Рішення

від 01.12.2022 по справі 910/19861/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.12.2022Справа № 910/19861/21

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи справу

за позовом Приватного підприємства "Центр управління персоналом" (79071, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ СИМОНЕНКА, будинок 20, квартира 57; ідентифікаційний код 32568839)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕР ГРУП" (04123, місто Київ, ВУЛИЦЯ МЕЖОВА, будинок 23; ідентифікаційний код 43653491)

про стягнення заборгованості за договором 17 003,44 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Центр управління персоналом" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕР ГРУП" про стягнення заборгованості за договором 17 003,44 грн, з яких: 11 200,00 грн сума основного боргу, 5 600,00 грн штрафу та 203,44 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором аутсорсингу № 2688 від 02.09.2021.

Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі № 910/19861/21; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.

Ухвала про відкриття проваджеення у справ була направлена на адреси сторін у встановлений чинним законодавством порядку, докази вручення ухвали адресатам наявні в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2021, не подав до суду відзив, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Будь-яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 02.09.2021 із використанням електронних цифрових підписів укладено договір аутсорсингу № 2688 (далі - Договір), за яким позивач зобов`язався виконати в інтересах відповідача передані йому за цим договором непрофільні функції з пошуку потенційних клієнтів з метою продажу продукції/послуг відповідача згідно завдання сформованого в заявках, що є невід`ємними частинами цього договору, а відповідач - прийняти та оплатити надані послуги.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що замовлення послуг здійснюється на підставі заповненої відповідачем заявки. У заявці зазначаються найменування продукції/послуги, пропозиція продажу якої буде здійснюватись позивачем, кількість позицій клієнтської бази, яка підлягає опрацюванню та строк виконання.

Відповідно до пункту 2.1 Договору виконавець приступає до надання послуг згідно Договору після отримання від замовника Заявки, продакт-тренінгу та укладеного Сторонами Додатку до цього Договору, в якому Сторони погоджують строк виконання Замовлення описаного в Заявці, перелік та вартість послуг гоню (надалі - Додаток).

Заявкою № 2688/ від 02.09.2021 сторони узгодили кількість декларативних опрацювань - 400, час опрацювання - 1 місяць та вартість послуг - 16 200,00 грн.

В пункті 3.3 Договору сторонами було погоджено порядок оплати - 100% (сто відсотків) післяплата. Замовник зобов`язується оплатити Виконавцю вартість послуг в розмірі встановленому Сторонами у відповідному Додатку до Договору протягом 3 (трьох) робочих днів з дати фактичного виконання зазначеної місячної кількості циклів опрацювань компаній, що вказана в Додатку до Договору, хід надання послуг за цим Договором відслідковується Замовником в режимі on-line у «Персональному кабінеті» Замовника.

Позивачем через електронний документообіг «Вчасно» на адресу відповідача було надіслано рахунок на оплату №2688-1 від 02.09.2021 на суму 16 200.00 грн та акт здачі-приймання робіт(надання послуг) №2688-1 від 28.09.2021.

З матеріалів справи встановлено, що рахунок отримано відповідачем 03.09.2021, акт - 04.10.2021. Отримані документи підписано електронним підписом відповідача та скріплено його електронною печаткою.

За твердженням позивача 19.10.2021 відповідачем було здійснено часткову оплату за Договором на суму 5 000,00 грн.

28.10.2021 виконавцем шляхом електронного документообігу в системі «Вчасно» було надіслано претензію про сплату заборгованості за договором. Однак, станом на момент звернення до суду, заборгованість за Договором у розмір 11 200,00 грн за фактично надані послуги виконавцю сплачено не було.

Згідно п. 7.10 Договору, за порушення строку оплати послуг встановленого п. 3.3 цього Договору або іншого строку оплати послуг визначеного Сторонами в додатках до цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку У країни, що діяла в період за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 7.11 Договору, за порушення строку оплати послуг встановленого п. 3.3 цього Договору або іншого строку оплати послуг визначеного Сторонами в додатках до цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю штраф в розмірі 30% (тридцяти відсотків) від простроченої суми платежу. У разі прострочення оплати послуг на строк понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів Замовник сплачує Виконавцю штраф в розмірі 50% (п`ятдесяти відсотків) від простроченої суми платежу.

Зважаючи на викладене вище, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва за захистом свого порушеного права з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11 200,00 грн, 5 600,00 грн штрафу та 203,44 грн пені.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (частина 1 статті 903 ЦК України).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи відповідачем не здійснено оплату за надані позивачем послуги згідно Договору на загальну суму 11 200,00 грн.

При цьому, суд відзначає, якщо у договорі про надання послуг сторони визначили акт приймання-передачі виконаних робіт суттєвим елементом встановлених між ними правовідносин, то договір як джерело матеріального права у вирішенні спору підлягає застосуванню у повному обсязі згідно зі статтями 6, 11 ЦК України. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 08.04.2014 у справі №911/27/25/13-г.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1 та 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, доказів сплати наявної заборгованості суду не надав.

Враховуючи те, що загальна сума вартості наданих позивачем послуг, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, а строк виконання обов`язку оплати вартості наданих послуг станом на день розгляду вказаного спору настав, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 11 200,00 грн основної заборгованості.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 203,44 грн пені згідно пункту 7.10 Договору та 5 600,00 грн штрафу, нарахованого на підставі п. 7.11 Договору.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з частини 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (статті 549 Цивільного кодексу України).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені та штрафу, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 5 600,00 грн штрафу згідно пункту 7.11 Договору та 203,44 грн пені, нарахованої за період з 19.10.2021 по 26.11.2021.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями статей 78, 79 ГПК кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Також суд зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме щодо стягнення з відповідача 11 200,00 грн основного боргу, 5 600,00 грн штрафу та 203,44 грн пені

За приписами статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за результатами вирішення спору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Центр управління персоналом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕР ГРУП" про стягнення заборгованості за договором 17 003,44 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕР ГРУП" (04123, місто Київ, ВУЛИЦЯ МЕЖОВА, будинок 23; ідентифікаційний код 43653491) на користь Приватного підприємства "Центр управління персоналом" (79071, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ СИМОНЕНКА, будинок 20, квартира 57; ідентифікаційний код 32568839) заборгованість у розмірі 11 200,00 грн (одинадцять тисяч двісті гривень 00 копійок), 5 600,00 грн (п`ять тисяч шістсот гривень 00 копійок) штрафу, 203,44 грн (двісті три гривні 44 копійки) пені та 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ