (у задоволені якої відмовлено) першою (2.270,00 грн), апеляційною (3.405,00 грн) та касаційною інстанціями (4.540,00 грн), разом 10.215,00 грн;

- за розгляд первісної вимоги про стягнення штрафу (яку задоволено) першою (2.270,00 грн), апеляційною (3.405,00 грн) та касаційною інстанціями (4.540,00 грн), разом 10.215,00 грн.

Тобто на ТОВ «Вільний Посад» слід покласти судові витрати у розмірі 20.430,00 грн (10.215,00 грн + 10.215,00 грн).

Відповідно на Фонд слід покласти судові витрати у розмірі 160.065,00 грн (180.495,00 грн 20.430,00 грн).

Водночас ТОВ «Вільний Посад» загалом сплатило до бюджету 96.110,00 грн.

Таким чином Фонд має компенсувати на користь ТОВ «Вільний Посад» 75.680,00 грн (96.110,00 20.430,00 грн).

Фонд загалом сплатив до бюджету 9.080,00 грн, компенсувати на користь ТОВ «Вільний Посад» Фонд має 75.680,00 грн. Таким чином сума, яку Фонд має доплатити до бюджету, становить 75.305,00 грн (160.065,00 грн (9.080,00 грн + 75.680,00 грн) = 75.305,00 грн).

Таким чином, сума сплаченого до бюджету судового збору Фондом (9.080,00 грн), ТОВ «Вільний Посад» (96.110,00 грн) та сума, яка підлягає стягненню з Фонду до бюджету (75.305,00 грн) і становить загальна сума судового збору за розгляд справи усіма інстанціями, а саме 180.495,00 грн.

Врахувавши часткове задоволення первісних позовних вимог, недоплату позивачем за первісним позовом судового збору, сплату відповідачем за первісним позовом судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, суд здійснив розподіл судових витрат, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, і визнав, що позивач за первісним позовом має компенсувати відповідачу за первісним позовом судовий збір у загальному розмірі 75.680,00 грн. Крім цього, позивач має внести до Державного бюджету України недоплачений судовий збір у загальному розмірі 75.305,00 грн (в т.ч. недоплачений ТОВ «Вільний Посад» судовий збір за подання апеляційної скарги /в порядку компенсації/).

Суд вважає за потрібне вказати, що визначення ставок судового збору здійснювалося з урахуванням позиції Верховного Суду, яка викладена в ухвалі від 27.01.2022 у справі №904/2406/21 (арк. 51-55, том 2) та з урахуванням недоплаченого відповідачем судового збору за апеляційною скаргою.

Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісні позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" (Україна, 53070, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, село Вільний Посад, ВУЛИЦЯ МІЧУРІНА, будинок 1/В; ідентифікаційний код 36721871) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6; ідентифікаційний код 42767945) 600,00 грн (шістсот грн 00 к.) штрафу за невиконання умов договору купівлі-продажу від 15.01.2019 №153 об`єкта державної власності єдиного майнового комплексу Державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: вулиця Шевченка, будинок 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області.

В решті первісних вимог (про розірвання договору, повернення майна) та визначення порядку виконання рішення відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6; ідентифікаційний код 42767945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" (Україна, 53070, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, село Вільний Посад, ВУЛИЦЯ МІЧУРІНА, будинок 1/В; ідентифікаційний код 36721871) 75.680,00 грн (сімдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят грн 00 к.) судового збору за розгляд справи першою, апеляційною та касаційною інстанціями.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6; ідентифікаційний код 42767945) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) 75.305,00 грн (сімдесят п`ять тисяч триста п`ять грн 00 к.) судового збору.

Видати наказ(и) після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 02.12.2022.

Суддя С.А. Дупляк