Рішення

від 30.11.2022 по справі 918/778/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2022 р. м. РівнеСправа № 918/778/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді Н.Церковної при секретарі судового засідання І.Гусевик розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шестерня-Агробізнес" (53762, Дніпропетровська обл., Широківський район, с.Новокурське, вул. Колгоспна, 26, код ЄДРПОУ 39250780) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Агро Трейд" ( 34330, Рівненська обл., Володимирецький р-н, с. Воронки, вул. Київська, 11, код ЄДРПОУ 42783642) про стягнення 2 366 332, 00 грн

від позивача - Левченко В.А.

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шестерня-Агробізнес» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Агро Трейд» (далі - Відповідач) в якому просить стягнути суму передплати в розмірі 1739950,00 грн. та 626382,00 грн. пені.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ШЕСТЕРНЯ- АГРОБІЗНЕС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВУД АГРО ТРЕЙД» був укладений Договір поставки № 24/11. Згідно платіжних доручень №№ 3, 4 від 26.11.2021 року Покупець сплатив 200000,00 грн, та 1539950,00 грн відповідно на розрахунковий рахунок Постачальника. У встановлений строк поставка не відбулась.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Разом з цим, 16.11.2022 року від відповідача надійшла заява, в якій останній зазначає, що має намір розрахуватись перед позивачем при першій нагоді та просить суд здійснювати розгляд справи за його відсутності (а.с. 38).

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28 вересня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26 жовтня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 жовтня 2022 року відкладено розгляд справи на 16 листопада 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16 листопада 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 листопада 2022 року.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

24 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуд Агро Трейд» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шестерня-Агробізнес» (далі Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №24/11 (далі - Договір, а.с. 3-4).

Згідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця зернозбиральний комбайн JOHN DEER модель W650 2011р.в. з комплектом устаткування (надалі-Товар) згідно Додатку №1 до Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар згідно умов даного Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору ціна Договору складає 3 479 900,00 гривень, в тому числі ПДВ 20% у розмірі 579 983,33 гривень, що в еквіваленті за курсом продажу Євро, встановленому у міжбанківській інформаційній системі згідно ресурсу minfin.com.ua, сформованим на дату, що передує даті укладання цього Договору, становить 115 000,00 Євро.

За згодою сторін розрахунок за Товар виконується наступним чином: 50% передоплата, що складає 1739950,00 гривень; 50% остаточна оплата при отриманні Товару від Постачальника, але не пізніше одного банківського дня. Сума остаточної оплати становить 57 500,00 Євро та визначається в гривневому еквіваленті на дату, що передує даті отримання Товару Покупцем згідно ресурсу minfm.com.ua. (п.2.4 Договору).

Пунктом 3.2 Договору сторони передбачили, що Строк поставки Товару складає 30 календарних днів з дня передоплати Покупцем.

Згідно п. 3.3 Договору Поставка Товару здійснюється відповідно до правил «Інкотермс-2021» на умовах: DDP склад Постачальника ( Рівненська обл., Володимирецький р-н, с. Воронки, вул. Київська, буд.11), на протязі 3-х (трьох) робочих днів з дня надходження Товару на склад Постачальника, про що Постачальник повідомляє Покупця письмово чи в усній формі засобами телефонного зв`язку.

Відповідно до п. 3.4 Договору Датою поставки Товару Сторони вважають дату фактичного отримання Покупцем Товару та підписання Покупцем та Постачальником без зауважень видаткової накладної на Товар.

Право власності на Товар переходять від Постачальника до Покупця в момент приймання Товару Покупцем по видатковій накладній (п. 3.5 Договору).

У відповідності до п. п. 61, 6.2, 6.3 Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та відповідним чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. При несвоєчасній поставці та/або недопоставці (передачі у власність) Товару та/або прострочення строків доукомплектування та/або заміни/ремонту/усунення дефектів/недоліків Товару з вини Постачальника, Постачальник сплачує на користь Покупця штраф в розмірі 0,1% від загальної вартості несвоєчасно поставленого/дефектного товару за кожний день прострочення. За доставку/поставку/передачу неякісного/некомплектного Товару Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 5 % від вартості неякісного Товару. Покупець несе відповідальність за несвоєчасну оплату вартості переданого у власність Товару шляхом сплати на користь Постачальника пені в розмірі 0,1%, але не більше подвійної ставки НБУ, від суми боргу за кожен день такого прострочення, сплачує три відсотки річних за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та інфляційні нарахування на суму боргу.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та його скріплення печатками Сторін і діє до остаточного виконання Сторонами зобов`язань (п. 7.1 Договору). Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їхніми печатками.

24 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуд Агро Трейд» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шестерня-Агробізнес» (далі Покупець) було укладено Додаток №1 до договору купівлі-продажу №24/11 від 24 листопада 2021 року (Специфікація), яким передбачено поставку товару в наступній комплектації: потужність: к/с -350, об`єм - 9,0л, напрацювання мотогодин, двигун - 1679, молотильний апарат - 1435, жатка зернова JOHN DEER модель 625 R з шириною захвату 7,6м, візок для жниварки, ріпаковий стіл з шириною захвату 7,6м. (а.с. 5).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуд Агро Трейд» було виставлено рахунок на оплату №43 від 24 листопада 2021 року на загальну суму 1 739 950,00 грн. (а.с.8)

Товариством з обмеженою відповідальністю «Шестерня-Агробізнес» було оплачено вартість поставки товару згідно вказаного вище рахунку, що підтверджується платіжним дорученням №3 від 26.11.2021 року на суму 1 539 950,00 грн. та платіжним дорученням №4 від 26.11.2021 року на суму 200 000,00 грн. (а.с.6-7).

Як зазначено позивачем в позовній заяві, ТОВ «Вуд Агро Трейд» не було здійснено поставку оплаченого товару.

Також з матеріалів справи вбачається, що 28 грудня 2021 року позивач звернувся до відповідача з листом-претензією від 28.12.2021 року Вих.№15 в якому вимагав повернення грошових коштів у розмірі 100% на протязі 3-х банківських днів (а.с.13).

Даний лист залишено Постачальником поза увагою, відповідь позивачу не надходила.

На адресу Постачальника Покупцем направлено вимогу протягом 7 календарних днів з дати отримання даної вимоги здійснити повернення суми попередньої оплати в розмірі 1739950,00 грн. та протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання даної вимоги сплатити на користь ТОВ «ШЕСТЕРНЯ-АГРОБІЗНЕС» штрафні санкції - суму пені, нарахована на підставі п. 6.2 Договору - за прострочення передачі товару у розмірі 149635,70 грн. та суму 3 % річних за користування грошовими коштами у розмірі 6149,41 грн. (а.с.9-10). Відповідь на вимогу залишена відповідачем поза увагою.

Норми права, що підлягають до застосування, мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст.179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, вимога Позивача про стягнення з Відповідача суми попередньої оплати у розмірі 1739950,00 грн. грунтується на договорі та законі, а тому є правомірною.

Стосовно позовних вимог про стягнення з Відповідача пені у сумі 626382,00 грн. за період з 28.12.2021 року по 26.06.2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Згідно ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів

Приписами ч. 1 ст.230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб`єктів переказу грошей через платіжні системи.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за просрочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.3 Договору Покупець несе відповідальність за несвоєчасну оплату вартості переданого у власність Товару шляхом сплати на користь Постачальника пені в розмірі 0,1%, але не більше подвійної ставки НБУ, від суми боргу за кожен день такого прострочення, сплачує три відсотки річних за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та інфляційні нарахування на суму боргу.

Суд, здійснивши перерахунок нарахованої Позивачем суми пені за період з 28.12.2021 року по 26.06.2022 року зазначає, що останній здійснено арифметично вірно.

Відтак, з огляду на вищевказані норми Закону та Договору, пеня у сумі 626382.00 грн. за період з 28.12.2021 року по 26.06.2022 року підлягає до стягнення з Відповідача.

В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 року, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що Позивач довів належними та допустимими доказами факт неналежного виконання Відповідачем зобов`язань за Договором купівлі-продажу №24/11 від 24.11.2021 року, а Відповідач вказаного належними доказами не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення суми передоплати у розмірі 1739950,00 грн. та пені у сумі 626382,00 грн..

Судові витрати.

Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 35494,98 грн. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Агро Трейд" ( 34330, Рівненська обл., Володимирецький р-н, с. Воронки, вул. Київська, 11, код ЄДРПОУ 42783642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шестерня-Агробізнес" (53762, Дніпропетровська обл., Широківський район, с.Новокурське, вул. Колгоспна, 26, код ЄДРПОУ 39250780) 1 739 950,00 грн - передоплати за поставлений товар, 626 382,00 - пені та 35 494,98 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 01.12.2022 року.

Суддя Н. Церковна