Справа № 385/521/22
Провадження № 2/385/219/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.12.2022 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого-судді Венгрина М. В.,
секретар судового засідання Шевченко Л. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
встановив:
АТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд із позовом до відповідачів, спадкоємців боржника ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить стягнути з них заборгованість за кредитним договором б/н від 13.11.2008 в розмірі 8374,58 грн.
Стислий виклад позиції учасників справи
позиція позивача
13.11.2008 ОСОБА_4 звернулась до АТ КБ Приватбанк з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 13.11.2008, відповідно до укладеного договору від 13.11.2008 ОСОБА_4 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В подальшому розмір кредитного ліміту був збільшений до 22000,00 грн. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла та станом на дату її смерті її ж заборгованість перед Банком за цим кредитним договором становила 8374,58 грн (заборгованість за простроченим тілом кредиту). 03.11.2021 позивачем направлено претензію до кредитора Гайворонської районної державної нотаріальної контори та 29.11.2021 отримано відповідь, за змістом якої спадкоємці померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 з заявою про прийняття або відмовою від прийняття спадщини до Гайворонської РДНК не звертались а спадкову справу відкрито за претензією позивача. 30.11.2021 відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скеровано листи-претензію, якими позивач пред`явив свої вимоги, однак на час пред`явлення позову ними жодних дій виконано не було.
В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Позиція відповідачів
У поданому відзиві ОСОБА_1 позов не визнала, просила в такому відмовити. Покликалась на те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, що не відповідає ч. 2 ст. 1882 ЦК України. Вважала, що способом захисту кредитора в разі відмови спадкоємців від одноразового платежу є пред`явлення позову про накладення стягнення на майно. Крім того зазначила, що позов не містить відомостей про коло спадкоємців, наявність спадкового майна, його склад, місцезнаходження та вартість, хто з спадкоємців яку конкретно спадщину прийняв та обсяг одержаного в спадщину майна, його вартість та розмір часток спадкоємців у спадковому майні. Водночас ствердила, що її матір ОСОБА_4 , 13.11.2008 уклала з позивачем кредитний договір та померла, залишивши невиплаченим борг в розмірі 8374,58 грн. Підтвердила, що 14.12.2021 нею було подано до Гайворонської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. В той же час співвідповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали заяви про відмову від прийняття спадщини.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правом подання відзиву не скористались.
Враховуючи те, що сторонни, будучи повідомленими про дату , час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з`явились, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідачі заяв про причини неявки не подали, суд відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України провів розгляд справи по суті.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі
14 червня 2022 року ухвалою суду у справі відкрито загальне позовне провадження з викликом сторін та задоволено клопотання позивача, витребувано з Гайворонської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області копію матеріалів спадкової справи після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.77-78).
15 червня 2022 року до суду з Гайворонської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області надійшли копії матеріалів спадкової справи № 376/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.83).
07.07.2022 за клопотанням ОСОБА_1 (а.с. 108) відкладено підготовче судове засідання на 27.07.2022 (а.с. 109).
15.07.2022 відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву (а.с. 113-117).
Ухвалою від 27.07.2022 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні, витребувано письмові докази (а.с. 139-140).
10.08.2022 позивачем подано відповідь на відзив (а.с. 146-150).
Протокольною ухвалою від 22.08.2022 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 07.09.2022.
Ухвалою від 07.09.2022 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні, повторно витребувано докази.
Протокольною ухвалою від 27.10.2022 відкладено підготовче засідання на 11.11.2022.
Ухвалою від 11.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.12.2022.
15.11.2022 засобами поштового зв`язку надійшла уточнена позовна заява від АТ КБ «Приватбанк».
30.11.2022 представник позивача надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з такого.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст.ст.12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 4 ст.206ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено, що 13 листопада 2008 року між позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» (правонаступник якого - АТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанк /а.с.33 /. В заяві зазначено, що ОСОБА_4 ознайомилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, правилами користування, основними правилами обслуговування і кредитування.
З Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, Про внесення змін в договірну базу по платіжних картках, договірну базу по споживчому кредитуванню та в депозитні договори вбачається відсутність в таких підпису ОСОБА_4 (а.с.34, 35-40, 41-44).
Відповідно до довідки АТ «КБ Приватбанк про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_4 (а.с. 32) старт карткового рахунку 13.11.2008, 13.11.2015 встановлено кредитний ліміт 500,00 грн, надалі розмір кредитного ліміту поступово збільшувався, та на 03.03.2021 становив 22000,00 грн, після чого зменшився, та станом на 08.07.2021 становив 0 грн.
Згідно довідки АТ «КБ «Приватбанк» (а.с.45) за кредитним договором ОСОБА_4 надавались кредитні картки за № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 строк дії першої - з 13.11.2008, термін дії останньої 03/22.
Згідно з наданим АТ «КБ «Приватбанк» розрахунком (а.с. 7-19), заборгованість ОСОБА_4 станом на на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 перед банком становить 8374,58 грн, з яких: 8374,58 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту.
Відповідно до виписки АТ «КБ «Приватбанк» (а.с.20-31) за договором з ОСОБА_4 станом на 17.01.2022, в якій відображено рух коштів, останнє 24.10.2021 поповнення готівкою в терміналі самообслуговування на суму 500,00 грн, залишок після чого становив «-8374,58 грн». Отже, сума боргу - 8374,58 грн., складається із заборгованості за тілом кредиту. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_8 , виданим Гайворонським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 379 від 05 липня 2021 року (а.с.56).
26.10.2021 позивачем до Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області направлено претензію до кредитора (а.с.58) про включення кредитної вимоги позивача в спадкову масу.
24.11.2021 державним нотаріусом Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області листом (а.с.59) повідомлено позивача що щодо майна ОСОБА_5 з заявою про прийняття або відмовою від прийняття спадщини до Гайворонської РДНК не звертались, а спадкову справу відкрито за претензією позивача.
30.11.2021 позивачем до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлено листи-претензії (а.с.60-62) з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором укладеним між позивачем та спадкодавцем.
З матеріалів спадкової справи № 376/021 до майна померлої ОСОБА_4 вбачається, що 17 грудня 2021 року відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області з заявами (а.с. 85, 87) про відмову від прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , також 17 грудня 2021 року відповідачка по справі ОСОБА_1 звернулась до Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області з заявою (а.с. 86) про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , згідно довідки Гайворонської міської ради від 20.01.2022 (а.с. 92) на день смерті ОСОБА_4 в будинку в якому вона проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 на постійне місце проживання зареєстровані ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно довідки (а.с. 92) інформація про реєстрацію в спадковому майні свідоцтва про право на спадщину, заповітів та спадкових договорів відсутня.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до статті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1220ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною першою статті 1268ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1297ЦКУкраїни спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину є його правом, а не обов`язком, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні пред`явлених до нього вимог кредитора.
Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.
Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
Так, згідно зі статтею 1282ЦКУкраїни спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Згідно зі статтею 1281ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Зазначена норма не встановлює певного порядку пред`явлення таких вимог і має на меті у передбачений законом строк інформувати спадкоємців про зобов`язання спадкодавця перед кредитором, а частина перша цієї норми зобов`язує спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борг.
При цьому вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений статтею 1281ЦК України приймає претензії кредиторів спадкодавця.
Таким чином, пред`явлення кредитором своїх вимог до спадкоємців через нотаріуса не суперечить положенням частини другої статті 1281 ЦК України.
На відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадкоємцями спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.
Аналіз норм статей 1216,1218,1219,1231,1268,1269,1296,1297ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, реалізувавши які спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно, в тому числі нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно і право розпорядження ним.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 620/136/17.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для часткового задоволення позову
Судом встановлено, що 13.11.2008 ОСОБА_4 оформила заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 33 ).
ОСОБА_4 було надано кредит у вигляді кредитного ліміту на кредитну картку в розмірі 500,00 грн, надалі розмір кредитного ліміту поступово збільшувався, та на 03.03.2021 становив 22000,00 грн.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а. с. 56).
Станом на день смерті заборгованість ОСОБА_4 перед позивачем за тілом кредиту становила 8374,58 грн, що підтверджується випискою за договором з ОСОБА_4 від 13.11.2008 за період 13.11.2008 17.01.2022 (а. с. 20-31).
Направивши 26.10.2021 до Гайворонської державної нотаріальної контори претензію до кредитора до спадкоємців ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , про включення кредитної вимоги позивача в спадкову масу, АТ КБ Приватбанк пред`явив вимогу як кредитор спадкодавця до спадкоємців боржника, заявлена у строк, передбачений ч. 2 ст. 1281 ЦК України. При цьому, із позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося 08 червня 2022 року, тобто в межах загального строку позовної давності.
Щодо розміру заборгованості слід зазначити наступне.
Відповідно до позиції Верховного Суду в справі № 554/4300/16-ц банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
При цьому, як вбачається з виписки, заборгованість станом на день смерті ОСОБА_4 становила 10537,58 грн та, станом на 24.10.2022 зменшилась, у зв`язку з внесенням коштів до 8374,58 грн. Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості, вся сума заборгованості - заборгованість за тілом кредиту.
Зважаючи на наведене, суд вважає доведеним розмір заборгованості 8374,58 грн.
Щодо кола спадкоємців потрібно вказати, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області з заявами в межах шестимісячного строку для подання заяви, про відмову від прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 85, 87). Отже вони не прийняли спадщину, а отже не можуть відповідати за зобов`язаннями спадкодавця ОСОБА_4 . Виходячи з цього в позові до кожного з них слід відмовити.
Водночас відповідачка ОСОБА_1 звернулась до Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , подавши 17.12.2021, в межах шестимісячного строку для подання заяви, заяву про прийняття спадщини (а.с. 86). Однак станом на день розгляду справи свідоцтва про право на спадкове майно не отримала.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 313441205 від 26.20.2022 ОСОБА_4 значиться власницею земельної ділянки з кадастровим номером 3521186000:02:000:0351 площею 2,151 га. Тобто дана земельна ділянка входить до складу спадкового майна, що відкрилось після її смерті, щодо якого відповідачка ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у межах встановленого законом строку, однак, на даний час, не отримала свідоцтва про право на спадщину.
Слід зауважити, що згідно положення ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Крім того, відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно (право володіння, користування).
Тобто ОСОБА_1 може нестивідповідальність зазобов`язаннями спадкодавця ОСОБА_4 в межахвартості успадкованогонею майна після смерті спадкодавця - земельної ділянки з кадастровим номером 3521186000:02:000:0351 площею 2,151 га.
Щодо вартості спадкового майна, то суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Так Верховний Суд в постанові від 26.10.2022 в справі № 336/437/21 дійшов наступного висновку з урахуванням предмету спору у зазначеній справі, до обов`язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов`язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальністьспадкоємця зазобов`язаннямиспадкодавця обмеженавартістю успадкованого майна.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом і в постановах від24 листопада 2021 року у справі № 615/473/20, 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц.
При цьому суд звертає увагу, що відповідач ОСОБА_1 не виконала свого процесуального обов`язку по доведенню відсутності успадкованого майна загальною вартістю 8374,58 грн, хоча заперечувала проти задоволення позову.
Слід вказати, що суд відхиляє покликання відповідачки ОСОБА_1 на те, що в позові слід відмовити у зв`язку з невірно обраним позивачем способом захисту виходячи з наступного.
Відповідно до структури ЦК України у книзі першій, розділу І «Основні положення», у статті 16 визначені загальні способи захисту цивільних прав та інтересів. Ці способи захисту є універсальними для всіх правовідносин та можуть бути застосовані особою для врегулювання спірних правовідносин. Застосовувані способи захисту цивільних прав мають відповідати характеру спірних правовідносин та природі спору, що існує між сторонами.
Аналіз структури та змісту ЦК України дає підстави для висновку, що застосування спеціальних способів захисту, які визначені законодавцем для захисту окремих категорій цивільних прав, не виключає можливості також застосовувати загальні способи захисту цивільних прав та інтересів.
Зокрема, відповідно до абзацу 2 частини другої статті 1282ЦК України у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
У наведеній нормі права передбачається спеціальний, додатковий за своєю правовою природою, спосіб захисту цивільних прав та інтересів кредитора спадкодавця в разі, якщо спадкоємці не виконають його вимоги. Ані зі змісту, ані з системного аналізу наведеного правила у зв`язку з іншими нормами ЦК України суд не має правових підстав зробити висновок, що такий спосіб захисту є єдино можливим.
Застосування правила статті 1282ЦК України не виключає можливості застосування альтернативного способу захисту, зокрема пункту 5 частини другої статті 16ЦК України про примусове виконання обов`язку в натурі.
Тлумачення ж статті 1282ЦК України окремо від інших норм ЦК України позбавить кредитора права на захист своїх цивільних прав та інтересів у тому випадку, якщо на час його звернення до суду з відповідною позовною вимогою майно, яке було передано спадкоємцю у натурі, не збереглося.
Відповідно до структури ЦК України кредитор має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому законом, якщо інакше правило в імперативному порядку не визначено у цивільному законі. При цьому вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд.
Відповідно до статті 5ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушеної майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.
Таке розуміння права кредитора на обрання ефективного способу захисту не порушуватиме прав та інтересів спадкоємців, оскільки завжди в основі вирішення питання про прийняття спадщини лежить вольовий акт, пов`язаний із наміром спадкоємця прийняти спадщину.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору.
Таке відповідає усталеній практиці Верховного Суду викладеній зокрема в постанові від 25.04.2018у справі № 645/3265/13-ц, постанові від 23.05.2018 у справі № 645/3265/13-ц.
Підсумовуючи наведене, враховуючи доведеність факту наявності та обсягу спадкового майна після смерті ОСОБА_4 , у межах вартості якого спадкоємиця останньої - відповідач у справі ОСОБА_1 несе відповідальність перед кредитором, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» до спадкоємиці боржника про стягнення боргу.
Розподіл між сторонами судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
В матеріалах справи наявне платіжне доручення № ZZ428B1NLP від 08.02.2022 про сплату АТ «КБ «Приватбанк» 2481,00 грн судового збору, отримувач платежу ГУК в Кіровоградській області ТГ м. Гайворон, тому дана сума підлягає до стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.
Керуючись статтями 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ) про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» 8374,58 грн заборгованості за кредитним договором від 13.11.2008 та 2481,00 грн сплаченого судового збору, а всього 10855 (десять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 58 коп.
В позові Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 простягнення боргукредитором спадкодавця про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .
Суддя: М. В. Венгрин
Дата документу 01.12.2022
Суд | Гайворонський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2022 |
Оприлюднено | 05.12.2022 |
Номер документу | 107644858 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Гайворонський районний суд Кіровоградської області
Венгрин М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні