Ухвала

від 02.12.2022 по справі 953/6016/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/6016/22

н/п 1-кс/953/4942/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

адвоката - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12022221070000788 від 18.10.2022, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гусинка Куп`янського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, зі слів перебуває в цивільному шлюбі та має малолітню дитину, 2012 р.н., не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02.12.2022до Київськогорайонного судум.Харкова надійшлоклопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у якому сторона обвинувачення просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування, без можливості внесення застави.

На обґрунтуванняклопотання сторона обвинувачення, зокрема, зазначає,що в провадженні СУ ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12022221070000788 від 18.10.2022, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

В клопотанні слідчий вказує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, тимчасово не працюючим, у період часу з початку червня 2022 року по кінець вересня 2022 року, більш точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, перебуваючи у смт. Борова Ізюмського району Харківської області, маючи умисел на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди Україні та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з окупаційними військами держави-агресора.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період часу з початку червня по кінець вересня 2022 року, більш точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, тимчасово не працюючим, знаходячись на території смт. Борова Ізюмського району Харківської області, зі своїх особистих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи надати допомогу державі-агресору та її збройним формуванням з метою завдання шкоди Україні, достовірно знаючи, що на території смт. Борова Ізюмського району Харківської області, знаходиться адміністрація окупаційної влади, яка розташовувалась в адміністративній будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , звернувся безпосередньо до її голови ОСОБА_7 , інші анкетні дані в ході досудового слідства не встановлені, з проханням очолення фермерського господарства, достовірно знаючи, що переважна більшість власників та керівництва суб`єктів господарювання виїхали з населеного пункту та не контролюють обстановку щодо матеріальних ресурсів підприємств, вирішивши добровільно передати представникам збройних формувань держави - агресора російської федерації матеріальні ресурси, що перебували у віданні.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період часу з початку червня 2022 року по кінець вересня 2022 року, більш точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_5 , будучи незаконно призначеним, адміністрацією окупаційної влади на посаду керуючого ТОВ «Діана-2012» (код ЄДРПОУ 39039255), розуміючи, що для передачі врожаю сільськогосподарських культур ТОВ «Діана-2012» збройним формуванням держави - агресора російської федерації, маючи відповідні знання та навички, залучив працівників вказаного товариства та організував збір врожаю на земельних ділянках товариства. Реалізуючи злочинний умисел спрямований на підтримку державу агресора рф та її збройним формуванням з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів, в серпні 2022 року, ОСОБА_5 добровільно організував вивезення з території ТОВ «Діана-2012» (код ЄДРПОУ 39039255), розташованого за адресою: вул. Світла, 58, смт. Борова, Ізюмський район, Харківська область, врожаю сільськогосподарської культури соняшника (матеріальних ресурсів), які належали ТОВ «Діана-2012» за допомогою транспортних засобів наданих місцевим керівництвом збройних формувань держави - агресора російської федерації, таким чином добровільно передавши матеріальні ресурси представнику збройних формувань держави - агресора російської федерації, чим завдано шкоду.

Слідчий зазначає, що 25.10.2022 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Слідчий зазначив, що обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; оглядом місця події; протоколами впізнання за фотознімками, в ході яких свідки впізнали ОСОБА_5

26.10.2022 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 48 днів, тобто до 11.12.2022 включно, без визначення розміру застави.

Як вказує слідчий у клопотанні,завершити досудове розслідування до11.12.2022 є неможливим, оскільки органу досудового розслідування необхідно отримати висновок судово-економічної експертизи; отримати висновок судово-почеркознавчої експертизи; допитати у якості свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; допитати у якості потерпілого директора ТОВ «Діана-2012» ОСОБА_19 ; ознайомити підозрюваного з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі та розшукові дії, необхідність яких може виникнути в ході досудового розслідування.

Сторона обвинувачення також посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

При розглядіклопотання всудовому засіданніпрокурор підтримав клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного, посилаючись на необґрунтованість повідомленої його підзахисному підозри; недоведеність ризиків, про які зазначено стороною обвинувачення у клопотанні, недоведеність неможливості застосування менш тяжкого запобіжного заходу, просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи визначити заставу в мінімальному розмірі.

Підозрюваний ОСОБА_5 доводи захисника підтримав, просив застосувати до нього запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022221070000788 від 18.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.10.2022, підозрюваний ОСОБА_20 фактично був затриманий 25.10.2022 о 15:08 год., в порядку ст. 208 КПК України.

25.10.2022 о 20:29 год. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, тобто у вчиненні дій, спрямованих на допомогу збройних формувань держави агресора російської федерації, з метою завдання шкоди Україні, шляхом збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів незаконним збройним формуванням держави агресора.

26.10.2022 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.12.2022 включно, без визначення розміру застави.

За результатами розгляду даного клопотання про продовження застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів.

Повідомлена ОСОБА_5 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, питання наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 та повідомлення її у встановлений законом порядок перевірялось слідчим суддею під час застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 26.10.2022, що не заперечується стороною захисту.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Вказане може бути підставою для продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

В межах розгляду даного клопотання встановлено, що на даний час у кримінальному провадженні виконаний певний обсяг слідчих дій.

Поряд зцим уклопотанні слідчого про продовження строку тримання під вартоюнаведено підстави,які перешкоджають завершенню досудового розслідування устрок дозакінчення діїпопередньої ухвали Київського районного суду м. Харкова від 26.10.2022, у зв`язку з необхідністю отримання висновків судово економічної та почеркознавчої експертиз, допиту свідків, потерпілого, проведенняслідчих тапроцесуальних дій.

Слідчий суддя погоджується з вказаними доводами сторони обвинувачення.

Щодо продовження існування ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК Українислідчий суддя зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, яке є особливо тяжким злочином. Санкція частини 1 ст. 111-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.

Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення,оскільки є розумна підозра вважати, що замовники здійснення протиправної діяльності перебувають на території Російської Федерації.

Доводи сторони захисту про відсутність вищезазначених ризиків не спростовують наведених вище висновків слідчої судді.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання ним процесуальних рішень у справі.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

При цьому слідчий суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

З огляду на зазначене, суд вважає, що конкретні обставини даного кримінального провадження, характер та тяжкості злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , дані про його особу, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення обвинуваченим виконувати покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_5 , за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер особливо тяжкого кримінального правопорушення проти основ Національної безпеки України, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд продовжує відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, що дає право слідчому судді не застосовувати до підозрюваного інших запобіжних заходів в період дії воєнного стану.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

Ухвалив:

Клопотання слідчого, - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,строктриманняпід вартоювДержавнійустанові «Харківськийслідчийізолятор»строком на24(двадцятьчотири)дні до 25 грудня 2022 року включно, без визначення застави.

Зобов`язати старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії ухвали до 25 грудня 2022 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1