Рішення

від 01.12.2022 по справі 907/674/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/674/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансбуд-7», м. Житомир

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Менрін Юа», м. Ужгород

про стягнення 53 019,87 грн

помічник судді, який за дорученням судді здійснює повноваження секретаря судового засідання Штундер Д.Л.

учасники справи не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтрансбуд-7» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Менрін Юа» про стягнення 23 799,87 грн заборгованості за надані транспортні послуги відповідно до Актів №ОУ-0000272 від 23.12.2021, №ОУ-0000269 від 22.12.2021 та 29 220,00 грн заборгованості за отриманий згідно з видатковою накладною №РН-0000077 від 20.12.2021 товар. Крім цього, просить стягнути 2481,00 грн судового збору та 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/674/22 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2022.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.09.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, виявлених судом.

Беручи до уваги усунення позивачем виявлених судом недоліків позовної заяви ухвалою суду від 04 жовтня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, яка була надіслана судом в Електронний кабінет Відповідача отримана Товариством з обмеженою відповідальністю «Менрін Юа» 04.10.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи. За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати вартості наданих позивачем транспортних послуг автомобілями Камаз АМ 01-82 ВН та Камаз АМ 11-48 ВК відповідно до рахунків-фактур №СФ-0000347 від 23.12.2021, №СФ-0000345 від 22.12.2021, актів здачі-прийняття робіт №0000272 від 23.12.2021, №0000269 від 22.12.2021, товарно-транспортних накладних від 23.12.2021, від 22.12.2021, у зв`язку чим в нього виникла заборгованість в розмірі 23 799,87 грн, а також несплатою відповідачем вартості отриманого відповідно до видаткової накладної №РН-0000077 від 20.12.2021, рахунку-фактури №СФ-0000336 від 20.12.2021 та товарно-транспортних накладних №167 від 20.12.2021, №172 від 20.12.2021, №171 від 20.12.2021, №170 від 20.12.2021, №169 від 20.12.2021, №168 від 20.12.2021 товару піску в розмірі 29 220,00 грн.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відзив на позов по суті заявлених вимог відповідачем не подано.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Судом встановлено, що між сторонами у справі досягнуто домовленості щодо надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтрансбуд-7» (надалі ТОВ «Спецтрансбуд-7» та/або позивач) Товариству з обмеженою відповідальністю «Менрін Юа» (надалі ТОВ «Менрін Юа» та/або відповідач) транспортних послуг автомобілями Камаз АМ 01-82 ВН та Камаз АМ 11-48 ВК на загальну суму 23 799,87 грн (з ПДВ).

Позивачем надано відповідачу рахунки-фактури №СФ-0000347 від 23.12.2021, №СФ-0000345 від 22.12.2021 на оплату вартості транспортних послуг автомобілями Камаз НОМЕР_1 та Камаз АМ 11-48 ВК на загальну суму 23 799,87 грн та з вказівкою, що такі рахунки дійсні до сплати до 02.01.2022 та 01.01.2022 відповідно.

23 грудня 2021 року та 22 грудня 2021 ТОВ «Менрін Юа», як Замовником та ТОВ «Спецтрансбуд-7», як Виконавцем підписано акти здачі-прийняття робіт №0000272 від 23.12.2021, №0000269 від 22.12.2021, якими підтверджено, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунках №СФ-0000347 від 23.12.2021, №СФ-0000345 від 22.12.2021 - транспортних послуг автомобілями Камаз НОМЕР_1 та Камаз АМ 11-48 ВК на загальну суму 23 799,87 грн (з ПДВ).

Факт надання відповідних послуг та їх вартість сторонами не заперечується та додатково підтверджується товарно-транспортними накладними від 23.12.2021, від 22.12.2021.

Також, суд встановив, що між сторонами у справі досягнуто домовленості щодо поставки ТОВ «Спецтрансбуд-7» відповідачу у справі 121.750 тон піску на загальну суму 29 220,00 грн (з ПДВ).

Позивачем надано відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000336 від 20.12.2021 на оплату вартості 121.750 тон піску на загальну суму 29 220,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000077 від 20.12.2021 ТОВ «Спецтрансбуд-7», як Постачальником передано, а ТОВ «Менрін Ю», як Одержувачем, прийнято зазначений у видатковій накладній та рахунку-фактурі №СФ-0000336 від 20.12.2021 від 22.12.2021 товар - 121.750 тон піску на загальну суму 29 220,00 грн (з ПДВ).

Факт отримання відповідача зазначеного у видатковій накладній №РН-0000077 від 20.12.2021 товару та його вартість сторонами не заперечується та додатково підтверджується товарно-транспортними накладними №167 від 20.12.2021, №172 від 20.12.2021, №171 від 20.12.2021, №170 від 20.12.2021, №169 від 20.12.2021, №168 від 20.12.2021.

За твердженням позивача належним чином свої зобов`язання відповідач не виконав та не погасив заборгованість за надані Виконавцем згідно з актами здачі-прийняття робіт №0000272 від 23.12.2021, №0000269 від 22.12.2021 послуги в сумі 23 799,87 грн, а також не оплатив вартість отриманого за видатковою накладною №РН-0000077 від 20.12.2021 товару в сумі 29 220,00 грн, у зв`язку з чим у ТОВ «Менрін Ю» виникла заборгованість в загальній сумі 53 019,87 грн, стягнення якої є предметом судового розгляду в даній справі.

Надіслана 09 вересня 2022 року на адресу відповідача вимога щодо сплати в дводенний термін заборгованості в розмірі 53 019,87 грн залишена ТОВ «Менрін Ю» без відповіді та задоволення.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з частинами 1-3 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, при цьому зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Судом встановлено, що сторонами у справі відповідно до рахунків №СФ-0000347 від 23.12.2021, №СФ-0000345 від 22.12.2021 та актів здачі-прийняття робіт №0000272 від 23.12.2021, №0000269 від 22.12.2021 вчинено правочин, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг та регулюється положеннями Глави 63 ЦК України, а відповідно до рахунку №СФ-0000336 від 20.12.2021, видаткової накладної №РН-0000077 від 20.12.2021 вчинений сторонами правочин за своєю суттю є договором поставки, правове регулювання якого визначено у Главі 54 ЦК України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач у порушення наведених норм закону в визначений у вимозі позивача строк взяті на себе зобов`язання щодо оплати вартості отриманого ним Товару за видатковою накладною №РН-0000077 від 20.12.2021 товару в розмірі 29 220,00 грн не виконав, як і не оплаченими ТОВ «Менрін Юа» залишилися надані йому позивачем за Актами здачі-прийняття робіт №0000272 від 23.12.2021, №0000269 від 22.12.2021 послуги в розмірі 23 799,87 грн, у зв`язку з чим на час розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість за поставлений йому товар та надані послуги в загальній сумі 53 019,87 грн.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення з позовом та вирішення даного спору становить 53 019,87 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.

Щодо поданого позивачем попереднього розрахунку судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, суд роз`яснює учасникам справи, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79,126, 129, 221, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Менрін Юа» (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 36, код ЄДРПОУ 40406644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансбуд-7» (10025, м. Житомир, вул. Промислова, 10, код ЄДРПОУ 37755566) 53 019,87 грн (п`ятдесят три тисячі дев`ятнадцять гривень 87 копійок) заборгованості та 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 01 грудня 2022 року.

СуддяЛучко Р.М.