ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2022 р. Справа № 924/603/22
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крестьянінова А.О., розглянувши справу
за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Шепетівської міської ради, Управління освіти Шепетівської міської ради, Шепетівського навчально-виховного комплексу №3 у складі "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою" Хмельницької області, м. Шепетівка Хмельницької області
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів в розмірі 20 688,00 грн.
за участю представників учасників справи:
позивачів: не з`явились;
відповідача: не з`явився;
прокуратури: Лежнін І.О.
ВСТАНОВИВ:
прокурор в інтересах позивачів звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати недійсною додаткову угоди №2 від 29.01.2021 року до договору №55-Б на постачання природного газу від 15.01.2021 року, укладену між Шепетівським навчально-виховним комплексом №3 у складі "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою" Хмельницької області та дочірнім підприємством "Шепетівкагаз" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", визнати недійсною додаткову угоду №3 від 01.02.2021 року до договору №55-Б на постачання природного газу від 15.01.2021 року, укладену між Шепетівським навчально-виховним комплексом №3 у складі "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою" Хмельницької області та дочірнім підприємством "Шепетівкагаз" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", визнати недійсною додаткову угоду №4 від 11.05.2021 року до договору №55-Б на постачання природного газу від 15.01.2021 року, укладену між Шепетівським навчально-виховним комплексом №3 у складі "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою" Хмельницької області та дочірнім підприємством "Шепетівкагаз" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", а також стягнути надмірно сплачені кошти в розмірі 20 688,00 грн.
Вимоги мотивує тим, що при укладенні спірних додаткових угод не дотримано вимоги пункту 2 часини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", безпідставно змінено істотні умови договору, належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни товару на ринку після укладення договору; при цьому, внаслідок укладання спірних додаткових угод до договору про збільшення ціни товару замовник безпідставно надміру сплатив, а відповідач отримав кошти на загальну суму 20688,00 грн.
Ухвалою суду від 22.08.22 року відкрито провадження за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Шепетівської міської ради, Управління освіти Шепетівської міської ради, Шепетівського навчально-виховного комплексу №3 у складі "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою" Хмельницької області, м. Шепетівка Хмельницької області до дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м. Шепетівка Хмельницької області про визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів в розмірі 20 688,00 грн., призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 08.11.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Прокурор під час судового розгляду спору позов підтримав, наполягає на його задоволенні.
Позивачі не скористались правом участі своїх представників в судовому засіданні, належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору, що підтверджується наявними в матеріалах справи судовими повістками. Позивач 2 у листі від 12.10.2022 року при ухваленні рішення покладається на розсуд суду, просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника управління освіти. Позивач 3 у листі від 22.09.2022 року позовні вимоги підтримує та просить задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився належним чином повідомлений про час і дату судового засідання, у письмових поясненнях від 31.10.2022 року просить відмовити в задоволенні позову. Заперечення мотивує безпідставністю твердження прокурора про те, що довідки ТПП не містять інформації щодо коливання ціни на ринку газу, оскільки роз`яснення Мінеконопромрозвитку від 30.12.2016 року стосуються ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній до укладення договору №550Б, окрім того, воно не містить жодних положень щодо форми чи змісту документа на підтвердження коливання ціни на ринку та того, що документ повинен містити порівняння. При цьому, посилається на лист Мінекономіки від 24.11.2020 року.
Стверджує, що оскаржувані додаткові угоди укладено з дотриманням вимог законодавства, врахуванням положень договору, роз`яснень Мінекономіки та з документальним підтвердженням коливання ціни товару. Так, коливання ціни на ринку станом на 29.01.2021 року відносно укладення договору (15.10.2021 року) становить приблизно 37,34%, станом на 01.02.2021 року - 22,26% та станом на 11.05.2021 року - 26,62%.
Вважає, що надана прокурором інформація Хмельницької ТПП та інформація Української енергетичної біржі не спростовує вище викладених висновків, оскільки не містить інформацію про ціну станом на укладення договору, та є середньозваженою ціною місячного ресурсу ТОВ "УЕБ" на відповідну дату.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Шепетівським навчально-виховним комплексом №3 у складі "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою" Хмельницької області оголошено відкриті торги на закупівлю товару - газове паливо - код 0912000-6 згідно ДК 021:2015 об`ємом 66000 м.куб. на суму 528000,00 грн.
За результатами закупівлі 15.01.2021 року між дочірнім підприємством "Шепетівкагаз" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (постачальник) та Шепетівським навчально-виховним комплексом №3 у складі "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою" Хмельницької області (споживач) укладено договір №55-Б на постачання природного газу (далі - договір).
За положеннями п. 2.1. договору постачальник зобов`язується протягом строку дії даного договору передавати споживачеві природний газ та надавати послуги з замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а споживач зобов`язується приймати та оплачувати газ та надані позичальником послуги із замовлення (бронювання) потужності на умовах даного договору.
У п. 3.1. договору сторони погодили наступний орієнтовний обсяг газу - 66000 м.куб., який планується до постачання у кожному календарному (газовому) місяці: лютий 11,0 тис. м. куб., березень 11,0 тис. куб. м., квітень 5,5 тис. куб. м., жовтень 5,5 тис. куб.м., листопад 11,0 тис. куб. м. та грудень 22,0 тис. куб.м.
Ціна за 1000 куб.м. газу становить 6125,00 грн. з ПДВ. В вартість ціни включаються витрати з послуг із замовлення (бронювання) потужності у відповідності з тарифами згідно Постанови НКРЕКП (п. 7.1. договору).
Загальна вартість даного договору складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх газових місяців та наданих послуг із замовлення (бронювання) потужностей протягом строку дії даного договору та становить 404250,00 грн. з ПДВ (п. 7.2. договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє в частині постачання газу з 01.02.2021 року по 31.12.2021 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 1.3.1. договору).
Відповідно до п. 13.2. договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме у разі: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; погодження зміни ціни в договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; зміни ціни у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема дія договору про закупівлю може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.
У додатковій угоді №1 від 15.01.2021 року до договору сторонами погоджено, що загальна вартість даного договору становить 342286,00 грн., орієнтовний обсяг газу - 55883,26 м.куб.
Відповідач звернувся до позивача 3 із листом від 22.01.2021 року №97, у якому просить погодити та підписати додаткову угоду до договору на постачання природного газу. До листа додано примірники додаткової угоди та копію фактографічної довідки ТПП від 22.01.2021 року, згідно якої ціна на природний газ ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" станом на 28.12.2020 року становила 7603,43 грн. за тис. куб.м. з ПДВ та станом на 19.01.2021 року - 8412,00 грн. за тис. куб. м. з ПДВ.
29.01.2021 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору, у якій викладено п. 7.1. та 7.2. договору в новій редакції, згідно якої ціна за 1000 куб.м. газу становить 6700,75 грн. з ПДВ; загальна вартість договору - 342285,00 грн. Також передбачено, що кількість поставленого газу становить 51081,59 м.куб. У п. 5 додаткової угоди №2 передбачено, що додаткова угода в частині зміни ціни набуває чинності з 22.01.2021 року.
ДП "Шепетівкагаз" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Шепетівказ" надіслав позивачу 3 листа від 29.01.2021 року з проханням погодити та підписати додаткову угоду до договору на постачання природного газу. До листа додано примірники додаткової угоди та копію фактографічної довідки ТПП від 29.01.2021 року, згідно якої середньозважені ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на січень 2021 року становили 7591,01 грн. за тис. куб. м. з ПДВ, станом на лютий - 8192,10 грн. за тис. куб. м.
У додатковій угоді №3 від 01.02.2021 року до договору сторони дійшли згоди, що ціна за 1000 куб. м. газу складає 7231,32 грн. з ПДВ, загальна вартість цього договору - 342285,00 грн.; обсяг поставленого газу - 47333,68 м.куб.
У листі від 28.04.2021 року відповідач просить позивача 3 підписати додаткову угоду до договору на постачання природного газу та додає копію фактографічної довідки ТПП від 28.04.2021 року, з якої вбачається, що середньозважені ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на квітень 2021 року становили 8078,02 грн. за тис. куб. м. з ПДВ, станом на травень - 9156,00 грн. за тис. куб. м. з ПДВ.
У додатковій угоді №4 від 11.05.2021 року до договору сторони дійшли згоди, що ціна за 1000 куб. м. газу складає 7954,44 грн. з ПДВ, загальна вартість цього договору - 342285,00 грн.; обсяг поставленого газу - 44730 м.куб.
У додатковій угоді №5 від 08.07.2021 року сторони погодились припинити зобов`язання за договором на постачання природного газу №55-Б від 15.01.2021 року.
На виконання умов договору відповідачем передано, а позивачем 3 прийнято природний газ: в кількості 8700 куб.м. по ціні 7231,32 грн. за тис. куб. м. на суму 62912,48 грн. (акт №2 прийому-передачі з 01 по 28 лютого 2021 року); в кількості 10000 тис. куб. м. по ціні 7231,32 грн. за тис. куб.м. на суму 72313,20 грн. (акт №03 прийому-передачі з 01 по 31.03.2021 року).
В свою чергу, Шепетівським НВК №3 перераховано відповідачу за природний газ платіжним дорученням №47 від 05.03.3021 року 2814,40 грн., платіжним дорученням №46 від 05.03.2021 року 60098,08 грн. та платіжним дорученням №79 від 14.04.2021 року 72313,20 грн.
Хмельницька ТПП у листі від 07.04.2022 року проінформувала прокуратуру, що середньозважені ціни на природний газ, які сформувались на основі біржових котирувань становила: 15.01.2021 року - 8040,52 грн. з ПДВ за тис. куб. м. (післяплата); 29.01.2021 року - 8040,77 грн. за тис. куб. м. з ПДВ (післяплата), 01.02.2021 року - 8220,39 грн. за тис. куб. м. з ПДВ (післяплата), 11.05.2021 року - 8595,07 грн. за тис. куб. м. з ПДВ (по всіх умовах оплати).
Позивач 3 звернувся до відповідача із претензією від 08.04.2022 року про повернення надміру сплачених коштів за договором про постачання природного газу №55-Б від 15.01.2021 року в розмірі 20688,00 грн.
Управління освіти Шепетівської міської ради у листі від 19.05.2022 року, Шепетівський НВК №3 у листі від 19.05.2022 року та виконавчий комітет Шепетівської міської ради у листі від 28.06.2022 року повідомили прокурора про відсутність намірів вживати заходів представницького характеру щодо стягнення надміру сплачених коштів за договором про постачання природного газу №55-Б від 15.01.2021 року.
З вищевикладеного, прокурор в інтересах позивачів звернувся з даним позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Водночас згідно з положеннями частин 3 - 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Таким чином, зі змісту зазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).
Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Таким чином, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
У контексті вищенаведеного суд зазначає, що за своїм змістом положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру" спрямовані саме на забезпечення балансу прав, свобод та інтересів учасників процесу з метою, з одного боку, недопущення підміни прокурором належного суб`єкта владних повноважень або надання необґрунтованих переваг відповідним суб`єктам, права яких порушуються, а з іншого боку, захисту інтересів держави у випадку, коли цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює їх захист.
З огляду на викладене, встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави, суд повинен здійснити оцінку не тільки виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову, а й наявних у справі інших доказів щодо обставин, які йому передували, зокрема попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, що за своїм змістом може мати різний характер.
Верховний Суд звертає увагу, що критерій "розумності", який наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, має визначатися судом з урахуванням великого кола чинників. До таких чинників відноситься, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення або про можливе порушення інтересів держави та вжиті ним заходи з моменту виникнення такої обізнаності, спрямовані на захист інтересів держави.
Схожі за змістом висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №913/124/10, від 08.04.2021 у справі №925/11/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурором додані до позовної зави докази листування із відповідними органами, що свідчить про дотримання прокурором процедури звернення до суду з даним позовом.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон).
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища, запобігання проявам корупції, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до статті 5 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Частиною 1 статті 41 Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
У відповідності до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови відповідно до законодавства. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладанні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно пунктів 4, 5 статті 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції без зменшення обсягів закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що така зміна не призведене до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
З матеріалів справи стверджується, що спірні додаткові угоди в даній справі укладені на підставі листів відповідача з проханням підписати додаткові угоди, із доданими довідками Хмельницької ТПП із зазначенням: ціни на ресурс січня 2021 року - торгові дні 28.12.2020 року та 19.01.2021 року (підстава для укладення додаткової угоди №2); середньозважених цін на ресурс січня 2021 року та лютого 2021 року (підстава для укладення угоди №3) та середньозважених цін на ресурс квітня 2021 року та травня 2021 року (підстава для укладення угоди №4).
Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).
Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Із наданих відповідачем пропозицій щодо внесення змін до договору не вбачається наявності обґрунтувань, які відповідач мав би надати: чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним, а також не прогнозованість цін. Листи мітять лише прохання підписати додані додаткові угоди.
Долучені фактографічні довідки ТПП також не можуть вважатися документами, які підтверджують коливання цін на ринку, оскільки у таких документах має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі №912/1580/18).
Висновки ТПП можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, але вказані довідки не відповідають вищезазначеним вимогам та не містять інформацію щодо ринкової вартості природного газу станом на попередні календарні дати, у тому числі на дату подання цінової пропозиції, дату укладення договору, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни з моменту укладення договору до дати укладення оспорюваних додаткових угод.
При цьому, довідки від 29.01.2021 року та від 28.04.2021 року лише відображають середньозважену ціну природного газу за результатами електронних біржових торгів на ТБ „Українська енергетична біржа" на певні дати, а в довідці від 22.01.2021 року вказано вартість природного газу на 28.12.2020 року та 19.01.2021 року (при цьому, договір №55-Б укладено 15.01.2021 року).
Окрім того, у довідках Хмельницької ТПП вказано ціни на природний газ станом на дати укладення додаткових угод, які (ціни) різняться з тими, що зазначену в цих угодах (спірних).
Судом також звертається увага, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку природного газу, враховуючи діяльність відповідача. На момент підписання основного договору відповідач знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на природний газ, постачання якого він мав намір здійснювати, та гарантував його поставку замовнику за цінами відповідно до договору.
З вищевикладеного суд критично оцінює доводи відповідача про значне зростання ціни на природний газ та наявність підстав для укладення оскаржуваних угод.
Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження реальної ринкової вартості газу на момент укладення спірних угод, що дало б можливість порівняти рівень цін, вказаний в цих угодах, з ціною на момент укладення основного договору та дійти висновку про дійсну величину зменшення або збільшення (підтвердити вказаний в угодах рівень цін) ціни з дати укладення договору до дати укладення спірних додаткових угод.
Обставин підвищення цін на ринку, що зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, причини, через які виконання укладеного договору стало для відповідача вочевидь невигідним, не прогнозованість цін та реальну величину коливання ціни на природний газ у період з дати укладення договору до дати укладення спірних додаткових угод, відповідачем не було доведено.
Таким чином, необхідність внесення спірних змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально. Відтак, укладені між сторонами спірні додаткові угоди не відповідають вимогам ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Крім цього, тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для замовника умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги.
Одними з принципів закупівлі є її відкритість та прозорість на всіх їх стадіях, а метою цієї процедури є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Досягнення вищевказаних принципів та мети здійснюється саме за рахунок того, що подальше укладення договору, після проведення закупівлі, має здійснюватись на умовах, визначених тендером. Тому, поступове збільшення ціни договору, яке за результатами "каскадного" укладення всіх трьох спірних угод, здійснено фактично на 29,88% у порівнянні з первинною ціною, не можна розцінювати як добросовісні дії.
Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Пунктом 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно з приписами частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постановах від 12.01.2021 у справі №912/3239/18, від 26.02.2021 у справі № 912/9/20, від 09.09.2020 у справі № 921/524/18, від 16.04.2019 у справі № 190/3486/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19.
Враховуючи те, що оскаржувані у даній справі додаткові угоди укладено з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», то відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними. У зв`язку з цим позов прокурора в відповідній частині суд задовольняє.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За положеннями ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У статті 669 Цивільного кодексу України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Оскільки, як встановлено вище, позивачем 3 сплачено за товар у більшому розмірі на 20688,18 грн., у останнього виникло право вимагати повернення сплаченої за не поставлений товар суми. Таким чином, вимога про стягнення 20688,00 грн. сплачених коштів за договором №55-Б від 15.01.2021 року також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
З всього вищевикладеного, позов керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Шепетівської міської ради, Управління освіти Шепетівської міської ради, Шепетівського навчально-виховного комплексу №3 у складі "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою" Хмельницької області, м. Шепетівка Хмельницької області до дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м. Шепетівка Хмельницької області про визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів в розмірі 20 688,00 грн., суд задовольняє в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 226, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
позов керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Шепетівської міської ради, Управління освіти Шепетівської міської ради, Шепетівського навчально-виховного комплексу №3 у складі "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою" Хмельницької області, м. Шепетівка Хмельницької області до дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м. Шепетівка Хмельницької області про визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів в розмірі 20 688,00 грн., задовольнити.
Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 29.01.2021 року до договору №55-Б на постачання природного газу від 15.01.2021 року, укладену між Шепетівським навчально-виховним комплексом №3 у складі "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою" Хмельницької області та дочірнім підприємством "Шепетівкагаз" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз".
Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 01.02.2021 року до договору №55-Б на постачання природного газу від 15.01.2021 року, укладену між Шепетівським навчально-виховним комплексом №3 у складі "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою" Хмельницької області та дочірнім підприємством "Шепетівкагаз" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз".
Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 11.05.2021 року до договору №55-Б на постачання природного газу від 15.01.2021 року, укладену між Шепетівським навчально-виховним комплексом №3 у складі "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою" Хмельницької області та дочірнім підприємством "Шепетівкагаз" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз".
Стягнути з дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (30403, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Економічна, буд. 29, код 39393136) на користь Шепетівського навчально-виховного комплексу №3 у складі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою» Хмельницької області (30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Українська, буд. 67, код 22786998) 20688,00 грн. (двадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім грн. 00 коп.) надмірно сплачених коштів.
Видати наказ.
Стягнути з дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (30403, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Економічна, буд. 29, код 39393136) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 9924,00 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 02.12.2022 року
Суддя М.В. Музика
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/
Віддрук. у 7 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу 1 ( 04060789@mail.gov.ua); 3 - позивачу 2 ( shosvita@i.ua); 4 - позивачу 3 ( ел. пошта: shnvk_3@ukr.net), 5 - відповідачу (30403, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 7 - рек. з пов. про вручення; ел. пошта: dp.gazshep@ukr.net); 6 - Шепетівська окружна прокуратура (ел. адреса: shepetiv_oprok@khmel.gp.gov.ua;); 7 - Хмельницька обласна прокуратура (sekretariat@khmel.gp.gov.ua)
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2022 |
Оприлюднено | 05.12.2022 |
Номер документу | 107651079 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Музика М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні