Рішення

від 23.11.2022 по справі 922/121/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2022м. ХарківСправа № 922/121/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова (61099, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 36-А) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Седнор Ріал Естейт" (63420, Харківська обл., Зміївський р-н., с. Бірки (з), вул. Набережна, буд. 52) простягнення 1 235 383,63 грн.за участю за участю представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

прокурорара: Пєскова Ю.В. (посвідчення).

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Седнор Ріал Естейт" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1 235 383,63 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду від 18.01.2022 року позовну заяву Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (вх. № 121/21) залишено без руху.

24.01.2022 року від прокурора через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 1452) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 31.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 922/121/22 призначено у порядку загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк у 15 (п`ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Встановлено позивачу 5 (п`ятиденний) строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 15.02.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання. судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до "10" березня 2022 р.

Підготовче засідання у справі № 922/121/22, яке було призначено на 10 березня 2022 року не відбулось у зв`язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

Ухвалою суду від 09.06.2022 року призначено підготовче засідання у справі на "12" липня 2022 р.

06.07.2022 року від прокурора через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 6241/22 від 06.07.2022 року) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 08.07.2022 року задоволено клопотання (вх. № 6241/22 від 06.07.2022 року) прокурора про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 12.07.2022 рок,у яку занесено до протоколу судового засідання, судом продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, та у підготовчому засіданні оголошено перерву до "06" вересня 2022 р.

Ухвалою суду від 06.09.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання у підготовчому засіданні оголошено перерву до "21" вересня 2022 р.

Підготовче засідання у справі 21.09.2022 року не відбулось у зв`язку із відсутністю у Господарському суді Харківської області технічної можливості для проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 21.09.2022 року призначено підготовче засідання у справі на "02" листопада 2022 р.

02.11.2022 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 13025/22) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 02.11.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача (вх. № 13025/22 від 02.11.2022 року) про відкладення розгляду справи, оскільки учасник справи не позбавлений направити до суду іншого представника, крім того, відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Судом закрито підготовче засідання у справі, та призначено справу до розгляду по суті на"23" листопада 2022 р. о(б) 10:00 год.

Уповноважений представник позивача у призначене судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належний чином, про що свідчить направлення на адресу останнього копії ухвали суду від 02.11.2022 року.

Уповноважений представник відповідача у призначене судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про час та місце розгляду справи повідомлений належний чином, про що свідчить направлення на адресу останнього копії ухвали суду від 02.11.2022 року, проте ухвалу суду повернуто поштовим відділенням із відміткою пошти " Адресат відсутній за вказаною адресою", у зв`язку із чим, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача.

Присутній у судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив суд позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Як зазначає прокурор, вивченням прокуратурою питання наявності підстав для представництва інтересів держави у суді у сфері земельних правовідносин, встановлено порушення вимог законодавства під час використання земельних ділянок, розташованих на території Індустріального району м. Харкова.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Седнор Ріал Естейт" зареєстроване 27.05.2019 року. Основний вид діяльності товариства - надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Також зазначає, що нежитлова будівля літ. "У-1" загальною площею 3589,4 кв.м., яка розташована по вул. Індустріальній, 3 у м. Харкові, станом на теперішній час належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Таудер" з 11.12.2020 року на підставі акту приймання - передачі від 10.12.2020 року.

Водночас з 01.07.2019 року по 11.12.2020 року право власності на вищезазначену нежитлову будівлю було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Седнор Ріал Естейт" на підставі акту приймання - передачі майна до статутного капіталу від 01.07.2010 року, з 12.12.2014 року по 01.07.2019 року було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ост-Строй" на підставі свідоцтва про право власності від 22.12.2014 року.

За твердженнями прокурора, земельна ділянка, площею 0,6389 га, з кадастровим номером 6310138200:02:005:0011, на якій знаходиться вищевказана нежитлова будівля, розташована на території Індустріального району м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Індустріальна, 3, сформована та здійснено 06.05.2006 року державну реєстрацію, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Також прокурор зазначає, що Білецькому Василю Михайловичу 28.05.2015 року на підставі свідоцтва про смерть від 08.06.2012 року припинено право оренди земельної ділянки, площею 0,6389 га, з кадастровим номером 6310138200:02:005:0011 по вул. Індустріальній, буд. 3 у м. Харкові.

Відповідно до даних публічної кадастрової карти України та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності або користування на земельну ділянку під вищевказаним об`єктом нерухомого майна за Товариство з обмеженою відповідальністю "Седнор Ріал Естейт" не було зареєстровано.

Згідно з витягами з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 20.07.2017 року, 18.03.2020 року № 2529 / 0/45-20, 14.09.2021 року № 3581 проведена нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:005:0011, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Індустріальна, 3.

Також прокурор зазначає, що відповідно до інформації, наданої ГУ ДПС у Харківській області від 23.09.2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Седнор Ріал Естейт" обліковується платником земельного податку з юридичних осіб з вересня 2020 року у ГУ ДПС у Харківській області за іншу земельну ділянку. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Седнор Ріал Естейт" з часу набуття права власності на нерухоме майно (нежитлову будівлю) та її подальшого відчуження використовувало земельну ділянку без виникнення права власності / користування та без державної реєстрації цих прав та, відповідно, не сплачувало платежі за її використання згідно із встановленим законодавчими актами розміром.

21.10.2021 року Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження вищезазначеної земельної ділянки та здійснено розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. У зв`язку із чим, розрахунок безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки площею 6389 кв.м (0,6389 га), кадастровий номер 6310138200:02:005:0011 у період з 01.08.2019 року по 31.12.2019 року складає суму у розмірі 321 530,70 грн., та у період з 01.01.2020 року по 30.11.2020 року складає суму у розмірі 913 852,93 грн., всього 1 235 383,63 грн.

Вищевказані обставини, стали причиною звернення прокурора із відповідним позовом до суду. При цьому позовні вимоги прокурора обґрунтовано наявністю підстав для застосування до спірних правовідносин приписів статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Відповідно до вимог статті 83 Земельного кодексу Україниу комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів.

Згідно зі статтями 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, згідно акту від 21.10.2021 року обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Індустріальна, буд. 3 (кадастровий номер: 6310138200:02:005:0011) земельна ділянка площею 0,6389 га у період з 01.07.2019 року по 11.12.2020 року використовувалась Товариством з обмеженою відповідальністю "Седнор Ріал Естейт" для експлуатації, обслуговування нежитлової будівлі.

Прокурор посилається на те, що відповідач який фактично користувався земельною ділянкою у період з 01.07.2019 року до 11.12.2020 року без укладання договору оренди та за рахуноквласника земельної ділянки зберіг грошові кошти у розмірі орендної плати, та зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

За змістом частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу Українидля деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Для висновку про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів потрібно встановити обставини набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого), а також те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку із чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власників об`єкта нерухомого майна (у даній справі право власності на нерухоме майно було зареєстровано за відповідачем до 11.12.2020 року) безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою (у період з 01.07.2019 року по 11.12.2020 року), на якій цей об`єкт розміщений за адресою: м. Харків, вул. Індустріальна, буд. 3 (кадастровий номер: 6310138200:02:005:0011) земельна ділянка площею 0,6389 га.

Як вбачається із матеріалів справи, за відповідачем 01.07.2019 року було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. "У-1" загальною площею 3589,4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків. вул. Індустріальна, буд. 3 відповідно до акту приймання - передачі майно до статутного капіталу від 01.07.2019 року

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у Земельному кодексі України. Так, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частини 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України унормовано, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

За змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди (користування) земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди (користування) земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору (тощо) з моменту державної реєстрації цього права.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об`єкт, мають місце відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у виді орендної плати.

При цьому, зобов`язання щодо внесення плати за фактичне користування земельною ділянкою за своїм змістом є кондикційними. Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).

Аналогічний правовий висновок викладеноу постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Належним способом захисту у цьому випадку є стягнення безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею на підставі (в порядку) глави 83 Цивільного кодексу України.

Як встановлено приписами частини 1, 3, 4, 9 статті 791 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0006115572020 з кадастровим номером 6310138200:02:005:0011 від 03.12.2020 року дата реєстрації земельної ділянки 06.05.2006 року.

Відповідно до вимог статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 названого Закону).

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року у справі № 920/739/17.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 2 статті 20, частина 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель").

З огляду на вказані приписи положень чинного законодавства України нормативна грошова оцінка вартості земельної ділянки є обов`язковим доказом для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення такої справи, зокрема щодо площі земельної ділянки для розрахунку суми недоотриманих доходів позивача, а також щодо визначення розміру орендної плати за земельні ділянки на підставі нормативної грошової оцінки.

При цьому із наведених норм законодавства не вбачається можливості зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж оформлення витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Вказаний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збереженого майна (коштів) у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно - шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі - а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (відповідні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 року у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 року у справі № 922/2082/18, від 16.11.2019 року у справі № 922/3607/18).

З огляду на вищевикладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, що мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17, від 11.06.2019 року у справі № 922/551/18.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок за період з 01.08.2019 року по 31.12.2019 року на суму у розмірі 321 530,70 грн., та у період з 01.01.2020 року по 20.11.2020 року на суму у розмірі 913 852,93 грн., судом встановлено, що відповідні нарахування здійснено вірно.

Частинами 1, 2статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному розмірі, а саме про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1 235 383,63 грн за період з 01.07.2019 року до 11.12.2020 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 18 530,76 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; статтями 22, 83, 654, 1166, 1212 Цивільного кодексу України; статтею 152 Земельного кодексу України; статтею 31 Закону "Про оренду землі", статтями 73, 74, 86, 123, 129, 183, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Седнор Ріал Естейт" (63421, Харківська обл., Зміївський р-н., с. Бірки (з), вул. Набережна, буд. 52, ЄДРПОУ 43020566) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ 04059243, код класифікації доходів бюджету 24062200, номер рахунку (IBAN) UA 698999980314090611000020649, МФО 899998, код отримувача ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК Харків обл. /МТГ Харків) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1235383,63 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Седнор Ріал Естейт" (63421, Харківська обл., Зміївський р-н., с. Бірки (з), вул. Набережна, буд. 52, ЄДРПОУ 43020566) на користь Харківської обласної прокуратури (610991, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 4, ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, рахунок UA 178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 18530,76 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

реквізити сторін:

позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ 04059243);

відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Седнор Ріал Естейт" (63421, Харківська обл., Зміївський р-н., с. Бірки (з), вул. Набережна, буд. 52, ЄДРПОУ 43020566);

прокурор: Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова (61099, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 36-А).

Повне рішення складено "02" грудня 2022 р.

СуддяО.О. Ємельянова