Постанова

від 30.11.2022 по справі 2-2767/12

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року м. Чернівці

справа № 2-2767/12

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Одинака О. О.

суддів Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.

секретар Конецька Д.Г.

заявник ОСОБА_1

позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідачі Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, ОСОБА_4

апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 12 жовтня 2022 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Терещенко О. Є.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог клопотання

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувсядо суду з клопотанням про скасування заходу забезпечення позову, накладеного відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Чернівці у справі №2-2767/12 від 27 серпня 2013 щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи вимоги клопотання, ОСОБА_1 посилався на те, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27 серпня 2013 року у справі №2-2767/12 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, ОСОБА_4 про визнання нечинним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення, було задоволено клопотання позивачів про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_5 до вирішення спору по суті.

12 червня 2014 року рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці у задоволенні позову відмовлено.

Однак рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 09 квітня 2015 року, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2014 року скасовано та позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 червня 2015 року рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 09 квітня 2015 року залишено без змін.

Зазначав, що за вказаним рішенням було відкрито виконавче провадження №48904336, яке в подальшому було закінчено у зв`язку з неможливістю виконання рішення.

3 лютого 2021 року власником спірної квартири став ОСОБА_1 , який придбав вказане нерухоме майна на електронних торгах на площадці ДП «СЕТАМ».

Заявник вказував, що ОСОБА_4 втратила право користування спірною квартирою.

Враховуючи наведене вище, ОСОБА_1 просив скасувати заходи забезпечення позову, оскільки існування арешту вищевказаної квартири порушує права ОСОБА_1 як законного власника даної квартири, яку він придбав на електронних торгах в рамках виконання судового рішення.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районногосуду містаЧернівці від12жовтня 2022року клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, накладені відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27 серпня 2013 року у справі №2-2767/12 щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Виконання ухвали доручено Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки судомвстановлено,що рішенняАпеляційного судуЧернівецької областівід 9квітня 2015року,яким позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було задоволеночастково,набрало законноїсили,підстав дляподальшого забезпеченняпозову наспірне нерухомемайно немає.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі ОСОБА_2 просить ухвалусуду першоїінстанції скасувати.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 9 квітня 2015 року боржницею ОСОБА_4 не виконано.

Виконавче провадження було неправомірно закінчено виконавцем, що підтверджено судовим рішенням.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_6 , подав відзив на апеляційну скаргу.

Посилається на те, що судове рішення є законним та обґрунтованим, а аргументи апеляційної скарги безпідставними.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2022 року у справі № 727/9540/21 підтверджено правомірність набуття ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру шляхом придбання її на електронних торгах.

Відповідно ОСОБА_4 втратила право власності на таке нерухоме майно.

Зобов`язання щодо виконання рішення Чернівецького апеляційного суду від 9 квітня 2015 року було покладено на ОСОБА_4 , а не на ОСОБА_1 .

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

У провадженні Шевченківського районного суду міста Чернівці перебувала цивільна справа №2-2767/12 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, ОСОБА_4 про визнання нечинним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27 серпня 2013 року у вказаній справі було задоволено клопотання позивачів про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_5 , до вирішення спору по суті.

12 червня 2014 року рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці у задоволенні позову відмовлено.

9 квітня 2015 року рішенням Апеляційного суду Чернівецької області рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 12 червня 2014 року скасовано та позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_4 демонтувати вбиральню (приміщення 3-9 площею 2,2 кв. м) та кухню (приміщення 3-10 площею 8,9 кв. м), що розташовані у квартирі АДРЕСА_2 , над житловою кімнатою позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та відновити на цій площі горище будинку на АДРЕСА_3 з виходом на горище та виходом на дах.

Зобов`язано ОСОБА_4 здійснити реконструкцію каналізаційних мереж квартири АДРЕСА_2 для запобігання їх проходженню над житловими кімнатами квартири АДРЕСА_4 цього будинку.

Зобов`язано ОСОБА_4 провести роботи по відновленню організованого зовнішнього водостоку будинку на АДРЕСА_3 із здійсненням заходів, що забезпечують запобігання зсувам снігу з покриття даху і утворення полою на карнизах і у водостічних трубах.

Зобов`язано ОСОБА_4 провести реконструкцію димовентиляційних шахт на даху будинку АДРЕСА_3 із врахуванням наявності сусіднього будинку та його висоти.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 червня 2015 року рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 09 квітня 2015 року залишено без змін.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановленостаттею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали.

Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 705/4132/19.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у даній справі, не звернув увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27 серпня 2013 року у справі № 2-2767/12, ОСОБА_1 послався на те, що накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , порушує його права, як власника такого майна, яке було придбано ним на електронних торгах.

Однак вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану квартиру було здійснено в межах справи, де позивачами (стягувачами) були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а відповідачем (боржником) та власником на той час спірної квартири була ОСОБА_4 .

В подальшому саме щодо боржника ОСОБА_4 було відкрито виконавче провадження з виконання рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 09 квітня 2015 року у цивільній справі №2-2767/12 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, ОСОБА_4 про визнання нечинним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення.

Згідно зі статтями14,15 Закону України "Про виконавче провадження"учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, тощо. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що в межах виконавчого провадження відкритого на виконання рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 09 квітня 2015 року та у самій справі №2-2767/12 відбулася заміна боржника з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 як нового власника спірного нерухомого майна.

Верховним Судом в постанові від 9 грудня 2021 року у справі № 22-з/824/586/2021 викладено висновок, в якому вказано, що із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19) зробила висновок «що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей 15 і 16 ЦПК України у редакції, що була чинною 15 грудня 2017 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) також зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина першастатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не є тією особою, щодо якої ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27 серпня 2013 року було вжито заходи забезпечення позову, у нього були відсутні підстави для звернення до суду із клопотанням про скасування таких заходів забезпечення позову.

З метою захисту своїх прав ОСОБА_1 може звернутися до суду із позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У частинах першій і другій статті 377 ЦПК України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбаченихстаттями 255та257цього Кодексу.

Відповідно дочастини 1статті 255ЦПК Українисуд своєюухвалою закриваєпровадження усправі,якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_1 не є особою, яка може заявляти до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову в порядку передбаченому статтею 158 ЦПК України, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Враховуючи наведене вище, провадження у даній справі підлягає закриттю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першоїстатті 255 ЦПК України.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постановах від 534/1762/18 у справі № 61-7298св20, від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст. ст. 374, 377, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 12 жовтня 2022 року скасувати.

Провадження у справі за клопотанням ОСОБА_1 про скасування заходу забезпечення позову у вигляді арешту майна у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, ОСОБА_4 про визнання нечинним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення, закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 1 грудня 2022 року.

Головуючий О. О. Одинак

Судді: М. І. Кулянда

Н. Ю. Половінкіна