Рішення

від 22.11.2022 по справі 926/2242/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/2242/22

За позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Чернівецької міської ради м. Чернівці

до відповідача Чернівецької обласної громадської організації «Український союз спортивних єдиноборств» м. Чернівці

про розірвання договору оренди, зобов`язання звільнити нежиле приміщення та стягнення 17462,47 грн.

Суддя Бутирський А.А.

при секретарі Вівчарюк І.Б.

Представники сторін:

Від позивача Іванович Л.Є. представник

Від відповідача Палій В.І. голова організації

У судовому засіданні приймали участь: прокурор Кацап-Бацала Ю.М. (посвідчення від 02.02.2021 р.)

СУТЬ СПОРУ: керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Чернівецької міської ради м. Чернівці звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької обласної громадської організації «Український союз спортивних єдиноборств» м. Чернівці про: розірвання договору оренди нерухомого майна від 07.04.2014 р. № 72; зобов`язання відповідача звільнити нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. А. Міцкевича, 8, загальною площею 466,3 кв.м., шляхом повернення його позивачеві за актом приймання-передачі у 3-денний термін після набрання рішенням законної сили; стягнення 79329,17 грн. заборгованості, з них: 78474,20 грн. боргу по орендній платі, 854,97 грн. пені.

Ухвалою від 17.06.2022 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.07.2022 р.

Ухвалою від 13.07.2022 р. розгляд справи відкладено на 03.08.2022 р.

Ухвалою від 16.08.2022 р. прийнято заяву керівника Чернівецької окружної прокуратури про зменшення позовних вимог у частині стягнення заборгованості до 17462,47 грн., розгляд справи відкладено на 12.09.2022 р.

У судовому засіданні 12.09.2022 р. оголошено перерву до 19.09.2022 р.

Ухвалою від 19.09.2022 р. закрито підготовче провадження у справі, її розгляд призначено на 10.10.2022 р.

Ухвалою від 10.10.2022 р. вирішення спору перенесено на 20.10.2022 р., а ухвалою від 20.10.2022 р. на 14.11.2022 р.

У судовому засіданні 14.11.2022 р. оголошено перерву до 17.11.2022 р., з подальшим оголошенням перерви до 21.11.2022 р. та 22.11.2022 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач допустив прострочення сплати орендних платежів у січні-червні 2022 р., що призвело до виникнення боргу у сумі 78474,20 грн. основного платежу та 854,97 грн. пені. Також прокурор вказує на те, що об`єкт оренди не був застрахований.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що рішенням Чернівецької міської ради від 07.07.2022 р. йому не нараховувалась орендна плата за період з 24.02.2022 р. по 30.04.2022 р. Також відповідач зазначає, що об`єкт оренди був застрахований.

У судовому засіданні 22.11.2022 р. прокурор повідомив про сплату відповідачем 17462,47 грн., що мало місце після відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим просить закрити провадження у справі у цій частині.

Згідно платіжного доручення № 77 від 01.09.2022 р. відповідач сплатив позивачеві 17462,47 грн., а відтак провадження у справі у цій частині підлягає закриттю за відсутністю предмету спору. У зв`язку з наведеним вирішується спір про розірвання договору оренди нерухомого майна від 07.04.2014 р. № 72 та зобов`язання відповідача звільнити нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. А. Міцкевича, 8, загальною площею 466,3 кв.м., шляхом повернення його позивачеві за актом приймання-передачі у 3-денний термін після набрання рішенням законної сили.

Розглянувши подані документи, дослідивши надані докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.01.2006 р. Виконавчий комітет Чернівецької міської ради є власником приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. А. Міцкевича, 8, загальною площею 466,3 кв.м.

07.04.2014 р. між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна № 72, нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. А. Міцкевича, 8, загальною площею 466,3 кв.м. (далі Договір).

Строк дії Договору встановлено до 06.03.2017 р.

Відповідно до п.п. 2.1. Договору орендар за користування об`єктом оренди сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці, затвердженого міською радою, та на дату укладення цього договору, місячний розмір якої з врахуванням орендної плати, що є додатком до договору на дату його укладення з врахуванням ПДВ становить 3262,24 грн.

Відповідно до п.п. 4.1.3 Договору орендар повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п. 4.1.8 Договору відповідач брав на себе обов`язок протягом місяця після укладення Договору застрахувати об`єкт оренди на на користь позивача.

П. 5.5 Договору передбачає, що несплата орендної плати протягом трьох місяців із дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання Договору на вимогу позивача.

Відповідач не заперечує, що він використовує згадане приміщення на підставі Договору.

Строк дії Договору неодноразово продовжувався, в останнє додатковим договором № 2 від 06.04.2020 р. строк дії Договору продовжено до 06.01.2023 р.

Згідно додаткового договору від 01.04.2019 р. Департамент розвитку Чернівецької міської ради є правонаступником прав та обов`язків Департаменту економіки Чернівецької міської ради за Договором.

Відповідно до додаткового договору від 01.07.2021 р. слова: «Департамент розвитку Чернівецької міської ради» замінено словами: «Управління комунальної власності Чернівецької міської ради».

Судовим слуханням встановлено, що на 01.03.2022 р. борг відповідача по орендній платі становив 23676,16 грн., на 01.04.2022 р. 36634,21 грн., на 01.05.2022 р. 50175,37 грн., на 01.06.2022 р. 64136,31 грн., на 01.07.2022 р. 78474,20 грн.

У березні-червні 2022 р. орендна плата відповідачем не сплачувалась, у зв`язку з чим 17.06.2022 р. прокурор пред`явив позов.

Рішенням Чернівецької міської ради від 07.07.2022 р. № 789 (п. 1.6) ухвалено не нараховувати за оренду комунального майна Чернівецької міської територіальної громади відповідачеві за Договором за період з 24.02.2022 р. по 30.04.2022 р.

На підставі вказаного рішення у відповідача відсутній обов`язок сплачувати орендну плату за період з 24.02.2022 р. по 30.04.2022 р.

За оренду майна відповідач сплатив 01.07.2022 р. 12990,00 грн., 20.07.2022 р. 10000,00 грн.

05.07.2022 р. відповідач застрахував орендоване майно на підставі Договору добровільного страхування майна серії 212/01 № 0055.

За таких обставин справи у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Отже, за своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором найму (оренди).

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Положеннями частини 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених Господарським кодексом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Підстави для зміни або розірвання договору передбачені статтею 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним у частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Відповідно до статті 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Отже, підставою для розірвання договору оренди може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов`язань, передбачених статтями 783 ЦК України, або договором оренди.

Враховуючи Рішення Чернівецької міської ради від 07.07.2022 р. № 789 (п. 1.6) про ненарахування за оренду комунального майна Чернівецької міської територіальної громади відповідачеві за Договором за період з 24.02.2022 р. по 30.04.2022 р., на момент вирішення спору у відповідача була несплата орендних платежів за травень-червень 2022 р. (два місяці), тоді як право у позивача на дострокове розірвання Договору виникає у випадку несплати орендної плати протягом трьох місяців.

Як на підставу для розірвання Договору прокурор вказує також на те, що об`єкт оренди не був застрахований.

Як зазначено вище, згідно положень ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Поняття «істотності порушення договору» є оціночним, яке законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина сторони, що припустилася порушення договору, (як суб`єктивний чинник) не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Отже, надаючи оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, а також її розмір. Проте йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Тобто суди повинні встановити, чи є насправді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Отже у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинно вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Таким чином, необхідно встановити не лише наявність порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, а також її розмір.

Проте, прокурор не довів обставин спричинення йому шкоди діями (або бездіяльністю) відповідача, не зазначив її розміру, що є необхідною умовою застосування ч. 2 ст. 651 ЦК України. Отже, наведені прокурором обставини не є достатньою підставою для розірвання договору оренди.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом, оскільки на момент пред`явлення позову (17.06.2022 р.) він був обґрунтованим.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У частині позову про стягнення заборгованості у сумі 17462,47 грн. провадження у справі закрити.

2. У частині позову про розірвання договору оренди нерухомого майна від 07.04.2014 р. № 72 та зобов`язання відповідача звільнити нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. А. Міцкевича, 8, загальною площею 466,3 кв.м., шляхом повернення його позивачеві за актом приймання-передачі у 3-денний термін після набрання рішенням законної сили відмовити.

3. Стягнути з Чернівецької обласної громадської організації «Український союз спортивних єдиноборств», код ЄДРПОУ 22848328, вул. А. Міцкевича, 8, м. Чернівці на користь Чернівецької окружної прокуратури (вул. 28 Червня, 69, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 02910120) 7443,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 01.12.2022 р.

Суддя А.А. Бутирський