Рішення

від 01.12.2022 по справі 910/21939/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.12.2022Справа № 910/21939/21

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи справу

за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, 151; ідентифікаційний код 01181765)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (02094, місто Київ, ВУЛ. ЧЕРВОНОГВАРДІЙСЬКА, будинок 27А; ідентифікаційний код 34726705)

про стягнення боргу в розмірі 1 196,64 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення боргу в розмірі 1 196,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від виконання обов`язків за договором № 3472/514м-13 від 02.09.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/21939/21 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення позивача про розгляд справи, ухвала від 18.03.2019 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка також була зазначено позивачем у позовній заяві, а саме: 02094, місто Київ, ВУЛ. ЧЕРВОНОГВАРДІЙСЬКА, будинок 27А.

Проте, поштовий конверт було повернуто до суду з відміткою відділення поштового зв`язку від 11.02.2022 "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 10.01.2022 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» (далі - Відповідач, Замовник, Товариство), як замовник з однієї сторони, та Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» (далі - Позивач, Виконавець, Підприємство) як виконавцем з другої сторони, укладено Договір №3472/514м-13 на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (далі - Договір).

Предметом Договору є проведення Позивачем робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ Замовника на території України.

Згідно зі ч. 1, 4 ст. 19 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» радіочастотний моніторинг здійснюється з метою захисту присвоєнь радіочастот, визначення наявного для використання радіочастотного ресурсу України, ефективності використання розподілених смуг радіочастот та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень щодо підвищення ефективності використання та задоволення потреб користувачів радіочастотного ресурсу України. Радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального та спеціального користування здійснюється за рахунок користувачів радіочастотного ресурсу.

Відповідно до Положення про радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування, затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв`язку України (НКРЗ) від 16.07.2009 № 1599, радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування здійснюється за рахунок користувачів РЧР (пункт 1.6.).

Пункт 1.7. Положення: вартість робіт з радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування та порядок їх оплати визначаються Тарифами на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов`язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, затвердженими рішенням НКРЗ від 11.12.2008 № 1256.

Пункт 1.8. Положення: оплата робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом, здійснюється користувачами радіочастотного ресурсу щомісячно на підставі договору з УДЦР відповідно до законодавства.

Пункт 1.9. Положення: кожний користувач РЧР укладає з УДЦР договір про проведення радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування.

Отже, вище вказаними законодавчими актами передбачене обов`язкове здійснення робіт з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, що у свою чергу, здійснюється виключно на договірних засадах. Укладення такого договору між Позивачем, як особою, що здійснює радіочастотний моніторинг, та Відповідачем, як користувачем радіочастотного ресурсу, є обов`язковим.

Укладення договору на роботи, пов`язані за РЧМ зумовлене вимогами Закону України «Про радіочастотний ресурс України» та тим, що відповідно до п. 2.3 указаного Положення №1599 від 16.07.2009 інформаційною основою радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування є, зокрема, база даних присвоєнь радіочастот у смугах радіочастот загального користування та реєстр присвоєнь частот, які відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 16 Закону веде Позивач.

Податок на додану вартість нараховується згідно із законодавством України. Розрахунок ціни робіт здійснюється на підставі Додатку до Договору, що є його невід`ємною частиною.

У розділі 3 Договору сторонами було погоджено ціну робіт та порядок розрахунку.

Зокрема, відповідно до п.3.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 03.07.2015) вартість виконаних робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, визначається чинними (діючими) тарифами на роботи (послуги) Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", затверджених рішенням НКРЗІ та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України, з урахуванням коефіцієнтів їх зниження, затверджених відповідним рішенням НКРЗІ, за один календарний місяць, залежить від кількості РЕЗ щодо яких проводилися роботи і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно з чинним законодавством України. Розрахунок вартості робіт здійснюється на підставі Додатку до Договору, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пунктів 3.2.-3.4 Договору виконання робіт підтверджується відповідними актами виконаних робіт підписаними обома сторонами. Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за виконані роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу Замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи. Розрахунки між Виконавцем і Замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на поточний рахунок Виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.

Відповідно до умов Договору Підприємство за період з серпня 2020 по січень 2021 свої зобов`язання виконало своєчасно та в повному обсязі та пред`явило їх до приймання Замовником.

На виконання пункту 3.3. Договору та на підтвердження належного виконання в повному обсязі робіт, Позивач оформив акти виконаних робіт за період з березня 2021 по листопад 2021 та разом з рахунками на загальну суму, 1 196,64 грн надіслав на адресу Відповідача

рахунок № 4129 від 24.03.2021 на суму 132,96 грн.;

рахунок № 5888 від 23.04.2021 на суму 132,96 грн.;

рахунок № 7330 від 24.05.2021 на суму 132,96 грн.;

рахунок № 9544 від 24.06.2021 на суму 132,96 грн.;

рахунок № 11164 від 22.07.2021 на суму 132,96 грн.;

рахунок № 13196 від 27.08.2021 на суму 132,96 грн.;

рахунок № 14843 від 24.09.2021 на суму 132,96 грн.;

рахунок № 17111 від 28.10.2021 на суму 132,96 грн.;

рахунок № 18341 від 25.11.2021 на суму 132,96 грн.

Але, за твердженням Позивача, яке не спростовано відповідачем, акти виконаних робіт (або заперечення/зауваження до них) за вище вказаний період Відповідачем не підписані та не повернуті Позивачу, а саме:

акт № 20-4129 від 31.03.2021 на суму 132,96 грн.;

акт № 20-5888 від 30.04.2021 на суму 132,96 грн.;

акт № 20-7330 від 31.05.2021 на суму 132,96 грн.;

акт № 20-9544 від 30.06.2021 на суму 132,96 грн.;

акт № 20-11164 від 30.07.2021 на суму 132,96 грн.;

акт № 21-13196 від 31.08.2021 на суму 132,96 грн.;

акт № 21-14843 від 30.09.2021 на суму 132,96 грн.;

акт № 21-17111 від 29.10.2021 на суму 132,96 грн.;

акт № 21-18341 від 30.11.2021 на суму 132,96 грн.

Водночас, за твердженням Позивача, яке не спростовано Відповідачем та матеріалами справи, в обумовлений строк (пункт 3.4. Договору) Відповідач не здійснив сплату суми основного боргу за виконану роботу за період з березня 2021 року по листопад 2021 року на загальну суму 1 196,64 грн.

При цьому, будь-які заперечення щодо повного та належного надання робіт у Відповідача/замовника в матеріалах справи відсутні.

З огляду на зазначені вище обставини, Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відповідача 1 196,64 грн заборгованості.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає договір № 726 від 25.10.2019, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з частиною 1 статті 889 Цивільного кодексу України за договором підряду замовник зобов`язаний сплатити підряднику встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

За приписами частини першої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

Факт виконання позивачем робіт за Договором у період з березня 2021 року по листопад 2021 року підтверджено Актами № 20-4129 від 31.03.2021, № 20-5888 від 30.04.2021, № 20-7330 від 31.05.2021, № 20-9544 від 30.06.2021, № 20-11164 від 30.07.2021, № 21-13196 від 31.08.2021 на суму 132,96 грн.; № 21-14843 від 30.09.2021, № 21-17111 від 29.10.2021, № 21-18341 від 30.11.2021, копії яких наявні в матеріалах справи.

Враховуючи положення пунктів 3.2-3.4 Договору, надані позивачем докази надсилання відповідачу вказаних актів для підписання, за відсутності вмотивованої відмови замовника від прийняття робіт по вказаних актах, суд приймає зазначені акти виконаних робіт як такі, що погоджені, а роботи прийнятими та є підставою для здійснення розрахунків між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У пункті 3.4 Договору визначено, розрахунки між Виконавцем і Замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на розрахунковий рахунок виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 3.4 Договору, обґрунтованими є доводи позивача про те, що строк оплати за виконані роботи у період з березня по листопад 2021 року є таким, що настав.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 1 196,64 грн.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно пункту 3 частини 4 статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/13407/17.

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Судові витрати з урахуванням положень статті 129 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" про стягнення боргу в розмірі 1 196,64 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (02094, місто Київ, ВУЛ. ЧЕРВОНОГВАРДІЙСЬКА, будинок 27А; ідентифікаційний код 34726705) на користь державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ" (Україна, 03179, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, 151, ідентифікаційний код: 01181765) заборгованість в сумі 1 196,64 грн (одну тисячу сто дев`яносто шість гривень 64 копійки) та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ