Ухвала

від 18.11.2022 по справі 2-1061/10

БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-п/593/5/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Бережанський районний суд Тернопільської області

"18" листопада 2022 р.

у складі:

головуючого судді Німко Н.П.

при секретарі судового засідання Олексів О.Б.

з участю:

представника відповідача( заявника) адвоката Сивака Т.М.

відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області заяву представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Сивака Тараса Миколайовича про перегляд заочного рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2010 року у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Тарас Сивак, діючи як представник відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подав до суду заяву про перегляд заочного рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2010 року у справі за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Також, одночасно із поданням цієї заяви адвокат Тарас Сивак подав до суду заяву про поновлення строку на подання заяви про перегляд вказаного заочного рішення, посилаючись на те, що «адресовані відповідачу поштові відправлення із судовими повістками та рішенням суду були повернуті до суду», «на момент розгляду даної справи судом систематично перебувала на лікуванні, а відтак не отримувала жодних судових повісток», «зазначене заочне рішення суду було одержано Відповідачем 14.06.2022».

Ухвалою суду від 27 червня 2022 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без руху з підстав відсутності доказів поважності причин неявки у судове засідання відповідачки.

На виконання вказаної ухвали суду адвокат Тарас Сивак подав довідку КНП «Центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги» Бережанської міської ради №43, із якої вбачається, що ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні з 16.03.2009 по 27.03.2009, з 05.12.2010 по 15.12.2010, з 04.02.2013 по 14.02.2013, з 14.02.2016 по 26.02.2016, з 25.09.2016 по 10.10.2016.

Ухвалою суду від 14 липня 2022 року, заявниці (відповідачці) ОСОБА_3 відмовлено у поновленні строків на подання заяви про перегляд заочного рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2010 року у цивільній справі за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заяву, подану представником відповідачки ОСОБА_3 адвокатом Сивак Тарасом про перегляд заочного рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2010 року у цивільній справі за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.

У подальшому, постановою колегії суддів Тернопільського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року вищевказана ухвала суду першої інстанції скасована, справа за згаданою заявою направлена до Бережанського районного суду Тернопільської області для продовження розгляду.

На виконання згаданого рішення суду апеляційної інстанції, 25 жовтня 2022 року Бережанським районним судом Тернопільської області ухвалою відкрите провадження за згаданою заявою про перегляд заочного рішення суду й призначено судовий розгляд по суті.

У судовому засіданні по розгляду вказаної заяви, представник заявниці (відповідачки ОСОБА_3 ) адвокат Сивак Т.М. заяву про перегляд вищезазначеного заочного рішення підтримав, просить задовольнити з підстав у ній зазначених. А саме:

-Про розгляд справи судом відповідачка ОСОБА_3 не знала, оскільки на момент її розгляду систематично перебувала на лікуванні, а відтак не отримувала жодних судових повісток. Щодо наявних у справі поштових відправлень із суду не адресу відповідачки із відміткою про їх вручення адресату адвокат Сивак Т.М. пояснив, що такі адресовані відповідачу поштові відправлення із судовими повістками та рішенням суду були повернуті до суду, без особистого підпису його довірительки про їх отримання, на них є лише підпис уповноваженого працівника пошти, що вони були вручені адресату, але він (представник) не вважає це належним врученням такого повідомлення адресату та заперечив отримання такої кореспонденції з суду його довірителькою; зазначене заочне рішення суду було одержано відповідачкою ОСОБА_3 лише 14.06.2022.

-Також відповідачка зазначає, що у матеріалах справи відсутній належним чином оформлений розрахунковий документ, який підтверджує факт видачі\перерахування позичальнику кредитних коштів та згідно якого можна було б встановити суму, яку позивач надав\перерахував згідно кредитного договору. Також вважає, що позивачем не надано до суду належних доказів того, що відповідач заборгував ВАТ КБ «Надра» (станом на 21 жовтня 2020 року) саме 6201, 63 дол. США, що еквівалентно 49064,82 грн. Зазначає, що починаючи з 2008 року позичальником ОСОБА_1 сплачувалися кошти в рахунок виконання зобов`язань перед Позивачем, що підтверджується відповідними квитанціями. Додані до позову документи не містять розрахунку заборгованості відповідача по тілу кредиту та відомостей про внесення позичальником платежів згідно умов кредитного договору в період з 2008 року по грудень 2010 року. У цій частині представник заявниці піддає критиці та сумніву повноту й належність наданих стороною позивача доказів, а відтак й безспірність таких доказів існування вказаної заборгованості, стверджує, що є докази, не відомі суду, а саме: квитанції про погашення частини заборгованості за кредитом і на цю суму ймовірний розмір заборгованості, визначений рішенням суду до стягнення повинен бути зменшений ( на яку суму представник не вказав).

-Також вказано про необґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача одночасно нарахованих штрафу та пені, оскільки не зазначено за які порушення кредитного договору нараховані такі невигідні для відповідача правові наслідки.

Підсумовуючи свою заяву, представник відповідача адвокат Сивак Т.М. зазначив, що відповідачка не могла заперечити незаконно нараховану кредитором суму заборгованості до ухвалення судом рішення, оскільки про розгляд судом даної справи їй не було відомо і вважає, що вищезазначені обставини та докази у своїй сукупності мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Поряд з цим, у судовому засіданні представник заявниці фактично визнав, що з 2016 року з пенсії його довірительки відбувалися стягнення коштів на погашення заборгованості за кредитним договором, який був предметом згаданого судового рішення. Однак відповідачка ОСОБА_3 вважала, що це банк самостійно стягує з її пенсійного рахунку таку заборгованість, але аж ніяк, що це стягнення відбувається за рішенням суду. Лише у 2022 році, ознайомившись із матеріалами цивільної справи за згаданим позовом, його довірителька дізналася про таке рішення суду й отримала його копію та подала заяву про його перегляд, оскільки із ним не погоджується із вищезгаданих підстав.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заяву про перегляд заочного рішення підтримала. Поряд з цим пояснила суду, що вона особисто була позичальником коштів на підставі кредитного договору, який був предметом згаданої судової справи. Відповідачі ОСОБА_2 (її чоловік) та заявниця ОСОБА_3 (її свекруха), були її поручителями за таким кредитним договором. Кошти по кредиту були визначені у доларах США в тій сумі, що вказана у договорі; отримала вона їх у касі банку (за згодою) у гривневому еквіваленті по курсу НБУ. У подальшому вони з чоловіком частково сплачували кредит. Підтвердила, що восени 2010 року вони з чоловіком та свекруха відповідачка (заявниця) ОСОБА_3 отримали виклики до суду по розгляду цивільної справи за позовом банку про стягнення заборгованості за згаданим кредитним договором. Вони були у суді, отримали також повідомлення про необхідність явки у судові засідання. Однак на суд не ходили і справа була вирішена за їх відсутності. У подальшому, на їх адресу прийшли копії рішення суду про стягнення з них на користь банку заборгованості за згаданим кредитним договором. Пригадує, що її чоловік на той час фактично жив із нею (дружиною) в с.Баранівка Бережанського району, а зареєстрованим він був в с.Шибалин Бережанського району ( разом із матір`ю). Кореспонденція з суду надходила на його зареєстровану адресу і її отримувала мати, після цього передаючи йому ті листи. А тому вона ( відповідачка ОСОБА_1 ) категорично наголосила, що листи із суду на своє ім`я ОСОБА_3 також отримувала, про судовий розгляд свекруха знала і про те, яке рішення суд прийняв, їй також було відомо. У подальшому, впродовж 2016 року, свекруха сказала їм, що з її пенсії почали стягувати заборгованість на користь банку за згаданим договором, на виконання рішення суду. Із них з чоловіком стягнення не здійснювали, оскільки у них не було офіційного джерела доходу. На той час вони з чоловіком усно домовилися із свекрухою (заявницею ОСОБА_3 ), що стягнення з її пенсії на погашення їх боргу вони їй будуть повертати готівкою, аж до погашення всього боргу. На що та погодилася. За своїми підрахунками, вважають, що на даний час вони повністю погасили заборгованість перед банком за вказаним рішенням суду. Однак, стягнення з пенсії свекрухи по невідомій причині відновилися, що змусило їй звернутися у державну виконавчу службу за роз`ясненням. На що працівники ДВС не змогли надати пояснень на чию користь відраховувалася кошти з пенсії свекрухи, сказали (усно), що по виконавчому провадженню за згаданим рішенням, така заборгованість не погашена. На даний час, вони (відповідачі), як боржники за вказаним виконавчим провадженням, фактично вважають, що грошові кошти, стягнені із пенсії відповідачки ( боржника) ОСОБА_3 , і які вони (відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ) повністю їй повернули, були зараховані в погашення заборгованості, визначеної згаданим судовим рішенням. Розмір суми визначеної судом як борг, відповідачка не оспорила, як і розмір коштів, отриманих за вказаним кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомив суду, що повністю підтримує всі пояснення, які дала суду його дружина ОСОБА_5 . Щодо суперечливості повідомленої ним та його дружиною й адвокатом Сиваком Т.М. інформації про час, коли ОСОБА_3 стало відомо про рішення суду, пояснив, що адвокат не знає цієї інформації, а вони ( як члени родини) володіють такою інформацією і вона є правдивою.

Також у судовому засіданні досліджені документи, які додані до заяви в її обґрунтування ( а.с.5-7):

-квитанція №147 (дата здійснення операції 16 липня 2008 року), згідно якої платник ОСОБА_1 сплатила 141,30 долар США, еквівалент у гривнях 682,45 грн. призначення платежу на «погашение кр. ОСОБА_1 согл. дог. № 2\2008-МКБ-2978223168-0000749708-764884»;

-квитанція №39 (дата здійснення операції 05 травня 2010 року), згідно якої платник ОСОБА_1 сплатила 6,30 доларів США, еквівалент у гривнях 49,93 грн. призначення платежу на «погашення кр. ОСОБА_1 согл. дог. № 2\2008-МКБ-2978223168-0000749708-764884»;

-квитанція №704 (дата здійснення операції 17 червня 2010 року), згідно якої платник ОСОБА_1 сплатила 7,00 доларів США, еквівалент у гривнях 55,39 грн. на «погашення кр. ОСОБА_1 согл. дог. № 2\2008-МКБ-2978223168-0000749708-764884»;

-квитанція №407, (дата здійснення операції 18 травня 2010 року), згідно якої платник ОСОБА_1 сплатила 6,00 доларів США, еквівалент у гривнях 49,93 грн. на «погашення кр. ОСОБА_1 согл. дог. № 2\2008-МКБ-2978223168-0000749708-764884»;

-квитанція №45, (дата здійснення операції 30 грудня 2010 року), згідно якої платник ОСОБА_1 сплатила 9,00 доларів США, еквівалент у гривнях 74,66 грн. на «погашення кр. ОСОБА_1 согл. дог. № 2\2008-МКБ-2978223168-0000749708-764884».

У відповідності до довідки №-43 ( без дати), ОСОБА_3 хворіє рядом захворювань та знаходилася на стаціонарному лікуванні з 16 березня 2009 по 27 березня 2009 року, з 05 грудня 2010 по 15 грудня 2010 року, з 04 лютого 2013 по 14 лютого 2013 року, з 14 лютого 2016 по 26 лютого 2016 року, з 25 вересня 2016 по 10 жовтня 2016 року ( а.с. 15 ).

Також судом оглянуто й досліджено матеріали цивільної справи №-2-1061\10 в частині, що стосується поінформованості учасників справи про судові засідання.

Так, згідно відомостей у повідомленнях про вручення поштових рекомендованих відправлень з Бережанського районного суду Тернопільської області по справі №-2-1061 на адресу ОСОБА_3 (с.Шибалин Бережанського району Тернопільської області), вони нею отримані 24 листопада 2010 року, 17 грудня 2010 року, 04 лютого 2011 року, що підтверджено підписом працівника відділення поштового зв`язку (а.с. а.с 27, 36, 46).

Отже,дослідивши вказанузаяву,заслухавши поясненняучасників справи,які з!явилисяу судовезасідання,дослідивши доданідо заявидокументи таматеріали цивільноїсправи,суд вважає, що заява відповідача про перегляд згаданого заочного рішення суду не підлягає до задоволення. До такого висновку суд прийшов виходячи з таких підстав.

У відповідності до п.1 ч.3, ч.4 ст.287ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Частинами 1, 2 статті 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позову заяву і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом вставлено наступне.

Заочним рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2010 року позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Тернопільське регіональне управління задоволено в повному обсязі. Вирішено стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» виниклу станомна 21жовтня 2010року заборгованістьза кредитнимдоговором №2/2008-МКБвід 17січня 2008р.в розмірі49064(сорокдев`ять тисячшістдесят чотири)гривні 82коп. Таке рішення суду має законну силу.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про те, що її неявка в судове засідання відбулася з поважних причин, виходячи за наступного.

Так, згідно відомостей у повідомленнях про вручення поштових рекомендованих відправлень з Бережанського районного суду Тернопільської області по справі №-2-1061 на адресу ОСОБА_3 (с.Шибалин Бережанського району Тернопільської області), вони нею отримані 24 листопада 2010 року, 17 грудня 2010 року, 04 лютого 2011 року, що підтверджено підписом працівника відділення поштового зв`язку (а.с. а.с 27, 36, 46). Заперечень щодо дати і часу судових засідань у відповідачки не було, жодних заяв, як по суті справи, так і інших, пов`язаних із її неявкою до суду вона не подала.

Також, як вбачається із заяви про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, представник відповідачки зазначив, що відповідачка отримала рішення суду лише 14 червня 2022 року.

Однак викладені в заяві обставини не знайшли свого підтвердження в ході перевірки матеріалів справи.

Так, копію рішення суду відповідачка ОСОБА_3 отримала 04 лютого 2011 року, про що свідчить відмітка у повідомленні про вручення адресату рекомендованого поштового відправлення (а.с. 46).

Окрім цього, як зазначено вище, із пояснень наданих суду відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які доводяться невісткою та сином відповідачці ОСОБА_3 , остання була поінформована, як про розгляд справи у суді, так і про судове рішення, яким було завершено такий судовий розгляд.

Отже, строк подання заяви про перегляд згаданого заочного рішення суду для ОСОБА_3 закінчився (у відповідності до вимог чинного на той час процесуального законодавства) - 14 лютого 2011 року (включно).

Як вбачається із вказаної вище довідки, що подана адвокатом, ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні з 05.12.2010 по 15.12.2010. Відомостей про те, що після отримання рішення суду (тобто після 04 лютого 2011 року) відповідачка хворіла і перебувала на стаціонарному лікуванні, відповідно не мала можливості подати у встановлений законом строк заяву про перегляд заочного рішення, така довідка не містить.

Отже, сторона відповідача не надала доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення у справі.

Таким чином відповідачем пропущені строки на подання заяви про перегляд заочного рішення у справі більш ніж на 11 років 4 місяці 18 днів, що позбавляє суд можливості поновити вказані строки, оскільки відповідач не навів доказів поважності причин пропуску цих строків та не додав відповідних доказів.

Також, суд приймає до уваги, що у поданій суду заяві про перегляд заочного рішення, відповідачкою зазначено посилання на докази в заперечення вимог позивача, - а саме квитанції про сплату відповідачкою ОСОБА_1 (як позичальницею) на користь банку грошових коштів, які суд оцінює критично, оскільки хоча у них і вказано про сплату заборгованості за кредитним договором, однак реквізити такого договору, які зазначені у цих квитанціях - кредитний договір без дати № 2\2008-МКБ-2978223168-0000749708-764884, є відмінними від тих, що виступав предметом розгляду цивільної справи - кредитний договір №2\2008-МКБ від 17 січня 2008 року.

Присутня у судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 повідомила суду, що не вважала за потрібне надавати суду ці квитанції на час розгляду справи у суді про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У решті в своїй заяві заявниця зазначила обставини, якими вона обґрунтувала свої фактичні заперечення проти заявлених до неї вимог, - невизнання розміру отриманого кредиту, тощо.. однак жодних доказів на їх підтвердження при цьому у такій заяві не вказала і суду не надала.

Знову ж таки, присутні у судовому засіданні відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили суду, що не оспорюють розміру отриманого кредиту, ні розміру визначеної до стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, тим більше, що вони його добровільно фактично сплатити шляхом повернення грошових коштів заявниці ОСОБА_3 , які стягувалися із її пенсії на погашення такого боргу.

Таким чином, залишаючи заяву відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення, суд виходить із того, що підставами перегляду заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів по справі в обґрунтування заперечень вимог позивача. За відсутності зазначених обставин у їх сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.287, 288 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення заяву представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Сивака Тараса Миколайовича про перегляд заочного рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2010 року у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Повний текст ухвали суду у відповідності до ч.6 ст. 259 ЦПК України складено 22 листопада 2022 року

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Н.П.Німко