Рішення

від 30.11.2022 по справі 915/121/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року Справа № 915/121/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Ткаченко О.В.

за участі секретаря Сулейманової С.М.

без участі представників сторін, які не з`явилися в судове засідання;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/121/22

за позовом Миколаївської міської ради,

54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,

електронна пошта: kancel@mkrada.gov.ua;

до Товариства з обмеженою відповідальністю Холодпром,

вул. Руставелі Шота, 44, м. Київ, 01033;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 216274 грн. 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Миколаївською міською радою пред?явлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Холодпром грошових коштів у загальній сумі 216274 грн. 60 коп. ? збитків за безоплатне користування у період 01.12.2017-01.12.2020 земельною ділянкою загальною площею 2240 кв.м. по вул. 7 Слобідській, 70/20, на якій знаходився належний відповідачу об`єкт нерухомості.

Позивач зазначає, що в указаний вище період ТОВ Холодпром не сплачувало кошти у вигляді орендної плати за договором оренди землі, чим порушені права Миколаївської міської ради як органу місцевого самоврядування та власника земельної ділянки, а саме, право на одержання коштів за час використання земельної ділянки.

Миколаївська міська рада також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Ухвалою від 22.02.2022 відкрито провадження в даній справі та визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Разом із тим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено на всій території України воєнний стан.

Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання, призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022, були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи, зокрема, неможливість здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26.07.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою суду від 31.10.2022 призначено дану справу до розгляду на 30.11.2022.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

Відповідач також не скористався правом направлення свого представника для участі в судовому засіданні; при цьому, згідно відомостей з сервісу відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному веб-сайті ukrposhta.ua, ухвалу суду від 31.10.2022, направлену на адресу реєстрації ТОВ Холодпром у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуто поштовим відділенням з відміткою від 29.11.2022 адресат відсутній за вказаною адресою.

У відповідності до ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ураховуючи викладене, та що відповідачем не повідомлено суду іншої адреси для надіслання кореспонденції, датою вручення ТОВ Холодпром ухвали від 31.10.2022 належить вважати 29.11.2022. За такого суд визнає, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

Від позивача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, представник у засідання також не з??явився; при цьому від Миколаївської міської ради 02.11.2022 надійшла заява за вх. № 4933/22 про розгляд даної справи за відсутності представника позивача.

Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Рішенням Миколаївської міської ради від 23.12.2011 за № 12/49 фізичній особі-підприємцю Фатєєву М.В. зі співвласниками було передано в оренду земельну ділянку площею 5245 кв.м (кадастровий номер 4810136900:01:016:0041) для обслуговування майнового комплексу (нежитлової службової будівлі, нежитлової будівлі холодильника та компрессорної) по вул. 7 Слобідській, 70/20. Ідеальна частка землекористування підприємця Фатєєва М.В. становила 427/1000 від земельної ділянки площею 5245 кв.м, а саме 2240 кв.м.

На підставі зазначеного рішення Миколаївською міською радою укладено з підприємцем Фатєєвим договір оренди землі від 24.05.2012 № 8752 (далі ? договір) зі строком дії до 16.09.2023 (п. 3.1 договору оренди).

У відповідності до п. 4.2 договору, річна орендна плата за земельну ділянку (2240 кв.м.) встановлюється у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки, де: нормативна грошова оцінка земельної ділянки (2240 кв.м.) у 2012 році складає 906729 грн. 60 коп. Виходячи з цього розмір орендної плати за цим договором за 2012 рік складає 27201 грн. 90 коп.

Розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства і інших нормативних документів. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору (п. 4.3 договору).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 14.1 договору).

Дія договору припиняється, зокрема, у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п. 12.3 договору).

Договір зареєстровано управлінням Держкомзему у м. Миколаєві, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.05.2012 № 481010004000995.

Разом із тим, відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 07.07.2020 № 215577038), з 04.05.2016 право власності на нерухоме майно по 7 Слобідській, 70/20, належало ТОВ Холодпром.

З відповідачем, як власником указаного вище нерухомого майна відповідний договір оренди землі не укладався; при цьому зазначений об`єкт нерухомого майна, який перебував у власності відповідача, розташований на земельній ділянці, що належить до земель комунальної власності.

За такого, на думку позивача, відповідач за період перебування у його власності нерухомого майна по 7 Слобідській, 70/20, а саме, період 01.12.2017-01.12.2020, мав сплатити кошти за користування зазначеною земельною ділянкою, чого ним зроблено не було. Викладена обставина підтверджується листом ГУ ДПС у Миколаївській області від 28.07.2020 № 578/9/14-29-50-05-15.

За твердженнями позивача, внаслідок несплати ТОВ Холодпром коштів за користування земельною ділянкою порушені права Миколаївської міської ради як органу місцевого самоврядування та власника земельної ділянки, а саме, право на одержання коштів за використання земельної ділянки.

У зв`язку з викладеними обставинами, позивачем розмір недоотриманого доходу у вигляді орендної плати за безоплатне використання спірної земельної ділянки розраховано як розмір орендної плати за землю, який нараховано виходячи з розміру орендної плати за договором та періоду, протягом якого земельна ділянка використовувалась відповідачем без відповідних правових підстав.

Позивачем було направлено відповідачеві листи від 17.09.2021 № 6746/02.02,01-22/21, від 25.11.2020 № 6699/02.02.01- 22/11/14/20, від 09.10.2020 № 5762/02.02.01-22/11/14/20 про добровільну сплату коштів за використання земельної ділянки у формі орендної плати, але жодних дій щодо сплати відповідних коштів відповідачем не було зроблено.

За твердженнями Миколаївської міської ради, не спростованими відповідачем, останній нараховану суму не сплатив, заперечень або зауважень не надав, вимоги позивача залишив без розгляду та задоволення, що зумовило звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Відповідно до ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Зі змісту ст.ст.120, 125 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України вбачається, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки ? це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічні формулювання поняття оренди землі закріплені в ст.1 Закону України Про оренду землі.

Звертаючись до суду, позивач зазначає, що відповідачем було набуто право власності на нерухоме майно по вул. 7 Слобідській, 70/20, яке розташоване на земельній ділянці комунальної власності загальною площею 2240 кв.м. по вул. 7 Слобідській, 70/20, внаслідок чого саме відповідач став фактичним користувачем цієї земельної ділянки, яка перебувала у користуванні попереднього землекористувача для обслуговування зазначеного нерухомого майна.

На переконання позивача, враховуючи наведене, у період 01.12.2017-01.12.2020 користувачем земельної ділянки площею 2240 кв.м., на якій розташований вказаний вище об`єкт нерухомості був відповідач, який не сплачував кошти у вигляді орендної плати за договором оренди землі, чим порушував права Миколаївської міської ради, як органу місцевого самоврядування та власника земельної ділянки щодо одержання коштів за час використання земельної ділянки.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у спірний період не був власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, у зв`язку із чим не є платником плати за землю у формі земельного податку, тому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього є орендна плата.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч.1 ст.2 Закону України Про оренду землі).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно із ч.3 ст.7 Закону України Про оренду землі у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта на праві оренди, до набувача такого об`єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об`єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог ч.16 ст.120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.

Згідно з приписами ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Положеннями п.п. а), е) ч.1 ст.141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, після відчуження об`єктів нерухомості зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості.

Наведених висновків дійшов також Верховний Суд у постановах від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 29.08.2018 у справі № 920/675/17.

Аналогічна правова позиція щодо переходу прав і обов`язків землекористувача при відчуженні нерухомості підтверджується і судовою практикою Верховного Суду, зокрема, постановою Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3655/17 у подібних правовідносинах.

У постановах Верховного Суду України від 08.06.2016 у справі №21-804а16 та від 12.09.2017 у справі №21-3078а16 викладена і позиція про те, що якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або її частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Ураховуючи викладене, до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

Такий висновок викладений також у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №825/308/17.

При виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 27.02.2019 у справі №913/661/17, від 29.08.2018 у справі №920/675/17, від 13.06.2019 у справі №922/2427/18).

У разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, не залежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 27.02.2019 у справі №913/661/17, від 13.06.2019 у справі №922/2427/18, від 27.02.2019 року у справі №913/661/17).

При цьому перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (аналогічна позиція викладені у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 та Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №263/6022/16-ц).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що в даному випадку у зв`язку з відчуженням згаданої вище нерухомості, розташованої на орендованій за договором земельній ділянці, право оренди цієї земельної ділянки автоматично припинилося для попереднього власника та перейшло до відповідача.

У спірний період плата за землю власником об`єкта нерухомості самостійно не декларувалась та не сплачувалась. Внаслідок цього власник землі (територіальна громада м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради) належний дохід від її використання не отримував.

У зв`язку з викладеними обставинами, за результатами засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, на яке представник відповідача не з`явився, складено Акт від 22.12.2020, в якому зафіксовано, зокрема: 1) наявність у ТОВ Холодпром у період 01.12.2017-01.12.2020 права власності на нерухоме майно по вул. 7 Слобідській, 70/20, яке розташоване на земельній ділянці комунальної власності загальною площею 2240 кв.м. по вул. 7 Слобідській, 70/20; 2) що указана вище земельна ділянка належить до земель комунальної власності; 3) що ТОВ Холодпром не звітувало та не сплачувало за користування земельною ділянкою; 4) що земельна ділянка знаходилася у користуванні ТОВ Холодпром у період 01.12.2017-01.12.2020, про що свідчить наявність наній нерухомого майна, що йому належало у цей період.

З урахуванням наведених висновків, розглянувши відповідні докази та відповідний розрахунок неодержаного доходу у розмірі орендної плати за період безоплатного використання відповідачем земельної ділянки, складений начальником управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради, комісією визначено розмір збитків, нанесених Миколаївській міській раді у зв`язку з несплатою за користування спірною земельною ділянкою у період 01.12.2017-01.12.2020, який складає суму 216274 грн. 60 коп.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 892 від 08.09.2021 затверджено акти комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 22.12.2020 про визначення розміру збитків, нанесених Миколаївській міській раді, зокрема, ТОВ Холодпром у зв`язку з безоплатним використанням земельної ділянки площею 2240 кв.м для обслуговування нерухомого майна по вул. 7 Слобідській, 70/20 у період 01.12.2017-01.12.2020 у розмірі 216274 грн. 60 коп. (п. 1.2 указаного рішення).

Як зазначалося вище, про необхідність сплати коштів за використання вказаної земельної ділянки відповідач повідомлявся листами від 17.09.2021 № 6746/02.02,01-22/21, від 25.11.2020 № 6699/02.02.01- 22/11/14/20, від 09.10.2020 № 5762/02.02.01-22/11/14/20.

Позивач стверджує, що відповідачем до теперішнього часу втрачену орендну плату в повному обсязі не сплачено.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України).

Положеннями ст.ст.626, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір в силу положень ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст.759 ЦК України).

Відповідно до за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1, 5 ст.762 ЦК України).

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності (ст.286 ГК України).

Законодавством визначено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч.ч.1-3 ст.21 Закону України Про оренду землі).

Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі (ст.22 Закону України Про оренду землі).

Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (ч.1 ст.24 Закону України Про оренду землі).

При цьому, обставини справи свідчать, що плату за користування земельною ділянкою відповідач протягом спірного періоду не вносив. Таким чином, у спірний період мало місце фактичне користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без здійснення оплати за таке користування.

Відповідно до ч.3 ст.386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної шкоди.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача коштів за період фактичного користування земельною ділянкою.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок ціни позову, судом встановлено, що його здійснено у відповідності до положень законодавства.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не спростував вимоги позивача та не надав суду відповідні докази, які свідчать про сплату ним коштів в сумі 216274 грн. 60 коп. в якості орендної плати за користування у спірний період земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Отже, витрати позивача на оплату позовної заяви судовим збором, згідно платіжного доручення від 23.11.2021 № 1705 на суму 3244 грн. 12 коп., належить у цій сумі відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236- 238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Миколаївської міської ради задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Холодпром, вул. Руставелі Шота, 44, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 40425211, на користь Миколаївської міської ради, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 26565573, кошти в сумі 216274 грн. 60 коп. за безоплатне користування з 01.12.2017 по 01.12.2020 земельною ділянкою площею 2240 кв.м. по вул. 7 Слобідській, 70/20 у м.Миколаєві (отримувач УК у м.Миколаїв /Центральний р-н/ 24062200; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код в ЄДРПОУ отримувача 37992781; рахунок №UA588999980314000611000014483).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Холодпром, вул. Руставелі Шота, 44, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 40425211, на користь Миколаївської міської ради, 54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 26565573, через виконавчий комітет Миколаївської міської ради, 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 04056612, 3244 грн. 12 коп. судового збору (банк отримувача ДКСУ м.Київ, код в ЄДРПОУ отримувача 04056612, рахунок №UA448201720344260001000027733).

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.В.Ткаченко